Дитячий офтальмолог Андріана Патер. Фото Миколи Тиса/ZIK

Сучасні діти ледь не з пелюшок знайомляться з різноманітними гаджетами, відвідують усі можливі розвиваючі заняття та гуртки. Батьки форсують їхній ранній розвиток - «бо ж після трьох уже пізно», не задумуючись, що це може вплинути, зокрема, на зір.

 

Лікарі ж застерігають: інтенсивне зорове навантаження, особливо на близькій відстані, перевантажує ще не сформований зоровий апарат малюка і може спровокувати короткозорість - найпоширенішу зараз очну недугу в дітей. Якщо раніше діти набували її, здебільшого, у школі, то сьогодні, зазначають спеціалісти, короткозорість «помолодшала».

Дитячий офтальмолог, лікар офтальмологічного відділення Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ» Андріана Патер погоджується, що від гаджетів сьогодні не втекти, разом з тим, рекомендує не знайомити дітей з ними до 4 років. Далі важливо дозувати «екранний» час. Як це правильно робити, в якому віці і як часто треба перевіряти дитячі очі, чому дитина, яка з народження погано бачить, ніколи не поскаржиться на це, і як батьки можуть запідозрити проблеми зі зором у дитини, Андріана Патер розповіла в інтерв'ю IA ZIK.

- Андріано Ярославівно, як ви оцінюєте сьогоднішній стан здоров'я дитячих очей? Наскільки змінилася ситуація за роки вашої роботи?

- Не можу сказати, що стан здоров'я очей дитячого населення Львівщини значно погіршився чи є зараз якимось критичним. Щороку кількість тих чи інших офтальмологічних захворювань росте у нас на 2-3-5%, але це пояснюється їхнім частішим виявленням, ніж реальним прогресуванням.

Хоча, звичайно, маємо тенденцію до збільшення кількості дітей з короткозорістю (міопією), яка сьогодні посідає перше місце серед причин погіршення зору. За статистикою, цю патологію діагностують у 25-30% дітей. З віком вона наростає. Якщо на тисячу необстежених дітей припадає близько 40 першокласників, у яких виявляють короткозорість, то випускників з цією патологією - вже понад 60. Крім того, короткозорість сьогодні «молодшає»: раніше ми говорили про міопію, яка виникала в шкільному віці, а зараз вже йдеться про 4-6-річних дітей.

Сучасні технології, різноманітні гаджети зробили сюди свій вклад: тривала зорова робота на близькій відстані провокує сильне навантаження на очі. Також зараз дуже популярний так званий «ранній розвиток», коли батьки, прагнучи змалку виховати генія, вчать дитину літерам ледь не з пелюшок, рано садять її за книжки, за ті ж гаджети з розвиваючими мультиками, віддають на всі можливі заняття і гуртки. Натомість, зорова система малюка ще не готова до такої інтенсивної роботи зблизька. Відповідно, зір може постраждати. Особливо, при найменшій схильності дитини до короткозорості.

Загалом, варто додати також, що за останні роки почастішали випадки запальних захворювань очей у дітей. Це - кон'юктивіти, хронічні блеферити, увеїти. Маємо багато випадків непрохідності слізно-носових каналів у немовлят.

- У батьківських групах у соцмережах дедалі частіше натрапляю на розповіді мам про те, що в 2-3 роки дітям уже виписують окуляри, при цьому самі батьки і не підозрювали, що дитина може погано бачити...

- Тут ідеться, здебільшого, про вроджені аномалії рефракції, які можуть протікати непомітно для батьків і виявлятися зовсім випадково. Дитина, яка погано бачить з народження, - скажімо, її зір становить лише 20%, - ніколи не поскаржиться на це, тому що не знає, як по-іншому можна бачити і що означає бачити добре. Вона адаптовується до тих 20%, а батьки нічого не підозрюють.

Своєчасна діагностика порушень зору у дітей є дуже важливою. Поки малюк не говорить ще, офтальмолог не зможе чітко визначити гостроту його зору за таблицею. Але він може дослідити рефракцію ока, перевіривши, чи немає вроджених короткозорості, далекозорості (гіперметропії), астигматизму. При виявленні у дитини далекозорості високого ступеня, наприклад, лікар уже може припустити зниження зору, загрозу розвитку косоокості, амбліопії (синдром «лінивого ока»), і призначити ранню корекцію.

Якщо дитині виписують окуляри, їх не потрібно боятись. Існує такий міф, що вони є милицями для очей, що якщо їх одягнеш - то це на все життя, що це гірше для зору і його розвитку... Це - неправда. Окуляри важливі не лише для корекції зору, але й для правильного розвитку очей дитини. Я особисто б не боялась брати своїй дитині, внучці чи внукові окуляри, якби була така потреба.

- В якому віці треба вперше показати дитину офтальмологу? І як надалі часто перевіряти дитячі очі, щоби нічого не пропустити?

- Вперше офтальмолог, аби викреслити вроджені вади зору, мав би оглянути дитину у віці 3-6 місяців. Особливо важливим є огляд очного дна на предмет виявлення патології, яка потребує термінового лікування. Йдеться про пухлини ока - ретинобластоми. Вони загрожують не тільки зору малюка, а й його життю.

Крім того, у цей період можуть виявлятися підвивихи кришталика, глаукоми. Також вроджені катаракти, при наявності яких дитину важливо скерувати на хірургічне лікування, щоб дати окові можливість знову бачити.

Орієнтовно в 1 рік це - дослідження рефракції. Потім, якщо немає жодних зауважень, має бути огляд в 3 роки, коли вже можна перевірити гостроту зору. Далі - перед школою...

Якщо в дитини діагностовано певну патологію, лікар перевірятиме її очі частіше, залежно від потреби. Це стосується і дітей, чиї батьки мали або мають проблеми зі зором: фактор спадковості - дуже вагомий.

Із власного досвіду можу сказати, що батьки сьогодні почали частіше приводити на огляди дітей, зокрема, раннього віку, і зокрема, - за відсутності скарг. Тобто, не лише перед школою або коли школяр уже сам каже, що гірше бачить.

- Під час навчання у школі навантаження на очі особливо збільшується. Як можна захистити дитячий зір?

- Навантаження на очі збільшується через постійне фокусування зору на близьких об'єктах - не тільки на зошитах й книжках, а дедалі частіше на різних гаджетах: комп'ютерах, планшетах, ноутбуках. Від них сьогодні нікуди не подінешся, гаджети допомагають школярам у навчанні. Діти шукають інформацію в Інтернеті, читають її з екрана, виконують завдання на комп'ютерах. Навчальний процес дуже інтенсивний. Тому потрібно робити невеликі перерви для зорової гімнастики, наприклад. Все полягає у тому, щоб переводити погляд на далекі об'єкти за вікном. На склі можна намалювати або наклеїти невелику мітку і періодично дивитися то на неї, то через вікно у далечінь. Повторювати так 10-15 разів. Це дозволяє розслабити та скоротити циліарний м'яз, який забезпечує акомодацію ока (здатність ока чітко бачити предмети, що розташовані від нього на різній відстані, - ред.).

Важливо поєднувати навчання зі спортом та відпочинком на свіжому повітрі. Це сприяє відпочинку організму загалом і очей зокрема. Саме лише перебування під розсіяним ультрафіолетовим світлом позитивно впливає на очі (це не означає, що треба дивитися на сонце), тому дітям треба щодня гуляти.

Якщо ж дитина відпочиває у приміщенні, то є обмеженість для погляду у далечінь. Також дуже часто свій вільний від навчання час вона проводить знову в гаджетах. Це виглядає так: попрацювала, посидівши над книжкою, - відпочила, подивившись мультик. Далі знову до уроків. Очі при цьому постійно втомлені.

- Розуміючи, що від гаджетів сьогодні не втекти, як правильно дозувати час користування ними? Які з них найбільш шкідливі для очей дитини?

- Чим менший екран, тим більша шкода від гаджета. Тобто, найбільш шкідливими є телефони. Відстань до екрана смартфона - 20-30 см, іноді діти ще ближче нахиляються над ними, відповідно, посилюється зорова напруга.

Щодо часу користування гаджетами, то тут немає якихось чітких, розписаних рекомендацій. Але мають бути розумні межі. Насамперед це стосується дітей, які вже мають знижений зір або схильні до того.

Мені подобається формула, яку почула від психологів: вік дитини множимо на 3 й отримуємо час, який вона може провести за гаджетом. Для 6-річної дитини, наприклад, це 18 хвилин.

Тобто, має значення вік. Для дошкільного віку (після 4-х років) оптимальний час - 15-30 хвилин на день. Для шкільного - до години з перервами. Дітям до 4-х років я би взагалі не рекомендувала жодних гаджетів. Нехай батьки читають їм книги, нехай дитина, слухаючи казку, розвиває свою уяву, мислення, фантазію. А до гаджетів вона швидко адаптується і після трьох-чотирьох.

- Крім генетичної схильності, які ще є причини вроджених захворювань очей?

- На розвиток органів зору дитини можуть вплинути перенесені жінкою захворювання під час вагітності, зокрема, вірусні інфекції. Цього року, наприклад, у нас була дитинка з повністю відсутнім очним яблуком на одному оці та зі зменшеним на другому. Мама у першому триместрі перехворіла грипом, мала температуру, і, найімовірніше, це могло спровокувати вроджену ваду в малюка. Загалом, важко пов'язати ланцюжок причина-наслідок. Очевидно, що має певний вплив й екологія, харчування...

 Як можна запідозрити проблеми зі зором у дитини? Які симптоми мали би насторожити батьків?

- У ранньому віці це - байдужість до іграшок, плаваючий погляд, специфічні пошукові рухи очних яблук, які можуть свідчити про те, що малюк дуже погано бачить. Дитина може не слідкувати за предметами на різних відстанях, не оглядатися, коли хтось заходить до кімнати, реагувати лише на звуки.

Діти зі зниженим рефракційним зором будуть підходити ближче до телевізора, ближче підноситимуть книжку до очей. У старшому віці можуть бути скарги на те, що дитина низько нахиляється над зошитом (інколи це говорить про порушення постави, а не зору), мружиться.

Запідозрити, що щось не так, можна також, придивившись до фотографій, зроблених зі спалахом. Колір засвічення у ділянці зіниці має бути рожевим. Сірий, зеленкуватий відтінок повинен насторожити батьків - це свідчить про якісь порушення всередині ока. Наприклад, може йтися про пухлину - ретинобластому. Тому це є приводом для якнайшвидшого звернення до офтальмолога.

Якщо батьки помітили, що в дитини з'явилась косоокість, з візитом до лікаря теж не треба зволікати.

- Чи правда, що косоокість може виникнути після певного стресу для організму, наприклад, високої температури, удару головою?

- Так, бувають випадки гострої косоокості після температури, якогось стресу. Це означає, що відбулось порушення в роботі окорухових м'язів. Чи мине така косоокість самостійно, чи зможе організм дитини повернутися, так би мовити, до попередніх налаштувань, невідомо, все залежить від його можливостей.

Є різні види та причини косоокості, з якими треба своєчасно звертатись до лікаря. Наприклад, якщо малюк косить очима у віці до 1 року, не треба гадати: мине чи не мине. У цей період триває ще формування роботи очей, бінокулярного зору (узгодженого зору обома очима, - ред.), і дійсно можуть допускатися такі коливання. Але важливо перевірити, чи немає в дитини вродженої вади, власне, тієї офтальмологічної причини, яка могла спровокувати косоокість. Від цього залежатимуть подальші кроки.

- Коли доводиться оперувати дитину з косоокістю?

- Коли косоокість не виправляється окулярами, вправами, апаратним лікуванням і після всіх пройдених дитиною процедур залишається стабільний великий кут косоокості. В офтальмологічному відділенні львівського «ОХМАТДИТу» (яке розташоване у Брюховичах, що біля Львова, - ред.) щотижня маємо 3-6 операцій з виправлення косоокості у дітей.

- А як щодо лікування ретинопатій у передчасно народжених малюків? Чи можуть сьогодні львівські лікарі діагностувати та усувати цю патологію самостійно? Знаю, що раніше через відсутність спеціального обладнання таких діток доводилося транспортувати на лікування в інші міста.

- Своєчасна діагностика ретинопатії недоношених (пов'язана з порушенням розвитку судинної системи сітківки і загрожує повною втратою зору, - ред.), є надзвичайно важливим процесом. Станом на сьогодні ми маємо у Львові відповідне обладнання для огляду таких дітей. У неонатальному центрі Львівської обласної клінічної лікарні використовується налобний бінокулярний офтальмоскоп, що дозволяє виявляти найперші прояви ретинопатії. Щоб зупинити її прогресування, проводиться лазерна коагуляція сітківки.

У неонатальному центрі працюють дитячі офтальмологи. Тому передчасно народжені діти перебувають під достатнім офтальмологічним контролем і, за потреби, отримують повноцінну допомогу.

- Ви згадували про важливість фізичних навантажень. Чи існують протипоказання до занять спортом у дітей з поганим зором?

- Все залежить від виду патології та виду спорту. При рефракційних порушеннях (міопії, гіперметропії) заняття спортом, здебільшого, не протипоказані, а навіть корисні. Йдеться, про плавання, настільний та великий теніс, бадмінтон, коли погляд доводиться постійно переводити з далекої на близьку відстань. Не заборонена легка атлетика, стрільба з лука.

Натомість, заняття боксом, важкою атлетикою, які через загрозу травми є небезпечними і для здорових очей, краще викреслити.

- А які травми очей найчастіше спостерігаються у дітей?

- Це - тупі травми ока, проникаючі поранення очей. Травми через удари та кидання різними предметами - найчастіші. Взимку, наприклад, це - травми через сніжки. Також діти зараз часто бавляться лазерними іграшками, зазвичай, несертифікованими, і при потраплянні променя лазера в очі можуть виникати опіки. Ми мали випадки, коли під час таких ігор діти отримували опіки центральної ділянки сітківки. Вони були подібні до опіків, що виникають при незахищеному спостереженні за затемненням сонця.

- Чи обов'язково потрібні дітям сонцезахисні окуляри?

- Не можу сказати, що це - обов'яз­ково. Прямий вплив сонячних променів - некорисний як для шкіри, так і для очей. Тому при тривалому перебуванні на відкритому сонці, на пляжі очі треба захищати. У цьому допоможуть головні убори з довгими дашками, ті ж сонцезахисні окуляри. Але їх потрібно купувати у спеціалізованих оптиках, а не на ринках.

Водночас, є діти, яким необхідно обо­в'яз­ково користуватися сонцезахисними окулярами. Така необхідність виникає, наприклад, при відсутності райдужної оболонки ока, коли зіниця - достатньо широка, і потрапляння сонячних променів на сітківку збільшується в рази.

- Влітку час запасатися вітамінами. На які продукти треба звернути особливу увагу, щоб було корисно для очей?

- Це - продукти, багаті на вітаміни та мікроелементи, яких особливо потребують наші очі. Морква, в якій багато вітаміну А (для його кращого засвоєння моркву треба їсти з олією чи сметаною), чорниця, в якій є лютеїн. Корисними є продукти червоного кольору - перець, помідори, червона риба. Навіть в оселедці є лютеїн-комплекс. Також у харчуванні дітей мають обов'язково бути продукти з кальцієм - його багато у домашньому сирі.

Загалом, для підтримки доброго зору дитині треба правильно та збалансовано харчуватися. Як я уже наголошувала, важливо займатися спортом, під час дозвілля - відпочивати на природі. Не перегинати палицю з усіма можливими гуртками! Ну і про профілактичні огляди не забувати.

Автор: Юлія Щеглова

Джерело: ZIK