Командування ВМС перекинуло два бронекатери з Одеси до Бердянська

 

Два із шести малих артилерійських бронекатерів ВМС перекинуто з військової гавані Одеси до Бердянського морського порту для патрулювання узбережжя Азовського моря.

Про це повідомило кореспонденту Укрінформу поінформоване джерело у ВМС ЗСУ.

«Два із шести броньованих артилерійських катерів «Кременчук» та «Лубни», що базувалися у військовій гавані Одеси, передислоковані командуванням ВМС до Бердянського порту і спущені на воду. Найближчим часом на бортах буде встановлено військове обладнання, яке демонтували перед транспортуванням трейлерами до нового місця базування», - уточнив співрозмовник агентства.

Питання про перекидання на Азовське море решти бронекатерів типу «Гюрза» вирішує командування ВМС. Станом на 11 вересня більшість катерів базуються в Одесі.

Нагадаємо, 6 вересня Рада національної безпеки й оборони України ухвалила рішення про посилення військово-морської присутності в Азовському морі, створення там корабельно-катерного угруповання Військово-Морських сил, розвитку відповідної інфраструктури та забезпечення підрозділів берегової оборони новітньою високоточною ракетною зброєю.

Варто зазначити, що у прес-службі ВМС ЗСУ ухилились від коментаря на запит кореспондента Укрінформу про перекидання частини бронекатерів з Одеси до Бердянська.

 

Луценко за будь-якого результату виборів має намір перейти у політику

 

Генеральний прокурор Юрій Луценко має намір перейти в українську політику при будь-якому результаті виборів.

Про це він заявив в інтерв'ю Цензор.net.

«Я вважаю, що мій політичний досвід і можливість сказати «ні» (а якщо потрібно, то і значно категоричніше) по всіх восьми телефонах, - потрібний тут до закінчення президентських виборів. А після цього за будь-якого результату я маю намір підготуватися і перейти в українську політику. Хочу підкреслити - за будь-якого результату виборів», - сказав Луценко.

Він також уточнив, що не виключає політичної співпраці з Віталієм Кличком.

«Так, я дійсно спілкуюся з приводу майбутньої парламентської кампанії з Кличком. Ми говоримо про це. Але не лише з ним», - пояснив генпрокурор.

 

Денісова «забула» задекларувати 23 мільйони

 

Колишній народний депутат, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова не задекларувала дохід у понад 23 мільйони гривень.

Про це повідомила прес-служба Національного агентства з питань запобігання корупції.

«Так, не дотрималась вимог законодавства, подаючи декларації, народний депутат Денісова Людмила Леонтіївна. У декларації за 2015 рік вона не задекларувала дохід у розмірі 23 840 268 гривень, отриманий від фінансової компанії, та недостовірно вказала розмір своїх внесків до статутних капіталів чотирьох товариств, який відрізняється від достовірного на суму 5 454 248 гривень», - йдеться у повідомленні.

Як зазначили у НАЗК, інформація щодо внесків так само недостовірно відображена в деклараціях посадовця за 2016 та 2017 роки.

Крім зафіксованих висновків щодо правопорушення Денісової, Національне агентство затвердило обґрунтовані висновки ще стосовно трьох посадовців за результатами повних перевірок декларацій.

«Депутат Київської міської ради Конобас Максим Петрович вказав у декларації за 2016 рік, що йому невідома вартість придбаної ним у 2007 році за договором інвестування квартири площею 124, 6 кв. м у Києві. В рамках перевірки було встановлено, що депутат володіє інформацією про вартість відповідної квартири на дату набуття її у власність», - повідомили у агентстві.

Крім того, Конобас задекларував дохід у сумі 1 200 374 гривні від відчуження своїх корпоративних прав у двох товариствах, однак надані депутатом документи та отримана Національним агентством інформація з державних реєстрів не підтверджують, що відчуження відбулося саме шляхом продажу та за суму, вказану в декларації, «що свідчить про ознаки незаконного збагачення».

Висновки стосовно порушень з боку Денісової та Конобаса НАЗК скерувало до НАБУ.

«Також встановлено, що директор Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» Пакіж Степан Петрович, подаючи декларацію за 2016 рік, не вказав квартиру дружини площею 50 кв. м у м. Львів вартістю 500 000 гривень, а також дохід у вигляді коштів, отриманих ним на відпустку за місцем роботи», - зазначили у Нацагентстві.

У НАЗК також повідомили, що заступник начальника відділу обліку платежів Управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності ДФС в Києві Юлія Зінченко у деклараціях за 2016 та 2017 роки не вказала придбану у 2008 році квартиру вартістю 476 447 гривень.

Висновки щодо Пакіжа та Зінченко НАЗК скерувало до Нацполіції.

 

Через викиди на «Титані» мешканцям Херсонщини роздали 20 тисяч захисних пов'язок

 

На Херсонщині завдяки співпраці з Червоним Хрестом місцевому населенню роздали близько 20 тисяч марлевих пов'язок.

Про це під час прес-конференції в Укрінформі повідомив голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв.

«Завдяки співпраці з Червоним Хрестом ми забезпечили мешканців марлевими пов'язками, вже близько 20 тисяч таких масок роздали. У нас постійно працюють бригади медичної допомоги, ми оглянули всіх діточок, які підпадають під можливу зону ураження. Жодного цивільного, який би постраждав від хімічного забруднення, у нас не зафіксовано», - зазначив він.

При цьому він запевнив, що ситуація на Херсонщині є абсолютно контрольованою.

Раніше голова Херсонської ОДА повідомив, що у райцентрі Каланчак та селах Преображенка, Мирне, Новоолександрівка, які постраждали від викидів на заводі «Титан», за результатами проведених у понеділок, 10 вересня, досліджень, не виявлено в повітрі перевищень показників забруднюючих речовин.

В ніч на 24 серпня 2018 року в анексованому Криму, в місті Армянськ, сталися викиди невідомої отруйної речовини. Згодом прес-служба Азово-Чорноморського регіонального управління Держприкордонслужби України повідомила про те, що на Херсонщині прикордонники зафіксували факт хімічного забруднення з території окупованого Криму. Зазначалося, що протягом останнього тижня прикордонники Херсонського загону на адмінмежі з Кримом фіксували випадки отруйних хімічних викидів із заводу «Титан». Це призвело до різкого погіршення здоров'я місцевих мешканців і, передусім, дітей. Крім того, на металевих предметах, деревах, дахах будинків і навіть усередині приміщень утворився маслянистий наліт із жовто-зеленим відтінком.

Через дану ситуацію, на Херсонщині ввечері 6 вересня прийнято рішення евакуювати дітей та вагітних жінок з населених пунктів Каланчацького і Чаплинського районів, які перебувають у зоні впливу виробничої діяльності кримського заводу «Титан», а також провести оздоровлення дітей в оздоровчих закладах області.

 

МОН пропонує нову систему аудиту шкіл

 

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проект Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти.

Відповідний документ розміщено на сайті Міністерства освіти та науки.

«Інституційний аудит - концептуально новий підхід. На відміну від атестації закладів, що мала наглядово-контрольні функції, інституційний аудит впроваджується як інструмент підтримки закладів загальної середньої освіти. Проект визначає механізм проведення комплексної зовнішньої перевірки, зокрема, освітніх та управлінських процесів, а також внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що забезпечують ефективність та сталий розвиток закладу», - йдеться у повідомленні.

Пропонується здійснювати оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти за наступними напрямками: освітнє середовище закладу освіти; система оцінювання здобувачів освіти закладу освіти; педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти; управлінські процеси закладу освіти.

 

У Києві зафіксували лихоманку Західного Нілу

 

У Києві підтверджений випадок захворювання лихоманкою Західного Нілу в молодого чоловіка, який відпочивав на острові Крит.

Про це в коментарі Укрінформу повідомила провідний інфекціоніст України, завідуюча кафедрою інфекційних хвороб НМУ ім. Богомольця, заслужений лікар України професор Ольга Голубовська.

«В Олександрівську лікарню був госпіталізований молодий чоловік зі серйозним менінгітом. У пацієнта, згідно з особливостями перебігу хвороби, було запідозрено лихоманку Західного Нілу. Діагноз «менінгіальна форма лихоманки Західного Нілу» підтверджений офіційно. На сьогодні стан пацієнта стабільний, динаміка позитивна, але про прогнози говорити ще рано», - зазначила професор Голубовська.

Вона підкреслила, що лихоманка Західного Нілу - захворювання, яке зараз доволі активно поширюється в Європі.

«Це досить небезпечне захворювання, інформованість про яке в широкомасштабній клінічній практиці низька. Цього року у багатьох країнах Європи спостерігається безпрецедентне зростання цього захворювання. Вважають, що це пов'язано з аномально високою температурою і тривалими дощами, що змінюються посухою. Такі погодні умови сприяють розмноженню і поширенню комарів. У країнах Євросоюзу з початку 2018 року зафіксовано 710 випадків захворювання. Найсильніше постраждали такі країни, як Сербія, Італія, Греція, Угорщина і Румунія. Ситуація настільки серйозна, що заплановано її обговорення на 68-й сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ, яка відбудеться в Римі (Італія) 17-20 вересня 2018 року», - сказала професор Голубовська.

Вона акцентувала, що у 80% людей інфекція протікає безсимптомно.

«У 20% хворих розвивається грипоподібне захворювання, що характеризується різким підвищенням температури тіла, головним болем, болем у горлі, м'язах, суглобах і спині, слабкістю, нудотою і діареєю. Найнебезпечнішими в плані прогнозу є ураження центральної нервової системи (менінгіт, енцефаліт), смертність серед пацієнтів, у яких розвивається нейроінвазивна форма хвороби, складає від 4% до 14%», - зазначила професор Голубовська.

Інфікування людини найчастіше буває в результаті укусів інфікованих комарів. Комарі інфікуються під час живлення кров'ю інфікованих птахів - в їхній крові вірус циркулює впродовж декількох днів. Вірус може також передаватися при контакті з іншими інфікованими тваринами, їх кров'ю або іншими тканинами.

Інфекція або протікає безсимптомно (приблизно у 80% інфікованих людей), або може призводити до розвитку лихоманки чи й важкої форми хвороби Західного Нілу.

Приблизно у 20% інфікованих людей розвивається лихоманка Західного Нілу. Її симптоми: гарячковий стан, головний біль, втома і болі в тілі, нудота, блювота, іноді шкірний висип (на тілі) і розпухлі лімфатичні вузли. Інкубаційний період, зазвичай, складає від 3 до 14 днів.

Пацієнтам з нейроінвазивною хворобою Західного Нілу рекомендоване підтримувальне лікування, при якому часто буває потрібна госпіталізація, внутрішньовенні вливання, допоміжна штучна вентиляція легенів і профілактика вторинних інфекцій. Вакцини для людей не існує.