З давніх-давен люди ходили на прощі до святих місць, щоби
помолитися за прощення гріхів, за душі померлих, за здоров'я близьких і рідних.
Кожний ніс у своїй душі тільки йому відомі прохання до Господа Всевишнього і до
Матінки Божої.
У нас, в
Україні, є багато святих місць, куди збиралися і збираються люди на прощі. Сотнями
і тисячами йдуть прочани, здебільшого, на великі свята до Зарваниці, Унева, Почаєва,
йдуть у Гошів і до багатьох інших визначних місць рідної України. Люди сходяться
на молитву та одержують зцілення фізичні і моральні. Хіба це не є Чудом Божим? Люди
завжди шукали і будуть шукати Бога, бо без нього наше життя нічого не варте.
| |
У кожній
людській душі, незважаючи на її віросповідання, є маленький Храм Божої Любові. Від
нас самих залежить, які скарби в ньому зберігаємо, чи дотримуємось при цьому Божих
Заповідей. На таких великих прощах, де моляться разом сотні, тисячі прочан; люди
просять Божої помочі, благають про заступництво Матінку Божу і, завдячуючи своїй
великій Вірі, дістають зцілення своєї немочі, але, передусім, очищають свої душі.
Велика сила спільних молитов робить неможливе - можливим. Яка то радість, коли молишся
і відчуваєш поряд підтримку людей, що просять Бога допомогти їхнім дітям, батькам,
рідним і близьким. Уявіть собі, що навкруги ніч, а в тій благословенній Богом місцині
тільки чути спів нічних пташок, легенький подих вітру і слова щирої материнської
молитви, в якій, плече до плеча, об'єднані сотні матерів, очі яких з надією звернені
до Матінки Божої Неустанної Помочі. Здається, що то не зіроньки сяють у небесах,
а тисячі Ангелів тримають у своїх руках свічки, споглядаючи з небесних висот.
При від'їзді
на прощу чиказьку молитовну групу прочан поблагословив о. Роман. З молитвами, духовними
піснями прочани вирушили до міста Юніонтаун де їх зранку зустріла і поселила в монастирських
кімнатах для прочан сестра Марта. Кожен прочанин привіз зі собою свої потаємні думки,
які приготував до щирої розмови з Матінкою Господньою через молитви.
В Юніонтауні
наші матері зустрілися з прочанами з Нью-Йорка. Такі зустрічі завжди дарують нові
враження, нові знайомства і підносять силу материнських молитов дуже високо, збагачують
кожного духовно.
Цікаво послухати
учасників прощі, їхні враження:
Леся, Нью-Йорк:
«Паломницька
подорож до монастиря Матері Божої Неустанної Помочі - одне з тих місць, куди хочеться
повертатися знов і знов. Сюди приїжджають багато людей, щоб зустрітися з Богом.
Тут всі матеріальні думки відходять на задній план. А серце відкрите і налаштоване
на розмову з Богом, на спілкування з Ним. Ця подорож залишиться в пам'яті надовго».
Марія, Нью-Йорк:
«Святе, намолене
місце. Відчуваєш себе маленькою мурашкою у великому Божому світі. Додає сили Віри.
Чекаю з нетерпінням на наступну зустріч».
Михайло,
Нью-Йорк:
«Українці
Чикаго, приїжджайте на прощі, як колись, ще і ще».
Леся:
«Я є далеко
від своїх дітей. Жертвую прощу за здоров'я моїх дітей, внуків, невісток. Я щаслива,
що при від'їзді з прощі отримала Благословення від Джорджа Волтера, відомого паломника
світу. Я про нього багато чула, але ніколи не бачила. Дякую Богу за все!!!»
Наталя:
«Дуже люблю
це місце. Душа відпочиває, а серце радіє, відчуваючи Святу Родину біля себе. Приїхавши
сюди, бодай, один раз, уже ніколи не забудеш це місце. Хочеться повертатися знову
і знову».
Людмила,
Нью-Йорк:
«Я дякую
Богові і Матері Божій Неустанної Помочі за ласки, радість, мир, спокій, які я отримала
на цій чудовій прощі в Пенсильванії у сестер Василіянок».
Любов Телятинська,
Чикаго:
«Я вдячна
Богові за те, що змогла поїхати сама й організувати групу прочан на прощу. Ми всі
отримали надзвичайно велике духовне піднесення, радість від спільних молитов, від
знайомства з чудовими людьми з Нью-Йорка. Сила материнських молитов - надзвичайна».
Такі зустрічі
завжди дарують велику радість, почуття єдності, дружби і ЛЮБОВІ.
Попросимо
всі разом Господнього Благословення для всього українського народу, для рідної України,
доброго проводу для наших церков. Всім нам - твердої Віри і ЄДНОСТІ, якої нам так
бракує.
Єднаймося
в наших молитвах.
В ЄДНОСТІ - НАША СИЛА!