Вже втретє учасники груп «Матері в молитві» 20 травня вирушали на прощу і ІІІ-ій з’їзд спільноти материнської молитви до Глен Кова, що в Нью-Йорку. Цього разу бажаючих поїхати зібралося на три мікроавтобуси.

З гарним настроєм, щасливі прочани запаслись у дорогу молитвениками, піснями, дисками з записом Служби Божої і проповідей. Від’їжджали від Храму св. Володимира і Ольги. Настоятель Храму отець-крилошанин Олег Кривокульський поблагословив усіх на щасливу дорогу, і о 4.30 пополудні прочани вирушили до Глен Кова. Добре, коли кожна справа, за яку ми беремося, починається з Божого Благословення.
Майже всю ніч матері провели в молитвах. Разом з дорослими їхало троє дітей. У суботу вранці втомлені, але щасливі, чикагці приїхали до монастиря св. Йосафата отців Василіан, що в Глен Кові. Вийшовши з автобусів, одразу відчул, що приїхали, як до рідного дому. Їх тепло і радісно зустріли нью-йоркські друзі і господарі монастиря. Велику ласку прочани одержали від спілкування з отцями Василіанами: Протоігуменом Филипом Сандриком, Ігуменом о. Левом Голдеєм, о. Теодозієм Ільницьким, якого дуже добре запам’ятали з попередньої Прощі, о. Роберто Лукавим, о. Євгеном Хомином і з о. Михайлом Досяком з парафії Пресвятої Трійці, який допомагав сповідати прочан. У цей же день була відправлена Свята Літургія і молитви за покликання. Після відправ господарі гостинно запросили всіх на смачний обід, в приготуванні якого брав участь сам Протоігумен о. Филип Сандрик. Думаю, що всі прочани запам’ятають вишуканий смак приготовлених отцем макаронів по-італійськи. Багато господинь мали бажання взяти для себе цей чудовий рецепт. Учасники минулої поїздки довго згадували італійський суп, який приготував для нас о. Протоігумен і який ми з задоволенням з’їли опівночі, після приїзду в монастир. Отакі надзвичайні отці цього славного монастиря.
Пополудні під час материнської молитви були прочитані отцем Теодозієм молитви на оздоровлення. До речі, під час спільних молитов люди отримали помітне фізичне зцілення. Наша п. Оля Николишин відчула, що її перестали боліти ноги. Наш знайомий з колишніх прощ Любомир, який є важко хворим і майже не вставав з постелі, спромігся прийти на молитву і молитися разом з усіма, ще й проводив материнську молитву, при цьому обходився без сторонньої допомоги. Правду кажуть, що молитва і залізо ломить.
Звичайно, краще один раз побачити на власні очі, ніж десять разів почути, тому пропоную вашій увазі ті враження, які написали самі учасники цього Духовного Форуму Матерів:
Проща і З’їзд «Матері в Молитві» – найкраща поїздка в моєму житті. Цей чудовий час залишиться в пам’яті на все життя.

Ця проща в пам’яті буде все життя,
Упевнена, що буде жити вічно,
На з’їзд молитви з’їхались здаля,
Щоб помолитись Богові велично.
Зустріли Матір Божу із дитям,
В місцині райській, де сама природа:
Безмежний океан і небеса,
Співали Господу найкращі серця оди…
Молитва чиста – наше джерело
Що з-під землі б’є, наче наше серце,
Пречиста усміхалась нам усім,
А очі чисті, наче два озерця.
Зустріли там чудових ми отців,
Братів, сестер, в молитві ми з’єднались.
Це Сам Господь всім серцем захотів,
Щоб це єднання у молитві сталось.
Молитва спільна йшла у Небеса!
Відкрилось Небо – ангели співали!
Раділи всі, що в молитвах серця,
Престолу Божого у Небесах дістались.
Молімось, люди! І єднаймось всі!
В молитві разом серцем і думками.
А Богородиця з Ісусиком малим,
Своїм серденьком будуть завжди з нами.
Молитви спалять зло і всі гріхи!
Врятують світ! Господь буде радіти!
Немає в світі більшої краси,
Як моляться разом батьки і діти!

(До речі, діти також під час подорожі вивчили багато молитов і молилися разом з дорослими)

Ось і все. Закінчилася наша проща. Зі сльозами на очах я покидаю цей райський куточок маленької України на теренах США. Я збагатилася духовно і відчула оздоровлення тілесне. Дякую Богові за всі ці ласки.

Я щиро вдячна організаторам цієї прощі. Нас зустріли так, як мати зустрічає своїх рідних дітей. Думаю, що всі, хто відвідав цей куточок України в Америці, повернулися до Чикаго з найприємнішими враженнями.

Дякуємо Господу Богу і Матінці Небесній за велике Милосердя, що ми могли поїхати на прощу, на якій ми отримали великі Божі ласки.

Для мене ця поїздка була надзвичайною. Відвідавши це святе місце, забуваєш про все матеріальне. Хочеться плакати від радості, молитися і дякувати Господові за всі Його ласки. Тут я збагатилася духовно і ніколи не забуду це святе місце. Від щирого серця вдячна організаторам поїздки.

Дякую Господу Богу і Матінці Божій за можливість побувати в «Божому Раю» на землі. Цей казково-мальовничий куточок на березі океану назавжди залишиться в моєму серці. З радістю буду брати участь в молитвах за дітей своїх і всього світу На цій прощі я ще більше зрозуміла велику силу спільної материнської молитви.
Велика християнська родина молилася разом за наших дітей, онуків, за всіх хворих і терплячих, бездомних, дітей-сиріт, дітей, залежних від наркотиків і алкоголю, за дітей усього світу, яким потрібна духовна підтримка. Я познайомилася з духовними отцями та іншими прекрасними людьми, які створили теплу щиру атмосферу на цій зустрічі. Дякую Богові, Пречистій Матінці, всім отцям монастиря і всім організаторам нашої поїздки. Цей з’їзд матерів – це духовний хліб для наших родин, для всіх нас, українців-емігрантів. Дякую організаторам прощі за змістовно складену програму.
Дорогі батьки! Матері, татусі, бабусі і дідусі! Всі, хто називає себе християнами. Приєднуйтеся до наших молитовних спільнот! Рятуймо молитвами свої родини, дітей, онуків, своїх і цілого світу!

Чудове місце! Прекрасна природа, а ще кращі – щирі і добрі люди! Я щаслива від того, що доля звела мене з чудовими, сильними духом людьми. Я тішуся тим, що мала можливість побачити красу природи, відчути велику силу материнської молитви і ще більше укріпитися у Вірі. Дякую Господу за всі ці Ласки.

Насамперед, я хочу подякувати Богові за те, що мала можливість побувати у Святому місці. Відколи я приїхала до Америки, я почала переосмислювати своє життя, більше любити і поважати своїх батьків, більше цінувати їхню любов. Я дуже часто в думках розмовляю зі своєю матусею. Метою поїздки була молитва за зцілення моєї сім’ї. На цій прощі я мала щастя знайти своїх однодумців. Прошу Бога і маю надію на те, що Господь і надалі буде мене скеровувати на правильну дорогу в житті. Господи! Дай мені сили духу, дай мені мудрості, щоб якнайкраще я змогла допомагати своїй родині.

Я дуже вдячна Богові за можливість побувати на цій чудовій прощі у монастирі св. Йосафата отців Василіан. Назавжди запам’ятаються милі сердечні люди, які зустріли нас у цьому казковому місці. За час перебування в монастирі на Службах Божих, кожен з нас отримав багато Божих ласк через посередництво щирих молитов. Особисто я пережила дуже щасливий час і краще пізнала саму себе. Я змінила своє ставлення до багатьох речей. Материнська молитва має надзвичайно велику силу, і я вірю, що Господь почув наші молитви і допоможе нам ставати чимраз кращими, добрішими, більш чуйними. Дякую організаторам поїздки. Хай Господь обдарує вас міцним здоров’ям і всіма Ласками. Дякую.

Це чудове місце і монастир можна назвати одним словом – «РАЙ».
Святий Дух наповнив наші серця Божою Благодаттю. Проща ця відкрила нам чудодійну силу материнської молитви. Спілкування з друзями з Нью-Йорку, з отцями монаршого чину, ще більше відкрили наші серця до Господа і Матінки Небесної. На цій прощі ми ще більше переконалися в тому, що материнська спільна молитва дуже необхідна всім матерям, особливо в теперішній нелегкий час. Я щаслива, що могла бути в цьому чудовому місці разом зі своїми дітьми. Я закликаю всіх молодих матусь приходити молитися за своїх діточок, адже вони так потребують Божої опіки через нашу з вами молитву!

Ця проща залишила добрий слід в моїй душі. Хочу, щоб всі ці відчуття, які наповнювали мене під час молитви, ніколи не залишали мене. Мій світогляд дуже змінився під впливом спілкування з прекрасними людьми, надзвичайно добрими священиками. Всі ми приступали до Святої сповіді, одержали Боже Благословення з їхній рук. Ці добрі пастирі мають надзвичайний вплив на людські серця, і ми їм дуже вдячні за все. Тепер я відчуваю потребу молитися не тільки розумом, але й серцем.

Я вже другий раз була на прощі у Глен Кові. Цього разу я змогла бути тут на молитві разом з моїм чоловіком. Від цього я ще більше відчуваю душевну радість, Божу Благодать цього намоленого місця.
Надіюся, що наступного разу зможу взяти сюди і своїх донечок. Я дуже рада, що побувала в цьому райському куточку на березі океану.

Монастир чину отців Василіан в м. Глен Кові вразив мене своєю дивовижною тишею, чарівною природою, різноманіттям рожевого кольору азалій, яких я ще ніколи не бачила в такій кількості. Нас зустріли прекрасні приємні і щирі люди в українських вишиванках. Серед них були Леся і Наталя, які пізніше, протягом нашого перебування в монастирі, спілкувалися з нами, розповідали цікаві факти з життя, які відбувалися з людьми після спільних молитов і прощ. Ці розповіді були такими щирими і переконливими, що, здавалося нам, ніби все це сталося з нами особисто. Настоятель монастиря о. Филип та о. Лев відправили чудову Службу Божу за дітей. Сам Господь і всі святі Благословляли цю відправу і покропили всіх прочан святою водою з небес. Особисто я відчувала себе, ніби тепер народилася вдруге, вже у зрілому віці, і моє хрещення відбулося саме тут. Участь у спільній материнській молитві для мене стало новим розумінням Божої сили і безмежної Божої Любові.

Я дуже задоволена поїздкою на прощу. Це вже друга моя поїздка до Глен Кова. Коли наша група виїжджала з Чикаго, нас прийшов поблагословити на щасливу дорогу отець, настоятель храму. св. Володимира і Ольги – Олег Кривокульський. З цим Благословенням ми мали щасливу подорож і гарно відбули прощу. З молитвами і піснями нам скоро минав в дорозі час. У монастирі нас радо зустріли настоятель монастиря о. Филип, отець Теодозій, о. Лев. На Святій Літургії ми мали змогу посвятити образи, вервечки. Від нашої чикагської групи ми подарували монастирю образ Ісуса Христа, написаний покійним отцем-місіонером Ярославом Свищуком. Щирий подарунок отці прийняли з сердечною вдячністю. Хочу поділитися радістю з усіма читачами. Під час прощі мене перестали боліти ноги. Коли я приїхала, то не могла йти нормально по сходах. Після того, як я помастила ноги олійкою, посвяченою на прощі і молилася з усіма на Службі Божій, я спам’яталася, що йду по сходах без труднощів, і ноги зовсім перестали боліти. Не болять і дотепер. Ось такі чуда творить сила спільної щирої МОЛИТВИ!

Хіба можна придумати кращі, щиріші слова подяки Богові за ту радість і стан душі, які відчули учасники прощі в Глен Кові під час спільної материнської молитви? Ось такі чуда творить Господня молитва. Думаю, що бажаючих взяти участь в материнських молитвах тепер буде набагато більше. Є багато визначних місць, куди можна організувати поїздку, але ми можемо і повинні тепер зробити це в нашому українському Чикаго. Їздити до друзів дуже добре, але вже прийшов час і до себе їх запросити. Мабуть, вони приїдуть не трьома автобусами, як ми до них їздили, а відразу приїде їх, скажімо, – п’ять. Ми дуже радо всіх зустрінемо. У наступному випуску повідомимо, коли і де зустрінеться на спільній молитві вся велика і дружня спільнота материнської молитви м. Чикаго.
Надіємося, що до нас приєднаються матері з православних церков св. князя Володимира, Пресвятої Трійці, церкви св. Андрія, адже Владика Даниїл дав Своє Благословення на цю добру справу. Владика Даниїл також підтримав пропозицію, щоб з вересня місяця, перед початком навчання в суботній українській школі, діти мали коротку Службу Божу разом з батьками. Хай Бог благословляє цей добрий задум, бо молитва дуже потрібна нам усім. Хай Благословить нас всіх Господь на цій єдино правильній життєвій дорозі миру, добра, злагоди і великої Божої Любові.
P.S. Запрошуємо всіх учасників молитовних груп з усіх церков на річницю материнської молитви, яка відбудеться в церкві св.Покрови 5-го червня, о 10 годині ранку.