Листопад місяць є особливим для чоловіків. Вже більше, ніж 10 років у багатьох країнах відбувається подія, яку називають Мовембер (Movember, від англ. moustache - вуса та november - листопад) або Вусопад. Це - щорічна подія, яка триває увесь листопад, протягом якої чоловіки відрощують вуса з метою підвищення обізнаності людей щодо проблем зі здоров'ям у чоловіків, насамперед, таких, як рак простати, та збирання відповідних пожертв. Вусопадовий фонд (The Movember Foundation) проводить доброчинну акцію, приурочену до «вусатого місяця» на своїй сторінці Movember.com. Ціль Вусопаду полягає у «зміні обличчя чоловічого здоров'я».

Movember має на меті виявити захворювання на рак на ранній стадії, забезпечити діагностування, ефективне лікування та знизити попередити випадки смертей, яких можна уникнути. Окрім цих щорічних акцій, Вусопадовий фонд закликає чоловіків ознайомлюватися з історіями раку в їхніх родинах та вибирати здоровіший спосіб життя.

Ми не можемо залишатись осторонь від цієї події і вирішили обговорити питання раку простати з професором Валерієм Зайцевим.

- На жаль, у моїй практиці пацієнтів з РП стає з кожним роком дедалі більше. РП за середньосвітовими даними посідає третє місце серед причин смерті від злоякісних новоутворень у чоловіків, а у деяких країнах він на першому місці. Рак простати складає 10% всіх новоутворень. На Буковині щороку виявляється 120-130 нових випадків РП, при цьому, зі 748 чоловіків з РП (дані за 2016 р.) тільки 47% перебувають на обліку протягом п'яти і більше років. Іншими словами, тільки половина пацієнтів із РП живуть більше, ніж 5 років - сумна статистика.

Ця проблема стосується не тільки України, а і всіх інших країн, правда, різною мірою. Так, у США натепер приблизно 30 000 чоловіків щороку помирають від раку простати з близько 200 000 чоловіків, у яких виявлене захворювання. Це означає, що приблизно 15% усіх чоловіків з раком простати можуть померти від нього. Однак, це ж значить, що приблизно 85% пацієнтів виживуть - доказ прогресу, зробленого сучасною наукою в лікуванні раку простати. Згідно з іншими статистичними даними, приблизно в 1 з кожних 6 чоловіків у США може бути діагностовано рак простати й ризик його збільшується драматично зі збільшенням віку.

Серед найбільш відомих людей, які страждали на РП, є й актори та музиканти (актори Роберт де Ніро, Бен Стіллер, агент 007 Роджер Мур, актор з «Володаря перснів» Ієн Маккеллен, відомий композитор та гітарист Франк Заппа), політики (перший президент ПАР Нельсон Мандела, лідер Ірану Аятолла Хомейні, лауреат Нобелевської премії Пабло Неруда, екс-президент Франції Франсуа Міттеран, кандидат у президенти США Джон Керрі, екс-держсекретар США Колін Пауел, генерал Х. Норман Шварцкопф), Ерл Вудз - батько найвідомішого гольфіста світу Тайгера Вудза та багато інших.

Лікуванню РП приділяється дуже багато уваги в багатьох країнах. Прикладом може слугувати досвід США, адже саме розробки американських учених багато в чому дозволили досягти вагомих успіхів у боротьбі з цим захворюванням. Приміром, ще 15-20 років тому РП у США (як і в Скандинавських країнах) був найвагомішою причиною смерті чоловіків серед усіх хвороб, пов'язаних з новоутвореннями. Одразу ж найкращі сили та величезні кошти були скеровані на дослідження у цій галузі. Фактором, що призвів згодом до переламу у боротьбі з цією недугою, стало запровадження у практику аналізу крові на специфічну речовину - простатспецифічний антиген (ПСА). Його вміст чітко вказував на вірогідність існування РП ще за 5-7 років до появи симптомів захворювання. У США його запровадили в практику ще у 80-х роках 20-го сторіччя. Це призвело спочатку до значного збільшення кількості випадків раку простати (тому що діагностувались випадки, які ще не проявлялись), а у подальшому різко зменшилась кількість таких хворих і різко збільшилась кількість хворих, в яких виявляли захворювання на ранніх стадіях.

У Чернівцях діагностика ПСА реально розпочалась тільки в 21 сторіччі. З кожним роком кількість таких обстежень зростає, але проблем з РП не зменшується.

Одна з причин - РП є пухлиною, яка практично не має симптомів. Пов'язано це з тим, що вона завжди розвивається на тлі доброякісної гіперплазії (або як раніше називали - аденоми) простати. Відповідно, такі хворі скаржаться на часте сечовипускання, нічне сечовипускання, слабкий струмінь сечі тощо. Але це не свідчить ні за, ні проти РП. Виявити його можна або за допомогою ПСА або при ректальному обстежені простати в уролога. На жаль, інші розповсюджені методи (такі, як УЗД, рентген, зокрема, комп'ютерна томографія) не дають достатньо інформації для цього. В будь-якому випадку, остаточно діагноз ставиться тільки після аналізу результатів біопсії простати.

В лікуванні РП останніми роками відбулись значні зміни. Натепер можна сказати, що практично в будь-якій стадії захворювання пацієнту можна допомогти, але тільки на 1-2 стадії його можна вилікувати - все вирішує час. У лікуванні цієї недуги було 2 революційні прориви. Ще у 1941 р. була виявлена гормонозалежність РП (за що пізніше вчені Huggins & Hodges отримали Нобелевську премію). По простому - це виявлення того факту, що для росту пухлини потрібні чоловічі статеві гормони - андрогени. Відповідно, почали використовувати жіночі гормони (естрогени) у терапії РП. Це стало переламним моментом у можливостях лікарів зберегти життя хворим з цією патологією. Досі гормонотерапія широко використовується для лікування РП, але головною проблемою є те, що протягом 4-5 років абсолютна більшість пухлин перестає відповідати на таке лікування - тобто  пацієнт застосовує гормони, а пухлина далі росте. Крім того, це лікування не видаляє власне пухлину.

Наразі єдиним реальним шансом позбутись пухлини є оперативне лікування. На жаль, типові операції, які використовуються для аденоми простати (такі, як трансуретральна резекція), не видаляють пухлину, для цього використовується більш складна, але ефективна операція - радикальна простатектомія, яка у Чернівцях проводиться тільки в урології обласної клінічної лікарні. Це пов'язано зі складною технікою операції та можливими ускладненнями при неправильному її виконанні. Але при вчасно зробленій операції пацієнту потрібно тільки спостереження без жодного специфічного лікування - її ефективність сягає 90-95%.

Насамперед, є певні проблеми у діагностиці та вчасному лікуванні раку простати, які існують в Україні, які слід вирішувати.

1. Низька поінформованість населення. Не секрет, що часто пацієнти звертаються по медичну допомогу, маючи запущені стадії захворювання. Так, тільки трохи менше, ніж половина (43%) вперше діагностованих хворих на РП в Україні мали запущені стадії хвороби, коли радикальне лікування практично неможливе. У деяких областях ця цифра була значно вищою: у Миколаївській - 68%, Полтавській - 75%, Львівській - 62% тощо. Як уже було вказано, при звертанні на початкових стадіях до лікаря та за умови використання сучасних методів лікування зберегти життя хворим вдається майже у 100% випадків, а при наявності метастазів - не більше, ніж у 30%. Враховуючи те, що рак простати практично не має симптомів, тільки активне його виявлення (насамперед, шляхом регулярного аналізу рівня ПСА у чоловіків віком від 50 років) може покращити дану ситуацію. Однією з проблем є те, що багато чоловіків свідомо не йдуть до лікаря, вважаючи, що якщо це рак, то він не виліковний. Це є абсолютно неправильно. Діагноз раку простати - не вирок, а керівництво до дії, адже його можна повністю вилікувати. Навіть у високорозвинених країнах інформованість чоловіків щодо РП не перевищує 29% (порівняно з 54% осіб, які знали про рак легень та 46%, які мали інформацію щодо раку грудної залози). Водночас, сучасна урологія має на озброєнні достатньо ефективні методи як оперативного, так і консервативного лікування цієї патології.

У деяких країнах (наприклад, у Нідерландах) запроваджена експериментальна програма скринінгу раку простати за аналізом ПСА. До неї ставились скептично, але попередні дані вказують на те, що вона призвела до зменшення запущених випадків зі 40% (до введення скринінг-програми) до 22% на сьогодні. Водночас, в Україні тільки 23% РП виявляють під час профілактичних оглядів, а в Чернівецькій обл. - тільки 8.5% (2016 р.).

Ще один важливий напрямок на даному шляху - створення громадських організацій, діяльність яких спрямована саме на інформованість широких верств населення щодо ракових захворювань. Як правило, найбільш активними членами таких організацій стають люди, які самі успішно перенесли дане захворювання. Приміром, існує Фундація раку простати (http://www.pcf.org/site/c.leJRIROrEpH/b.5699537/k.BEF4/Home.htm), на сайті якої будь-хто може отримати відповідь на багато запитань щодо РП, зокрема, і щодо самих сучасних методик його діагностики та лікування, поспілкуватись з людьми, які вже проліковані від цієї недуги, а також отримати психологічну підтримку. Створення таких організацій є питанням часу, але чим швидше вони будуть створені, тим більше життів можуть врятувати.

Крім інформації щодо самого захворювання, важливим моментом для населення є знання тих чинників, які сприяють появі РП або поможуть зменшити ризик його виникнення. Дослідження у даній галузі дозволили їх чітко ідентифікувати. Натепер відомі головні фактори, які впливають на ризик розвитку раку простати, які, на жаль, не можуть бути змінені.

Вік: середній вік при діагнозі раку простати у Сполучених Штатах - 69 років - і після цього віку шанси виникнення раку простати стають вищими, ніж будь-якого іншого раку як у чоловіків, так і у жінок.

Раса: афроамериканці мають на 40 % більший шанс розвитку раку простати й удвічі більший ризик смерті від нього, а найменший - азіатські чоловіки, які живуть в Азії; однак, коли вони мігрують на захід, ризик поступово збільшується.

Спадковість: чоловік, у якого батько або брат мали рак простати, має вдвічі збільшений ризик РП. Цей ризик ще збільшується, якщо РП було діагностовано у молодому віці (до 55 років) або цей діагноз стосувався трьох або більше членів сімейства.

У той же час є низка рекомендацій, дотримуючись яких, чоловіки можуть зменшити ризик раку простати або затримати його прогресування. Зокрема, головним поясненням значно меншої поширеності РП в Азії й збільшенням ризику його виникнення, якщо азіатські чоловіки мігрують на Захід, вважаються особливості раціону, зокрема, традиційні у західній культурі харчові продукти, які призводять до окисного ушкодження ДНК. Для запобігання цьому розроблено низку рекомендацій:

1. Споживати менше калорій і мати достатнє фізичне навантаження для підтримки оптимальної ваги тіла. Натепер доведено, що, окрім проблем зі серцево-судинною системою, надмірна вага тіла сприяє появі багатьох видів раку, зокрема, раку простати. Найбільш простий метод з'ясувати, чи маєте ви зайву вагу - розрахувати індекс маси тіла, для чого в Інтернеті є багато сайтів з відповідними калькуляторами.

2. Зменшити кількість жиру з червоного м'яса й молочних продуктів до мінімуму.

3. Стежити за споживанням кальцію. Не перевищуйте його дозу більше від рекомендованої норми (не більше, ніж 1500 мг кальцію в день).

4. Їсти більше риби - результати декількох досліджень свідчать, що вживання риби може допомогти захистити проти раку простати за рахунок «корисного жиру», особливо, омега-3 жирних кислот. Уникайте трансжирних кислот (містяться в маргарині).

5. Намагайтеся вживати приготовані (бажано на оливковій олії) помідори, а також такі овочі, як броколі й кольорова капуста хоча б раз у тиждень. Соя й зелений чай - також потенційні дієтичні компоненти, які можуть бути корисними.

6. Уникайте паління з багатьох причин (не тільки пов'язаних із РП), алкоголь не вживати або в дуже помірних кількостях.

7. Вчасно лікувати стрес, високий кров'яний тиск, підвищений холестерин і депресію. Лікування цих станів може врятувати ваше життя й поліпшить ваші шанси вижити з раком простати.

8. Уникайте супердомішок з мегавітамінами. Надлишок вітамінів, можливо, може «харчувати рак». У той же час, насичення вітамінами навряд чи може бути шкідливим, якщо ви дотримуєтеся здорової дієти з великою кількістю плодів, овочів, цілого зерна, риби і «корисних» олій. У цьому випадку ви навіть не потребуєте додаткових полівітамінів.

9. Умійте розслабитися й насолоджуйтеся життям. Скорочення напруги в робочий час і вдома збільшує тривалість життя й приводить до більш щасливого життя.

10. Нарешті, навіть якщо з'їсти всю броколі у світі, це не зменшить ваш ризик раку простати до 0. Після 50 років (а для афро-американців або при наявності в родині хворих із раком простати, то після 40), ви повинні проходити щорічне ректальне обстеження простати в уролога й тест ПСА (простатспецифічний антиген). Останній залишається на сьогодні найбільш точним аналізом, що дозволяє припустити наявність РП на ранніх стадіях.

І що ж головне?

Не ховатись під ліжко від хвороби, а розуміти, що чим раніше її виявиш, тим більшим є шанс її подолати. Розуміти, що діагноз РАК на сьогодні є не вироком, а стимулом до боротьби. І розуміти, що багато залежить від нас - хіба важко раз на рік пройти профілактичне обстеження простати та аналіз на простатспецифічний антиген.

Джерело: «Молодий Буковинець»