rss
09/20/2018
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#337

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Тарас Чмут: «Наразі Азовське море повністю контролюють росіяни»

«Повзуча агресія» Росії проти України в Азовському морі продовжується, - кажуть фахівці. Що може зробити Україна? Що очікувати Україні далі? Чи можлива висадка російського десанту на Азовському побережжі України? Про це в ефірі Радіо Донбас. Реалії розповів керівник Українського мілітарного центру, волонтер Тарас Чмут.

- Що зараз відбувається в Азовському морі?

- Останні два місяці картина не змінюється. Росіяни продовжують зупиняти, оглядати наші судна або інших країн, які йдуть в порти Маріуполя або Бердянська. Також ускладнений процес проходження Керченської протоки, там часто є затримки, що не сприяє якості проведення, перевезення й бізнесу тих структур, які використовують ці судна.

- Ці процеси продовжуються з початку травня. На Росію якось впливає резонанс в українських ЗМІ? Чи Росія не зважає на критику й такий шум?

- Росію не цікавить, що говорять в Україні про ці інциденти, і вони продовжують проводити свою політику в Азовському морі.

- На ваш погляд, які цілі й плани у Росії в Азовському морі? Що варто очікувати далі?

- Це - складне й неоднозначне питання. Варто розуміти, що наразі Азовське море для нас - уже втрачене. Ми його не контролюємо, його повністю контролюють росіяни, і ми не можемо їм щось протиставити дуже швидко.

Я не готовий відповісти, для чого вони це роблять. Але Росія продовжує накопичувати сили й засоби і на кордонах країни, і у тих нішах, де ми - слабкі. Конкретно у цьому випадку у нас - повністю небоєздатний південь, мається на увазі Військово-морські сили. Відповідно, Росія там продовжує проводити свою агресивну політику.

- Справді Україна не контролює водні території, ніяк не може вплинути?

- Ми контролюємо 12-мильну зону - це десь 22,2 кілометра від берега. Але фактичних наявних сил морської охорони Державної прикордонної служби недостатньо для того, щоб ефективно протидіяти росіянам.

- Є частина Військово-морського флоту України на Азовському морі, і як захищений берег?

- До 2014 року Військово-морські сили базувалися винятково у межах Чорного моря. Азовське море було закрите, поділене між Україною та Росією, і там були тільки прикордонні частини. Наразі ВМС планує до кінця року перевести одну з військово-морських баз на Азов, у Бердянськ, і сформувати таким чином азовське морське командування.

- Що це буде? Це будуть кораблі, катери, морпіхи?

- Морпіхи й зараз є. У Бердянську й Маріуполі - 501-й та 503-й окремі батальйони, у Маріуполі розташовується 56-а окрема мотопіхотна бригада. Тобто, сили й засоби є, присутні війська. Так само залучають Збройні сили й Нацгвардію для протидесантної оборони (ПДО). На береговій смузі розгорнуті пости спостереження, визначений оперативний резерв, який призначений для реагування на можливе висадження морського десанту.

Але якщо десант дійшов до берега, то ПДО вже не спрацювало. Десант має знищуватися на підходах, на етапі розгортання. На жаль, наразі у нас немає протикорабельних ракет.

- Тобто, за теперішніх обставин російський десант, якщо захоче висадитися, то він висадиться?

- Дивлячись, що ми маємо на увазі під десантом. Якщо йдеться про один російський катер «Раптор», де буде 15 ГРУшників, то, звичайно, ми нічого не зробимо. Якщо йдеться про масштабну висадку великих десантних кораблів зі збройною технікою, то там буде повномасштабний відкритий конфлікт. Його ніяк не приховати під шахтарів.

- Які сили Росія зосередила в Азовському морі? Чи щось свідчить про те, що Росія готується до цього десанту?

- Росія має потужний Чорноморський флот і Каспійську флотилію. З Каспійської флотилії було перекинуто два ракетні МРК, які зараз несуть бойову службу у Середземному морі з ракетами «Калібр». Вони свого часу застосовувалися з Каспійського моря по Сирії. Також перекинуто три артилерійські катери «Шмель» і один артилерійський «Грив».

У Росії подавали цю інформацію як посилення безпеки Керченського мосту і Керченської протоки. Хоча у них і так достатньо протидиверсійних катерів проекту «Грачонок», десантно-штурмових «Рапторів», тобто, вони достатньо якісно оновили катерний склад із 2014 року.

- Як далеко ці кораблі плавають від українського побережжя?

- Можуть бути на відстані 15 кілометрів від нашого берега. Вони можуть зупиняти судна, які йдуть з Бердянська у Маріуполь.

- Чому саме зараз почалася ця «повзуча агресія»?

- Вона не зупинялась з 2014 року. Просто проводилася у різних площинах. Зараз добудували Керченський міст, і є офіційна причина, чому блокувати, бо ніби є небезпека для нього.

Зі здачею Керченського мосту пов'я­зане обмеження заходу суден в Азовське море і блокування на певний час їхнього проходження. А оскільки ми нічого після цього не зробили, наступним кроком пішли зупинки в Азовському морі, пішли зменшення відстані зупинки до наших берегів.

- Що потрібно зробити, аби відбити можливу атаку?

- Насамперед - потрібні ефективні сучасні берегові РЛС висвітлення надводної ситуації як в Азовському, так і в Чорному морях, щоб ми з берега могли розуміти, що відбувається.

Наступний момент - потрібно формувати корабельно-катерні патрульні групи зі сучасним озброєнням. Вони мають бути обладнані сучасними бойовими модулями і в ідеалі мають бути легкі протикорабельні ракети.

- Ви перерахували заходи, яких варто вжити, чому робиться так мало? Чи що робиться взагалі?

- Найважливіше - у держави немає жодної політики стосовно Військово-морських сил і взагалі водного середовища. Керівництву держави на рівні Генерального штабу до РНБО флот - нецікавий. Для них є сухопутна війна зразка 2014 року, рішення щодо ВМС приймаються за остаточним принципом.

- В України наразі немає важелів впливу на ситуацію? Чи може вплинути якось денонсація договору з Росією?

- Так. Це - один із кроків, який мав би бути вже зроблений. Після окупації Криму Росія в односторонньому порядку розірвала значну кількість договорів, але цей лишила у силі.

Він означає, що Азовське море визначається як внутрішнє море між двома країнами, і кордон на ньому у майбутньому має бути визначений двома країнами. Кордон так і не був визначений, відповідно, все Азовське море, окрім 12-мильних зон, вважається умовно спільним.

- Ваше загальне враження від загострення на фронті? Чи є конкретні плани у Росії, які завжди лежать на столі у керівництва, чи це - тактика дражнити?

- У військових завжди є плани на всі можливі сценарії: наступ, відступ, оборону і так далі. Я би не сказав, що зараз відбувається ескалація. У якісь дні стріляють менше, в якісь - менше, але стріляють постійно з обох боків.

Загострення завжди можливе, нам потрібно до цього бути готовими. Буде воно чи ні, не завжди залежить від нас, але думати, що війна закінчилася, точно не варто.

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для мешканців окупованої частини Донбасу).

 

Автор: Денис Тимошенко

Джерело: Радіо Свобода
  «Copyright © 2017 RFE/RL, Inc.
Передруковується з дозволу
Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»

Чому ФІФА образилася на українське вітання

УККА закликає «засудити нездатність президента Трампа протистояти Путіну в Гельсінкі»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com