Коли Янукович почув, що «кампанія» Google купила собі «кампанію» Motorolla, він вирішив не відставати і купив собі Тігіпка.
Народний фольклор

Якось Удав і Кролик вирішили об’єднатися у потужну силу, щоб спільно відповісти на виклики лісу і надалі вирішувати спільні завдання – здійснити лісові реформи і модернізувати ліс, тобто, простіше кажучи, самим вижити, а всіх інших звірів з’їсти. Виникло запитання – як це зробити практично? Яка, так би мовити, має бути технологія об’єднання?
Кролик сказав: «Удаве, ти старий і консервативний, зробив багато помилок, втрачаєш у лісі свій рейтинг. Я молодий, перспективний і сильний лідер, – так стверджують мої кроленята, і сам я теж так вважаю. Давай я тебе з’їм, і ми станемо єдиним цілим». – «Давай, – посміхнувшись, відповів Удав – спробуй».
Кролик пробував, пробував – нічого не виходило, не поміщався Удав у дрібну пельку Кролика. «Давай змінимо технологію об’єднання – запропонував Удав. – Якщо не вийшло так, зробимо навпаки». – «Згода, – легковажно погодився Кролик – адже технологія – не головне. Важливий результат – стати одним цілим». Удав відкрив пащеку, і Кролик миттєво опинився всередині партнера. Їхні мрії здійснилися – вони стали одним цілим. Принаймні, на той період, поки Удав перетравлював Кролика всередині себе.
Щось подібне стало відомим громадськості України 16 серпня. На спільному брифінгу в Укрінформі Миколою Азаровим та Сергієм Тігіпком була оприлюднена «Спільна заява голів Партії регіонів та партії «Сильна Україна» («СУ»), у якій, зокрема, сказано: «Ми сьогодні … виходимо … з ініціативою: об’єднати дві потужні політичні сили в одну партію». У народу і, зокрема, у мене, виникають з цього приводу питання.
По-перше, якщо дійсно об’єднати дві партії в одну, то що буде з назвою нової партії? Вона називатиметься «Сильні регіони»? «Партія «Сильна Україна регіонів»? Чи, як запропонував один з Інтернет-користувачів – Cipko22: «Партія сильних регіонів України – ПаСРУ»? Чи «СУ» щезне, а ПР залишиться? Тоді що то за об’єднання двох в одне?
По-друге, як бути з програмними положеннями «СУ»? Перша фраза Преамбули проекту нової програми тігіпківської партії звучить дуже претензійно: «Сильна Україна» – це партія реформаторів і нових лідерів». Що ж виходить – нові лідери у підсумку своєї боротьби вирішили «лягти» під старих, та ще й чужих?
По-третє, тігіпківці у Програмі партії наступним чином визначали сучасну Україну: «Пронизана корупцією і казнокрадством політична система держави перетворює Україну на відсталу, слабку, непередбачувану країну. Сьогодні ми стоїмо перед вибором: забезпечити усталений економічний розвиток, або погодитися на перехід до кола держав, що не «відбулися». Останнє – це зовнішнє управління, національне приниження, тотальна бідність і безправ’я».
Усі ці неприємні і образливі напередодні 20-річчя Незалежності категорії – національне приниження, тотальна бідність і безправ’я, корупція і казнокрадство – добре відомі пересічному українцеві, бо вони сьогодні оточують нас звідусіль. Розпочалося це давно, ще за минулих влад, але при новій владі тільки посилилось. То що ж Тігіпко – пірнає у цей брудний став, щоб очиститися? Чи він марить боротися з казнокрадами та національними принижувачами зсередини, «шляхом об’єднання»?
По-четверте, як бути з тими, хто повірив Тігіпку та голосував за нього і «СУ» на всеукраїнських та місцевих виборах? Нагадаю, що на президентських виборах С. Тигіпко прийшов третім і отримав 3мільйони 200 тисяч голосів. Це були ті не помаранчеві і не ліві виборці, які, тим не менше, не хотіли голосувати за В. Януковича і бачили у С. Тігіпкові альтернативу лідеру регіоналів. На місцевих виборах-2010 під прапором «СУ» 171 кандидат вибороли посади сільських, селищних, міських голів, 4792 стали депутатами місцевих рад і функціонують на сьогодні як «сильноукраїнці». Їхні виборці також не захотіли голосувати за Партію регіонів, навіть в умовах пресингу, який у багатьох місцях здійснювала місцева влада. Що ж тепер? Оголосити цим мільйонам виборців, що вони надалі повинні стати виборцями Партії регіонів?
По-п’яте, звідси питання – а дійсно, як поведе себе електорат С. Тігіпка та «СУ» після цієї сенсаційної новини? Те, що він у своїй більшості не перетече до ПР, це очевидно. Можливо, більше всіх «поповнення» від тігіпківців отримає А. Яценюк, потім В. Кличко, Ю. Тимошенко, А. Гриценко. А однопартійці? Як поведуться вони? Поки що одна Олександра Кужель, друга особа партії, заявила, що для неї це неприйнятно, бо влада будує диктатуру. Попереду обговорення в обласних організаціях та на з’їзді «СУ», і воно буде гострим.
В-шостих, цей вчинок, який розгублені виборці та однопартійці С. Тігіпка все частіше в ЗМІ іменують зрадою, ще більше відштовхне людей від партій. А соціологи і так у травні поточного року заміряли, що вже 74,6 % не довіряють партіям.
У-сьомих, голова ПР і прем’єр М. Азаров багатозначно сказав: «Ми пропонуємо нашу платформу, як платформу для всіх…». Помітно, що ПР розчищає політичне поле. Удав Партії Регіонів «об’єднався» методом поглинання уже майже з десятком партій, які колись очолювали теперішні правовірні члени ПР І. Богословська, Бойко, Г. Васільєв, С. Ківалов, А. Кінах, В. Коновалюк, О. Костусєв і покійний Є. Кушнарьов, чию партію «Нова демократія» ПР проковтнула першою. До речі, про Кушнарьова, його трагічну загибель на полюванні зі соратниками з ПР і наступний «дерибан» його бізнесу згадували цими днями неодноразово. Один читач нагадав С. Тігіпку, що ПР при поглинанні партій забирає і матеріальний ресурс, а Ю. Луценко із-за грат порадив С. Тігіпку в жодному випадку не ходити на полювання.
Хто ж із партійних «кроликів» вчинить подібно С. Тігіпку і вирішить «об’єднавчо» стрибнути у пащу Удаву ПР? Очікують аналогічного «об’єднання», зокрема, від В. Балоги (партія «Єдиний центр»), О. Ляшка («Радикальна партія»), навіть – від О. Мороза (СПУ) – у чому я сумніваюсь.
І останнє. Запитаємо себе, невже такий розумний чоловік, як С. Тігіпко не «прочитує» усіх мінусів свого кроку – втрати довіри, авторитету, електоральних перспектив – що зважився на такий вкрай непопулярний крок? Чому ж наважився? Його або залякали, як дехто думає, або щось запропонували. Схиляюсь до другого. Можливо, це спів-лідерство у ПР і найсмачніший для нього шматок – посада Прем’єра у близькій перспективі.
Рейтинг «СУ» останнім часом упав до непрохідної позначки 1,9% внаслідок непопулярних реформ С. Тігіпка – пенсійної, податкової. Розчинення – а саме це слово, а не об’єднання точніше відображає оголошене дійство – «СУ» в надрах ПР дасть змогу С. Тігіпку та деяким його соратникам отримати гарантовані місця у виборчих списках ПР у центрі і на місцях. І це є та мильна бульбашка, якою поки що закінчується амбітний політичний проект «сильної партії» та «сильного кандидата» в Президенти України колишнього комсомольського функціонера, колишнього начальника виборчого штабу Януковича-2004, поки що мільярдера Сергія Тігіпка.
Один із читачів сказав, що це є початком кінця його і ПР. Не поділяю таку думку. Скоріше – інше. Ми станемо свідками позиційної таємної війни Януковича та Тігіпка, кадрів ПР та кадрів «СУ». Янукович, наблизивши С. Тігіпка, хоче знайти момент і привід, щоб знешкодити потенційного конкурента за президентське крісло, а там і – чим чорт не жартує – ревізувати його бізнес. С. Тігіпко, зокрема, хоче дочекатися того моменту, коли рейтинг В. Януковича впаде до критичного, і ПР шукатиме йому заміну. І ось тут, коли В. Янукович буде уже весь з голови до ніг у чомусь негативному, можливо, мріє С. Тігіпко, – на арену виходить він, весь у білому…
А що – не сидів, не диктатор, не корупціонер, чому б ПР не висунути його кандидатом, а народу не вибрати його Президентом? Заради цього варто і тактичний зигзаг зробити у вигляді «зливу» своєї партії. Ну а те, що при цьому «зливаються» заодно і соратники та виборці, що ж – ліс рубають, тріски летять, – любив повторювати товариш Сталін, чиїм політичним онуком був у молодості екс-перший секретар Дніпропетровського обкому комсомолу С. Тігіпко.