Приїхали з цілої Європи вболівальники футболу на фінал світового чемпіонату клубів у столицю Київ. Приїхало з-за меж України, казали, до п'ятдесяти тисяч глядачів. Грали, до речі, два надзвичайно відомі клуби «Реал Мадрид» (чемпіон попередніх двох років) і «Ліверпуль». Змагання відбувалося на Республіканському стадіоні. До речі, велика не тільки спортивна, але і політична та економічна подія для України.

Поруч зі стадіоном, на вулиці Саксаганського, розташований Будинок кіно - центр Національної спілки кінематографістів України (НСКУ). Художники виставили напис на фасаді будинку про захист українських заручників Кремля, зокрема, Олега Сенцова. Напис був скромним, просто закликав англійською мовою до звільнення українських заручників Кремля та повідомляв, що Сенцов голодує вже 14-й день.

Хто такий Олег Сенцов? Він - український кінорежисер, колега членів НСКУ з Криму, де його арештували ще у 2014 року за опозицію до московського вторгнення у Крим, і за те, що надавав гуманну допомогу українським морякам, котрі просто стали заручниками на своїх базах у Криму під час окупації. Сьогодні він відбуває четвертий рік призначеного двадцятирічного засудження у тюменській тюрмі. Олег Сенцов оголосив голодовку. Він не просив ні помилування, ні захисту, по-геройському сказав, що готовий бути останнім цвяхом у труні Кремля.

І тут сталася цікава обставина.

До будинку, де висів напис, підійшов представник Київської міської державної адміністрації (КМДА). Не пересічний представник, а головний відповідальний за рекламу, і ще й, до того ж, з російським прізвищем. Він наказав зняти напис, бо не можна вивішувати рекламу без дозволу КМДА. Художники вказали, що це не реклама, а політичне гасло. Він наполягав, і художники зняли. Годину художники подумали і сказали «ні». Знову вивісили. Представник КМДА повернувся і склав протокол про штраф за політичну рекламу.

При цьому можна аналізувати сам протокол, який у юридичному випадку, мабуть, не буде пошанований ні КМДА, ні будь-яким адміністративним трибуналом, що розглядатиме цю справу при зухвалій відмові її скасувати начальством КМДА. Хіба напис на захист політичних в'язнів у будь-якому випадку можна назвати рекламою? В додатку, у самому документі відсутні посилання на відповідні параграфи кодексу, який був порушений. Це пропущення вагоме з юридичної точки зору, а також промовисте - з політичної. Прізвище того головно відповідального за рекламу - Шмагалов. Тим більше, ця справа не юридична, а політична, а мабуть, і важливіше - моральна. До речі, заклик до звільнення українських заручників Кремля, а зокрема, колеги режисера Олега Сенцова, є захищений Конституцією України як право на свободу слова. А «реклама» у стислому розумінні - це форма комунікації для маркетингових цілей.

Казала колись моя покійна мати, що ми - бідний народ. Я питав, чому бідний, вона відповіла: «Тому, що інколи дурний. Бідний бо дурний!» Мабуть, ця подія ілюструє мамину думку. Приїжджали міжнародні вболівальники футболу. Ми мали нагоду до них промовити і повідомити їм ще раз, а декому просто відкрити очі на те, що Москва, де вже через кілька тижнів відбуватиметься найбільший світовий футбольний чемпіонат за чотири роки, несправедливо затримує українських заручників, що та Москва є парією світового співтовариства, яка порушує людські права, тримає людей заручниками, зокрема, і діячів культури, і не виключено, що триматиме і спортсменів. Наші митці надто рідко цікавляться політичними справами, але тут ворог і їм припік так, що вони активізувалися і звертаються до чужинців - людей доброї волі - з проханням про захист свого колеги та інших заручників, яких взяла в полон Москва.

Замість підтримки у цьому українському патріотичному почині столична адміністрація нашої держави їм у цій благородній справі перешкоджає. Чи не бідні, бо дурні? Я хочу вірити, що той, хто виписав протокол, скажімо, просто дурний, а не прихований ворог, котрий пішов проти патріотичної справи. При цьому, для справедливого відтворення подій треба сказати, що відповідальний за рекламу погрожував спершу художникам і покликав поліцію, щоби зняти напис, але поліція підтримала кінематографістів.

Олесь Янчук, голова НСКУ, сказав на це: «Прошу вашої реакції, як активних представників світового українства, на це неподобство, на цю політичну короткозорість, некомпетентність та байдужість з боку київської влади, яка вилізла сьогодні на очі всіх нас!»

КМДА очолює мер Віталій Кличко, боксер, людина, мабуть, відома у цілому світі. Той горе-чиновник, який склав протокол, певно, відповідатиме перед своїм керівником. Можна з цього витягати консеквенції від того укладача протоколу. Можна всю вину скинути на нього. Одначе, краще, мабуть, подумати ширше, чому таке сталося. Чому ми є такими, якими ми є. Поміж тим, треба реагувати, вимагати не тільки скасування протоколу, але вибачення від самого голови КМДА і запевнення, що таке не повториться.