Міністр Закордонних справ України Петро Порошенко, який нещодавно приступив до виконання своїх обов'язків, відвідав з робочим візитом американську столицю. Глава українського МЗС зустрівся з Державним секретарем Сполучених Штатів Америки Гілларі Клінтон, радником Білого дому з питань національної безпеки генералом Джеймсом Джонсом, керівництвом Міжнародного валютного фонду, впливовими членами Сенату та Палати представників. Дипломат виступив у Центрі Карнегі за міжнародний мир, перед членами Ділової ради Україна-США та поспілкувався з українською громадою.

 

 

 

 

 

 

 

 

З українською громадою

 

У перший день перебування міністра у Вашингтоні відбулося установче засідання Українсько-американської комісії стратегічного партнерства. Петро Порошенко переконаний, що вона дасть відчутний поштовх відносинам двох країн та виведе їх на новий рівень. За словами глави українського зовнішньополітичного відомства, перша зустріч комісії значно розширила коло проблем міжнародного життя та двосторонніх відносин, якими буде займатися у майбутньому. Серед них дипломат назвав питання безпеки, економічного співробітництва, продовження роботи по лібералізації візового режиму зі США, співпраці в галузі науки й технологій, координації дій щодо врегулювання Придністровського конфлікту та інші.

«Ми сьогодні провели надзвичайно важливе засідання, яке насправді продемонструвало стратегічний характер відносин між Україною та Сполученими Штатами Америки», наголосив міністр в інтерв'ю журналістам за підсумками інавгураційного засідання. У цьому контексті він відзначив принципову позицію Державного секретаря США, яка власноруч перевірила усі питання, що ними опікуватиметься комісія, та особисто віддаватиме доручення для активізації такої співпраці.

Петро Порошенко підкреслив, що за насиченістю діалогу тиждень, який минає, можна вважати «тижнем України в Сполучених Штатах Америки». Зокрема, він відзначив прогрес у напрямку відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом. «Принаймі ми домовилися про те, що чекаємо на місію МВФ, з якою зможемо проаналізувати ті досягнення, зрушення та зміни, яких Україні вдалося домогтися з моменту, коли переговори були перервані», пояснив міністр. Глава МЗС переконаний, що до України все ще можуть надійти кошти від МВФ до кінця 2009 року. "Гарантій отримання траншу поки немає, але є чіткі перспективи, які вимагають консультацій, наполегливої роботи, прозорості дій і абсолютної деполітизації процесу", - зазначив український міністр. Петро Порошенко наголосив, що під час останніх переговорів сторони "наблизилися до компромісу". Він особливо підкреслив, що, хто б не переміг на січневих виборах, новий президент буде "змушений і зобов'язаний" ефективно співпрацювати з МВФ та виконувати ті домовленості, які були й будуть досягнуті.

У Державному департаменті США українську делегацію вітала глава американського зовнішньополітичного відомства Гілларі Клінтон. Під час переговорів сторони торкнулися широкого кола двосторонніх та міжнародних питань, обговорили передвиборчу ситуацію в Україні, поділилися думками щодо стратегії відновлення української та американської економік після глибокої фінансової кризи. Однією із головних тем діалогу стала енергетика.

Петро Порошенко під час спільної прес-конференції з Державним секретарем США наголосив, що питання енергетичної безпеки мають бути глобальними і на двосторонньому рівні вирішити їх неможливо. Додаткової актуальності вони набули в контексті того, що під час наступного засідання Ради міністрів ЄС у Загребі Україна сподівається приєднатися до договору про Енергетичне співтовариство. Український дипломат наголосив, що американська та українська сторона продемонстрували розуміння поточних реалій у цій сфері та домовилися продовжувати співпрацю.

У свою чергу, Державний секретар США підтвердила, що проблеми енергетичної безпеки займали важливе місце під час інавгураційного засідання Українсько-американської комісії стратегічного партнерства та переговорів з українським міністром. Гілларі Клінтон наголосила, що Україна має виключні можливості значно покращити власну енергоефективність через залучення інвестицій у газовий сектор країни. «Значною мірою, однак, це залежатиме від економічних та політичних реформ, які проводить Україна», підкреслила глава американського зовнішньополітичного відомства.

Гілларі Клінтон зазначила, що офіційний Вашингтон поважає прагнення України глибше інтегруватися до структури європейської енергетичної безпеки. «І ми будемо підтримувати це різними шляхами - через надання технічної допомоги, розвиток українського енергетичного сектору та іншими засобами», запевнила вона.

Державний секретар США висловила переконання, що американські інвестори надзвичайно зацікавлені у співпраці з українськими партнерами у цій сфері. «Однак, найбільш важливою передумовою є впровадження економічних та політичних реформ, щоб українці змогли отримати вигоди від власних природних ресурсів», підсумувала Гілларі Клінтон.

Про реалії українського політичного життя, економічні проблеми та перспективи подальшого розвитку держави Петро Порошенко розповів широкій аудиторії у вашингтонському Центрі Карнегі за міжнародний мир. Одним із головних меседжів його промови стало те, що Україна не зможе залишатися суверенною державою без підтримання належного рівня демократії в країні. За словами дипломата, таку точку зору наразі поділяють усі українські політичні сили.

Петро Порошенко підкреслив, що наша держава уже «здала кілька іспитів» на демократичність під час парламентських виборчих кампаній і готова підтвердити їх результати знову у січні 2010 року.

Разом з тим, міністр відзначив, що для України, яка знаходиться в Центрі Європи, все ще існує небезпека залишитися «буфером між НАТО та ОДКБ». «Я вважаю, що ми повинні зараз продемонструвати абсолютно відкритий та новий підхід до розуміння європейської та глобальної безпеки», підкреслив глава українського МЗС. За його словами, українське керівництво вітає кроки США, спрямовані на «перезавантаження» відносин з Російською Федерацією. «У той же час, ми високо цінуємо сигнал адміністрації Барака Обами про те, що Сполучені Штати Америки не визнаватимуть будь-чиїх сфер впливу, а пошук Вашингтоном та Москвою спільних засад не вплине на американсько-українське стратегічне партнерство», підкреслив міністр.

Глава МЗС наголосив на важливості підтримки з боку американських партнерів євроатлантичних устремлінь України. Петро Порошенко підкреслив, що тема НАТО більше не використовується в Україні як політична зброя, а кандидати на президентську посаду не мають програм, спрямованих проти приєднання України до альянсу. Однак, на його глибоке переконання, до українського населення слід доносити правдиву і повну інформацію про діяльність Організації північноатлантичного договору, її можливі альтернативи. «Про НАТО слід говорити перш за все з позиції безпеки України», підсумував міністр.

Петро Порошенко зустрівся також і з керівниками організацій української громади США. Міністр відзначив той внесок, який американські українці, їх професійні та громадські організації роблять у розвиток політичної, економічної та гуманітарної співпраці між двома державами, налагодження міжлюдських контактів та утвердження позитивного міжнародного іміджу України. Дипломат подякував громаді за багаторічні зусилля з визнання на теренах Сполучених Штатів Голодомору 1932-33 років геноцидом українського народу.

Петро Порошенко закликав закордонне українство попри все не втрачати оптимізму й віри, працювати разом для подальшої розбудови демократичної і заможної України.

 

"Сильна та незалежна Україна потрібна не лише регіонові, а необхідна усьому світові", - Гілларі Клінтон

 

 

 

Без сильної та незалежної України неможливо уявити собі стабільний розвиток регіону та належного рівня міжнародної безпеки. Таке переконання висловила Державний секретар США Гілларі Клінтон під час спільної прес-конференції з міністром закордонних справ України Петром Порошенком. «Сполучені Штати Америки віддані ідеї підтримки України на її шляху до демократії та процвітання. Ми вітаємо розвиток вільної преси та живої політичної культури в Україні», наголосила глава американського зовнішньополітичного відомства.

Гілларі Клінтон ще раз підтвердила підтримку зусиллям України, спрямованим на приєднання до НАТО та Європейського Союзу. Вона також наголосила на готовності керівництва Сполучених Штатів Америки співпрацювати з будь-яким українським лідером, обраним народом під час відкритих та справедливих виборів.

«Ми сподіваємося, що президентські вибори у січні будуть вільними й прозорими, а також очікуємо на можливість співпрацювати із тими лідерами, яких обере народ та які будуть вживати необхідних кроків для економічного відновлення й подальших реформ», зазначила Держсекретар США.

Гілларі Клінтон підкреслила, що лише волевиявлення народу має визначити, хто саме стане наступним президентом. «Однак, досягнення «помаранчевої революції», яка багатьох з нас надихнула, стало те, що українці мають право обирати свого лідера без будь-якого втручання, без жодних зловживань», зазначила глава американського зовнішньополітичного відомства.

В контексті закінчення строку дії російсько-американського Договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, Гілларі Клінтон згадала про знакове рішення України 15 років тому відмовитися від власної ядерної зброї та приєднатися до Договору про нерозповсюдження. «Цей крок надзвичайно сприяв спільній справі нерозповсюдження ядерної зброї», зазначила Держсекретар.

Глава американського зовнішньополітичного відомства звернула увагу на важливу роль України у справі збереження безпеки й підтримання стабільності у світі та участь у міжнародних миротворчих операціях від Косово до Ліберії та Судану. «Сполучені Штати Америки також надзвичайно вдячні за той внесок, який Україна робить у реалізацію важливої місії в Афганістані», підкреслила вона.

Гілларі Клінтон відзначила виключне значення установчого засідання двосторонньої Комісії зі стратегічного партнерства, яке відбулося у Вашингтоні. «Ми сподіваємося, що ця комісія допоможе вдосконалити нашу співпрацю у сферах безпеки, економіки, торгівлі, енергетики, права. Працюючи разом, ми зможемо подолати виклики та скористатися можливостями ХХІ століття», підсумувала вона.

 

Українська служба Голосу Америки відзначила 60-ти річчя першого виходу в ефір

12 грудня 1949 року Голос Америки вперше пролунав українською мовою і відтоді ці радіопередачі слухали мільйони українців, які хотіли чути правду. За часів «холодної війни» Українська служба Голосу Америки транслювала по 5 годин радіопрограм на добу. У 1993 році Українська служба стала першою мовною службою компанії, яка розпочала телевізійне мовлення - мільйони українців відкрили для себе «Вікно в Америку». У грудні 2004 року, після низки прямих включень з «5-им Каналом» під час Помаранчевої революції, дебютує щоденна телепрограма новин Голосу Америки "Час-Time". Сьогодні передачі Голосу Америки щотижня дивляться майже п'ять мільйонів українців.

 

 

Конгресвумен з українським корінням Марсі Каптур

 

З далекого 1949-го минуло 60 років і Українська служба Голосу Америки відзначила свій ювілей. Урочистості з цієї нагоди пройшли у штаб-квартирі телерадіокомпанії у Вашингтоні. Зі святом колектив служби привітали представники президентської адміністрації, Конгресу та Державного департаменту США, дипломатичного корпусу, неурядових організацій, наукових центрів та української громади Америки. Усі гості щиро бажали журналістам творчої наснаги на подальшої плідної праці.

Посол України у США Олег Шамшур у вітальній промові наголосив на тому, що для людей, які народилися в Радянському Союзі, отримали освіту та жили за тоталітарного режиму, Голос Америки став вікном правди. «Саме через нього ми могли бачити й вчити власну невикривлену історію, з нього ми дізнавалися про Голодомор та ази демократії», зазначив дипломат. За його словами, після отримання незалежності нашої держави, українська служба телерадіокомпанії продовжує відігравати важливу роль у справі розвитку двосторонніх відносин, міжкультурного діалогу та підтримці демократичних цінностей.

Олег Шамшур зачитав слова привітання на адресу колективу Голосу Америки від президента України Віктора Ющенка. У своєму листі глава держави висловив вдячність Українській службі за багаторічну підтримку демократичного й патріотичного руху в нашій країні, за внесок у перемогу над тоталітарним радянським режимом і відновлення української державності. «У роки "холодної війни" ваше слово було однією з небагатьох можливостей для наших співвітчизників отримувати об'єктивну і правдиву інформацію про події в Україні і світі. Багато українців саме з передач Голосу Америки вперше дізнавалися про злочини сталінізму, про Голодомор 1932-1933 років, про традиції визвольної боротьби Українського народу, діяльність правозахисників-дисидентів», йдеться у привітанні.

 

 

Марсі Каптур та Адріян Кармазин

 

Конгресвумен з українським корінням Марсі Каптур у своєму виступі відзначила надзвичайно важливу роль Голосу Америки у донесенні об'єктивної та актуальної інформації до українців їхньою рідною мовою. «Це-центральний і правдивий голос зараз, як це і було 60 років тому», наголосила законодавець. Вона передала керівникові служби Адріяну Кармазину спеціальну декларацію, прийняту Конгресом з нагоди ювілейної річниці виходу в ефір.

«Усі ці 60 років завдяки вам американський та український голоси мали змогу промовляти один до одного», зазначив у своєму виступі колишній посол США в Україні Вільям Міллер. На його глибоке переконання, далеко не в останню чергу, завдяки плідній роботі колективу телерадіокомпанії дві різні культури змогли зрозуміти одна одну, а два народи налагодити справжній діалог. «І зараз ми добре розуміємо приналежність до однієї спільноти та розділяємо спільні цілі, досягнення яких потребує об'єднаних зусиль», підсумував Вільям Міллер.

 

 

Журналіст «Голосу Америки» Мирослава Гонгадзе та колишнiй заступник Державного секретаря США, старший науковий спiвробiтник Фонду Маршала Девiд Кремер.

 

Після урочистостей відбулася конференція, під час якої експерти поділилися баченням проблем внутрішньої й зовнішньої політики України, її євроатлантичних перспектив, дали оцінку відносинам офіційного Києва зі Сполученими Штатами Америки, країнами Європи, Російською Федерацією.