Ринок криптовалют обвалюється, Bitcoin втратив 14%

Глобальний ринок криптовалют падає, біткоїн подешевшав майже на 14% на тлі новин про посилення контролю над ринком у Китаї та Південній Кореї.

Про це пише «Економічна правда».

За даними порталу CoinMarketCap, станом на 12:30 за київським часом біткоїн подешевшав на 13,6%, до 11,9 тисячі доларів.

На біржі Bitfinex криптовалюта при цьому знижувалася в ціні на 12,6%, до 11,89 тисячі доларів, на GDAX - на 10,51%, до 12,17 тисячі.

За даними порталу Coindesk, біткоїн дешевшав на 11,67%, до 12 тисяч. Під час торгів  16 січня біткоїн дешевшав на 3-4%, потім прискорив падіння до більш, ніж 13%.

Альтернативні криптовалюти також прискорили зниження - Ethereum дешевшав на 21,23%, до 1,04 тисячі доларів, Ripple - на 26,47%, до 1,34 долара, Bitcoin Cash - на 20,79%, до 1,9 тисячі доларів, згідно з даними CoinMarketCap.

Капіталізація ринку криптовалют, за даними сервісу, становила на вечір 16 січня 568,9 мільярда доларів, тоді як вранці того ж дня вона оцінювалася в 650,8 мільярда (зниження майже на 13%).

Агентство Блумберг 15 січня повідомило про те, що влада Китаю заблокує платформи для торгівлі криптовалютами.

За словами джерел, знайомих із ситуацією, заходи стосуватимуться онлайн-платформ і мобільних додатків.

Минулого року влада країни вирішила закрити криптовалютні біржі, що перебувають в юрисдикції країни, тепер же Китай має намір «заблокувати доступ до місцевих і офшорних платформ, які дозволяють проводити централізовану торгівлю».

 

Попри масові протести у Греції затвердили пакет жорстких реформ

Парламент Греції на тлі багатотисячних протестів в Афінах і Салоніках затвердив у понеділок пакет жорстких реформ.

Про це повідомляє Ekathimerini.

«На думку уряду Греції, відповідний пакет призведе до значного скорочення витрат та реформ, які країна має здійснити до закінчення у серпні міжнародної програми надання допомоги», - йдеться у повідомленні.

Так, закон щодо заходів жорсткої економії на півтори тисячі сторінок включає вимоги міжнародних кредиторів Греції щодо прискорення аукціонів продажу майна збанкрутілих власників та зміни до трудового законодавства, що ускладнить профспілкам скликання страйків.

Зазначається, що за пакет проголосували 154 із 300 депутатів. Проти всіх положень пакету висловився 141 депутат від опозиції.

Прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас заявив депутатам, що ухвалення пакету реформ поставить країну «лише за один крок до завершення кризи».

Він також заперечив заяви опозиції про те, що нове законодавство заборонить право на страйк.

«Право на страйк - це священне завоювання робочого класу. Його не відбирають, і цей уряд не поставить його під загрозу», - сказав він.

Як повідомляється, у день голосування в парламенті в Афінах і Салоніках близько 20 тисяч осіб вийшли на протест проти пакету жорстких реформ. Для розгону демонстрантів, які кидали у поліцію каміння, правоохоронці використали перцевий газ. Деякі демонстранти також розпилювали у поліцію червону фарбу. Крім цього, в Афінах у понеділок відбувся масштабний страйк працівників громадського транспорту.

 

В Іспанії розслідують відмивання російськими чиновниками €30 мільйонів

В Іспанії відкрили розслідування через повідомлення про те, що російські офіційні особи відмили 30 мільйонів євро.

Про це повідомляє euobserver.

«Іспанія відкрила розслідування скарг про те, що російські офіційні особи відмивали 30 мільйонів євро викрадених грошей через країну ЄС у рамках більш широкого шахрайства, оприлюдненого пізніше російським інформатором Сергієм Магнітським», - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, іспанський прокурор Хосе Грінда, відомий за попередніми справами проти російської мафії в Іспанії, повинен очолити нове розслідування на тлі поточних справ щодо відстеження коштів на Кіпрі, в Естонії, Литві, Латвії, Швейцарії та США.

 

Президент Румунії знайшов заміну прем'єру, котрий пішов у відставку

Президент Румунії Клаус Йоханніс призначив міністра оборони Михая Фіфора виконуючим обов'язки прем'єр-міністра країни замість Михая Тудосе, що пішов напередодні у відставку і відмовився виконувати обов'язки глави уряду до затвердження нового прем'єра.

Про це президент заявив на брифінгу у Бухаресті, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Я прийняв сьогодні відставку Михая Тудосе. Глибоко занепокоєний тим, що лише за рік, який минув після парламентських виборів, у країні змінилися вже два уряди. Хотілося б пришвидшити процедуру затвердження нового прем'єра, щоб уникнути поглиблення політичної кризи. Мною підписано указ про призначення міністра оборони Михая Фіфора, який виконує обов'язки прем'єр-міністра», - заявив Йоханніс.

За словами Йоханніса, найближчим часом розпочнуться консультації з парламентськими партіями щодо кандидатури нового глави уряду.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні Виконавчий комітет правлячої Соціал-демократичної партії відмовив у політичній підтримці прем'єрові Михаю Тудосе, після чого він заявив, що йде у відставку.

Правляча у Румунії коаліція на чолі зі Соціал-демократичною партією з кандидатурою нового прем'єра поки що не визначилася.

Це друга за останній рік урядова криза у Румунії. В середині 2017 року посаду глави уряду вимушений був покинути екс-прем'єр Сорін Гриндяну.

Мотивом відставки був тоді скандал навколо урядової постанови про пом'якшення кримінального переслідування щодо чиновників-корупціонерів.

 

Працівники в'язниць у Франції оголосили безстроковий страйк

Французькі профспілкові організації та працівники в'язниць оголосили безстроковий страйк. Приводом до такого рішення став напад на охоронців у в'язниці на півночі країни.

У в'язниці Ванден-ле-Вьєй, де стався інцидент, стверджують, що справу намагаються не афішувати, повідомляє AFP.

«Ми перетворилися на охоронців ключів: лише закриваємо і відкриваємо камери. Раніше існувала повага, зараз усе так відбувається, ніби нас просто не існує... Керівництво намагається замовчати інцидент і не сприяти розголосу», - повідомили працівники в'язниці французьким ЗМІ.

Попри те, що начальник в'язниці написав заяву про відставку і вона була прийнята Мінюстом, чого вимагали профспілки, працівники пенітенціарної системи Франції оголосили про страйк, вимагаючи покращення умов праці та гарантування їхньої безпеки.

Президент Франції Емануель Макрон пообіцяв активне втручання у ситуацію.

«До кінця лютого 2018 року буде представлено глобальний план змін, який стосуватиметься не лише умов утримання, але й умов роботи тюремного персоналу», - пообіцяв президент.

Як відомо, профспілки заблокували в'язницю на півночі Франції, де ісламіст-радикал Крістіан Ганцарскі, якого підозрюють у причетності до терактів 11 вересня в США та мали екстрадувати до США, напав та поранив трьох охоронців.

 

Данія збільшить витрати на оборону через загрозу з боку РФ

Уряд Данії сподівається отримати підтримку парламенту в суттєвому збільшенні витрат на оборону наступного місяця для протистояння посиленню військової діяльності Росії у Східній та Північній Європі.

Про це заявив прем'єр-міністр Данії Ларс Льокке Расмуссен, повідомляє Reuters.

«Поведінка Росії створила непередбачувану і нестабільну ситуацію у сфері безпеки в регіоні Балтійського моря», - наголосив Расмуссен на спільній прес-конференції у Ризі з прем'єр-міністром Латвії Марісом Кучінскісом.

Прем'єр також додав, що коли він приймав президента РФ Володимира Путіна у Копенгагені під час свого першого терміну на посаді прем'єр-міністра ще в 2010 році, всі думали, що це буде початком нової, значно кращої та більш дружньої співпраці між Європою та Росією, і що це може зменшити військові витрати».

«Але, зважаючи на російську агресію і те, що сталося в Криму, я думаю, що ми просто повинні бути реалістичними щодо речей і більше інвестувати в нашу безпеку», - підкреслив Расмуссен.

Як відомо, у 2016 році Росія перенесла ядерні ракети «Іскандер-М» до свого анклаву Калінінградської області та розгорнула там систему протиповітряної оборони С-400.

У квітні минулого року Данія заявила, що Росія зламала її оборонну комп'ютерну систему й отримала доступ до електронних листів працівників у 2015 та 2016 роках.

Так, правоцентристському уряду меншості Данії потрібно переконати парламент підтримати пропоноване 20-відсоткове збільшення оборонного бюджету протягом п'ятирічного періоду. За словами Расмуссена, він очікує на підтримку більшості.

«Ми хочемо розглядати себе як основного члена НАТО. І для того, щоб поводитися як член НАТО, ми повинні збільшити наші витрати», - заявив прем'єр.

Він також додав, що п'ять років тому вважалося, що лінія оборони проходитиме не в Європі, а в міжнародних операціях, «однак тепер ми усвідомлюємо необхідність бути готовими до оборони в обох місцях».

 

Через сутички у столиці Лівії зупинили всі авіарейси

У понеділок у столиці Лівії, Тріполі, в районі аеропорту Мітіга спалахнули сутички, що призвело до призупинення всіх авіарейсів.

Про це повідомляє Reuters.

«В аеропорту Мітіга заявили, що всі рейси були призупинені до подальшого повідомлення», - інформує агентство.

Зазначається, що боротьба спалахнула між Спеціальною стримувальною силою (RADA), що діє як антикримінальний та антитерористичний підрозділ, а також контролює аеропорт Мітіга та велику в'язницю поруч з ним та конкуруючою групою, дислокованою в районі Таджоро, в Тріполі.

Як повідомляється, з центру столиці можна було чути звуки стрілянини зі зброї важкого калібру.

 

У Франції чоловік знайшов у квартирі 1,5-метрового пітона

Мешканець французького міста Гренобль помітив у власному помешканні пітона.

Про це повідомляє BFMTV.

«У суботу ввечері 50-річний мешканець Гренобля мав неприємну зустріч з 1,5-метровим пітоном у власному туалеті», - повідомив телеканал.

Як з'ясувалося згодом, тварина втекла зі сусідньої квартири майже місяць тому.

Тим часом наляканий чоловік викликав рятувальників, які доправили рептилію до ветеринарів. Пітон пізніше помер. Причиною його смерті стали хімікати, які він «вживав» під час своєї мандрівки вентиляційними каналами від квартири господаря до сусіда.

Нині поліція з'ясовує обставини інциденту і чи становив пітон небезпеку для людей.