Міноборони хоче через суд скасувати визнання бійцем АТО 19-річного загиблого добровольця ДУК ПС Євгена Костюка

19 вересня у Вінниці відбулось третє судове засідання у справі загиблого 19-річного добровольця ДУК ПС Євгена Костюка (позивний - «Шльоцик»).

Матір та дідусь вимагають, аби держава юридично визнала його учасником АТО, а родичі загиблого змогли отримати соціальні пільги. Справу розглядав суддя Анатолій Бар'як.

Посмертно «Шльоцик» отримав орден «Народний Герой України» та інші недержавні нагороди. До суду підтримати дідуся Анатолія Трохимовича та маму Вікторію прийшло чимало активістів, волонтерів та бійців АТО.

Суддя Анатолій Бар'як зачитав рішення: «Встановити факт участі у бойових діях в АТО Костюка Євгенія Віталійовича, 1996 року народження, померлого 2 червня 2016 року, який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Та встановити факт загибелі внаслідок участі у бойових діях 29 травня 2016 року на шахті Бутівка, Донецької області». Після цього в залі залунали оплески, адже вперше на теренах України суд визнавав учасником АТО бійця посмертно.

Однак, радіти було ще зарано - як повідомила 10 жовтня активістка Таїса Гайда, Міністерство оборони України подало апеляцію на рішення суду, вимагає не визнавати «Шльоцика» учасником бойових дій на Сході України.

Нагадаємо, в 2014 році після Революції гідності Євген Костюк добровольцем вступив до батальйону УНСО. У лютому 2016 року хлопець перейшов до лав 1-ї окремої штурмової роти ДУК «Правий сектор». Мав поранення і контузію. 29 травня 2016 року Євген отримав уламкові поранення голови під час бою поблизу шахти Бутівка. А 2 червня помер у Дніпрі.

 

Турчинов запевняє, що ОПК повністю забезпечує армію і силові структури технікою

Український оборонно-промисловий комплекс забезпечує всі основні потреби армії, Нацгвардії, СБУ, прикордонників, поліції та інших силових структур.

Про це заявив у вівторок секретар РНБО Олександр Турчинов, виступаючи на церемонії офіційного відкриття ХIV Міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та Безпека-2017», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Четвертий рік поспіль триває агресія Росії проти України, і весь цей час ми змушені розраховувати, насамперед, на власні сили. Український оборонно-промисловий комплекс задовольняє всі основні потреби нашої армії, Національної гвардії, Служби безпеки, прикордонників, Національної поліції та інших силових структур», - зазначив Турчинов.

За його словами, для України виробництво зброї та військової техніки - це не просто значний та важливий сегмент економіки, це - захист свободи і незалежності, це - формула виживання українців.

Турчинов підкреслив, що з метою захисту країни було організовано випуск найширшого спектру зброї та військової техніки - від пістолетів, автоматів, кулеметів до потужної бронетанкової техніки та сучасних і ефективних ракетних комплексів.

Водночас, секретар РНБО зазначив, що головна відмінність української зброї та військової техніки полягає в тому, що вона проходить випробування не лише в лабораторіях та на полігонах, а в умовах сучасного бою, і після бойового застосування конструктори та виробники вносять десятки, сотні конструкторських змін з урахуванням пропозицій українських солдатів і офіцерів.

 

Не минуло й 4 років війни: президент ввів у дію рішення РНБО про Ставку верховного головнокомандувача

Президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України від 13 вересня 2017 року «Про Ставку верховного головнокомандувача».

Відповідний указ оприлюднено на сайті глави держави.

Згідно з указом, відповідне рішення РНБО є лише «для службового користування».

Даним указом Президент України затвердив положення про Ставку верховного головнокомандувача (додається, цілком таємно).

Секретареві Ради національної безпеки та оборони України згідно з повноваженнями, визначеними положенням про Ставку верховного головнокомандувача, вжити організаційних заходів для забезпечення належної діяльності Ставки верховного головнокомандувача у випадку її створення.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

 

В Україні стало більше грошей

Грошова маса в Україні у вересні 2017 року зросла на 1,7% - до 1,123 трлн гривень.

Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на інформацію НБУ.

Як зазначається, кредитний портфель у вересні збільшився на 1,7% - до 973,290 млрд гривень.

За даними НБУ у вересні вартість гривневих кредитів для бізнесу зросла на 0,6 процентного пункта (п. п.) - до 13,9% річних.

Прибутковість депозитних продуктів у національній валюті для бізнесу знизилася на 0,1 п. п. - до 8,1% річних.

Процентні ставки за кредитами в нацвалюті для населення за підсумками вересня зросли на 1,3 п. п. - до 28,8% річних, тоді як за депозитами скоротилися на 0,8 п. п. - до 10,6% річних.

Грошова база у вересні знизилася на 1,5% - до 373,4 млрд гривень.

Чисті міжнародні резерви у вересні збільшилися на 11,2% - до 6,079 млрд доларів, заборгованість банків за кредитами рефінансування скоротилася на 0,2% - до 63,645 млрд гривень.

 

Майже 70% українців займаються самолікуванням через брак коштів

Чинна в Україні модель системи охорони здоров'я призвела до того, що самолікуванням через брак коштів займаються майже 70% українців.

Про це в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун написала на своїй сторінці у Facebook.

«Безкоштовна медицина в Україні - це багаторічна брехня, адже в лікарнях платять усі. І дорого. Кожному другому українцеві не під силу оплатити вартість «безкоштовного» лікування, тому він відмовляється від нього або відкладає на потім. Як результат - 69% українців займаються самолікуванням через брак коштів», - написала Супрун.

Вона нагадала, що зараз на розгляді Верховної Ради знаходяться законопроекти № 6327 та № 6604, які передбачають зміну фінансування системи охорони здоров'я та створення гарантій медичного обслуговування населення. Зокрема, передбачається оплата державою медичних послуг, наданих кожному конкретному пацієнтові. На 100% будуть оплачуватися з бюджету надання первинної, екстреної, паліативної допомоги. Спеціалізована та високоспеціалізована допомога будуть покриватися в рамках програми медичних гарантій.

 

Український авіазавод і Rockwell Collins підписали стратегічну угоду

ДП «Завод 410 цивільної авіації» та провідна американська корпорація Rockwell Collins, яка спеціалізується на виготовленні та розробці цифрових та електронних систем для авіації, а також іншої авіоніки, підписали меморандум про співпрацю.

Про це інформує прес-служба ДП «Укроборонпром».

«Досягнуті домовленості дозволяють значно розширити можливості «Заводу 410 цивільної авіації», який є одним із провідних підприємств авіаційного кластеру «Укроборонпрому» та спеціалізується на ремонті літаків та двигунів. Саме на цьому заводі нове життя отримують військово-транспортні літаки, які є на озброєнні Збройних сил України», - йдеться у повідомленні.

Авіоніка від Rockwell Collins відповідає найвищим міжнародним стандартам, що дозволить в подальшому українським авіабудівникам використовувати під час ремонту та модернізації літаків передові американські технології.

Підписання меморандуму відбулось на міжнародній виставці «Зброя та безпека-2017», яка стартувала 10 жовтня у Києві, де ДК «Укроборонпром» демонструє передові досягнення оборонно-промислового комплексу України, а також поглиблює взаємовигідну військово-технічну співпрацю з міжнародними партнерами.

«Завод 410 ЦА» є лідером авіаційного кластеру «Укроборонпрому», який зарекомендував себе на українському ринку як надійний партнер. Зараз ми активно виходимо на міжнародний ринок, укладаємо домовленості з провідними корпораціями світового ринку. І домовленості з Rockwell Collins відкривають для нас абсолютно нові можливості, які будуть застосовані для посилення України. В результаті співпраці завод планує не лише встановлювати сучасне бортове обладнання, й з часом поглибити співпрацю, ставши регіональним дилером, що дозволить самостійно виконувати рекламаційні та гарантійні ремонти обладнання. В рамках проекту фахівці заводу пройдуть відповідне навчання», - прокоментував Генеральний директор ДП «Завод 410 ЦА» Віктор Ганькевич.

Держкіно оплатить половину зйомок містичного детективу

Державне агентство України з питань кіно уклало контракт з «Кінокомпанією Гагарін Медіа» про надання проекту «Сторонній» державної фінансової підтримки розміром 10 мільйонів гривень. Загальна вартість виробництва фільму становить 20 мільйонів гривень.

Про це повідомляє прес-служба Держкіно.

«Проект повнометражного художнього фільму «Сторонній» став одним з переможців дев'ятого конкурсного відбору Держкіно. Автор сценарію та режисер - Дмитро Томашпольський. Продюсер - Олена Дем'яненко. Реліз фільму запланований на 2018 рік», - йдеться у повідомленні.

Містична історія розповідає про те, як у санаторії в Конча-Заспі під час хвойно-перлинної ванни зник пацієнт. Двері були зачинені зсередини, вікон у приміщенні не було. Інспектор Глуховський, унікальний детектив, їде в санаторій інкогніто як звичайний пацієнт. Він має розслідувати справу, до якої причетні фантоми.

Проект презентували під час дев'я­того конкурсного відбору Держкіно.

 

На Львівщині знову горіло Грибовецьке сміттєзвалище

Рятувальники ліквідували пожежу на території сміттєзвалища ЛКП «Збиранка» в с. Грибовичі, Жовківського району.

Про це повідомляє ГУ ДСНС України у Львівській області на своїй сторінці у Facebook.

«10 жовтня о 12:45 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про те, що на території сміттєзвалища ЛКП «Збиранка» в с. Грибовичі, Жовківського району, виникла пожежа. До місця події негайно виїхали пожежно-рятувальні підрозділи. О 13:50 пожежу вдалось локалізувати, о 14:20 повністю ліквідувати. Внаслідок пожежі вогнем знищено сміття на площі 50 кв. м», - йдеться у повідомленні.

До ліквідації пожежі залучили 20 рятувальників особового складу та 4 одиниці спецтехніки.

Причини та обставини виникнення загоряння наразі встановлюються.