Чорнобиль…Промовляємо це слово, і в пам’яті зринають сіре небо, покинуті хати, страх в людських очах і глибока тиша… Це й не дивно, адже на цьому клаптику української землі зупинилося життя…

А що далі? А далі – безодня: невиліковні хвороби, страшні діагнози, втрата рідних і близьких, покалічені людські долі. Відгуки Чорнобиля ось уже протягом 25-ти років примушують людство замислюватись, як жити далі. Тих, хто загинули – вже не повернути, але пам’ять про них вічно житиме в наших серцях. «Ніхто не забутий, ніщо не забуто…»
У понеділок, 25 квітня, рівно о 5:23 вечора, (точний час вибуху на Чорнобильській АЕС) в Українському Православному Катедральному Соборі Святого князя Володимира відбулася панахида за жертвами чорнобильської трагедії, яка сталася в Україні 25 років тому. Ідея прийшла Високопреосвященному Владиці Даниїлу не випадково.
Чорнобильська біда торкнулася його особисто. Кілька днів після трагедії він перебував у Києві на святковому параді, куди з’їхалися сотні людей з усіх куточків України. Чи хтось попередив про смертельну небезпеку у повітрі та стан радіації? Ні! В цей час влада Радянської України не дбала про здоров’я свого народу… Байдужість і халатність призвели до страшних наслідків, відлуння яких ми чуємо до сьогоднішніх днів. Але людська пам’ять жива.
Священнослужителі з різних парафій Чикаго та околиць зібрались разом у Катедрі, щоб пом’янути в молитві невинно загиблих. Даниїл у своєму зверненні попросив людей замислитися над своїм життям, адже довкола стільки біди і горя. Зворушливим був виступ настоятеля церкви Св. Миколая, отця Богдана Налисника, який передав щедрий грошовий дарунок для дітей-інвалідів, які постраждали від Чорнобильської аварії. Ці гроші були зібрані в часі різдвяної коляди, яку традиційно ось уже протягом багатьох років проводить церква Cв. Миколая. Хіба це не є справжнім щирим виявом християнської любові?
Після панахиди владика Даниїл гостинно запросив усіх до церковної зали, де продовжив Чорнобильську тему. Розповів про велику місійну роботу, яка проводиться Православною Церквою Америки в Україні. «Ці діти – не сироти; вони є наші рідні українські діти», – сказав Владика. Наш святий обов’язок піклуватись про них. Усі присутні зі сльозами на очах слухали життєві історії про те, в якиx умовах «існують» сьогодні дитячі будинки в Україні.
Українська громада м. Чикаго проводить грандіозний благодійний вечір-забаву, яка відбудеться 7 травня, в залі церкви св. Тройці, в м. Бенселвіл. Усі пожертви будуть передані на потреби дітей-інвалідів, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Звертаємось до всіх, і до кожного – відкрийте ваші серця і Господь сторицею віддасть вам!!!