Заступник Міністра охорони здоров'я України Олександр Лінчевський розповів про менш відомий бік медичної реформи, зокрема, про зміни в медичній освіті та про те, як зміниться філософія роботи сімейних лікарів у 2018 році.

Фінансова складова медреформи: «Все вирішується на місцях»

Нагадаємо, під час проведення медичної реформи відбудеться зміна статусів поліклінік із комунальних закладів у некомерційні. Чому це важливо? Автономізована поліклініка сама стає господарником. Вона вирішує і фінансові, і організаційні питання.

Хоч поки що Міністерство охорони здоров'я реформує первинну ланку медичної допомоги, але бачення реформування вторинної (спеціалізованої) ланки вже є. Тільки фінансуватися вона буде не за будівлю та кількість ліжок, а за надану допомогу.

«Візьмемо до прикладу лікарню на Вінничині. Там є 60 ліжок, 7 хірургів, які проводили 100 операцій на рік. Це надзвичайно мало. Така низька кількість операцій свідчить про те, що хірурги декваліфіковані. Протилежний приклад - Ужгород. У лікарні 45 ліжок, 5 хірургів, які роблять 1000 операцій на рік. Проте наразі фінансування йде на тих 45 ліжок. Тому і ця ситуація погана, адже хірургів не вистачає, лікарі перевантажені. А новий механізм фінансування передбачатиме виділення коштів тим, хто працює, туди, де допомагають», - зазначає Олександр Лінчевський.

Тож у МОЗ є концепція бачення змін у спеціалізованій ланці, роботу ведуть, але механізм фінансування буде створено пізніше, не цього року.

До слова, пологовий будинок, де приймають менше, ніж 400 пологів на рік, не повинен існувати. А в Україні є багато пологових, де кількість пологів складає всього лише сотню на рік. Це також величезна проблема.

Щодо сімейного лікаря, то заступник очільниці МОЗ називає його «фахівцем з причин звернення».

Закупівельна складова медреформи: «За все відповідає місто та область»

Відбудуться зміни в системі централізованих закупівель.

Усі рішення приймають в області та у місті. Як лікарні відкриває і закриває місцева влада, так вона і займатиметься їхнім фінансуванням. На це грошей на місцях є більше, ніж достатньо.

Утім, винятком є ситуації, коли держава повинна закупляти централізовано. Якщо кожна наша об'єднана територіальна громада буде замовляти для свого села вакцину (що є, в принципі, нереальним), то це обійдеться надто дорого. Те саме стосується кардіопрепаратів тощо.

Освітня складова медреформи: «Змусити викладачів стати кращими»

Медична освіта - надзвичайно важлива складова медреформи. Адже медичні університети - це більше справа МОЗ, ніж Міністерства освіти і науки. Насправді, вмотивовані, кваліфіковані лікарі в Україні є. Проте, міжнародний екзамен складає лише 3 відсотки інтернів. При випуску з університету студент не має тієї освіти, якої ви як пацієнти потребуєте від лікаря.

Лінчевський пояснює: «Медична освіта - це є книжка, викладач, студент і труп. Такими є перші три роки навчання. Наступні три - все те саме, тільки вже є пацієнт, щоразу новий».

Заступник міністра переконаний, що вся проблема медичної сфери України в університетах. Не лише студенти не читають стільки, скільки треба, а й викладачі теж не читають. А саме вони складають програму навчання. Завдання міністерства, перш за все, - змусити викладачів прагнути бути кращими.

МОЗ має 3 інструменти впливу на університет.

1. Число 150: «не дамо вибирати невмотивованих».

Усім відомо, що рейтинговий бал (за Зовнішнім незалежним оцінюванням) абітурієнта при вступі - від 100 до 200. В планах у МОЗ - досягнути, аби мінімальний бал вступника, для зарахування його на навчання в медуніверситет, становив мінімум 150 балів. Усе логічно. Якщо студент не здатний бути кращим, ми ж не захочемо, щоб він нас потім лікував.

Наразі в державі така ситуація, що при бажанні можна вступити всім. Місць більше, ніж самих вступників. Йдеться, звісно, про контрактне навчання. У медичні ВУЗи беруть навіть таких абітурієнтів, котрі склали ЗНО на 100 балів. «Менше, ніж 150, - це студент, який не може вчитися на медицині», - заявив Лінчевський.

До чого це призведе? Університет не отримає більше третини абітурієнтів. Але це буде гірша третина. Такому рішенню є колосальний спротив з боку ВНЗ, бо це - жива копійка. Це готівка від контрактників. Виходить, що університет зацікавлений у поганих абітурієнтах. Останній платить за вступ, навчання, за кожний пропуск, оцінку та екзамен. Це золота жила. Беруть неякісних, невмотивованих та нездібних.

2. Широкий конкурс: «виграють сильніші».

Суть цього механізму впливу: куди вступає більше абітурієнтів, туди направляють бюджетні кошти. «Студенти голосують ногами за університет», як каже заступник міністра. Отож, розподіл бюджетних місць здійснюється самими абітурієнтами. Тобто, чим популярніший серед вступників медуніверситет, тим більше фінансується навчання з держбюджету, як наслідок - автоматично збільшується кількість бюджетних місць. Однак, у іншого вишу в цей час кількість місць зменшується. На контракт це не впливає.

Звідси результат - університети почнуть конкурувати і бути зацікавленими у «бюджетниках». Можна сказати, «виграють сильніші».

3. Єдиний державний кваліфікаційний іспит: «тепер буде жорсткішим».

Нині таким іспитом є «Крок». Цей екзамен може відсікти тих, хто 6 років протирав штани. Проте, МОЗ планує зробити його ще важчим.

«Щойно міністерство каже, що цей екзамен тепер здавати буде складно, ми отримуємо опір з боку університетів. Якщо ви вимагаєте від нас якісного лікаря, ми мусимо робити «Крок» жорсткішим. Якісний лікар не боїться складного екзамену. Тепер університети сто разів подумають, яких викладачів брати на роботу», - сказав Олександр Лінчевський.

Якщо не буде цього єдиного іспиту - МОЗ втратить контроль над лікарями. Тож Незалежний центр тестування є дуже важливим інструментом впливу міністерства на медичну освіту.

Окрім цього, до «Кроку» МОЗ планує додати екзамен «Міжнародні основи медицини» - для оцінки якості освіти. Керівництво міністерства переконане, що цей іспит цілком об'єктивний і запобігає корупції. Результати такого тестування відправляють у США, де і виставляють оцінку.

Автор: Юлія Улинець

Джерело: «Гал-інфо»