Політичне дітище антикризовиків знову спіткала невдача: Віктор Ющенко здійснив свою обіцянку і повторно наклав вето на Закон "Про Кабінет Міністрів України". Причина - документ, що його ухвалили на сесії Верховної Ради, відрізняється від того, який депутати скерували гарантові на підпис.

- Текст закону, який схвалили 12 січня і який надійшов мені на підпис, відрізняється від попередньої редакції Закону України "Про Кабінет Міністрів України", що її парламент ухвалив 21 грудня 2006 року та підписав голова Верховної Ради, - повідомив Президент. У такому разі голова держави має право не підписувати закону, який запропонували депутати.

Як могло статися, що дорогою із секретаріату Верховної Ради до секретаріату Президента закон змінився - невідомо. Президентська канцелярія назвала таку зміну документа "самовільною заміною редакції статті 24 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", за яку не голосували депутати Верховної Ради України". Такий розвиток подій вигідний секретаріату Президента, оскільки дає змогу під час повторного розгляду закону в парламенті врахувати поправки Віктора Ющенка. До того ж, доки закон не набув чинності, голова держави володіє "старими", не звуженими повноваженнями.

Віктор Ющенко не погоджується з низкою норм закону про уряд, які обмежують його права та роблять участь інституту президента в кадрових призначеннях номінальною. Зокрема, він категорично не згоден із нормою закону, яка визначає право парламентської коаліції самостійно вносити та затверджувати кандидатуру прем'єр-міністра і членів уряду. Віктор Ющенко пропонує внести до суперечливого закону вісім поправок, які розширюють повноваження президента.

Голова ВР Олександр Мороз уже оприлюднив свою думку щодо цього.

- Вето глави держави надумане, й ті, хто готував його, підставляли та компрометували насамперед Президента, - вважає спікер. Але В. Ющенко вже завернув документ на доопрацювання в парламент, аби останній змінив положення, що суперечать Конституції.

- Я пропоную Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України разом із секретаріатом Президента України доопрацювати подані пропозиції та врахувати під час остаточного ухвалення Закону про Кабінет Міністрів України, - резюмував він.

У відповідь Олександр Мороз заявив, що може й сам підписати закон про уряд. Однак має надію переконати голову держави зробити це.

- Інакше я повідомлю Президента, що впродовж визначеного терміну як голова ВР поставлю свій підпис під законом, - заявив спікер, перебуваючи в Чернівцях.

"Голова Верховної Ради України не наділений Конституцією України правом підпису законів, які Президент України повернув для повторного розгляду в парламенті. Такі дії є неконституційними та незаконними", - каже прес-служба секретаріату.

- Я надіюся, вірю, що в інтересах держави Верховна Рада прийме пропозиції Президента України з цього питання, - зазначив Віктор Ющенко.

21 грудня Верховна Рада ухвалила закон про Кабмін. 11 січня Президент повернув його до парламенту для повторного розгляду, внісши 42 поправки. Наступного дня "антикризова коаліція" за допомогою депутатів БЮТ подолала вето. 19 січня Віктор Ющенко вдруге ветував закон, мотивувавши тим, що на підпис йому скерували інший документ. Таким кроком глава держави зобов'язав депутатів повторно розглянути закон. Якщо ж заветований закон підпише Олександр Мороз, то це буде унікальний випадок в історії українського парламентаризму.

Ігор Колі ушко, експерт Центру політико-правових реформ : Колись уже був випадок, коли Президент Віктор Ющенко відмовився підписати зміни до закону про статус народного депутата, посилаючись на зміни до Конституції. Цей закон суттєво розширював соціальні гарантії колишніх народних депутатів. Але тодішній голова Верховної Ради Володимир Литвин теж не підписав його. Оскільки поданий Президентові закон про уряд не відповідав тому, який розглядала Верховна Рада, то природно, що глава держави сприйняв його як новий закон і повернув у ВРУ. В надісланому на підпис документі вилучено пункт про те, що призначення заступників міністрів здійснюють за поданням міністрів. Цю норму вилучили, чим посилили роль прем'єр-міністра.

Заяв багато, а вбивства - не розкриті

Затримано особу, причетну до вбивства Миколи Лозинського ("Рокеро"). Таку заяву зробив під час останньої прес-конференції екс-начальник УМВСУ у Львівській області Віталій Максимов.

- Про подробиці розслідування не розповідатиму, оскільки декілька вбивств пов'язані між собою, - зазначив Віталій Максимов. За його словами, якщо правоохоронцям удасться розкрити вбивство Миколи Лозинського, то п'ять-сім інших убивств, скоєних у минулі роки, теж розкриють. Віталій Максимов також зазначив: уже відомо, що вбивства голови спостережної ради "ЕкоЛану" Степана Сенчука та гендиректора Львівського склодзеркального заводу "Галімпекс" Богдана Дацка пов'язані між собою, а в обох справах є багато спільних фігурантів.

Він також розповів, що 25 грудня за наказом міністра внутрішніх справ створили нову слідчу групу в справі С. Сенчука, до якої увійшли представники УБОЗу, кримінального розшуку й УМВСУ. Їм передали всі напрацювання в цій справі. Віталій Максимов висловив сподівання, що саме ця група слідчих зможе довести справу до завершення, знайти та покарати винуватих.

Народний депутат України Антон Ружицький висловлює сумнів, що між убивствами Степана Сенчука та кримінального авторитета Миколи Лозинського ("Рокеро") може бути щось спільне.

- Єдине, що може бути спільного, - це те, що всі вони були бізнесменами й, очевидно, порушували якісь правила гри в бізнесі, а отже, до них могли мати претензії і партнери, й конкуренти. Але говорити, чи це один спосіб розв'язання різних конфліктів, а чи якийсь магнат-мільйонер розчищає собі поле для діяльності у Львові, можна буде лише тоді, коли розкриють хоч одне вбивство, - сказав Антон Ружицький.

Убивство "Рокеро" пан Ружицький називає дивним з огляду на те, що останнім часом він "мешкав у Києві, мав чудову квартиру, радів життю, ходив Києвом без охорони", тож нібито нічого не остерігався. Цікаво, що зовсім нещодавно, 11 січня (наступного дня після вбивства Миколи Лозинського), в коментарі Західній інформаційній корпорації той самий Антон Ружицький заявляв, мовляв, "..Микола Лозинський знав, що його замовлено й мають знищити, як знали про це і правоохоронні органи".

Тож що стоїть за гучними заявами про резонансні вбивства? Останнім часом їх роблять лише політики й ті представники виконавчої влади, які покидають свої посади. Ті ж, хто залишається, воліють не коментувати. Як, наприклад, Зенон Котик, майбутній заступник голови Львівської обласної державної адміністрації з питань співпраці з правоохоронними органами. У своєму коментарі він сухо зазначив:

- Нічого сказати не можу, оскільки не володію оперативною інформацією. Нею володіє Максимов.

Міністерство фінансів України застосувало проти міністра закордонних справ Бориса Тарасюка та його відомства класичний військовий метод подолання спротиву: взяти в облогу й, образно кажучи, позбавити їжі та води.

Від початку 2007 року на рахунки МЗС перестали надходити кошти, відтак працівники відомства не отримали зарплати, а саме міністерство не має змоги оплачувати візити закордонних гостей. Про це повідомив керівник прес-служби МЗС Андрій Дещиця.

- "Із 1 січня МЗС нічого не отримує, жодного фінансування, хоча воно передбачене в держбюджеті на 2007 рік", - розповів пан Дещиця. Нині міністерству необхідно платити за оренду посольств, комунальні послуги, робити внески в рамках членства в міжнародних організаціях, а також виплачувати зарплати. Якщо цього не виконуватимуть, то, на думку речника МЗС, постраждає передусім імідж України.

Опинившись у фінансовій облозі, 18 січня МЗС подало позов до Господарського суду Києва з вимогою зобов'язати Державну скарбницю відновити фінансування міністерства. "Це все виглядає доволі неприємно, й ми мусимо певним чином реагувати", - сказав речник зовнішньополітичного відомства. Також профспілковий комітет Міністерства закордонних справ подав адміністративний позов до Господарського суду Києва з вимогою зобов'язати виплатити зарплатню працівникам.

Про причини блокади в МЗС можна лише здогадуватися, адже, за словами Андрія Дещиці, міністерство ще з початку місяця звертається в Міністерство фінанасів і Державної скарбниці, щоб отримати роз'яснення, проте відповіді немає. "Ми скеровували звернення і до Мінфіну, і до Держказначейства. Відповідей або взагалі не було, або наші звернення повертали. Наскільки мені відомо, від Мінфіну, зокрема, ми не отримали відповіді", - сказав А. Дещиця.

Самі працівники міністерства вважають: причиною відсутності фінансування є те, що Верховна Рада не визнає Бориса Тарасюка міністром закордонних справ. Але, як не парадоксальною, з парламенту й досі надходять листи на ім'я пана Тарасюка з пропозиціями взяти участь у заходах щодо програм прийому іноземних делегацій.

Водночас схоже, що ці здогади таки не безпідставні. За повідомленням прес-служби Мінфіну, бюджетне фінансування МЗС відкрито відповідно до Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Та "у зв'язку з тим, що МЗС не надало до Державної скарбниці належним чином оформлених зразків підписів розпорядників бюджетних коштів, оплати рахунків не здійснюють". Не важко здогадатися, що під "неналежно оформленими зразками підписів" мають на увазі підпис Бориса Тарасюка, якого Мінфін не визнає міністром закордонних справ. Утім якщо Міністерство фінансів хоч якось пояснило свої дії, то Державна скарбниця наразі так і не надала офіційного підтвердження припинення фінансування МЗС.

"Фінансування йде від Міністерства фінансів, Державна скарбниця як виконавець фінансує вже далі за процедурою. Офіційних підтверджень стосовно цього немає, аби пояснити це та сказати, звідки "ноги ростуть". Я наразі нічого не можу сказати щодо цього. Сама очікую фактів від наших департаментів та управління, щоб можна було пояснити журналістам, що відбувається", - зазначила прес-секретар голови Держказначейства Наталія Гордієнко. Поза тим, у прес-службі Мінфіну кажуть, що саме Державна скарбниця здійснює виплату коштів.

Тож доки Мінфін і Державна скарбниця з'ясовуватимуть, хто повинен і чи повинен переказати кошти на рахунки МЗС, у міністерстві готуються до гідного протистояння фінансовій облозі, якщо вона триватиме. Андрій Дещиця каже, що відомство має "певні запаси", тому його працівники не здаватимуться до останнього. Скажімо, завдяки цим запасам днями в приміщенні МЗС змінили червону доріжку на сходах.

"Зараз в Україні є нагальна необхідність у створенні демократичної альтернативи до "антикризової» коаліції", - заявив, 22 січня, під час прес-конференції у Центрі політичного прогнозування у Львові народний депутат України Микола Катеринчук. Він представив новий політичний рух "Європейська платформа для Україн", лідером якого є.

"Європейська платформа для України" - це майданчик для громадян, де вони можуть висловити свою позицію, де вони можуть заявити про своє прагнення демократичного розвитку для України. Мета створення руху - побудувати міст між суспільством і політиками заради демократичного розвитку і європейського майбутнього України", - зазначив Микола Катеринчук. Крім того, на переконання Миколи Катеринчука, "антикризова" коаліція будує олігархічну республіку на додаток до того, що маємо олігархічний уряд".

"Сьогодні можна говорити про те, що Партія регіонів наступає на права людини, завойовані українським суспільством на Майдані 2004-го року. Йде наступ на права власності, дуже гостро стоїть питання землі. Після повного знищення економічної свободи пересічних громадян розпочнеться наступ на свободу слова. Будемо мати те, що зараз є в Білорусі, Росії, Казахстані", - підкреслив Катеринчук.

Народний депутат також розкритикував уряд за "ліберальний популізм", невиконані передвиборчі обіцянки та перекладання податкового тягаря на малий та середній бізнес. Також Катеринчук розповів, що "Європейська платформа для України" має низку громадських ініціатив. За словами народного депутата, їхній перший проект буде спрямовано на захист малого та середнього бізнесу: "Ми плануємо створити мережу податкових клубів. Власне, таку ініціативу я запроваджував ще в час свого перебування на посаді першого заступника голови Податкової адміністрації України. Крім того, будемо співпрацювати у тісному зв'язку з підприємцями, вести з ними постійні консультації".

Другим проектом нового політичного руху стане створення інститутів так званих соціальних адвокатів. За словами депутата, соціальні адвокати вже діють у восьми областях. Консультаційні центри, на думку Катеринчука, є надзвичайно потрібними для селян, оскільки вони через своєрідний юридичний лікнеп допоможуть жителям села зберегти свою землю.

Микола Катеринчук очікує, що "позачергові вибори до місцевих рад відбудуться 2008-го року". На думку народного депутата, вже найближчим часом варто очікувати внесення змін до Конституції. Також Катеринчук критикує голосування парламентської фракції БЮТ за Закон "Про Кабінет Міністрів України": "Це була велика помилка бютівців". Негативно оцінює народний депутат і Закон "Про імперативний мандат для депутатів місцевих рад". На його думку, цей закон сприятиме посиленню партійного авторитаризму.

Микола Катеринчук не виключає, що його політичний рух з часом перетвориться на політичну партію. Серед ймовірних союзників депутат називає БЮТ, НСНУ, якщо він проведе демократичні зміни всередині партії. Не виключає Катеринчук і можливості союзу з рухом Луценка. Хоча зараз, за словами депутата, вони йдуть паралельно.

У суботу, 20 січня, в одному з київських клубів вперше в Україні відбулося вручення нагород Ukrainian Rock Awards. У 12 номінаціях змагалися 43 рок-колективи з всієї України.

Океан Ельзи визнаний кращою рок-групою України. Крім того, екс-львів'яни удостоїлися нагород за кращу пісню і краще відео на композицію "Веселі, брате, часи настали". Крім того, групу ВВ нагородили за істотний внесок у розвиток рок-культури.

Найбільший врожай з 5 нагород зібрала група Диверсанти з Києва. Хлопці перемогли в таких номінаціях як "відкриття року", "кращий альбом", "краща англомовна група", "кращий текст пісень" і "кращий жіночий вокал".

"Ні карикатурам на Христа!" - акцію під такою назвою провели християни різних конфесій у Києві. Вони висловили протест через публікацію у латвійському виданні "DIENA" карикатур на Ісуса Христа.

Учасники акціїї протесту біля посольства Латвії в Україні звернулися до посла Андріса Вілцануса із вимогою офіційного вибачення його країни перед усіма християнами. На думку пікетувальників, публікація 16 січня у газеті "DIENA" образливих карикатур на Ісуса Христа призведе до розпалювання міжрелігійної ворожнечі, що неприпустимо для європейської країни.