Невідомо звідки, але подібно з телевізора "прийшла" мода на визначення великих людей кожної нації. Отож, як інші народи їх визначають: чи мають вони великих людей? Хоча ми знаємо: справжні генії - лише посеред нас. Як писав незабутній Іван Котляревський, "що там Брути і Коклеси..." Цікаво, як з непростим завданням визначити "найбільшого" справлялись інші народи? Напевно, цікавим є досвід чехів, цього милого й нечисельного народу в негеографічному центрі Європи.

Чехів у світі небагато. Тому їм, напевно, найпростіше визначити Великого - без проблем можна перепустити всіх через решето відбору. Основна маса чехів зосереджена в рідній країні, де їх понад 10 мільйонів. Ще якась незначна частина, серед яких і автор цих рядків, блукає по інших землях у пошуках невідомого. Але коли перед чехами їхнє телебачення поставило завдання вибрати Великого Чеха - нація сколихнулася. Кандидатів багато, й бурхлива чеська історія може дати чимало. Серед геніїв, без сумніву, Карл IV, Святий Вацлав, Ян Коменський, Ян Жижка чи Ян Гус. Нова історія подарувала чехам Яна Палаха, Павла Медведа, Карела Гота, Вацлава Гавела та Вацлава Клауса. Це, як кажуть, - серйозні та поважні кандидати.

Але чехи, ці любителі пива, спокійного життя та великі самокритики, не були б чехами, якби не згадали Йозефа Швейка. Здавалося, перемога Швейка, відомого солдата-пацифіста, який і нашою земелькою походив, забезпечена.

Але не так сталося, як гадалося. На горизонті виникла геніальна й велична постать титана думки, величавого з мислителів, геніального фізика, астронома та фінансиста Яро Цімермана (в оригіналі без однієї голосної - Цімрман). Рух на підтримку Цімермана наростав, і відтак з'являлися все нові подробиці з величного життя цієї геніальної людини. Чого лише не зробив Яро Цімерман, і лише його особиста скромність, яка, до речі, теж є геніальною й величною, не спричинила того, щоб він став Великим Європейцем чи Великою Людиною Світу. Скільки винаходів зробив Цімерман, що слава Едісона враз померкла? А його географічні відкриття, проведені мирні переговори, місіонерство в Африці й геніальні музичні та драматичні твори - будь-якої із цих справ вистачило б для однієї особи, щоб стати генієм. Свідчення геніальності й величі Цімермана надходили на телебачення все наростаючим потоком. Конкурс уже завершився, а фізики, для прикладу, досі пишуть про вклад Цімермана в різні галузі цієї науки: розробка синхрофазотрону, теорія "чорних дір", відкриття взаємодії фотонів, перші експерименти з левітації. Словом - Геній.

Найбільшою проблемою було те, що організатори конкурсу "Великий Чех" спочатку не хотіли включати Яро Цімермана в список для голосування. І з такої дрібної й формальної причини, що насправді Яра Цімермана ніколи не було, це - вигаданий, міфічний персонаж. Але на це знайшли швидку та ще більш формальнішу протидію - в кожному чеському телефонному довіднику можна знайти декількох Ярів Цімерманів. Яро став претендентом! Особу Яро Цімермана придумав гурток інтелектуалів для того, щоб показати безглуздість визначення "великого" в будь-якій нації. Кожна людина по-своєму велика й одночасно маленька. Ідея дослідження "величі" та досягнень цього великого чеха спричинила появу навіть цілої науки - "цімерманології" - та відповідних фахівців - "цімерманологів". Нові й нові свідчення малих та великих справ надходили до організаторів конкурсу. Яро Цімерман не соромився допомогти бабцям переходити вулиці, брав участь у підготовці космічних польотів, тренував Мухамеда Алі, таємно висаджувався разом з астронавтами на Місяці. Ось так і світові таємниці вийшли на яв.

Результати голосування шокували - переконлива більшість визнала Яро Цімермана Великим Чехом. Яка нація відмовилася б від такого генія? Організаторові конкурсу не залишилося нічого іншого, як визнати Яро Цімермана Великим Чехом. Справді, нація, яка може сміятись із себе, є великою! Великі чехи й великий Цімерман.

Може, і в нас, українців, є якийсь засекречений геній Петро Цибуля або неперевершена Горпина Часник? Винесемо в майбутньому їхні кандидатури на конкурс "Великі Українці"! Скільки нового ми зможемо дізнатись. А справжніх Великих ми знаємо й без конкурсу - вони в наших серцях, у наших оселях, у нашому житті.