rss
09/20/2018
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#336

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Виставка і питання національної ідентичності

Навесні цього року виповнюється 75 років утворення Української повстанської армії. З цього приводу розгортається масштабна інформаційна кампанія в усіх областях України у вигляді виставки під назвою «УПА - відповідь нескореного народу».

Як повідомляється, виставка створена у співпраці Українського інституту національної пам'яті з Центром досліджень визвольного руху, Національним музеєм-меморіалом «Тюрма на Лонцького», Галузевим державним архівом Служби безпеки України.

Це - 24 інформаційно-просвітницьких стенди, на котрих скомпоновані світлини, документи та деякі предмети того часу, пояснювальні тексти, інфографіка, ілюстрації.

Як озброєна частина Організації українських націоналістів (ОУН) УПА діяла з 1943 до 1953 років. Окремі частини, які можна вважати предтечами УПА, почали бойові дії з 1941 року, а продовжували навіть після 1953 року.

Відомо, що і в часи Незалежності інформація про УПА, оцінка її сутності та ролі з величезними труднощами пробивалися через масу ідеологічних та пропагандистських стереотипів, міфів, уривчастих фрагментарних історичних даних, політичних позицій.

Це призвело до того, що офіційне та неофіційне ставлення до ОУН-УПА всередині України та за її межами всі ці роки було і значною мірою залишається неоднозначним.

Так, річниці створення УПА офіційно відзначати на Свято Покрови почали лише через 14 років з моменту проголошення Незалежної України - у 2005 році. А статус борців за Незалежність України у ХХ сторіччі вояки УПА отримали лише з 2015 року.

Незважаючи на те, що в офіційній історіографії боротьба УПА визнана складовою Українського визвольного руху 1920-1950 років, достатньо значна частина громадян України не поділяють цю точку зору.

Тож, у політичній риториці та ЗМІ України й сьогодні можна помітити прямо протилежні судження та оцінки УПА - від вкрай негативних до захоплено позитивних.

Однак, аналітики фіксують значне зростання проукраїнських настроїв та оцінок у вітчизняному інформаційному просторі, особливо з 2014 року.

Це позначилося й на ставленні громадян до УПА.

За підсумками соціологічного дослідження групи «Рейтинг», минулого року на питання - чи вважаєте ви вояків УПА борцями за незалежність України? - 49% респондентів відповіли ствердно, а 29% - негативно. Ще 23% не визначились з відповіддю.

Якщо порівняти з даними «Рейтингу» за 2010 рік, відколи група почала щорічний замір подібних настроїв, то 8 років тому лише 20% було за УПА, а 61% - проти.

Соціологи констатують, що перелом у ставленні до УПА стався 2015 року - на другому році війни на Сході України.

Проте, і сьогодні соціологічна «карта» настроїв в Україні щодо УПА помітно відрізняється в регіональному розрізі. Так, на Заході України очікувано «за» УПА висловлюються 80%, проти - 6%. Хто ці проти - можна здогадуватися. 14% свою позицію не сформулювали - може й дійсно не визначилися.

Центр України на чолі зі столицею також помітно схиляється на бік УПА - 51% за, 23% проти. Вагомих 26% опитаних ще в роздумах або ж не захотіли відповідати.

Південь України демонструє уже перевагу противників УПА - їх 46%, там прибічники у меншості -їх 30%, але для Півдня це вже немало - раніше прихильників було значно менше.

Ну і Схід України очікувано проти УПА - там таких 53%. Але є й такі, хто «за» - їх 19%. Для Сходу це вже помітна цифра, адже раніше вона була зовсім невеликою.

Ці дані можна порівняти з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеним восени минулого року. На питання соціологів 43% опитаних по Україні підтримали УПА, а 29,2% висловилися проти.

  Title
  Вояк ЗСУ перед стендом зі світлинами вояків УПА

Тож, організована нині всеукраїнська виставка має на меті закріпити позитивне ставлення до УПА як борців за незалежність України, акцентуючи на тому, що в тих складних історичних умовах упівці, врешті-решт, вийшли на боротьбу проти обох тоталітарних режимів - гітлерівського та сталінського.

Історик Леся Бондарук наголошує: «Уперше ця виставка про УПА показує всі етапи репресій радянської влади проти родин членів ОУН і УПА, які розгорнулися на Західній Україні з лютого 1944 року. Згадуються долі десятків тисяч примусових виселенців на чужину. Окремою сторінкою у виставці розкрито продовження боротьби членів ОУН і УПА у радянських концтаборах. У експозиції розповідається про тих повстанців, котрі організовували найбільші повстання політичних в'язнів ГУЛАГу в Норильську, Воркуті та Кенгірі. Результатом цієї боротьби став крах тоталітарної системи та розвал СРСР».

Попри всі складнощі сприйняття цієї теми у Польщі, там звучать і інші голоси. Так, польський журналіст, експерт з аналітичного центру Warsaw Enterprise Institute Анджей Талага у коментарі польського видання «Rzeczpospolita» заявив, що Варшава не повинна згадувати злочини Української повстанської армії задля збереження дружніх відносин з Україною: «Проблема в тому, що нас розділяє щось значно глибше, ніж тлумачення минулого. Тут ідеться не про історичну правду, а про невловимі питання, які стосуються національної ідентичності...

Взагалі, можна стверджувати, що до цих драм (Революція гідності) не було ще цілком усвідомленої української нації, існували лише національні еліти. Нова ідентифікація України почала будуватися на пролитій крові за свободу. Раніше - УПА, тобто, найбільша збройна сила, поневолена комунізмом, проводила партизанську боротьбу з Радянським Союзом. Це - кров з минулого. Перед жертвами Майдану УПА мало цікавила українців, окрім радикальних середовищ. Війна все змінила...

Чесно кажучи, коли ми дивимося на історію України, важко знайти кращий національний зв'язок, аніж Українська повстанська армія... Україна визнає ОУН та УПА «батьками-засновниками» нації, тому що має не так багато з кого вибрати, а національний міф необхідний для виживання».

Організатори даної виставки заявляють, що саме для зміцнення національної ідентичності розгортають свою масштабну всеукраїнську експозицію по всіх областях. І сподіваються, що вона сприятиме об'єднанню України.

Китай змінює конституцію: як це вплине на Піднебесну та світ

У Молдові стартували переговори щодо створення ЗВТ із Китаєм

Європа «правіє»?#2018-37 (09/13/2018)

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com