Держборг України перевищив два трильйони гривень

Загальна сума державного і гарантованого боргу України станом на 1 січня становила 2,14 трильйона гривень.

Про це сказала голова Держказначейства Тетяна Слюз під час публічного звіту про діяльність Державної казначейської служби України за 2017 рік, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Безумовно, державний гарантований борг насправді вже сягає трильйонів. На сьогодні, а саме станом на 1 січня 2018 року, він склав трохи більше, ніж 2 трильйони гривень, а саме 2,14 трильйона гривень. Коли подивитись на 1 січня 2016 року, то він становив 1 трильйон 600 млрд грн.», - сказала Слюз.

Нагадаємо, за даними Міністерства фінансів, прогнозований максимальний розмір гарантованого державою боргу до кінця поточного року становитиме близько 747,6 млрд гривень, що в 2,3 разу більше, ніж заплановані показники 2017 року. За прогнозами Мінфіну, до кінця 2018 року співвідношення державного боргу до ВВП зросте з очікуваних 75,6% у 2017 році до 82,4%. У цілому, до кінця 2018 року держборг не повинен перевищити 2,756 трлн грн.

 

Підприємства Ірану вирощуватимуть зернові на Одещині

Іранські підприємства взяли в оренду 1200 гектарів сільськогосподарських угідь в Одеській області.

Про це заявив Надзвичайний і Повноважний посол Ісламської Республіки Іран в Україні Мохаммад Бехешті-Монфаред під час прес-конференції у Києві з нагоди 39-річчя Ісламської революції та 25-ї річниці встановлення відносин між Іраном та Україною, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Уже підписана угода про розвиток екстериторіального господарства - оренду іранськими підприємствами сільськогосподарських угідь в Україні, а саме в Одеській області», - сказав дипломат.

За його словами, йдеться про 1200 гектарів сільськогосподарських угідь під вирощування зернових культур. «Це - добрий почин для подальшої співпраці», - зазначив посол.

Мохаммад Бехешті-Монфаред додав, що більше, ніж половину загального українського експорту до Ірану становить сільськогосподарська та харчова продукція. Зокрема, Іран є третім (після Китаю та Індії) найбільшим покупцем української соняшникової олії.

 

Клімкін занепокоєний, що українська молодь виїжджає за кордон

Міністр закордонних справ Павло Клімкін занепокоєний масовим виїздом українців за кордон, а також тим, що багато школярів не бачать свого майбутнього в Україні.

Про це він заявив на конференції «Міжнародна зустріч високого рівня з питань реформ в Україні», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Будь-яка найкраща річ - чи Угода про асоціацію, чи безвізовий режим - може слугувати нам у плюс, але має в собі й ризик. Я багато років працював над безвізом, а зараз бачу, що лише минулого року Україну залишили понад мільйон українців. Сто тисяч залишають Україну щомісяця, і питання не тільки в тому, що там вищі зарплати, це, взагалі, розуміння майбутнього і якості життя», - сказав Клімкін.

У цьому контексті він розповів, як декілька місяців тому відвідав польську школу в Івано-Франківську, де у 24 польських класах майже немає поляків, а навчаються самі українці. За словами міністра, коли він запитував школярів про їхні мрії, вони відповідали, що батьки націлюють їх учитися в Польщі, а потім їхати далі.

«Якщо ми це не змінимо, тоді сенс наших реформ битиме по нас самих», - застеріг глава МЗС.

 

«Дочці» російського Сбєрбанку дозволили купити два готелі в Одесі

Два готельні комплекси «Чорне море» в центрі Одеси, що входили до бізнес-імперії одеського нардепа-олігарха Леоніда Клімова, зможуть найближчим часом придбати власники ПАТ «Сбєрбанк», серед яких фігурує прізвище бізнесмена Сергія Тігіпка.

Про рішення Антимонопольного комітету України дозволити «Сбєрбанку» придбання цих готельних комплексів, повідомляє прес-служба відомства.

«Надано дозвіл ПАТ «Сбєрбанк» (м. Київ) на набуття у власність активів у вигляді двох цілісних майнових комплексів, що належать одеському ПАТ «Туристично-виробнича фірма «Чорне море» і розташованих за адресами: вул. Рішельєвська, 59 та вул. Пантелеймонівська, 25», - зазначено в рішенні АМКУ.

Операцію схвалено також Національним банком України та Європейським центральним банком, йдеться в повідомленні.

Варто зазначити, що торік російський «Сбєрбанк» продав своє дочірнє підприємство в Україні VS Банк групі ТАС, очолюваній бізнесменом Тігіпком.

Повернути раніше взяті кредитні кошти фінансові структури Клімова своєчасно не змогли, і в лютому 2016 року суд ухвалив рішення про примусове стягнення суми кредиту, а також відсотки пені і штрафи, в цілому, 1 мільярд 115 мільйонів гривень.

 

США та Євросоюз - найбільші міжнародні донори України

Станом на кінець 2017 року в Україні реалізовувалися 453 проекти міжнародної технічної допомоги, а найбільшими донорами для України виступали США та Євросоюз.

Про це йдеться у звіті Мінекономрозвитку щодо міжнародної технічної допомоги для України за ІІ півріччя 2017 року.

«У другому півріччі 2017 року в Україні реалізовувалось 453 проекти міжнародної технічної допомоги загальною кошторисною вартістю $5,5 млрд, з яких $2,4 млрд фінансуються з Чорнобильського фонду «Укриття» та Рахунку ядерної безпеки. Найбільшими донорами для України є Сполучені Штати Америки (близько $370 млн щороку) та Європейський Союз (близько 310 млн щороку). Інші донори - Канада, Німеччина, Нідерланди, Швеція, Швейцарія, Японія, Данія, організації системи ООН, Світовий банк, ЄБРР», - йдеться у повідомленні.

Загалом, протягом 2017 року уряд України уклав 13 міжнародних угод та інших двосторонніх документів з питань технічного та фінансового співробітництва з ЄС, США, Японією, ООН та МБРР (Міжнародним банком реконструкції та розвитку) на загальну суму понад $927 млн. Серед цих угод - масштабна Рамкова програма партнерства між урядом України та Організацією Об'єднаних Націй на 2018-2022 роки. Орієнтовний обсяг ресурсів, які передбачається залучити на реалізацію цієї програми, - $675 млн.

Також вагому допомогу надав ЄС, зокрема, для фінансування програм, спрямованих на соціальне та економічне відродження Донецької та Луганської областей (50 млн), реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів, також створення ефективної системи правоохоронних органів для дотримання прав людини в Україні (52,5 млн); успішної імплементації Угоди про асоціацію з ЄС в різних сферах, зокрема, для розвитку культури, транспорту, реформування системи державного управління, розвитку приватного сектора, сільського господарства, управління земельними ресурсами, охорони здоров'я, належного управління та гендерної рівності (37 млн).

Зазначається також, що на 2018 рік у планах Мінекономрозвитку укладання міжнародних договорів, зокрема, з ЄС про фінансування програм у сферах енергоефективності, ядерної безпеки, управління державними фінансами, а також розвиток нормативно-правової бази щодо залучення, використання та моніторингу проектів міжнародної технічної допомоги.