rss
05/20/2018
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#328

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Глухий кут зденаціоналізованого піснешоу

Минулі вихідні подарували Україні яскраву перемогу і неяскраву поразку. Кому не подобається слово «поразка», можуть сказати - тьмяну неперемогу.

 

Авторами обох подій були одесити.

Перемогу подарував Україні та українцям усього світу боксер у легкій вазі мешканець Одещини Василь Ломаченко. Приніс насолоду не тільки факт завоювання Василем другого поспіль пояса чемпіона світу, але й стиль, у якому наш співвітчизник це зробив. Стиль атакуючий, вольовий, ефектний і, як показав останній раунд - ефективний.

Отримавши потужний удар і побувавши у нокдауні, Василь зумів, зціпивши зуби, зібрати волю в кулак і таки добив сильного і майстерного суперника, на той момент чинного чемпіона світу, котрий перед боєм похвалявся перемогти, як двічі два.

Справжній український характер показав Василь і влив у серця мільйонів радість перемоги і гордість за Україну.

Неяскраву неперемогу приніс Україні її представник на Євробаченні одесит Костянтин Бочаров. І якщо Василь за зовнішністю і манерою поведінки відповідає типу пересічного мешканця українського райцентру, то Костянтин, звичайно, міський до кінчика нігтів.

Симпатичний, стильний, обдарований, сучасний Костянтин, котрий має сценічне псевдо Melovin, разом з командою, напевно, мріяли вирахувати формулу перемоги на Євробаченні. І цю формулу зрозуміли як наднаціональну, чи точніше, - зденаціоналізовану.

Тому Melovin написав пісню англійською мовою, і сутність цієї пісні не містила не тільки жодного елемента українського мелосу, але й жодного елемента притомної української поезії в усій різноманітності її смислів - від традиційних до модернових.

Фішка зовнішності - лінза на око, стилізована чи то під більмо, чи то під мертве око - одразу ж привертала увагу і давала певний ключ до візуального іміджу, який вибрав собі на конкурс Melovin.

А імідж цей був витриманий у двох суперечливих ключах.

Перший ключ я назвав би іміджем вОрона, що оживає. Номер Melovinа починався з того, що він лежав у роялі, неначе в якійсь гробниці, з котрої його повільно, стоячи, підпираючи в спину, піднімав якийсь механізм.

При цьому, химерно вирізані лещата, стилізовані під кришку труни, розкривалися, випускаючи вОрона на волю.

Чорне волосся співака, його чорний сюртук, якась нахохленість статури робили Melovinа дійсно схожим чи то на вОрона, чи то на вурдалака, чи то на мерця, який виходить з могили на білий світ.

І тут уже він скидає зі себе всю чорноту, під якою з'являється білий смокінг, і співає свою пісню за роялем, сходи до якого поступово охоплює полум'я. Так на тлі полум'я Melovin і завершує свій видовищний номер.

Номер цікавий, яскравий, креативний - хоча розрахований і на конкретного шанувальника. А шанувальників таких чимало і в Україні, і в Європі. Це показало і голосування. За Meловіна проголосувало значно більше глядачів, ніж професійних суддів-членів журі різних країн.

Максимальних 12 балів - що є дуже престижним - Meловіну дали телеглядачі Польщі, Білорусі і Чехії. Другу за значенням оцінку - 10 балів - дали нашому представникові телеглядачі сусідньої Молдови.

Вісімку Костянтин отримав від телеглядачів Росії, що було малоочікуваним, а також від Італії, Азербайджану і Грузії. По сім - від телеглядачів Ізраїлю і Чорногорії, п'ять - від крихітного Сан-Марино, по чотири - від скупуватих телеглядачів Франції, Португалії, Македонії і Вірменії, і зовсім крихти - три бали - від Латвії, два - від Кіпру, один - від Болгарії.

А ось професійні журі просто вбили тих, хто вболівав за Меловіна. Всього дві країни оцінили номер Костянтина. Шість балів йому поставило журі Азербайджану, п'ять - Молдови. Журі всіх інших країн просто не помітили представника України, повністю його проігнорували, не давши жодного бала.

Це було просто неймовірно, а головне - несправедливо. Номер Меловіна міг подобатися чи не подобатися, але те, що стільки журі з різних країн не дали йому жодного бала, в той час, коли глядачі з цих країн Меловіну бали все-таки давали, і не маленькі - примушує задуматися.

І, передусім, про те, що називатися представником країни і бути ним - це різні речі. Номер Меловіна, його стилістика, сама пісня могла представляти будь-яку країну в силу своєї принципової антиетнічності, зденаціоналізованості.

Україна вдруге поспіль (минулого року, якщо згадаєте, гурт «О.Torvald» гучно провалився на Євробаченні в рідному Києві) із тріском програла. Найбільше мені жаль, що перспектив побачити українського виконавця з українською піснею - як завгодно аранжованою чи стилізованою - стає дедалі менше.

Меловіну можна поспівчувати, але талановитий хлопець не пропаде, повинен себе знайти у стилі, репертуарі, іміджі. А ось українську пісню шкода. Пробитися на такий специфічний, але найпрестижніший конкурс, як Євробачення, шансів у неї не багато.

Проте, вони є. Якщо не будуть вгадувати раціональну формулу виграшу, а зуміють вкласти в пісню душу і смисл.

У переможниці - ізраїльської співачки Нетти Барзілай - 529 бали. У Меловіна 17 місце і 130 балів - шість від журі і 124 бали від телеглядачів. Але йому лише 20. Нехай тепер готується до гастролей у ті країни, котрі його оцінили.

А українським виконавцям потрібно шукати талановиті виходи з глухого кута зденаціоналізованого піснешоу, якщо хочуть на наступне Євробачення.

 

Репутація України: діагноз Мінгареллі

Малкольм Ріфкінд: «Путіну подобається випробовувати Захід і посилювати свій вплив, але без ризику вв’язатися у справжню війну зі США або всім західним світом»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com