Благословенний Бог, що нам зсилає ласку
Нам Прощу дарував, неначе справжню казку.
Ми їхали разом, щоб Богу помолитись,
Марії із Дитям низенько поклонитись.
        Стефанія Яворська, вірш «Проща»

Вже четвертий раз молитовна спільнота «Матері в молитві» м. Чикаго мала нагоду поїхати на Прощу.

З давніх-давен люди ходили на Прощу до святих місць, щоби помолитися за прощення гріхів, помолитися за душі померлих родичів, чи за здоров’я своїх близьких. Кожний ніс у своїй душі тільки йому відомі просьби до Господа Всевишнього і до Пречистої Матінки Божої. У нас в Україні є багато святих місць, куди збиралися і збираються люди на Прощі, йдуть пішки, долаючи великі відстані. Це відбувається, здебільшого, на великі свята. Зарваниця, Унів, Почаїв, Гошів і багато інших визначних місць рідної України, куди сходяться на молитву сотні і тисячі прочан. Завдяки великій і твердій вірі, багато людей отримують фізичні і моральні зцілення, сліпі прозрівають, а каліки залишають у цих місцях милиці. Хіба це не є Чудом Божим? Люди завжди шукають і будуть шукати Господа, бо без нього ми всі нічого не варті.
В кожній людській душі, незважаючи на її віросповідання, є маленький Храм Божої Любові. Від нас самих залежить, які скарби в ньому зберігаємо, чи дотримуємось при цьому Божих Заповідей. На таких великих Прощах, де моляться разом сотні, тисячі прочан, люди просять Божої помочі, благають про заступництво Матінку Божу і, завдячуючи своїй великій Вірі, дістають зцілення своєї немочі, але, передусім, очищають свої душі. Велика сила спільних молитов робить неможливе – можливим. Яка то радість, коли молишся і відчуваєш поряд підтримку людей, що просять Бога допомогти їхнім дітям, батькам, рідним. хворим! Уявіть собі, що навкруги ніч, а в тій благодатній місцині тільки чути спів нічних пташок, легенький подих вітру і слова щирої материнської молитви, в якій, плече до плеча, з’єднані більше ста матусь, очі яких звернені до Матінки Божої Неустанної Помочі. Здається, що то не зіроньки сяють в небесах, а тисячі свічок у своїх руках тримають Святі Ангели, споглядаючи з небесних висот. При від’їзді на Прощу, від Храму св. Володимира і Ольги, парох Храму, отець-крилошанин Олег Кривокульський поблагословив всіх прочан на щасливу дорогу. Ми, чиказьці, мали щастя мати у своїй молитовній спільноті священика, отця Роберто з Церкви Різдва Пречистої Діви Марії, сорок двох прочан, зокрема, п’ятеро дітей. По дорозі в Юніонтаун, ми мали можливість приступити до Святої Сповіді, а також поспілкуватися з отцем. Дорогою молилися, співали церковні пісні, слухали духовні проповіді. В кожного прочанина у серці були свої потаємні думки, з якими він їхав, щоб у цих вимолених довгими роками місцях щиро помолитися і довірити свої переживання, болі і надії Богові і Матінці Пречистій. Наша молитовна група мала гарну і приємну нагоду зустрітися на Прощі з друзями з Нью-Йорку і мати спільні молитви. Такі зустрічі завжди приносять всім нам велику радість, почуття єдності, дружби і любові. Всі ми повернулися з поїздки в Юніонтаун духовно збагаченими, з новими надіями і міцнішою вірою. Довго будемо пам’ятати наші спільні молитви, зустріч з відомим паломником Джорджем Волтером, з іншими цікавими і добрими людьми. Всі ми просимо Господнього Благословення для всіх людей доброї волі, для нашої України і українського народу, доброго проводу для наших Церков, твердої Віри і ЄДНОСТІ. Єднаймося в наших молитвах, бо в ЄДНОСТІ – СИЛА НАРОДУ.