Москва визнала «десятки» поранених і загиблих у Сирії

Під час нещодавніх боїв у Сирії постраждали десятки громадян Росії і країн СНД, є і загиблі, але це, нібито, не російські військовослужбовці.

Про це заявили в Міністерстві закордонних справ РФ.

«Під час недавнього військового зіткнення, в якому жодним чином не брали участь військовослужбовці Російської Федерації і не застосовувалися штатні технічні засоби, є загиблі громадяни Росії і країн СНД, ... є і поранені - їх кілька десятків. Їм було надано сприяння для повернення в Росію, де ... вони проходять курси лікування в різних медичних установах», - йдеться в коментарі МЗС РФ.

При цьому, в російському зовнішньополітичному відомстві заявили, що в Сирії перебувають «російські громадяни, які поїхали туди з власної волі і з різною метою».

Раніше іноземні ЗМІ повідомляли про загибель понад 200 учасників «приватної військової компанії Вагнера». Вони були вбиті в Сирії під час бою в сирійській провінції Дейр-ез-Зор, біля об'єкта, що розташований під контролем антитерористичної коаліції, очолюваної США. У МЗС Росії дані про 200 загиблих назвали «дезінформацією».

 

Саміт G20 наступного року відбудеться в японській Осаці

Саміт групи «Великої двадцятки» (G20) в 2019 році проходитиме в японському місті Осака. Про це повідомляє Reuters із посиланням на телеканал NHK.

«Японія вибрала західне місто Осака для проведення саміту G20 наступного року», - йдеться у повідомленні.

Осака є другим за величиною після Токіо містом у Японії.

Водночас, точна дата заходу не повідомляється.

Цього року саміт G20 пройде у столиці Аргентини - Буенос-Айресі.

«Велика двадцятка» або G-20 - група міністрів фінансів та керівників центральних банків 20 економік світу. Загалом, економіки G-20 становлять 90% світового ВНП, 80% світової торгівлі (включаючи внутрішню торгівлю у ЄС) та дві третини населення світу.

Членами «двадцятки» є Австралія, Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Республіка Корея, Мексика, Німеччина, ПАР, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Японія та Європейський Союз. Постійними учасниками зустрічей «двадцятки» є МВФ, Європейський центральний банк і Світовий банк.

 

У Румунії депутати схвалили заборону на пластикові пакети

Депутати верхньої палати парламенту Румунії - Сенату - одностайно ухвалили законопроект, що забороняє з 1 січня 2019 року виробництво, імпорт і продаж пластикових пакетів.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«З 1 липня 2018 року запроваджується заборона на імпорт і виробництво тонких і надтонких пластикових пакетів з ручкою, а з 1 січня 2019 року заборона запроваджується і на продаж таких пакетів у всіх торговельних точках країни», - йдеться у документі.

Разом з цим дозволено буде продаж лише тонких і надтонких пластикових пакетів без ручки.

Закон набере чинності після затвердження нижньою палатою парламенту - Камерою депутатів.

Законопроект був розроблений відповідно до рекомендацій Єврокомісії.

 

Угорщина виступає проти обов'язкових квот для мігрантів

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вважає, що обов'язкові квоти для мігрантів лише стимулюють їхні потоки, і закликає ЄС зосередитися на зміцненні зовнішніх кордонів.

Про це він заявив під час зустрічі у Софії зі своїм болгарським колегою Бойком Борисовим, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Для Угорщини є неприйнятною форма розподілу мігрантів за обов'язковими для держав ЄС квотами. Обов'язкові квоти сприяють лише стимулюванню потоку мігрантів. Угорщина розробляє власну зустрічну пропозицію, відповідно до якої нам необхідно зосередитися не на розподілі біженців за квотами, а на зміцненні зовнішніх кордонів Євросоюзу», - заявив Орбан.

Угорський прем'єр підкреслив при цьому, що він підтримує співпрацю з Туреччиною, зокрема, і підписані раніше угоди з питань розміщення мігрантів та зміцнення кордонів.

Орбан особливо наголосив на зусиллях уряду Болгарії щодо зміцнення зовнішніх кордонів Євросоюзу, вітаючи ініціативу проведення у Софії в травні цього року міжнародної конференції з питань європейської інтеграції країн Західних Балкан.

 

У Казахстані затвердили новий алфавіт на основі латиниці

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв затвердив нову редакцію національного алфавіту на основі латиниці.

Про це повідомляє прес-служба президента Казахстану.

Назарбаєв вніс зміни в указ, який був підписаний наприкінці жовтня 2017 року.

Газети і журнали, а також офіційні документи і вуличні вказівники в Казахстані будуть поступово змінювати відповідно до нових правил. Новий алфавіт казахської мови - на основі латинської графіки - по всій країні будуть вводити аж до 2025 року.

Для позначення специфічних звуків, властивих національній мові Казахстану, крім звичних букв будуть використовуватися додаткові - з так званими умляутами. Звуки «ш» і «ч» при цьому будуть записуватися диграфом - буквосполученням із двох літер. На зразок того, як це робиться в англійській мові.

Лідер Казахстану Нурсултан Назарбаєв вперше доручив скласти графік переходу на латиницю в квітні минулого року, тож лінгвісти, по суті,  поспіхом створювали новий алфавіт. Багато політологів республіки вважають, що рішення змінити писемність - це спроба мінімізувати вплив Росії і російської культури. Латинська графіка в казахській мові вже застосовувалася в 1930-і роки.

 

Затриманого за хабарі президента Центробанку Латвії відпустили під заставу

Підозрюваного у хабарництві главу Банку Латвії Ілмара Рімшевича відпустили з-під арешту під заставу.

Про це повідомляє Associated Press.

Антикорупційне агентство країни звинуватило його в отриманні хабара на суму близько 100 тисяч євро. Латвійський банк заявив, що він впродовж багатьох років брав хабарі, зловживав своєю посадою та був пов'язаний з відмиванням грошей представниками Росії.

Бюро із запобігання і боротьби з корупцією (KNAB) 19 лютого заявило, що жодних формальних звинувачень щодо Римшевича, затриманого поліцією у вихідні, не було висунуто.

Рімшевич заперечує будь-які звинувачення на свою адресу. Наразі він був звільнений з-під варти після взяття на поруки. За даними латвійського видання Delfi, сума застави становить 100 тис. євро.

Тим не менше, прем'єр-міністр країни Маріс Кучинскіс закликав чиновника відмовитися від виконання обов'язків голови центробанку Латвії на час розслідування проти нього.

Нагадаємо, 16 лютого правоохоронці провели обшуки в кабінеті Рімшевича і в його заміському будинку, а ввечері 17 лютого глава Банку Латвії після повернення із закордонної поїздки прибув на допит, який завершився вже вночі. Наступного дня чиновника було затримано співробітниками Бюро з боротьби з корупцією.

Ілмар Римшевич є головою центрального банку Латвії з 2001 року, він також є членом Ради правління Європейського центрального банку (ЄЦБ).

 

Іспанія просить 5,5 року в'язниці для депутата Держдуми РФ

Прокуратура Іспанії просить п'ять з половиною року позбавлення волі для депутата російської Держдуми Владислава Рєзніка, який проходить у справі про відмивання коштів у Іспанії.

Про це повідомляє БІ-Бі-Сі.

Прокуратура в Іспанії вимагає засудити 18 фігурантів гучної справи про так звану «російську мафію» («операція Трійка») на терміни від 1 року 7 місяців до 5,5 року ув'язнення та виплати штраф у розмірі від 26 тисяч до 100 мільйонів євро. Серед обвинувачених - депутат Державної думи Владислав Рєзнік.

У справі також проходить дружина Рєзніка - Діана Гіндін. Вона прибула до суду з чоловіком. Обидва обвинувачені заявили про свою невинність. За даними адвоката Рєзніка і Гіндін, суд може тривати, щонайменше, два тижні.

Справа стосується 2008 року, коли іспанська поліція провела «Операцію Трійка» і заарештувала 20 підозрюваних російських мафіозі.

Російські злочинці почали відмивати гроші в Іспанії в 1990-х роках, коли багаті росіяни почали купувати розкішні вілли на Коста-дель-Соль та Балеарських островах.

Іспанські прокурори вважають, що більш ніж 50 млн євро російської мафії відмила так звана «Тамбовська-Малишевська» банда, що базується в Санкт-Петербурзі.

Для більшості підозрюваних прокуратура вимагає 5,5 років ув'язнення та штрафів у понад 100 млн євро. Обвинувачення базуються частково, зокрема, на перехопленнях телефонних розмовах між підозрюваними та босами мафії.

Імовірного очільника банди Геннадія Петрова заарештували 2008 року, але пізніше він втік до Росії.

Звинувачення стверджує, що банді Петрова «явно вдалося проникнути всередину державного апарату», та що  вона «має зв'язки з російською економічною, політичною, судовою та поліцейською владою».

У Росії банда виконувала замовні вбивства, продавала зброю та наркотики, займалася рекетом і фальшувала гроші.

 

Президент Мальдівів хоче продовжити надзвичайний стан

Президент Мальдівських островів Абдулла Ямен у понеділок попросив схвалення парламенту на продовження режиму надзвичайного стану ще на 15 днів.

Про це заявив заступник генерального секретаря парламенту Фатмат Нюша, повідомляє Reuters.

«Президент Мальдівських островів Абдулла Ямен у понеділок попросив парламентського схвалення на продовження надзвичайного стану терміном на 15 днів», - йдеться у повідомленні.

Оголошений раніше режим надзвичайного стану в країні мав закінчитися у вівторок, 20 лютого.

Як повідомлялося, 5 лютого президент Мальдівів запровадив режим надзвичайного стану терміном на 15 днів після рішення Верховного суду звільнити низку політичних лідерів і поширення інформації про можливий імпічмент.

 

У Саудівській Аравії жінкам дозволили мати власний бізнес

Громадянки Саудівської Аравії зможуть відкривати власний бізнес без згоди чоловіка

Про це у неділю, 18 лютого, повідомила прес-служба Міністерства комерції та інвестицій королівства, пише «Еспресо».

Як зазначається, раніше на це потрібна була згода так званого опікуна. «Опікунами» жінок у Саудівській Аравії вважається чоловік, батько або брат.

«Відтепер жінки можуть відкривати свій бізнес і користуватися державними електронним послугами без наведення доказів про згоду свого опікуна», - йдеться у повідомленні відомства.