rss
10/31/2014
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#249

Ваша точка зору

Майбутнє України – розкол між Заходом і Сходом?!
Так
Ні
Не знаю
Культура \ Наша духовність \ Монастир святого Йосафата на Лонг- Айленді, Нью-Йорк

Чарівне, гаряче літо цього року, вочевидь, при сприянні вищих сил, подарувало нам разом з моєю гостею з України незвичайне відкриття, яким і хочу поділитися. Йдеться про Монастир Святого Священномученика Йосафата, який належить отцям Василіянам. Знаходиться він за 35 миль від Нью-Йорк-сіті, на мальовничому острові Атлантичного океану Лонг-Айленд, в містечку Глен Ков.

Сім монастирських будівель заховалися у хащах вікових листяних дерев за 100 метрів від океанського заливу. Найголовніші із них – триповерхова, старовинна – власне монастир, друга – двоповерхова сучасна, в якій знаходиться каплиця, бібліотека та кімнати для проживання. Для послуг мирян – Retreat House (будинок для навчання духовних наук), з готелем, каплицею та залами для проведення навчань різних християнських спільнот. Інші – житлові та господарські.
Перед входом до бібліотеки та каплиці на постаменті – велика мозаїчна ікона Пресвятої Діви Марії з Дитятком Ісусом на руках. Кожен, прямуючи сюди, має можливість звернутися зі словами молитви до образу Матері Божої.

 Title 
 

 Куточок екстер’єру будівлі бібліотеки

Кілька причин надихнули взятися «за перо». По перше, унікальність цього духовного центру, де прихожани та гості можуть відвідати службу Божу кожної неділі о 9.30, куди можна прибути групами для особливих молитов, де може постійно перебувати та навчатися молодь, що вирішила посвятити себе чернечому чину. Також привабливе це місце і для тих, хто вивчає чи знайомиться з історичними, архітектурними та ландшафтними пам’ятниками Північної Америки.

Монастир – пам’ятник архітектури ХХ ст. Історична довідка.
Отці Василіяни заснували свій монастир у 1944 році, придбавши майже 100 акрів землі разом з будинком, який належав Джону Альдреду, одному зі збанкрутілих мільйонерів. Особняк із 74 кімнат був збудований на початку ХХ століття в англійському стилі. Його інтер’єри багато оздоблені за смаками тодішньої англійської аристократії: дерев’яні (горіхові) панелі та стіни, старовинні каміни, чудові вітражі, місцями мармурова підлога, чудові східці. Над спорудженням працювали найкращі архітектори, скульптори, спеціалісти паркової культури. Наприклад, серед тих, хто проектував місцевий парк, був Олмстід Брадер – один із авторів знаменитого Центрального парку у Нью -Йорку. Не шкодував Джон Альдред грошей, яких мав вдосталь, володіючи цілою низкою компаній з виробництва і продажу електроенергії. Його прибуток на той час становив 80 млн. дол. А збудований особняк у 20-ті роки ХХ ст коштував десятки мільйонів. Назвав він цей особняк за дівочим прізвищем своєї дружини «Ормстон Гауз». До цього часу зберігся цей напис на фронтоні, обабіч величних сходів до центрального входу цього скоріше замку, ніж особняку. Цю кам’яну споруду збудували на віки.
І ще довгі роки міг би насолоджуватися своєю справою рук цей, здавалося б, щасливий підприємець та сім’янин, якби не політика уряду президента Франкліна Делано Рузвельта. На початку 40-х років уряд приймає низку антимонопольних законів, які вщент розорили Алдреда. Благородно сплативши борги, він змушений був у 1944 р. продати й особняк. І, хвалити Бога та віддати належне настирним зусиллям та підприємницькому таланту генерального настоятеля отців Василіянів в Америці о.Максима Марківа, який організував збір коштів та придбав цей маєток, на базі якого створили тут монастир святого Йосафата.

 

Title Title 

 Монастир святого  Йосафата, Глен Ков, штат  Нью-Йорк

 Збереглася назва помістя початку XX  ст. -  «Ормстон Гауз»

 

 

Title Title 

 Ікона Пресвятої Діви Марії

   Іконостас каплиці


На Золотому узбережжі
Наголошую на унікальності місцезнаходження монастиря. Впевнена, що воно відіграє значну роль у духовних пошуках шляху до Бога, до вдосконалення, до Любові.
Це місце цілющого чистого повітря великого парку, це місце, овіяне подихом океанських хвиль, це місце майже безлюдного узбережжя. Ще на початку ХХ ст. в часи підприємця Джона Альдреда його називали «Золотим узбережжям». На диво, і в наш час поблизу від урбанізованого Нью- Йорку воно залишилося обабіч від галасливої публіки. І коли ви за якусь годину їзди від розплавленого асфальту та розпеченого каміння столиці світу опиняєтеся в цьому благословенному зеленому куточку, то почуваєтеся ніби й справді на безлюдному острові. І тут ніщо вже не відволікає вас від зосередженої розмови з Богом. Ваше серце настіж відкривається добру, любові і щирій молитві. Недарма ж бо всі монастирі всіх народів та релігій будувалися на природі, у віддалених від людської суєти місцях. Як свідчать ті, хто більш посвячений в історію цієї посілості, цей монастирський замок особливий, він ніби закодований на все світле і добре. Очевидно, що й енергетика першого його господаря, який будував його з любов’ю, і Боже благословення та допомога при придбанні цього дорогоцінного замку отцями Василіанами заклали той код, який і сьогодні випромінює особливу енергетику, ауру. Про це важливо знати тим, хто вирішив познайомитися з монастирським життям і прийняти подальше рішення щодо свого життєвого вибору.

 

Title  Title

 Retreаt  House

 Три покоління Василіян: владика Іннокентій Лотоцький, о. Лев Голдейт,
о. Василь Сальківський

 

Дещо з історії монастиря св. Йосафата. Розповідає ігумен Лев Голдейд
Ігумен о. Голдейд, не маючи українського коріння, в молодості добре вивчив українську мову, вступив в цей монастир в1960 р., та отримав через 2 роки посвяту. А в 1972 р. отримав свячення, і ось уже 40 років вірно служить церкві, Богу, людям. З 60- х років працював заступником магістра новаків, іншими словами – заступником основного педагога в монастирській школі. Серед його вихованців – відомі нині служителі церкви, наприклад, нинішній протоігумен о. Филип Сандрик, о. Володимир Рибіцький (м. Детройт), о. Василь Сальковський (м. Чикаго) та ін. Останні 14 років о. Голдейд був духовником Української Папської семінарії Св. Покрови в Римі. І ось нещодавно повернувся до служіння при монастирі, власне, до своєї Альма-Матер.

  Title
  

На запитання «Хто із служителів монастиря вніс значний внесок в його праведну працю та діяльність», о. Голдейд згадує, перш за все, ігумена та магістра, теперішнього єпископа – емерита Інокентія Лотоцького (при монастирі він служив з 1958 по 1961 рр.). Отець Іреней Готра служив при монастирі в 1963 -1974 рр, і був учителем багатьох відомих отців, зокрема Юліана Катрія, Мелентія Соловія. До речі, о. Іреней Готра до поселення в монастирі відбув 11 років заслання в Сибіру, де був знайомий з митрополитом Андрієм Шептицьким в період його заслання в царські часи. О.Мілентій Войнер, професор церковного права при Католицькому університеті у Вашингтоні, жив при монастирі від 1973 по 1988рр. Всі вони були науковцями і залишили свої праці в галузі богословства, а свої власні бібліотеки передали згодом монастирській бібліотеці. Зокрема, о. Войнер передав цінні богословські видання Патрології («Слово отців») видатного богослова та видавця Меня.
У фондах бібліотеки натрапила на книжку «З ранніх весен» – збірку чудових ліричних та патріотичних поезій вишуканою українською мовою автора Зореслава. Виявилося, що це літературний псевдонім педагога, проповідника, науковця, священика о. Севастяна Сабола, який певний час діяв при монастирі святого Йосафата.
Перед цим він був знаним в літературних колах 30-х років як поет-монах Ужгородського монастиря. Його вже перші збірки поезій мали прихильну оцінку західноукраїнської та еміграційної літературної критики, зокрема Євгена Маланюка, Євгена Пеленського.
Отець Голдейд розповів також про одну із важливих справ, якою довгими роками опікуються отці, – це виховання і навчання студентів монастирської семінарії, яка діє з 1958 р. До школи приймаються кандидати, що закінчили середню школу, або коледж в США, Канаді, Бразилії, Україні та ін. країнах Європи.
Вона розрахована на 2 роки. Перший рік є т.зв. кандидатським, випробувальним. На другий рік ті, що пройшли навчання та випробування, стають новіціянтами і готуються до складання обітів (присяги). Отож, якщо вони твердо вирішили стати ченцями, то присягають «убожеству та послуху», відмові від подружнього життя та повній посвяті служінню Богу. Молитви, церковне богослужіння три рази на день, церковний спів, вивчення святого письма, додатково – українська мова, література, історія. Отож, дні новіціянтів дуже насичені.
Оскільки підготовка та навчання мають бути індивідуальними, приймається обмежена кількість семинаристів. Можливо навіть мати два учні. Як правило, попередньо отці проводять велику індивідуальну роботу – бесіди з кандидатами та їхніми батьками.
Є ще одна ділянка духовного вдосконалення, яке проводить монастир для мирян у своєму «Retreat House» (Реколекційному домі). Він був перебудований з колишнього гаражу першого власника посілості в робочі кімнати для групових занять та готель. Роботу «Retreat House» ініціював протоігумен о. Микола Кугут у 60-ті роки минулого століття. Саме тоді став популярним рух, коли під проводом духовного провідника (реколектора) слухали лекції зі святого письма, потім дискутували і т. ч. вдосконалювали своє духовне життя. Групи збиралися на 2--3 дні у вікенди. До сьогодні це ще актуально, бажаючі можуть зголоситися у своїх парафіях. Першим директором і фактичним будівником цього дому був нинішній парох церкви св. Юра у Нью- Йорку Вернард Панчук.

Title  

 Фонди монастирської  бібліотеки

 

Унікальна Монастирська бібліотека. Із розповіді магістра Дмитра Трояновського
Довгі роки магістр Дмитро Трояновський працював учителем монастирської семінарії, викладаючи україністику. До речі, в 2010 р. він відзначив 50-ліття своєї педагогічної праці. Нині він опікується бібліотекою, проводить електронний облік та класифікацію книг майже 50-тисячного її фонду, ту роботу яку свого часу розпочали колишній протоігумен о. Маврикій Попадюк (сьогодні він – Генеральний вікарій отців Василіян у Римі) та брат Самуіл.
Дмитро Трояновський здійснив екскурсію по бібліотеці. Приміщення монастирської бібліотеки було збудовано з ініціативи протоігумена Патрикія Пащака, який був головним настоятелем отців Василіян в Америці від 1970 по 1982 рр. Мета бібліотеки – допомога духовенству в науковій роботі та практиці.
Її приміщення займає добру частину 2-го поверху сучасної монастирської будівлі, зведеної у 1983- 1984 рр. Милують око класичні стелажі з друкованими книгами, довідниками, періодикою. Тішить, що це приміщення пристосоване для бібліотеки. Адже в більшості випадків для бібліотек відводилися лише пивниці. Науково – популярний фонд бібліотеки теж певною мірою унікальний, він формувався протягом 60 років. Головна складова його – релігійна література, присвячена, перш за все, християнству. Наприклад, є окремі підрозділи христології (література про Ісуса Христа), маріології (про культ Св. Матері Божої), життєписи римських пап, окремих святих і навіть відомих отців церкви. Знайдете тут також книги з історії основних світових релігій. Добре представлена література спеціалізованого видавництва отців Василіян Чину Святого Василія Великого, тут зберігається ціле зібрання видавництва «Аналекта» ЧСВВ, Рим.
Великі фонди україністики, включно з історією, довідниками, енциклопедіями, художньою літературою. Особливо пишаються наявністю рідкісних видань з історії України, наприклад, авторів Тиктора, Полонської -Василенко, Крип’якевича, Дорошенка, Грушевського, Субтельного. Достатньо представлена історія визвольних змагань. Привабливий відділ стародруків ХІХ ст.
Фонд формувався за рахунок книжкових пожертв установ та, як уже згадувалося, окремих осіб, отців та парафіян. Частина книг передана з бібліотеки церкви Св. Юра у Нью-Йорку.
Подиву вартує те, що, при відсутності цілеспрямованого наукового комплектування, лише з Божого сприяння склався добротний, різносторонній фонд включно з розділами філософії, мистецтва, педагогіки і т.д
Похвально й те, що в наш час, коли електронна книга, ненадійна, як все віртуальне, полонить простір, тут упорядковують фонд книги друкованої, що є і духовною, і матеріальною цінністю.
Фондом користуються науковці, священики, семінаристи, студенти, що вивчають теологію. Бібліотека органічно доповнює те духовне джерело, яким і є монастир св. Йосафата та співпрацює з науковим центром осередку греко-католицької церкви у Стенфорді (штат Конектикут).

 

Title Title 

 

Із фонду стародруків. Біблія видання 1870  року

 



Title  

 Завідує бібліотекою Дмитро Трояновський

 

Спільнота «Матері в Молитві» – постійні відвідувачі монастиря. Розповідь сестри Дії, церква св. Юра
Як згадувалося вище, монастир св. Йосафата відправляє спеціальні молитовні служби. Цим уже кілька разів скористалася спільнота «Матерів в молитві» церкви Св. Юра у Нью-Йорку. До слова, саме на запрошення її координатора Лесі Прадивус та сестри Дії ми побували на церковній службі, присвяченій молитві за родини та хворих.
Для тих, хто не посвячений в історію руху «Матері в Молитві».
Він виник нещодавно і набуває широкого розповсюдження у світі, в тому числі в Україні та Америці. Його ініціаторами стали в Англії (1995) дві жінки – Вероніка та Сандра. Мета – об’єднання матерів для спільної молитви за дітей, за родину. У 2000 р. такий рух започатковано в Україні (Львів) і нараховує уже 150 спільнот. У США він виник у 2004 р. при церкві Св. Юра з благословення патріарха Любомира Гузара і нараховує по країні до 20 спільнот, в. т. числі 6 – у Чикаго (координатор – одна із авторів нашого часопису Іванна Яковенко, яка писала про американський з’їзд «Матерів в Молитві», що відбувся тут, у монастирі в травні). Такі спільноти дуже бажані та помічні для тих матерів, родини яких на час праці тут, у США, залишилися в Україні. А спільна молитва, як відомо, завжди більш дієва, завжди скоріше почута Богом. Часто при зібраннях, які пропонуються раз на тиждень, спільно моляться за окремих дітей когось із матерів. Провідницею їх є Пресвята Діва Марія.
Всі спільноти «Матері в Молитві» США дуже вдячні отцям монастиря за гостинність, щирість, молитви, готовність допомогти всім у духовних потребах.
Але все це краще один раз побачити, ніж один раз почути чи прочитати. Цікавих відкриттів і для вас, шановні читачі!

 

Title Title

 Відпочинковий куточок парку

 Золоте узбережжя

 

 

Фото автора
Липень 2011 р.
Глен Ков – Нью-Йорк

Ти в серці нашому, Маріє! До Празника Успення Божої Матері

В дорогу – з молитвою

Українотворці#2014-30 (07/24/2014)

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com