Роман Вовк вважає: для того, щоб малювати, потрібні натхнення і майстерність, а щоб жити – багато друзів, які розуміють тебе.

І він, як художник, почуває себе щасливим. Скільки друзів, стільки картин! Малює для радості, любить дарувати свої роботи і пишається захопленням приятелів “мати Вовка у себе в хаті”. Він належить до молодого покоління українських мистців, які продовжують шліфувати свій талант в еміграції. З огляду на географію виставок, а це Україна, Польща, Німеччина, Голландія, Канада, США – Романа Вовка можна назвати мандрівним малярем. Пензлі, фарби, полотно з ним постійно, як у хвилини натхнення, так і у звичному бутті. Захоплення можливістю відображати своїм баченням мінливу дійсність сьогодення він передає мовою живопису і поезії. А прийшло воно до Романа ще у юнацькі роки, коли навчався у художній школі рідного міста Долина на Бойківщині. Згодом, у «Львівській політехніці», на факультеті архітектури, відомий в Україні художник Володимир Липовий виявив у хлопця талант до рисунку і переконав Романа Вовка, майстра спорту, відкласти боксерські рукавиці та серйозно розвивати образотворчу майстерність. Активну виставкову діяльність розпочав у 1993 році, а з 1999 року – член спілки художників України та почесний голова спілки художників Долинщини «Аркан».
За минулих десять років кілька разів повертався в Україну з виставками. Найбільше відгуків в українській пресі написано про долинянську, підготовану художником до 1030-річчя рідного міста. Вона відбулася у серпні, 2009 року, в музеї Омеляна та Тетяни Антоновичів “Бойківщина”. «Громадськість Долини очікує в подальшому нових злетів творчого доробку, нових виставок та гордиться своїм земляком”, – повідомляв вісник Всеукраїнського об’єднання “Свобода”.
Натхненний високою оцінкою своїх краян, Роман Вовк презентує перед американською спільнотою персональну виставку живопису, відкриття якої відбудеться 3 червня, в Українському Національному Музеї. Цього разу розмаїття тематики творів продиктоване стилістикою власної інтерпретації. Малярські візії майстра сягають коду генетичної пам’яті – козацької вольниці. Відвідувачі зможуть побачити такі картини як “Козак коня напував”, “Перед боєм”, “Козацький роз’їзд”, “Небезпека”. Ця тема перекликається з портретуванням історичних та духовних осіб нашої нації – гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, митрополита Андрея Шептицького. В експонованих творах – глибока філософія внутрішнього світу автора, проекція історії на сьогодення. Інший, не менш вагомий момент – знання звичаїв, побуту і фольклору. Перед написанням твору натхнення підказує література, а ночі – уяву. Допомагають захоплення антикваріатом: стара жерондель і завмерлі стрілки годинника нагадують Біблійні сюжети. “Собор св. Юра”, “На Службу Божу” запрошують до земного раю, подумати над небесним. Доречно пригадати те, що дипломна робота Романа Вовка-архітектора – “Церква в карпатському ландшафті”, складена з чотирьох просторових живописних полотен, отримала найвищу оцінку членів дипломної комісії “Політехніки”. Львівські мистці під час відкриття виставки Вовка під елегійною назвою “Собори снять у рамках площ...Під дощ...”, у виставковому залі музею “Арсенал”, підтверджували професійний технічний рівень живописання, зокрема, органічне введення у живописну пластику лінії. Такого технічного рівня автор досягає завдяки рисам свого характеру – прямолінійний, безпосередній, творчий. На таких нотах написані нові твори “Пісня, заспівана кольором”, “Після дощу”, “Старі дуби”, “Ромашки”, “Соняхи”, “Розмова”.

Картини Романа Вовка – це не данина моді “на українське” в діаспорі, а духовна потреба автентичності. Ця риса ідентифікує українську культуру, а майстрові допомагає знайти свого шанувальника серед колекціонерів і поціновувачів образотворчого мистецтва не лише серед українців. Натхненний красою природи Карпат, Роман Вовк вимальовує краєвиди, у яких гори, зелені полонини сяють яскравими барвами, рясніють розкутими олійними мазками, вражають оригінальним вирішенням пейзажних композицій. Вдивляючись у цей живопис, неодмінно переживаєш гаму позитивних емоцій, відпочиваєш. Його “Карпатський подих в літо” кличе до рідних місць. Художник любить урівноважену, спокійну композицію, від якої віє затишком, злагодою. Йому подобаються барви надвечір’я і переливи гірських потоків. Він вміє передавати мінливий стан природи і погоди – “Весна”, ”Березень”, “Осінь”. Художник радіє, якщо його картини викликають роздуми. А ще Роман Вовк переконаний, що доля посилає кожній людині випробовування. Для нього, зокрема, це складне і привабливе життя в Америці. “Головне – вірити, що твої картини потрібні людям і натхненно писати їх для людей”, – вважає художник. Виставка триватиме до 26-го червня. Відкриття відбудеться у п’ятницю, 3 червня, о 7-ій годині вечора, в Українському Національному Музеї.