У 1942 році, на тлі запеклої боротьби німців з бандерівським рухом сталася трагедія, яка описана в таємних документах німецької служби безпеки.

Уривок з донесень з окупованих районів Сходу, ч. 31:

«...під час операції проти керівників групи Бандери під вечір 21.11.1942 року у Львові член бандерівського руху смертельно поранив у голову сс-штурмшарфюрера і кримінального секретаря Герхарда Шарфа з Головного управління безпеки Рейху...»

Після цього випадку німці організували акцію «100 за 1», яка була проведена з 25 до 27 листопада 1942 року. У Львові розстріляно 28 українських в'язнів, ще 16 осіб убито в інших містах Галичини, а 27 листопада 1942 року стало трагічним днем і для Чорткова: тут гестапівцями було знищено 56 патріотів-українців. Похоронили їх у полі між Старою Ягільницею та Чортковом, поблизу старих порохівень. Точне місце поховання до 2017 року було невідомим.

Виступаючи у 1992 році біля символічного хреста, який встановлений із приводу цієї трагедії на узбіччі траси Чортків-Чернівці, я тоді сказав: «Ось ми стоїмо тут, промовляємо патріотичні слова, ронимо сльози, а вони волають з того світу до нас: знайдіть і поховайте нас за християнським звичаєм».

Протягом 25 років проводилися пошуки на рівні археологів-аматорів. У 1992-1993 рр. місцевий краєзнавець Андрій Базалінський проводив пошукові роботи, під час яких використовувався екскаватор, але результату це не дало.

Проводив пошук і я. Запропонував звернутися через Український інститут національної пам'яті в німецькі архіви для уточнення інформації щодо місця поховання, та це також нічого не дало. В квітні 2007 року я наполіг, щоб відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни і політичних репресій Святослав Шеремета скерував спеціалістів для досліджень, але знову - невдача.

 

Минав час, пошуки продовжувалися, мною було опрацьовано масу літератури, і от у виданні «Ідея і чин» (Літопис УПА, том 24, стор. 83, 88-89) було знайдено раніше невідому інформацію щодо розстрілу і поховання. Ця інформація стала новим поштовхом у таких довготривалих пошуках, після чого було знову зроблено звернення до пана Шеремети з проханням посприяти у виїзді експедиції археологів-пошуковців до Чорткова. С. Шеремета пообіцяв, що дане прохання задовольнить.

Слід також зазначити, що у 2015 році я ознайомив зі своїми напрацюваннями директора Чортківського гуманітарно-педагогічного коледжу Романа Пахолка, який також долучився до такої важливої справи. Так сталося, що Роман Іванович познайомився з учасницею АТО, мисткинею Світланою Луців з Тернопільщини та її бойовим побратимом Михайлом Драганом, син якого, Андрій Драган, очолює історико-пошукове товариство «Патріот» у Львові, яке займається пошуком поховань.

 

Таким чином, моїми та Пахолка Р. І. спільними зусиллями за сприянням Шеремети С. П. до пошуків були залучені професіонали зі Львова.

І вже 7-8 лютого 2017 року на полі між Чортковом та Ягільницею працювали археологи історико-пошукового товариства «Патріот» під керівництвом Андрія Драгана, згодом до них приєдналися колеги з комунального історико-меморіального підприємства «Доля». Роботи продовжили 31.03-01.04.2017 та 25-26.08.2017, але знову невдача спіткала ентузіастів.

Коли вже здавалося, що поховання знайти не вдасться, з'явилася інформація, що десь років 30 тому місцевий мисливець Григорій Опацький, полюючи на лисиць, у норі знайшов людські кісти. І ось, «озброївшись» цією інформацією, Андрій Драган зі своїми колегами на початку вересня 2017 року з новими силами приступили до пошуків, які цього разу виявилися успішними. У вказаному місці було знайдено людські рештки. Після всіх погоджень до роботи з ексгумації останків вбитих взялося ліцензоване меморіально-пошукове підприємство «Доля» Львівської облради.

Таким чином, пошуки, які тривали 25 років, були успішно завершені.

Після чого на кладовищі м. Чортків відбулося перепоховання страчених героїв-українців, які удостоїлися бути похованими за християнським звичаєм.

Поминальні заходи і саме перепоховання тривали протягом двох днів - 18-19 листопада 2017 р.

У суботу, 18 листопада, у катедральному соборі святих Верховних апостолів Петра і Павла відбулося прощання із загиблими, також була відслужена поминальна панахида.

У неділю, 19 листопада, відбулася заупокійна Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Преосвященний владика Василій (Семенюк), Митрополит Тернопільсько-Зборівський, у співслужінні з Преосвященним владикою Димитрієм (Григораком), єпархом Бучацьким, та Преосвященним владикою Йосафатом (Говерою), екзархом Луцьким. Участь у Літургії, а згодом у перепохованні взяла велика кількість місцевих мешканців Чорткова, родичі загиблих, яких вдалося розшукати і які поприїжджали з різних кінців України, також військові, представники влади, духовенства, Українського інституту національної пам'яті, меморіально-пошукового підприємства «Доля», пошукової організації «Патріот» та багато інших.

Після Літургії всі присутні рушили пішою ходою до міського кладовища. Люди несли фотографії загиблих; домовини несли військові. Дорогою процесія співала патріотичних пісень. Під час руху зупинялися біля пам'ятних місць, де священики читали Євангеліє.

На кладовищі виголошувалися промови.

Потім відбувся чин погребіння. Домовини опускали в яму під супровід Гімну України та військового салюту.

Таким чином, аж через 75 років знайшли вічний спокій невинно убієнні патріоти-українці, яким віддали належну шану їхні вдячні нащадки.

У часопису «Голос народу» № 18/47 від 24 листопада 2017 р. опублікована подяка голови Чортківської районної державної адміністрації. Зокрема, йдеться: «Варто нагадати, що віднайшли останки Героїв завдяки наполегливості ініціатора пошукових робіт - краєзнавця, громадського діяча Юхима Макотерського за підтримки директора Чортківського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. О. Барвінського Романа Пахолка».

 

Член національної спілки краєзнавців

України Ю. Ф. Макотерський