Чому взимку весь час хочеться їсти? Можливо, так організм реагує на холод і намагається зробити запаси. Але голод виникає не тільки на морозі, але й вдома, в офісі, в гостях - тобто скрізь! Вирішити проблему неважко, головне - зрозуміти, наскільки часто відкриваються дверцята холодильника і наскільки швидко споживається вміст посудин. Якщо це відбувається частіше ніж три рази на день, значить, наявність цього факту свідчить про об'їдання. Якщо ж перебування на кухні займає більшу частину дня, значить, у розпалі період «жору». У такі дні нами керує одне відчуття голоду! В чому полягає проблема: обличчя робиться круглішим, з'являється друге підборіддя, з'являються м'які округлості в області живота і талії, через що одяг стає замалим.

При тривалому переїданні стегна набувають характерних рожево-багряних смуг (стрій), які вказують на порушення в ендокринній системі. Також організм може відреагувати порушенням місячних, мастопатією і, звичайно, розладом психіки.

Чому організм завжди хоче їсти? Вся справа в лінощах та низькій руховій активності. Одного разу почавши, важко зупинитися. Споживаючи велику кількість їжі, ми розтягаємо стінки шлунку, який починає вміщати в себе все більше і більше.

Якщо при цьому дотримуватися малорухливого способу життя, енергія (а харчування - це не що інше, як джерело енергії) не витрачається, організм починає робити запаси. На душі стає тривожно, підвищується плаксивість.

І тоді виникає булімія (підвищений апетит, збільшене споживання їжі) - типове психосоматичне захворювання, причина якого криється в дисфункції мозкових центрів, які регулюють відчуття голоду і насичення.

Більшість причин розладу пов'язана з емоційною напругою, стресом, тривогою, іноді страхом. Згідно із концепціями психоаналітиків, булімія є своєрідною реакцією психологічного захисту при депресіях, багатьох неврозах, кризових життєвих ситуаціях. Людина шукає заспокоєння в задоволеннях і знаходить їх в їжі (найчастіше в жирній, солодкій). Це якоюсь мірою заглушає тривогу, внутрішній дискомфорт, тугу.

Як це не парадоксально, багатьом жінкам до певного часу здається, що вони їдять зовсім небагато. При цьому тіло повніє і виникають порушення в ендокринній системі. Лікар-ендокринолог починає шукати причини в порушеннях функції щитовидної залози і навіть гіпофізу. Рекомендує гормональне лікування, яке, в кращому разі, не дає ніяких позитивних результатів.

А насправді відбувається наступне: стрес, який виник, глибоко зачаївся і веде свою руйнівну роботу. І щоб переконатися в цьому або навпаки спростувати підозри, необхідно звернутися до психотерапевта.

1. Налаштуватися, що боротьба із зайвим апетитом буде довга і наполеглива, і складається з дієти та фізичних навантажень (адже при малорухливому способі життя виникає атрофія серцевих м'язів), - це дозволить буквально позбавляти жирові клітини від надлишків.

2. Доведеться рахувати кожен з'їдений шматок жирної їжі. Особливо, якщо жир тваринного походження: сметана, вершкове масло, молоко, майонез, шашлики, паштети тощо. При першій-ліпшій можливості віддавайте перевагу рослинному маслу та всьому, що містить багато клітковини (яблука, груші, сухофрукти). Якщо вже дуже хочеться попити чаю із солодким, можна собі дозволити трохи кураги, інжиру, родзинок. Дуже корисні для «безпечного» насичення каші. Особливо гречана, вівсяна, ячмінна, навіть рисова.

3. Можна скористатися послугами психотерапевта, який порекомендує гіпноз, аутогенні тренування, нейролінгвістичне програмування, групову психокорекцію або щось інше.

Не їжте, дивлячись в телеекран: можна спожити багато зайвого. Намагайтеся харчуватися красиво, на гарно накритому столі із скатертиною, бажано у приємному товаристві. І тоді жирові відкладення, надлишки самі по собі розсмокчуться, розчиняться.