Екс-міністрові туризму Румунії дали за корупцію шість років заочно

Колишній міністр регіонального розвитку і туризму Румунії Олена Удря засуджена (заочно) до шести років ув'язнення за корупцію.

Такий вердикт винесла Вища Касаційна палата Румунії, - повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

Згідно з матеріалами кримінальної справи, Олена Удря звинувачується у фінансових махінаціях і зловживанні службовим становищем під час підготовки і проведення в 2011 році боксерського поєдинку за участю румунського боксера Лучіана Буте. За даними сторони обвинувачення, екс-міністр завдала тоді державному бюджету збитків у розмірі двох мільйонів євро.

Окрім тюремного вироку, Удря зобов'я­зали виплатити близько трьох мільйонів євро компенсації румунському Національному агентству з питань туризму.

У цій же справі проходив і колишній голова Румунської федерації боксу Рудел Обрежа. Він засуджений до п'яти років позбавлення волі.

Вирок остаточний і оскарженню не підлягає.

Нині Олена Удря перебуває в Коста-Ріці, де вона попросила про політичний притулок. Питання про надання притулку буде розглянуто, згідно з національним законодавством цієї країни, впродовж року.

Румунія і Коста-Ріка не мають договору про екстрадицію, проте обидві країни є підписантами Конвенції ООН по боротьбі з корупцією, а румунська сторона, як заявили в правоохоронних органах, сподівається, що влада Коста-Ріки відмовить у наданні Удря політичного притулку і прийме рішення про її екстрадицію до Румунії.

Удря обіймала посаду міністра регіонального розвитку і туризму з 2008-го до 2012-го років.

 

У Йорданії тривають протести - попри відставку прем'єра

Антиурядові протести в Йорданії поновилися, незважаючи на відставку прем'єр-міністра Хані Мулкі. Про це повідомляє АР.

Кілька тисяч йорданців вийшли протестувати під вікна офісу прем'єр-міністра, вимагаючи, щоб уряд переглянув план щодо збільшення податків, які, на думку критиків, негативно вплинуть, передусім, на громадян з низьким і середнім рівнем доходів.

Як повідомлялося, напередодні йорданський прем'єр-міністр Хані Мулкі вирішив піти у відставку у зв'язку з найбільшими за останні роки протестами в країні через незадовільну економічну ситуацію.

 

Швейцарські банки заблокували рахунки російського мільярдера Вексельберга

Швейцарські банки, побоюючись санкцій з боку США, заблокували кошти на особистих рахунках російського мільярдера Віктора Вексельберга.

Про це повідомляє Forbes.

«Швейцарські банки заблокували 1 млрд франків на особистих рахунках Віктора Вексельберга. Кошти блокували не лише публічні банки (UBS, Credit Suisse), але і приватні, зокрема, Julius Baer», - йдеться в повідомленні.

Наголошується, що рахунки Вексельберга міг заблокувати навіть Bank of Cyprus, співвласником якого з часткою 9,27% є мільярдер. З 2017 року Вексельберг є громадянином Кіпру.

Низка швейцарських банків, окрім блокування коштів, протягом декількох днів відмовляли Вексельбергу в доступі до великих пакетів акцій промислових компаній Швейцарії, серед яких - Sulzer, OC Oerlikon і Schmolz + Bickenbach.

Раніше санкції США заморозили близько 2 млрд дол. активів Вексельберга.

 

Відсутність угоди щодо Brexit коштуватиме бізнесу в $27 мільярдів на рік

Компанії щороку виділятимуть 20 млрд фунтів стерлінгів (27 млрд доларів) на дотримання митного режиму, якщо Велика Британія не укладе угоди з ЄС щодо Brexit.

Про це заявив постійний секретар податкової служби Великої Британії Джон Томпсон, - повідомляє Reuters.

«Компанії зіштовхнуться з додатковими витратами у 20 млрд фунтів (27 млрд доларів) на рік на дотримання митного режиму, якщо угода щодо Brexit не відбудеться», - заявив він.

За словами Томпсона, вихід з ЄС без угоди коштуватиме бізнесу аналогічну до митної угоди суму, відому як «max fac» (від «maximum facilitation» - максимально спрощена процедура), оскільки компаніям доведеться заповнювати митні декларації.

Як повідомлялося, 12 червня британські парламентарі проведуть низку ключових голосувань стосовно стратегії уряду щодо виходу країни з ЄС.

 

Головою наступної сесії Генасамблеї ООН стала жінка

Наступну, 73-ю сесію Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй очолить міністр закордонних справ Еквадору Марія Фернанде Еспіноза Гарсес.

Її обрано під час голосування на засіданні ГА ООН в Нью-Йорку у вівторок, - повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Отримавши необхідну кількість голосів, її високість Марія Фернанде Еспіноза Гарсес (Еквадор) була обрана головою 73-ї сесії Генеральної асамблеї», - заявив за результатами голосування голова теперішньої сесії Мирослав Лайчак.

Зокрема, зі 192 учасників виборчого процесу представницю Еквадору підтримали 128 країн. З нею змагалася представниця Гондурасу Марія Елізабет Флорес, яку підтримали 62 країни.

Голова ГА ООН обирається на річний термін з кола кандидатів від країн-членів ООН однієї з п'яти географічних груп: країн Африки; Азії; Східної Європи; Латинської Америки й Карибського басейну; а також Західної Європи та інших держав.

Причому, представники країн - постійних членів Ради безпеки ООН (США, Франція, Велика Британія, Китай, Росія) не можуть претендувати на цю посаду.

Зараз головою Генасамблеї ООН є глава МЗС Словаччини Мирослав Лайчак, який представляє групу країн Східної Європи. Він був обраний минулого року без голосування на ГА ООН, оскільки був лише одним затвердженим кандидатом від географічної групи. Марія Фернанде Еспіноза Гарсес, яка очолить наступну сесію, є представницею країн Латинської Америки і Карибського басейну.

Голова Генеральної асамблеї відкриває та закриває кожне пленарне засідання ГА ООН, повністю керує роботою Генасамблеї і підтримує порядок на її засіданнях.

 

Закон про статус російської мови у Молдові визнали застарілим

Конституційний суд Молдови визнав застарілим закон про функціонування мов, ухвалений у 1989 році, і в якому за російською мовою закріплено статус мови міжнаціонального спілкування.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Молдові.

«Визнати застарілим Закон про функціонування мов на території Молдавської РСР», - повідомив голова Конституційного суду Михаїл Поалелунжь.

Таким чином, рішенням КС частково був задоволений позов Ліберальної партії Молдови, яка вимагала визнати неконституційним закон, в якому російська мова визначена як мова міжнаціонального спілкування.

На думку лібералів, мовою міжнаціонального спілкування в Молдові має бути румунська.

Представники Ліберальної партії також вважають, що збереження за російською мовою статусу мови міжнаціонального спілкування обмежує права інших національностей, які живуть на території країни - українців, болгар, гагаузів та інших.

 

Курц закликає на третину скоротити Єврокомісію

Канцлер Австрії Себастьян Курц закликає Європейський Союз скоротити витрати на управління, а також скоротити кількість членів Єврокомісії.

Про це повідомляє АР.

«Канцлер Австрії Себастьян Курц закликає Європейський Союз скоротити витрати на управління, оскільки Відень готується взяти на себе головування у блоці наступного місяця», - йдеться в доповіді.

Курц також висловив припущення про скорочення кількості членів Єврокомісії з 28 до 18 осіб «на основі принципу справедливої ротації», щоб зробити орган більш ефективним.

Курц також виступив за відмову від однієї з штаб-квартир ЄС, але визнав, що Франція навряд чи відмовиться від Страсбурга.

Як відомо, Брюссель має намір узгоджувати пакет витрат на 2021-2027 роки до виборів у Європарламент у травні наступного року. Австрія виступає за скорочення бюджету блоку.

 

У Назарбаєва пропонують створити «азіатський шенген»

У Казахстані член сенату Дарига Назарбаєва на зустрічі з депутатами з Узбекистану запропонувала розробити єдину азіатську візу.

Про це повідомляє Zakon.kz.

Згідно з інформацією видання, віза може бути розрахована на туристів з Європи або країн Південно-Східної Азії.

«Ми говорили, що це може бути наш азіатський шенген, можна було б його назвати Silk-віза (шовкова віза)», - заявила Назарбаєва.

Повідомляється, що парламентарі двох країн домовилися розробити дорожню карту з цього питання.

 

Росія обмежує з 6 червня постачання білоруського молока

Заборона на ввезення в Росію білоруської молочної продукції у великій тарі, запроваджена 4 червня Россільгоспнаглядом, безпідставна й спрямована на «вибивання» республіки з російського ринку.

Про це заявив міністр сільського господарства і продовольства Білорусі Леонід Заєць, - пишуть місцеві ЗМІ.

«Ми спостерігаємо такі неадекватні дії з боку Россільгоспнагляду щодо підприємств Республіки Білорусь. Неаргументовані, нічим не обґрунтовані дії, - сказав Заєць (цитата за «Інтерфаксом»). - Це ще одне явище протекціонізму. Триває вибиття з ринку підприємств Республіки Білорусь».

У понеділок Россільгоспнагляд оголосив про обмеження з 6 червня постачань до Росії білоруських молока, вершків, сироватки та концентрату білка в тарі об'ємом понад 2,5 літра. Відомство обґрунтувало такий захід «тривалим надходженням небезпечної молочної продукції з Білорусі». На молочну продукцію в споживчій упаковці обмеження не поширюються.

Россільгоспнагляд вважає, що Білорусь повинна контролювати молочну продукцію з третіх країн на своєму кордоні. «Ми неодноразово пропонували нашим білоруським колегам поставити наших фахівців на зовнішніх кордонах ЄАЕС, допомагати, якщо вони не можуть відрізнити справжній сертифікат від фальшивого. Але наразі вони на це не йдуть. Тому проблеми залишаються», - цитують слова офіційного представника Россільгоспнагляду місцеві російські ЗМІ.

Білорусь до кінця 2018 р. планує доправити в Росію понад 3,5 млн т молока, включаючи сухе молоко - це трохи більше від минулорічного рівня. Всього в 2017 р. Білорусь відправила 7,3 млн т молока.

У квітні екс-міністр сільського господарства РФ Олександр Ткачов закликав Білорусь шукати нові ринки збуту, «тому що у нас серйозні наміри напоїти росіян вітчизняним молоком». За його оцінкою, російським виробникам заважає недобросовісна конкуренція з молочним фальсифікатом і сухим молоком, білоруські постачальники якого «відверто демпінгують». Міністр промисловості й агропромислового комплексу Євразійської економічної комісії Сергій Сидорський назвав заяву Ткачова «дивною», вказавши, що найдешевше сухе молоко в Росію потрапляє з-за меж ЄАЕС.