САННИЙ СПОРТ

Олена Шхумова однією з останніх у олімпійській збірній команді України отримала право виступу у Кореї, але саме вона здобула ліцензію для олімпійського виступу України серед жіночих одномісних саней.

Про свої переживання, емоції та бажання вона розповіла журналісту «Галичини спортивної».

- Образливо, що я виборола ліцензію на Олімпіаду для України, але мене не взяли до складу збірної, - розпочинає розмову Олена Шхумова. - Так вирішили тренери. Вони пояснили, але я вважаю, що їх пояснення не відображають реальності. За їхніми словами, Стецьків Олена стабільніша, ніж я, але я виборола цю ліцензію, я швидша за неї. Так, у мене бувають падіння, бувають якісь невдачі, але так само, як і в інших спортсменів, так само, як і в житті. Тому я за те, щоб роздавати іменні ліцензії, якщо ти виборов - ти вже сильніший!

- Те, що ви отримали ліцензію на Олімпіаду в останній момент, стало сюрпризом?

- Так, це стало сюрпризом! Я вже їхала в Єгипет, одна нога була там. Але я повернулась і буду боротись!

- Із трасою в Пхьончхані вже ознайомились?

- Я двічі вже там їздила і щоразу була кращою. Тому мене здивувало, що взяли на моє місце Стецьків Олену.

- Якою є траса? Які має особливості?

- Там тільки два віражі дуже проблемні. Але якщо ти їх зрозумієш, то проїдеш добре. Минулого року було краще проходження, а цього - щось не так. Коли трасу заморожують знову, то траєкторії та робота, яку потрібно виконувати, можуть мінятись.

- Розкажіть, чому вирішили займатись санним спортом, адже в Україні він не популярний?

- Це випадково сталось (сміється - прим. «ГС»)! Не було що робити вдома, тому вирішила спробувати. Так усе розпочалось, а далі «пішли» швидкості, адреналін, і це затягувало.

- Коли зрозуміли, що санний спорт - це ваше і більше нічого не хочете?

- Він мене так затягнув, що навіть не знаю, коли це сталось. Якщо робиш улюблену справу, то це всерйоз і надовго.

- У санному спорті помилки коштують дуже дорого, інколи - навіть життя. Чи не вмовляють вас рідні залишити цей вид спорту?

- Звичайно, що вмовляють. Але вони знають - якщо у мене є ціль, то я йду до неї.

- У житті ви теж екстремалка?

- Так. Але найближчим людям видніше (усміхається - прим. «ГС»).

- Малюєте собі цю ідеальну траєкторію з найменшою затратою часу, чи це все на рівні відчуттів?

- Коли відбуваються перші тренування на новій трасі, то згадуєш, що треба робити. Перед кожним заїздом ти в голові проходиш цю трасу і підсвідомо проїжджаєш заїзд.

- Маєте улюблену трасу?

- Є траси, які «люблять» мене (сміється - прим. «ГС»).

- Яка ситуація з інвентарем: федерація забезпечує, самі купуєте чи робите самостійно, як Андрій Мандзій?

- Санний спорт дуже дорогий. Я не знаю людей, які готові взятись і вкладати в нього гроші. Федерація та міністерство гроші виділяють, забезпечують, але цих коштів недостатньо, щоб купити сани, які будуть їхати на призові місця. Андрій Мандзій уже старший, досвідчений. Він спілкувався з іноземними тренерами та спортсменами і робить досить непогані сани.

- На яке місце розраховуєте на Олімпіаді?

- Хочу рівно проїхати чотири заїзди. Довести собі, що я можу.

- Що мотивує далі займатись санний спортом?

- Люди, які мене підтримують. Хочеться їм подякувати за підтримку та віру в мене.

Довідка

Олена Шхумова - майстер спорту України зі санного спорту, член національної збірної команди України зі санного спорту. Представниця обласної школи вищої спортивної майстерності та фізкультурно-спортивного товариства «Колос», вихованка спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву «Беркут». Випускниця Львівського училища фізичної культури та Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського. Учасниця олімпійських ігор у Сочі 2014 року. Серед кращих результатів - сьоме місце в Кубку Світу 2016 року в командній естафеті, 23 місце в чемпіонаті світу 2017 року в жіночих одномісних санях; багаторазова чемпіонка України, а також багаторазова учасниця чемпіонатів світу та чемпіонатів Європи. Тренери - Володимир Вахрушев, Іван Баїк. В олімпійському Пхьончхані виступатиме у змаганнях серед жінок.

 

Автор: Станіслав Безушко

Джерело: «Галичина спортивна»