Підготовка до Євро-2012 стала для України тим дзеркалом, в якому вона може побачити своє непривабливе обличчя - тотальну корупцію, некомпетентність чиновників, безвідповідальність політиків.

У червні телеканал "Інтер" запустив ролик, де відеоряд складається із упізнаваних символів, пов'язаних з підготовкою до Євро-2012, а звуковий ряд складається з одного слова-запитання "Догрались?" І хоч така акція дуже схожа на рекламну розкрутку футбольних ток-шоу Савіка Шустера, офіційно "Інтер" пояснює демонстрацію такого ролика бажанням привернути увагу громадськості до проблеми з підготовкою до проведення в Україні за 4 роки матчів Чемпіонату Європи з футболу. Як би там не було, але слоган "догрались" таки влучно і лаконічно передає стан із цією підготовкою зокрема та ситуацією в Україні в цілому.

Коли на початку 2008 року я почав в силу службових обов'язків займатися щоденним моніторингом цієї теми, то перше, що здивувало, був ентузіазм чиновників різних рівнів, з яким вони стали приурочувати до майбутнього ЧЄ-2012 більшість із нагальних потреб країни або конкретного міста чи регіону. Розбудова автошляхів і модернізація залізничного транспорту, реструктуризація аеропортів і перебудова стадіонів, заходи з підвищення безпеки і щеплення від кору і краснухи, збільшення кількості готелів середнього стандарту і роздільна утилізація сміття - невже цього всього не потрібно робити вже зараз, без прив'язки до футбольного чемпіонату? А якщо ЧЄ-2012 в України таки відберуть, то що всі вище перелічені потреби втратять актуальність? Адже можливість втратити право на проведення в Україні матчів ЧЄ-2012 і надалі є дуже правдоподібною.

Однак, незважаючи на те, чи буде в Україні єврочемпіонат, чи ні, процес підготовки до нього уже розпочався. Президент, прем'єр, парламент говорять нині про підготовку до Євро-2012. Вслід за ними цю тему роздуває преса, із властивою їй схильністю до пошуку сенсації. Та найважливіше, що на різноманітних "круглих столах" отримали слово фахівці з найрізноманітніших галузей: містобудівництва, транспорту, здоров`я, авіації, безпеки тощо. З початку року низку таких зустрічей провів у Києві, Дніпропетровську і Львові Комітет громадського контролю ЧЄ-2012. Подібні заходи у столиці організовували інформагенції "Главред", УНІАН та газета "Хрещатик". Практично на всіх цих обмінах думками експерти криком кричать: Україна не готова до такого масштабного проекту як Чемпіонат Європи з футболу, і якщо радикально не зміниться підхід до справи, то й не готовою виявиться у результаті. Можна сміливо сказати, що підготовка до ЧЄ-2012 уже стала для України тим дзеркалом, в якому вона може побачити своє далеко не привабливе обличчя - образ тотальної корупції, некомпетентності чиновників і безвідповідальності політиків.

Окремі риси цього образу можемо розглянути й у межах цієї статті. Не чіпатиму Президента і керівника уряду, адже вони становлять собою у будь-якій справі збірний образ, що на нього накладають їхні "команди", кабінети, секретаріати та інша камарилья, яка і є основним носієм трьох перелічених вище вад. Розпочати, натомість, хотілось би з наших із вами обранців, тобто народних депутатів. Коли стало відомо про рішення УЄФА щодо Євро-2012, видавалося (і так це декларували самі нардепи), що нарешті з`явилася тема, яка зуміє об`єднати їх задля справи, незважаючи на фракційно-партійні поділи. Насправді від них було потрібно не так вже й багато - ухвалити низку законів, які б розв'язали руки тим, хто займається підготовкою до чемпіонату і заохотили б додатково абсолютно необхідних у цій справі інвесторів. Зараз якраз закінчується сесія парламенту і що - ухвалили хоч одненький закон із пакету підготовки до ЧЄ? Ні, звичайно, у них були справи важливіші: блокування трибуни, розкол коаліції, підштовхування країни до чергових позачергових виборів парламенту, а може й президентських. Що ж зробили для підготовки? - Три головні фракції обмінялися публічними закликами до опонентів "негайно" ухвалити потрібні закони. Хотіли? - Хотіли! Ну, не змогли!

Позицію народних депутатів можна перефразувати, наприклад, так: із законами й дурний підготує чемпіонат, а ви так спробуйте.

Однак інвестор - ключовий персонаж нинішнього етапу підготовки - він далеко не дурний. Через те й не поспішає вкладати свої гроші в ризиковані проекти, про що свідчать проблеми навколо реконструкції НСК "Олімпійський", зведення нового стадіону у Львові, реструктуризації транспортної інфраструктури в Донецьку та житлової в Дніпропетровську. Не кажу вже про Харків і Одесу, доля яких у цій справі є сильно "туманною".

Незважаючи на все це, керівництво деяких міст та регіонів, потенційних учасників ЧЄ-2012, роблячи гучні заяви про майже повну готовність приймати у себе європейський футбол, відверто "грають вар'ята". Найприродніше це виходить у київського міського голови Леоніда Черновецького. Зрештою, Леонід Михайлович "грає вар'ята" не лише у справі підготовки міста до ЧЄ. Для Черновецького Київ є найдосконалішим містом на земній кулі, оскільки його не хвилює те, що Київ по кілька годин зранку і ввечері буквально задихається в автомобільних корках, і те, що новобудови на колишніх місцях дитячих майданчиків чи невеликих скверів паралізують нормальну життєдіяльність багатьох міських мікрорайонів і т.д.

Відомо, що головними викликами у процесі підготовки Києва є стадіон для фінального матчу Євро-2012, автомобільні затори й аеропорти. Проблема із НСК "Олімпійський" полягає в тому, що там можна забезпечити проведення матчу, але практично неможливо забезпечити прихід-відхід і безпеку вболівальників та розміщення їхніх машин. Адже це - рухливий центр міста, де нині зробити транспортні розв`язки практично неможливо. Розвантажити автомобільний рух у центрі також нереально, адже мости і нові дороги будуються дуже повільно, а потік транспорту в центр міста не лише не зменшується, а й зростає. Чому? Бо в столиці будівельний бум: через відсутність плану розвитку міста та присутність корупції активно забудовується стара частина міста, що притягує до неї сотні одиниць будтехніки та вантажівок з будматеріалами.

З цієї ж причини відтягується і видозмінюється зведення великої окружної дороги навколо столиці. Спочатку вона мала проходити ближче до Києва з перетинанням Дніпра в районі Конча-Заспи, але виявилося, що землі там давно продані під елітні дачі, тож Окружну довелося відсунути до Нової Українки. Головний столичний аеропорт "Бориспіль" потребує добудови ще одного терміналу, але виявляється, що землі навколо летовища не належать тій фірмі, яка мала б займатися розбудовою. Міський аеропорт "Жуляни" також розривають дві лобістські групи: одна - за реконструкцію, інша - за винесення за межі міста.

Про такі "дрібниці", як відсутність у Києві готелів середнього класу, підготовки персоналу для обслуговування ЧЄ, про ксенофобію серед українських вболівальників тощо - взагалі поки що мало хто згадує. А у нас куди не ткни - скрізь діра. Почали масову вакцинацію, щоб іноземці не боялись від нас заразитися, - закінчилося скандалом. Ще не почали великих будов, а вже думаємо про сто тисяч китайсько-в`єтнамських робітників, бо своїх не вистачає.

Те, що діється у Києві, в більшій чи меншій мірі відбувається і в інших містах, які готуються до Євро-2012. Адже при цій навколоспортивній лихоманці проявилися симптоми старих запущених хворіб - безгосподарності, злодійства, дилетантизму. Все це для більшості з нас зовсім не нове, але тепер ми це змогли не тільки побачити свіжим поглядом, але й дозволили заглянути у "наше дзеркало" охочим з цілого світу. У підсумку Мішель Платіні, котрий цими днями мав побувати у Києві може оголосити про перенесення "українських" матчів до іншої країни. Однак, якщо навіть цього не станеться, вище зазначені проблеми самі собою не вирішаться. Як і ніхто не може гарантувати, що вдасться їх вирішити до 2012 року в ситуації позачергових перевиборів, перманентної політичної кризи, чергового подорожчання російського газу та інших демотивуючих перспектив. Тож "через ЧЄ-2012" українські євроамбіції можуть бути похоронені на довгі-довгі роки.