(Продовження, початок у № 46)

Іншомовні газети у США

В Америці, як відомо, багато іммігрантів, тому, природно, що була потреба у газетах іншими мовами.

У 1800-х роках вийшли друком перші газети німецькою мовою.

1827 року в Нью-Йорку почали друкувати «Фрідомз Джернал» (Журнал Свободи) для афро-американців.

Сьогодні американські газети виходять більш, ніж 12-ма мовами. Є 350  тижневиків іспанською мовою, які обслуговують 17 млн. читачів.

Статистика свідчить, що у 2004 р. було 1.500 щоденних газет.

Американські українці завдячують появі першої української газети «Америка» (1886 р.) преподобному Іванові Волянському. Які ж українські газети випускаються зараз? Це - «Америка» (Провіденс Ассоціeйшн»: українською та англійською мовами, Філадельфія), «Народна воля» (Українська Братська Асоціація, Пенсильванія), «Нью Стар Укрейніен Кесолік Ньюспейпер».

(Діоцезія св. Миколая, Чикаго), «Свобода» (Нью-Джерсі), «Юкрейніен Ньюс» (Мічиган).

Ну, і, звичайно, не забувайте «Час і Події» та «Українське слово», які мають тісні зв'язки з православними українськими та болгарськими церквами, бізнесом та медіа.

Цікаво, що німецька версія найважливіших газет України подає їх аж 20. Серед них українських - сім: «Сільські вісті», «Голос України», «Урядовий кур'єр», «Україна Молода», «Експрес», «Високий Замок», «Львівська газета»; двома мовами (українською і російською) - три: «Київські відомості», «Все про бухгалтерський облік», «Дзеркало Тижня»; тримовних (українською, російською, англійською) - дві: «День» та «Українська Правда», усі решта - російською: «Факти і комєнтаріі», «Сєводня», «Вєчєрніє вєсті», «Аргумєнти і факти в Украінє», «2000», «Мєталл».

Думка спадає: «Чи справді бізнесові байдуже, яка мова, віра та культура?» І відповіді, які часто чуємо: «Бог - один; усі мови - Богу угодні; а «гроші не пахнуть».

Багато Інтернет-сторінок присвячені тому, що є українським. Там є і посилання на українську пресу та новини. Найцікавіші - https://en.censor.net.ua/, http://www.brama.com/, http://bunews.com.ua/, http://day.kyiv.ua/en, http://euromaidanpress.com/, http://news.ugcc.ua/en/, http://news.kievukraine.info/, https://www.kyivpost.com/, https://risu.org.ua/en/index, http://www.ukrainebusiness.com.ua/, https://www.unian.info/, http://rada.gov.ua/en, http://www.ukrweekly.com/uwwp/, http://www.uapost.us/en/, https://zbruc.eu/v_ukraini, http://www.nasze-slowo.pl/o-na/, http://www.pravda.com.ua/news/.

Українці вже вкотре покидали батьківщину: фінансові труднощі, неспроможність суспільства задовольнити гідне життя, жага свободи, зневіра (кажуть, що - Україна, а далі розмовляють російською і культури українців не визнають тощо). На нових землях країни, що пригорнула, стало їх багато. Виникла потреба і в українській пресі. В Польщі, у Вроцлаві, уже кожен десятий - українець, отож, і газету видали «Привіт» (цікаво, чи поляки знають, що це означає «честь!»). В Італії, де багато українців, є українські газети - «Форум», «Ґазета українська», «Версо ла люче», «Іль Діфенсоре Чівіко» («Цивільний захисник»), що має одну сторінку українською мовою. Усе це - у вічному місті Рим. «Ґраціє, белля Рома!»

Чи популярні газети у США?

Порівняймо: 1994 р., газети читало 60% американців, а через 10 років - уже тільки 50%. Один із 3-х користувачів Інтернету відвідує веб-сторінки газет. Це - близько 43 млн. американців.

Нововведення

Про значення тижневиків Дональд Греєм писав, що вони «щотижня пропонують чернетки нарисів історії, які ніколи не будуть повними, описуючи світ, який ми, насправді, не зможемо зрозуміти».

Славетні американські журналісти

1. Ілaйджа П. Лавджой (1802-1837), що працював у «Елтон Обзервері» і був застрелений як митар у боротьбі за право слова та проти рабства.

2. Нелі Блай (1864-1922) - «найкраща репортерка в Америці», що працювала у «Нью-Йорк Верлд» як таємна репортерка. Вона за 72 дні об'їхала увесь світ, подаючи з усіх місць, де вона побувала, репортажі, побивши рекорд Жуля Верна.

3. Боб Вудверд і Карл Берстайн, які працювали у «Вашингтон Пост», статті яких призвели до відставки президента Ніксона (1974 р.). Їх називали «Вудстайн», і вони стали легендою світової журналістики.

4. Дебора Поттер, яка використовувала конфіденційні джерела й отримала кличку «Горлаюча».

Слов'янські газети в Америці

У США випускалося багато газет слов'янськими мовами - хорватською, білоруською, польською, українською, російською, але хотілось би згадати лише ті, які можуть бути ближчими українському читачеві - українські, білоруські і польські.

Серед українських видань слід згадати «Дніпро» (1924-1926; 1928-1942); «Народна Воля» (1934, 1936-1939; 1946-1973); «Народне Слово» (орган Укр. Нац. Асоціації Допомоги Америки - 1938-1939; 1948-1964); «Свобода» (1920-1925; 1926-1971);  «Українське Народне Слово» (1965-1973); «Українське життя» (1956-1973); «Український Прометей» (1952-1956, 1958).

Білоруською мовою виходила «Бєларусь» (1952-1962).

Польською виходили «Дзієннік для вшисткіх» (1942,1951-1955//1952-1954); «Ґлос Народу» (1949-1955 ); «Католік» (1961-1973); «Нови Сьвят» (1944-1945, 1951-1954); «Патриота» (1950-1955); «Роботнік Польскі» (1942-1967); «Тиґоднік Польскі» (1943, 1945-1947); та англійською мовою - «Поліш-Американ Джернел» (1950-1955).

Передпресовий період в Україні

Преса в Україні виникла пізніше від західноєвропейської, так близько 150 років пізніше. Події в Україні освітлювали лише західноєвропейські газети. Невідомо, чи мали давні слов'яни свої «ді-бао» чи «діяння», як китайці чи римляни, чи, може, вони писали на корі, бересті та дереві, і усі ті «чернетки» потрухли, - нічого подібного до нас не дійшло.

Але за гетьмана І. Виговського почали видавати друковані універсали для старшини, в яких були поміщені і поточні новини. Це була передпресова політично-військова література, яка поширювалася аж до 1709 р.

Українці визискувалися як на сході так і на заході, не маючи своєї державності: ніхто й не дбав про їхні газети.

Лише 1776 р. з'явився перший часопис на українських землях - щотижнева газета «Ґазет дю Леополь» французькою мовою. Два зауваження з цього приводу: 1. Газета не була українською мовою з політичних, певно, причин; 2. В Україні у той час знали іноземні мови. Власник часопису Шевалі Оссуді зумів протримати його лише один рік. Статей у газеті не було, були тільки вісті телеграмного та хронікального типу.

На східних теренах України 1812 р. з'явився «Харківський Єженєдєльнік», який випустив книгар Лангнер з участю проф. Харківського університету К. Нельдехена. Випущено було 12 номерів. Часопис припинив своє існування через малу кількість передплатників.

Першою щотижневою газетою був «Адєсскій Вєстнік», що видавався з 1827 до 1893 рр.

У Києві перша газета з'явилася під назвою «Кієвскія аб'явлєнія» (1835-1838, 1850-1858 рр.). З'являлися ті «аб'явлєнія» щодня тільки у січні під час контрактових ярмарок. Це - ще один приклад дискримінації українців та їхнього підневільного статусу - преси українською мовою не було.

У 1917 р. за наказом російського уряду в усіх великих містах почали випускатися «Ґубєрнскія Вєдамасті».

Дослідники відзначають, що Львів був центром українського газетярства, і саме там 9 липня 1749 р. вийшов одноденний аркуш польською мовою «Кур'єр Львофскі». У 1783 р. німець Іван Фрідріх Шіц почав видавати польською мовою «Листок галицьких новин», який був пізніше перейменований у «Листок львівських новин», власницею якого була пані Піллерова. У 1786 р. з'явилися польською та німецькою мовами «Львівські тижневі новини», які проіснували до 1795 р. Газета німецькою мовою «Львівський цісарсько-королівський привілейований листок для інтелігенції» була органом цісарської Австрії (1796-1811 рр.). 1811 р. почала випускатися «Ґазета Львофска», що проіснувала до 1939 р.

У Харкові у 1812-му році почали виходити два журнали - «Харькафскій Демакріт» і «Украінскій вєстнік».

А хто вони - славетні газетярі України?

1. Олександр Сирота

2. Анатолій Кашейда (помер у 1998 р.)

3. Крістіан Раковскі

4. Георгій Гонгадзе (вбитий у 2000 р.- ред.)

5. Олена Притула

6. Отар Довженко

7. Сергій Лещенко

8. Катерина Осадча, що була моделлю, а стала журналісткою, вивчила українську мову та дикцію

9. Юрій Винничук («Пост-Поступ»)

10. Мустафа Найєм

12. Мирослава Гонгадзе (редактор укр. відділу «Голосу Америки»)

13. Павло Шеремет, тележурналіст і блогер (вбитий у 2016 р.- ред.)

Більше про славу українського газетярства, надавання та далекобачення - на сайтах:

https://uk.wikipedia.org/wiki..; https://sites.google.com/site/sajtdlazurnalistiv/vidatni-zurnalisti-ukraieni; https://sites.google.com/site/journalistlifes/vidomi-zurnalisti-ukraieni; http://political-school.com/populyarn%D1%96-zhurnal%D1%96sti/.

Яке воно - газетярство сьогодні?

Засади журналістики сьогодні це - справедливість, точність, неупередженість, відсутність дискримінації, об'єктивність і перевіреність фактів. Жодних вигадок щодо новин.

Газетярство робить історію, карбуючи її на сторінках газет, які потім будуть фактами історії і часто - єдиним підтвердженням багатьох подій і явищ.

 

Читайте, думайте, аналізуйте, критикуйте, пишіть - це дозволяє Конституція США, щоб допомогти людям бути щасливими, на що всі мають право.

Автор: Іван Петришин,
працівник із прав людини,
громадський кореспондент (ДДПІ),
член Національної спілки поезії США