У останній четвер листопада жителі США відзначають загальнодержавне свято– День Подяки.

Воно за своєю значимістю прирівнюється до свята Різдва. Свято має свою історію, тісно пов’язану з історією держави. Перший День подяки було відсвятковано у 1621 році англійськими пілігримами, які висадилися на берегах Північної Америки і заснували тут Плімутську колонію. Після збору першого врожаю пілігрими разом з місцевими індіанцями зібралися разом за одним святковим столом, щоб урочисто подякувати Богу за підтримку. Поступово і неофіційно свято переросло в загальнонаціональне. Саме тому під час боротьби за незалежність (Американська революція 1775 – 1783 рр.) Континентальний Конгрес проголосив День подяки у зв’язку з перемогою над британськими військами при Саратозі. Через кілька місяців після інавгурації перший президент Сполучених штатів Джордж Вашингтон проголосив у зверненні №1 “Подяку Богу” і висловив переконання в тому, що це “є обов’язком всього народу– визнати роль провидіння і допомоги Всемогутнього Бога”. А 1789 День подяки було проголошено після великої історичної події в житті нової держави– ратифікації конституції США.

У мирні часи свято трохи забулося– аж до Американської громадянської війни північних і південних штатів, коли президент Авраам Лінкольн знову проголосив День подяки (1863) і остаточно закріпив стару традицію. Тоді він сказав: “Я запрошую всіх моїх співгромадян в усіх частинах Сполучених штатів, а також тих, хто є на морі, в інших країнах, відкласти всі справи і відзначити останній четвер листопада як День подяки і хвали нашому благословенному Отцю в небесах. І нехай під час подяки Йому за наше незвичайне визволення кожен з нас із належним розкаянням за свої непослідовність і непослух, просить Його захисту для всіх тих, хто став вдовами, сиротами, страждаючими й засмученими в цій прикрій громадянській війні, в яку ми втягнені, і палко просить Всемогутнього Бога зцілити рани народу і якомога скоріше привести його до щастя, миру, гармонії, спокою і єдності”. Тоді– у самому розпалі громадянської війни– метою президента було укріплення єдності та морального рівня громадян, подолання недавнього розколу суспільства.

Як бачимо, День подяки є частиною політичної історії Сполучених штатів. Вчені, втім, вказують на ще одне джерело свята, а саме, на старовинний звичай англійських протестантів виділяти спеціальний день для подяки за Господнє благословення їхнього життя. Це робилося не регулярно, найчастіше– в часи кризи або після того, як минала та чи інша суспільна біда. Є також думка, що цей день є відзвуком свята урожаю, яке відзначалося багатьма народами світу з давніх язичницьких часів (у неврожайні роки свята скасовувалися). Подібна традиція існувала й на Британських островах, звідки прибули до Північної Америки перші переселенці.
Традиційно американці святкують День подяки вдома у колі родини та друзів за святковим столом. Житла звичайно прикрашують символами сільськогосподарського достатку. Святкове меню звичайно включає індичку, різноманітні страви з овочів і обов’язково– пиріг з гарбуза. Ця селянська їжа нагадує сучасникам про суворе просте життя перших американських переселенців. З часом свято набирало все більш публічного характеру: почали влаштовуватися вуличні видовища, паради в костюмах давніх пілігримів– темний одяг, циліндри, мережені чепчики, взуття з великими срібними застібками, тощо.
Протягом століть День подяки завжди був об’єднуючою загальнонаціональною подією у Сполучених Штатах. З перших часів Конгресу його офіційні засідання незмінно починалися спільною молитвою, що сприяло національній єдності. Важливо й те, що День подяки Всевишньому відзначали і відзначають всі американці, незалежно від релігії, церкви, конфесії.
Американський День молитви подяки майже співпав iз Днем скорботи, в який Україна щойно поминає жертв Голодомору. Проте пам’ять про цю загальнонаціональну трагедію так і не змогла об’єднати суспільство– хоча б на хвилину мовчання або на короткий час спільної панахиди. І, нажаль, поки не має і надії на те, що хоч яка загальнонаціональна скорбота чи радість– минулі чи майбутні– об’єднають всіх тих українців, які вважають себе віруючими в Бога.

Клара ГУДЗИК, “День”

 Індичка - секрети приготування

У приготуванні індички є кілька секретів, які необхідно знати, щоб ваша індичка була соковитою та смачною.

Яку індичку обрати?

Для початку необхідно розрахувати вагу птиці, яку ви готуватимете. Це залежить від кількості запрошених гостей. Для прикладу, індички вагою 4,5-5,5 кг достатньо, щоб нагодувати 8-10 людей, на 12-15 осіб треба птицю соліднішу - кілограмів на 9.
Далі треба визначитися, буде це свіжа чи заморожена птиця. Свіжу індичку купуйте не раніше, ніж за два дні до приготування.
Індичку протріть паперовим рушником (і зверху, і з середини), покладіть її на велику таріль, накрийте фольгою та поставте у холодильник.
Заморожена індичка потребує повільного розмороження, і це можна зробити двома способами. У першому випадку, не знімаючи упаковку, поставте птицю у прохолодне місце з температурою не вище 16єС. Другий спосіб швидший – треба занурити запаковану індичку у холодну, не вище 15єС, воду, регулярно змінюючи воду. Птиця вагою 4,5-5,6 кг розморожується приблизно 19-24 годин, а 9-килограмова - до двох діб!

Коли індичка відтає, покладіть її у холодильник.
Порада. Нутрощам індички теж можна знайти застосування. З серця, печінки та шлунка можна приготувати смачний бульйон. Для цього помістіть у каструлю нутрощі, нарізану моркву, цибулину, селеру та лавровий лист, приправте спеціями за смаком. Налийте достатню кількість води, щоб можна було закрити каструлю кришкою, та варіть на слабкому вогні 1-1,5 години, після чого процідіть.

Запікання індички
Витягніть індичку з холодильника за годину до запікання. Звикнувши до кімнатної температури, птиця максимально швидко прогріється у духовці. А це запорука того, що м’ясо буде смачним і соковитим.
Виріжте у індички грудну кістку – це спростить нарізку приготовленої птиці. Помістіть у шийну частину начинку, а решту індички наповніть половинками лимону чи апельсину і шматочками цибулі.
Запікайте птицю при 190є С (у духовці з циркуляцією повітря - при 170є С), накривши її фольгою, але нещільно (щоб уникнути “парового ефекту”). Фольга захистить ніжне м’ясо грудки від пересихання. Щогодини поливайте індичку соком, який виділяється. А за півгодини до завершення приготування фольгу краще зняти – тоді індичка вийде блискучою, з хрусткою золотисто-коричневою скоринкою.

Скільки часу запікати?
Незалежно від рецепту, розрахувати час приготування легко: на кожні 450 г ваги відводиться 18 хвилин. У фаршированої птиці вага начинки також враховується.
Деякі спеціалісти радять готувати індичку у легко нагрітій духовці впродовж усієї ночі, це може зайняти до 10-11 годин. При цьому способі запікання на кожні 450 г ваги відводиться 15 хвилин.
Щоб перевірити готовність індички, запхайте спеціальний термометр для м’яса у найтовстішу частину стегна, не торкаючись кістки. Показник 90єС означає, що індичка готова.
Термометр може замінити звичайна спиця. Вставте її у найм’ясистішу частину ніжки і зберіть у ложку сік, який виділився. Якщо він рожевого кольору або з кров’ю – краще індичку ще запікати 30 хвилин. Якщо ж сік прозорий або блідо-золотистий – птиця готова.
Перекладіть індичку на блюдо для сервірування, щільно прикрийте фольгою і залишіть ще на 20-45 хвилин перед тим, як нарізати. Від цього м’ясо стане щільнішим, і нарізати птицю буде легше.

Модний розріз
1. Спочатку відріжте ніжки. Міцно тримайте птицю, увіткнувши виделку зверху у будь-яку половинку грудки. Розріжте шкіру між ніжкою і грудкою. Відведіть ніжку вбік і проріжте наскрізь через місце, де приєднується стегно.
2. Розріжте ніжку наполовину. Тримаючи ніжку кісткою вгору, відокремте гомілку від стегна. Те ж саме повторіть з іншою ніжкою.
3. Наріжте м’ясо з ніжки. Гомілку притримуйте за кістку і зрізайте м’ясо вздовж кістки. Зробіть аналогічно зі стегнами.
4. Тепер крила. Зробіть розріз від краю грудки у напрямку крила. Намацайте ножем з’єднання, і проріжте його наскрізь, прихопивши шматок грудки. Повторіть з іншого боку.
5. Наріжте грудинку. Притримуйте виделкою бік індички і відріжте тонкий шматок м’яса по діагоналі, починаючи від шийної частини і захоплюючи трохи начинки. Кожний відрізаний шматочок піднімайте, затиснувши його між виделкою і ножем, не дозволяючи йому впасти і розлетітись. Процес нарізання грудки на шматочки можна спростити: тримаючи ніж горизонтально, зробіть прокол у основі одного з боків грудки. Пиляним рухом проріжте м’ясо знизу під всією грудкою, відділяючи її від остови.

www.indelika.com

 Фарширована індичка

Інгредієнти:
З розрахунку на 8- 10 порцій:
1 індичка (5- 6 кг), 1 ч.л. солі, 1/2 ч.л. меленого білого перцю, 1 цибулина, 4 черешки селери, 750 г черствого білого хліба, серце і печінка індички, 500 г фаршу з телятини, 2 яйця, 100г вершкового масла, 6 ст.л. апельсинового соку, 2 ч.л. натертої апельсинової цедри, 1/2 ч.л. натертої лимонної цедри, 4 ст.л. нарубаної зелені петрушки, 1 ч.л. сухого тим’яну, 1/4 ч.л. сухого майорану, 1/4 ч.л. сухої шавлії, 1 ч.л. солі, 1/4 ч.л. меленого білого перцю, 1 чашка рослинного масла
Індичку натерти всередині сіллю і білим перцем. Духовку розігріти до 200 градусів. Цибулю очистити і нарізати кубиками. Селеру нарізати пластинками.
У хліба зрізати шкірку і нарізати м’якоть кубиками.
Серце і печінку порубати і разом з ковбасним фаршем, цибулею, селерою, хлібом, збитими яйцями, розтопленим вершковим маслом, апельсиновим соком, апельсиновою і лимонною цедрою, зеленню петрушки, тим’яном, майораном, шавлією, сіллю і білим перцем вимісити начинку. Начинити цим фаршем індичку і зашити отвори.
Змазати індичку рослинною олією і покласти грудинкою вниз на решітку. На дно протвеню налити трішки води, накрити зверху листом фольги і смажити індичку протягом 2.5 годин, кожні 15 – 20 хвилин змазуючи утвореним соком. Години через дві приберемо фольгу, а ще через 30 хвилин перевернемо індичку.
Знову гарненько змажемо її олією і прикриємо фольгою.
Ще через 60 хвилин приберемо фольгу, змажемо індичку олією, що залишилася, і поллємо м’ясним соком, що утворився і стік в деко.
Продовжимо жарити ще 2 – 2.5 години.
Готову індичку на 15 – 20 хвилин залишимо у вимкненій, відкритій духовці. М’ясний сік розведемо гарячою водою або курячим бульйоном, переллємо в каструлю і приправимо на смак. За бажанням можемо його заправити або подати в чистому вигляді.

www.indelika.com