Києво-Могилянська академія зазнає найбільшого удару
Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України впровадило в дію механізм, спрямований проти Національного університету “Києво-Могилянська академія” та інших українських вишів, для яких суттєво зменшили або припинили державні замовлення. Державні замовлення або бюджетні місця контролюють кількість студентів, за яких держава оплачує навчання. Тобто, якщо держава зменшила державне замовлення для якогось факультету на 100%, це означає, що там можуть вчитись тільки ті, хто може сам заплатити за своє навчання, що призводить до ситуації коли, талановиті студенти з малозабезпечених родин не можуть вчитись там, де вони хочуть, а тільки там, де Міністерство їм дозволяє.
Запропонований 8-го липня 2011 року Міністерством бюджет на 43% – 50% зменшує державні замовлення для факультетів Києво-Могилянської академії, зокрема, для факультетів: філософії, економічної теорії, фінансів та права і на 100% – для магістерської програми з журналістики та соціальної праці. НаУКМА зазнає найбільшого удару серед українських вишів, що потерпають від скорочення державного замовлення через скорочення бюджету. Президент НаУКМА Сергій Квіт заявив: “Університет і надалі вестиме діалог з Міністерством освіти, однак, ми занепокоєні діями Міністерства та їхніми можливими наслідками для освіти молодого покоління українців”.
Відповідь Могилянки на необґрунтовані бюджетні скорочення з’явилася блискавично. Асоціація випускників НаУКМА підтримала свою “alma mater” та створила стипендійний фонд для студентів, які хочуть вступити на магістерські програми. Протягом трьох тижнів було зібрано гроші, які дали можливість навчатись на цих програмах десятьом найбільш талановитим студентам.

Непропорційні бюджетні скорочення
Нові бюджетні скорочення для університетів є контроверсійними і в їхньому співвідношенні з видатками держбюджету в інших галузях, і в їхньому вибірковому розподілі серед вишів України.
По-перше, вища освіта зазнала найбільше скорочень та обмежень на фоні зменшення державного фінансування у інших галузях. Уряд знизив бюджет на освіту, але в той же час, радикально збільшив фінансування правоохоронних органів, зокрема, Прокуратури, МВС та СБУ.
По-друге, відсутній рівномірний розподіл скорочень бюджетних місць між університетами. Хоча зниження державного фінансування торкнулося більшості вишів України, непропорційним є зменшення державних замовлень для Києво-Могилянської академії та університетів західної України.
Ще більш показовим є те, що найбільші бюджетні скорочення були націлені саме на окремі факультети Могилянки, котрі впроваджували навчальні програми за міжнародними стандартами. Професор Андрій Мелешевич, декан факультету правничих наук НаУКМА, після проведеного аналізу державного фінансування юридичних факультетів України, виявив непропорційно високе скорочення бюджетних місць серед юридичних факультетів західної України порівняно з їхнім збільшенням для студентів юристів у Донецькій області. Аналіз також показав, що в інших регіонах України фінансування юридичних факультетів не змінилося. Детальніше ці факти є викладені у статті Інтернет-видання “Українська Правда” під заголовком “Державне замовлення у вишах України: Дискримінація? Корупція? Недбалість?”, від 3 березня 2011 року.
Дискримінуючий підхід до змін у держзамовленні і розподілі бюджету розпочався минулого року та значно посилився протягом цього навчального року. Наприклад, держзамовлення на юридичний факультет Львівського університету ім. Івана Франка було скорочено на 29%, у Тернопільському та Карпатському університетах – на 25%, у Волинському університеті ім. Лесі Українки – на 20%, в Острозькій академії – на 14%, у Прикарпатському державному університеті – на 13%. При цьому державне замовлення, тобто кількість студентів, за яких держава платить і відповідний бюджет для університету на наступний навчальний рік, для факультету правничих наук Могилянки скорочується на цілих 50%.
Водночас, значно збільшилося держзамовлення для юридичних факультетів двох університетів Донеччини: у Маріупольському державному гуманітарному університеті – на 28% та в Донецькому Національному університеті – на 12%. В цій ситуації привертає увагу збільшення державного фінансування на всіх факультетах для Національного Авіаційного Університету та Донецького Національного Університету.

Показники ширшої політичної стратегії
У 2010 році Україна стала свідком спроби прийняти контроверсійний, так званий, “реформаторський” проект закону “Про вищу освіту”. Цей законопроект мав на меті згортання усіх здобутків вищої освіти за часи незалежності України, повертаючи освіту до радянської моделі централізованого контролю з боку уряду.
Такий законопроект ставив під загрозу автономію та академічні свободи, здобуті за дві декади незалежності України. Але після сильної опозиції та протестів з боку студентів та громадськості цей “реформаторський” законопроект було заблоковано і відправлено на доопрацювання. Проте, ця перемога є тимчасовою, оскільки постійно з’являються нові спроби проти фундаментальних прав та свобод у галузі освіти. Останні зміни в бюджеті сигналізують про спроби уряду повернути контроль над вищою освітою у вигляді економічної залежності.

Цілеспрямована політика Міністерства
Дмитро Табачник відомий своїми зневажливими та упередженими твердженнями до українського народу, до української мови та культури, зокрема, до населення західних областей України. Пан Табачник відіграє важливу роль у поділі України, запроваджуючи “реформи”, котрі суперечать статті 24 Конституції України, що гарантує рівні права та свободи громадянам України та забороняє привілеї чи обмеження за етнічними ознаками або за місцем проживання.
Дії пана Табачника говорять самі за себе. Доступ до освіти для талановитих, але малозабезпечених студентів у кращих вишах держави та вишах західної України буде значно зменшено, зате збільшено в університетах, котрі мають нижчі за якістю стандарти вступу, але є під каблуком у Міністерства. Порушуються права громадян на справедливий та рівноправний доступ до освіти. Все це сприяє поширенню корупції, яка розвивається на рівні епідемії і пронизує всю вищу освіту в державі, а дії Міністерства сприяють її поширенню.
Києво-Могилянська академія перебуває під постійним фінансовим шантажем.
Враховуючи вибіркове скорочення фінансування вузів Міністерством освіти, можна зробити обґрунтований висновок про наявність продуманої цілеспрямованої політики щодо послаблення вищої освіти та застосування особливого тиску на окремі університети, зокрема, на Києво-Могилянську академію та університети західної України. Останні зміни в бюджеті – це наступна спроба уряду перебрати контроль над вищою освітою, замаскована економічним виправданням.
Послаблена система вищої освіти знижує конкурентноздатність України у міжнародному просторі та спрямована на припинення процесу виховання нових національно свідомих лідерів. Така політика веде Україну зі світової арени в ізоляцію, до сфери впливів тільки сходу. І хоча допускати наявність такої мети у Міністерства освіти є дуже прикрим фактом, але системний непропорційний фінансовий тиск на університети, зокрема, на ті, які прогресивно йдуть до міжнародної інтеграції та до світових стандартів, змушує нас вбачати існування продуманої політики уряду.

Президент обіцяв інтеграцію до європейського освітнього простору. Очікуємо конкретних кроків від Президента
Президент Віктор Янукович проголосив 2011 рік роком освіти з наміром “покращити функціонування та розвиток інноваційної освіти, підсилити її якість, доступність та інтеграцію до європейського освітнього простору”. Якщо ці слова є не просто “потьомкінським селом”, то Президент повинен вдатися до конкретних кроків для досягнення своєї цілі. Настав час звернути увагу на останній звіт від Freedom House “Сигнал тривоги: захищаючи демократію в Україні”, де Президентові Януковичу рекомендують “відправити у відставку Міністра освіти Дмитра Табачника, можливо, найбільш поляризуючу постать серед посадовців Кабінету Міністрів, за впровадження непотрібних та небезпечних поділів в Україні на підставі особистості, мови та освіти”.
Дії Табачника ставлять запитання, чи рішення Міністра освіти належать до загальнодержавної політики, мета якої – ослабити освіту і опозицію, окремих політиків, журналістів, університети та організації, тих, котрі працюють у напрямку міжнародної інтеграції України та прискорюють рух до демократії, прозорості та громадянського суспільства? Суттєве питання полягає в тому, чи діючий Міністр освіти є негативним тягарем для Президента і країни, чи його дії відіграють корисну роль для уряду та держави?

Роль Києво-Могилянської академії у реформуванні освіти
Незважаючи на посилення фінансового тиску, Національний університет Києво-Могилянська академія продовжує втілювати свою місію – навчати майбутнє покоління провідної еліти в дусі української державності та національної свідомості. Щоб продовжити свою місію, університетові необхідне справедливе ставлення зі сторони Міністерства освіти та збільшення приватної фінансової підтримки для стабілізації та розвитку навчального процесу.
Завдяки друзям, донорам та грантодавцям, Києво-Могилянська Академія після розвалу Радянського Союзу відродилася і взяла на себе обов’язок створення нового національно свідомого суспільства. Високий національний рейтинг та нагороди, міжнародне визнання, інноваційна академічна робота та програми, високі досягнення студентів, здобутки випускників та викладачів є переконливими свідченнями провідної ролі університету в реформуванні освіти та інтеграції України до глобального простору.
Теперішній конфлікт є доказом того, що система освіти в Україні перебуває в процесі трансформації, і цей процес надає можливість запровадити зміни на національному рівні. Цей конфлікт, раніше відомий лише в академічних колах, став предметом національного діалогу, обговорення і живих дискусій. Каталізатором цього процесу є порушення питання свободи, рівноправного доступу до освіти та напрям державних реформ. Народ України усвідомлює необхідність реформ та створення політичних та соціальних передумов для надання рівних можливостей та для забезпечення гідного життя молодому поколінню. Сила держави – в силі інтелекту її народу.
Національний університет «Києво-Могилянська академія» вже двадцять років є лідером в процесі трансформації освіти і формування нової української еліти, суспільства і держави. За умови справедливих та прозорих реформ, Могилянка відіграє ключову роль у цьому процесі державотворення.

Автор – Марта Фаріон, президент Києво-Могилянської Фундації Америки, неурядової організації, місія якої – допомагати роботі Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Протягом 13 років Марта Фаріон очолювала Комітет міст-побратимів Чикаго – Київ, а зараз входить до виконавчого комітету Міжнародної програми міст-побратимів при мерії міста Чикаго.