Крізь наше тіло проходить мережа компраментів, заповнених рідиною. Дотепер невідому структуру помітили в кишківнику, легенях, судинах і м’язах. Зображення: Jill Gregory/ CC-by-ND

Те, що раніше вважали шарами щільної сполучної тканини, виявилося зовсім не міцним утворенням. Натомість це - поєднання окремих, заповнених рідиною порожнин, яких не видно на стандартній біопсії. В майбутньому отримані дані можуть вплинути на чимало галузей медицини.

Про це повідомляють вчені в журналі «Scientific Reports».

Вона огортає травну систему, легені, сечовивідні шляхи, покриває оболонкою артерії, вени та фасцію між м'язами - щільна сполучна тканина. Принаймні так донедавна вважали. А тепер виявилося, що роками учені дещо залишали поза увагою. Адже чимало цих шарів тканини виглядає зовсім не так, як припускали.

Несподіване відкриття радше випадково зробив Нейл Тейзе (Neil Theise) з Університетської школи медицини в Нью-Йорку. Вчені оглядали хворих на рак пацієнтів з допомогою нового методу ендомікроскопії. При цьому органи в людському тілі просвічують лазерним світлом, отримуючи дані про їхню структуру.

Так медики намагалися перевірити, чи поширюються пухлини в жовчних протоках їхніх пацієнтів - і раптом помітили дещо незвичне: низку пов'язаних одне з одним порожнин у тканині. Структура не узгоджувалася ні з чим, що дотепер відомо про анатомію людини.

Випадковість? Науковці здійснили операції на загалом 12 пацієнтах, аби детальніше дослідити це явище. І виявили цю вперше помічену структуру не лише в жовчних протоках, а й по всьому тілі у всіх оглянутих осіб - всюди там, де тканина рухається, сильно стискається або пульсує.

Команда вчених повідомила: те, що дотепер вважали шарами щільної сполучної тканини, складається з окремих, заповнених рідиною компраментів. Ці порожнини вистелені клітинами, які тримаються разом завдяки сітці стабільних колагенів та гнучких протеїнів еластину.

Вже тривалий час відомо, що частина рідини в людському організмі ховається не всередині органів, в десь в проміжках, в інтерстицію. З новим відкриттям стає ясно, де саме і в якій формі зберігається рідина. «Ми вважаємо, що ця структура виконує функцію амортизатора й захищає тканину», - сказав Тейзе.

Наступні дослідження засвідчили, що ця тканинна мережа пов'язана з лімфатичною системою - і певною мірою діє як автобан для рідини. В результаті вдалося пояснити, чому рак, що потрапив до цих шарів тканини, так часто поширюється далі й швидко дає метастази.

Вчені переконані: структуру потрібно вважати єдиним органом. У майбутньому знання про існування цього органу може вирішальним чином вплинути на розуміння того, як функціонують органи та тканини, а також як виникають хвороби, наголосили дослідники. «Наше відкриття має потенціал спровокувати драматичний прогрес в медицині - зокрема аналіз інтерстиціальної рідини може стати цінним інструментом діагностики», - констатував Тейзе.

Але як цю анатомічну структуру взагалі можна було так довго не помічати? Цьому є просте пояснення: коли дослідники вивчають тканину, зазвичай вони фіксують її на одному об'єкті. Такий хімічно-фізичний процес робить видимими найменші деталі клітин та інших структур, проте в ньому зникає будь-яка рідина. Сполучна білкова сітка, що раніше містила заповнений речовиною простір, осідає без рідини - і компартиментів зовсім не видно.

«Це призвело до того, що заповнений рідиною тип тканини на біопсії виглядає щільним і міцним», - повідоми Тейзе. Лише можливість досліджувати тканини вживу і з допомогою мікроскопів виявила цю помилку, якої припускалися десятиліттями.

Зреферувала С.К., «Збруч»

NYU Langone Health/ NYU School of Medicine

Джерело: Nature