ЗМІ: через рішення Ющенка Україна втратила 38,6 мільярдів доларів у газовій сфері

Якби екс-президент Віктор Ющенко не дав добро на присутність “РосУкрЕнерго” як посередника, а потім і монопольного постачальника газу в Україну, “поховавши” таким чином міжурядову угоду від 4 жовтня 2001 року і подальші газові контракти, в яких була закріплена ціна в 50 дол. за 1 тис. куб. м. в період з 2002-го по 2011 рік, то НАК “Нафтогаз” заплатила б за імпортований газ лише 25,725 млрд. дол., а не 64,335 млрд. дол., як довелося платити в результаті.
Таким чином, рішення Ющенка в газовій сфері коштували Україні 38,6 млрд. дол. за 10 років.
Такими є результати проведеного “Дзеркалом тижня. Україна” підрахунку ймовірних збитків від вищеназваних рішень.
“Цифра, погодьтеся, вражає. Але за такі, можливо, непередбачені витрати ніхто відповідальності, тим більше кримінальної, наскільки відомо, не поніс. Просто “РосУкрЕнерго” у черговий раз заробило на НАК та українцях. Та й усе…”, – пише автор статті Алла Єрьоменко.
Так, коли взяти ціну в 50 за 1 тис куб м і підрахувати, у скільки б коштував “Нафтогазу Україну” імпортований за десять років обсяг газу (514,5 млрд. куб. м., з урахуванням прогнозних 38,4 млрд. куб. м. за 2011-й), якби Ющенко не “поховав” досягнуті в 2001-м домовленості про ціну газу в 50 дол. і гарантований транзит російського газу до Європи на рівні 116 млрд., то отримаємо 25,725 млрд. дол.
Замість цього, коштувала “Нафтогазу” турбота РУЕ величезних “непередбачуваних додаткових витрат”, а саме – 38,61 млрд. дол. Вражає?
Зрозуміло, остання цифра не фігурує у звітах “Нафтогазу” за той самий період: методологія підрахунків у нас різна. Але порядок цифр у принципі той самий: ми враховуємо ті самі обсяги імпортованого газу.
Дуже важливе уточнення: “Дзеркало тижня” у цьому випадку використовує публічну (тобто оприлюднену) інформацію. Але, як підтверджує судове слухання “газової справи” у Печерському суді, така інформація далеко не завжди є офіційною. Навіть якщо виходить з офіційних джерел, наприклад, Міненерговугільпрому чи “Нафтогазу України”.
«У “газовій справі” екс-прем’єра Юлії Тимошенко виставили рахунок в 1,5 млрд. грн. А кому виставити рахунок у 38,6 млрд. дол., хто в 2004-му, 2005-му, 2006-му, 2008-му роках перевищив повноваження і реально посприяв заподіянню шкоди “Нафтогазу України” і вітчизняним покупцям газу?», – запитує видання.
У справі Тимошенко такі підрахунки навряд чи будуть фігурувати. Бо тоді доведеться пред’являти комусь звинувачення в завдаванні “Нафтогазу” набагато більших “додаткових витрат”, ніж ставлять в провину екс-прем’єру Юлії Тимошенко. І кому виставити такий рахунок? Попередньому президенту України Ющенку? Тодішньому прем’єру і нинішньому президенту Януковичу чи екс-прем’єру Єханурову? Колишньому голові Мінпаливенерго Плачкову? Екс-голові НАКу та двічі міністру Бойку? Колишньому керівнику “Нафтогазу” Івченку чи колишньому й нинішньому – Бакуліну? Чи вже відразу першоджерелу – ідеологам, співзасновникам і співучасникам “РосУкрЕнерго”? Багато хто з них згадані вище.
До слова, у час свого перебування прем’єром, а саме – 22 липня 2005 року Тимошенко після розглядів ситуації із газозабезпеченням і розрахунками за імпортний газ дала окреме доручення визнати недійсною постанову Кабміну № 1002 від 6 серпня 2004 року. Саме ту постанову, завдяки якій на український ринок газу потрапило “РосУкрЕнерго”.
Але хід цій справі Ющенко, очевидно, не дав. І “РосУкр Енерго” залишалося на ринку аж до початку 2009 року і тепер відроджується через “УкрГаз-Енерго”. А далі ви вже все знаєте. І самі можете здогадатися і визначити для себе, чи мають стосунок до “газової справи” проти Тимошенко компанія “РосУкрЕнерго”, її співвласник Фірташ, міністр Бойко, екс-президент Ющенко, нинішні прем’єр Азаров і президент Янукович.

Джерело: dt.ua/articles/86394

 

---

 

 

 Ющенко підтвердив факт зустрічей Дубини та Фірташа в президентському кабінеті

Третій президент України (2005-2010) Віктор Ющенко заявив, що чесно відповів на всі запитання суду щодо “газової справи”, повідомляє “Українська правда”.
Зокрема, Віктор Ющенко підтвердив свідчення Олега Дубини про те, що голова “Нафтогазу” зустрічався з представниками газового трейдера RosUkrEnergo (RUE) у кабінеті президента.
“Так. Це правда. Цих зустрічей (Олега Дубини з представниками RUE) було декілька”, – сказав Ющенко.
При цьому він додав, що зустрічі відбувалися за ініціативою RUE, зокрема, бізнесмена Дмитра Фірташа. “Але я хотів би зазначити, що ніяких розмов про якийсь механізм впливу RosUkrEnergo на переговорні процеси не було й не могло бути”, – сказав Ющенко.
“Трейдер “РосУкрЕнерго” був заведений на газовий ринок задовго до мене – на початку 2004 року. І завели його, безумовно, за ініціативою російської сторони, щоб провести середньоазійський газ через російський баланс, і завезти в Україну. Це було політичне рішення Росії”, – сказав Ющенко.
Слід зазначити, що Ющенко завжди спростовував звинувачення в причетності до діяльності “РосУкрЕнерго”. Проте в кінці 2009 року в ЗМІ з’являлася інформація про співпрацю компанії “Петрогаз” Петра Ющенка (брата тодішнього президента) і РУЕ. Перевірки цієї інформації вимагала опозиція, але далі за вимоги справа не пішла.
Водночас особисті відносини з Фірташем екс-президент ніколи не коментував і час його знайомства з бізнесменом залишається майже загадкою. Але, за словами самого Дмитра Фірташа, він познайомився з Ющенком зовсім не в 2004 році, а “ще у Нацбанку”, тобто в період з 1993 по 1999 рік, коли Ющенко працював в НБУ.
Нагадаємо, що 17 серпня Віктор Ющенко дав свідчення в “газовій справі” Юлії Тимошенко. Під час свої свідчень він заявив, що не відкликав голову Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” Олега Дубину з газових переговорів у грудні 2008 року. Також він наголосив, що Юлія Тимошенко втаємничила від нього результат газових переговорів і ціну на газ, через те що при підписанні українсько-російських газових контрактів в 2009 році була присутня політична мотивація Тимошенко.

 

Вісім активістів Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Студентське братство”, які почала акцію громадського звільнення маяка “Сарич”, були затримані військовослужбовцями Чорноморського флоту російської федерації на маяку “Сарич”, а потім звільнені.
За повідомленням спікера молодіжної організації Святослава Сірого, “коли активісти увійшли на територію маяка і піднялися на вежу “Сарича”, російські військовослужбовці в силовій формі зібрали їх в рубку чергового по маяку і утримували”.
Сірий також повідомив, що “активісти відмовлялися розмовляти з російськими військовослужбовцями, пояснивши, що на території маяка моряки РФ знаходяться незаконно, тому що є рішення судів про повернення маяків Україні та заява міністра оборони України про повернення маяків”.
“Ми буде говорити тільки з українською стороною і сподіваємося, що тепер, коли міліцію не пускали на територію маяка, тепер, завдяки нашій акції, українська міліція зможе зайти сюди. Ми чекаємо на міліцію, відмовляємося відповідати на будь-які питання”, – сказав спікер “Студентського братства”. “На територію маяка зайшов начальник Балаклавського районного відділення міліції майор Денис Лактіонов, після чого нас звільнили”, – сказав Сірий.
За словам спікера “Студентського братства”, активісти розбили 13 наметів біля території маяка для продовження акції та охороняються міліцією.
“Ми домоглися головного – привернули увагу до проблеми ще раз, присутності на території маяка української міліції, чого раніше не було, і тепер будемо чекати судових виконавців, які і повинні виконати рішення суду”, – сказав Сірий.
Як відомо, 2 серпня Господарський суд Криму скасував прийняту 23 вересня 2010 постанову Виконавчої служби Мін’юсту про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання судових рішень про передачу “Держгідрографії” кримських маяків.
Після рішення суду Міністерство оборони України виступило за повернення з оренди у Криму маяків, які використовуються Чорноморським флотом Росії. Зазначимо, що у 2009 році українська сторона направила РФ 14 нот протесту у зв’язку з порушеннями Чорноморським флотом РФ українського законодавства. На початку липня 2009 року Україна вкотре закликала Росію без зволікань повернути Україні все навігаційно-гідрографічне майно, яке незаконно використовується ЧФ РФ. Україна наполягає на поверненні 35 навігаційних об’єктів. Проте російська сторона відмовляється виконувати рішення українських судів і неодноразово не пускала українських судовиконавців на орендовану територію.

 

 

Художник-графік Ігор Степанов створив найменший примірник Конституції України з літерами, розмірами в один міліметр. Як повідомляє “5 канал”, найменша Конституція була презентована в музеї книги та друкарства в Києві. Міні-примірник налічує 160 сторінок, а розмір книги 2 на 3 сантиметри. Вага художнього твору становить 15 грамів.
Почитати наймініатюрнішу конституцію України можна і без окулярів, а от для її написання автор використовував збільшувальне скло.
За словами самого Степанова, перед тим, як приступити до написання конституції, він звернувся до офтальмолога, який після низки тестів, а також після визначення чіткої фокусної відстані і конуса оптимального зору, зробив спеціальні окуляри.
Щоб і промальовувати кожну букву авторським шрифтом, і не дати фарбі розпливтися, використовувалися унікальні інструменти: мініатюрне перо зі спеціальної сталі, фінський папір і спеціальна індійська туш. Обкладинку виготовили в Донецьку.
“Основу сорочки становить спеціальна вставочка, а обкладинка-це натуральна шкіра, тиснення, теж дуже складна робота”, – говорить художник.
На титульній сторінці унікального екземпляра мальований золотом герб, на інших – десята частина всього основного закону України. Однак автори проекту переконані, що цього достатньо для того, щоб ознайомитися з основними правами та обов’язками громадян України.
“Людина, яка побачить цю Конституцію в музеї, звісно, не вивчить основний закон, але в неї з’явиться можливість і бажання почитати її в оригінальному форматі”, – вважає Владислав Новаковський, автор ідеї, юрист.
На сьогоднішній день маленька конституція – єдина сучасна мініатюра в музеї, втім незабаром художник обіцяє поповнити експозицію новими творами.

   

 

Колишній прем’єр-міністр Павло Лазаренко має намір повернутися в Україну після “завершення юридичних процедур” у США. Про це він сказав в інтерв’ю журналу “Эксперт”.
“Як тільки завершаться всі юридичні процедури в Сполучених Штатах Америки, я відразу ж повернуся на батьківщину”, – заявив Лазаренко. Він нагадав, що є головою партії “Громада” і наголосив, що не бачить себе поза тими політичними процесами, які нині відбуваються в Україні.
Раніше фахівець зі зв’язків з громадськістю Федерального бюро в’язниць США Кріс Бурке повідомляв, що Павла Лазаренка 1 листопада 2012 року буде звільнено з в’язниці в США, де він перебуває під арештом від березня 1999 року.
Однак в оточенні колишнього прем’єра стверджують, що він має вийти на волю в січні 2012 року. Про це писала газета “Сегодня”, коментуючи інформацію про те, що Лазаренкові продовжили термін ув’язнення до листопада того ж року.

 

Підготував О. Ярославенко
За повідомленнями інформагенств