Україна є однією з найменш енергоефективних держав світу. Українська економіка є дуже енергозалежною та споживає значну кількість вуглецю. У питаннях енергоефективності Україна значно відстає від ЄС: енергоспоживання тут утричі перевищує середній показник по Євросоюзу.

Україна також мало робить для досягнення загальнонаціональної цілі підвищити рівень енергоефективності на 9% до 2020 року.

Незважаючи на той факт, що за рівнем ВВП Україна посідає 63-є місце у світі, вона є лідером у неприємній статистиці, будучи 27-м найбільшим виробником парникових газів.

Енергетична інфраструктура України є застарілою: вона практично не функціонує та гостро потребує вдосконалення її ключових елементів. Більшість теплових електростанцій держави працюють без змін, у тому вигляді, в якому вони були побудовані (у середньому, близько 40 років тому). Енергоефективність житлово-комунального сектора України у чотири рази нижча, ніж відповідний показник західноєвропейських держав. Цей кричуще неефективний сектор споживає майже 45% усієї енергії, якої потребує країна. Винятково енергонеефективними є системи центрального опалення, які нераціонально використовують величезні обсяги природного газу: близько 22% енергії втрачається під час виробництва, 25% - під час транспортування та 30% - під час розподілу і використання (зокрема, кінцевими споживачами). Вдосконалення та відновлення енергетичної інфраструктури України потребуватиме мільярдів доларів інвестицій.

Як втілити енергоефективність на практиці?

В основі успіху - сучасна законодавча база: влада повинна усунути законодавчі та процесуальні перепони, які сповільнюють або унеможливлюють інвестування у сектор енергоефективності. Українська влада вже зробила перші кроки у цьому напрямку, зокрема, шляхом прийняття законів щодо енергетичної ефективності будівель, обліку енергоспоживання підприємствами, розвитку ринку приватних компаній, що надають енергетичні послуги (наприклад, за форматом «ESCO», коли приватні інвестори пропонують технічні та фінансові рішення для здійснення інвестування у сферу енергоефективності), і заснування фонду енергоефективності. Очікується, що ці та інші законопроекти посилять регуляторне середовище питань енергоефективності та наблизять його до європейських стандартів.

Проте, якими важливими не були б ці кроки, необхідно зробити значно більше, щоб це законодавство стало повністю дієвим. Окрім того, стратегічні та законодавчі зміни мають запроваджуватися паралельно з просвітницькими заходами й ініціативами з розбудови спроможності. Саме таке поєднання стане каталізатором культурних змін, які є необхідним підґрунтям для вдосконалення питань енергоефективності. Домогосподарства та громадські будівлі (які найбільше пов'язані з нераціональним використанням енергії в Україні) потребуватимуть спеціальної підтримки та інструкцій, зокрема, чітких роз'яснень щодо різних доступних варіантів фінансової підтримки. Необхідно продовжувати розвивати потенціал приватного сектора, інвестувати у сфери енергоефективності та заохочувати таке інвестування за допомогою відповідних регуляторних інструментів. Збільшення фінансування енергоефективних проектів потребуватиме глибокого залучення фінансового та банківського секторів, а також зниження відсоткових ставок і збільшення можливостей довготермінового фінансування.

Розвиток і підтримка ринкових механізмів як ключовий елемент поліпшення енергоефективності України

Ефективні ринкові механізми подають правильні сигнали. Вони створюють умови для прийняття більш обґрунтованих інвестиційних рішень і роблять перспективу повернення інвестицій більш реальною. ПРООН розвиває співпрацю з Міжнародною фінансовою корпорацією з метою надання значної підтримки та технічної допомоги новому механізму фінансування проектів, присвячених енергоефективності та відновлюваній енергії. Цей механізм реалізується у партнерстві з Ощадбанком. Він передбачає надання нових комерційних банківських продуктів і послуг проектам з використання біомаси і проектам у сфері енергоефективності. Окрім допомоги регіонам з вирішенням правових і процесуальних питань, у рамках механізму надаватиметься ключова технічна допомога та підтримка для розробки бізнес-планів, аналізу їх здійсненності та підготовки заявок на позики. Успішна реалізація механізму значно вдосконалить і розширить об'єм інвестицій у сектори енергоефективності та відновлювальної енергетики України. У випадку успішного фінансування кількох пілотних ініціатив цей механізм буде розширений.

Вкрай важливо використовувати альтернативні джерела енергії, зокрема, біомасу. Щороку в Україні пропадають понад 60-70 млн тонн невикористаної соломи. Потенціал використання біомаси, що походить з аграрного сектора, величезний. Така біомаса порівняно недорога, її легко отримати у великих об'ємах, і вона також є джерелом екологічно чистого пального. Заміна природного газу енергією, отриманою від соломи, допоможе зекономити кошти та покращити стан навколишнього середовища України.

Програма розвитку ООН тісно співпрацює з місцевими органами влади та громадськими організаціями над пілотним проектом зі створення центрів вирощування рослин, які можуть використовуватися як джерело енергії (в Івано-Франківській, Полтавській і Закарпатській областях). Цей проект популяризує вирощування та торгівлю такими енергомісткими сільськогосподарськими культурами серед місцевих фермерів і власників землі. ПРООН також розширює свою діяльність на територіях Східної України, які перебувають у зоні збройного конфлікту. Наприклад, у Донецькій області ПРООН допомагає встановити бойлери, які працюють на основі біомаси, для забезпечення теплом і гарячою водою основних громадських будівель (зокрема, загальноосвітньої школи, сімейних клінік, а також будинку культури). Очікується, що поліпшений доступ до теплопостачання цієї осені забезпечить кращі умови роботи у приміщеннях шкіл для учнів і вчителів, оскільки температуру у кабінетах буде підвищено з некомфортних +15-18 Со до +20-22 Со. Також очікується, що в результаті роботи нових бойлерів комунальні рахунки місцевих мешканців зменшаться на 80%. Ці пілотні проекти доводять, що вирощення культур для подальшого їх використання як біомаси є реалістичною та фінансово вигідною ініціативою, яку може бути доцільно розширити на всю Україну. Із часом проекти щодо біомаси можуть відіграти важливу роль у забезпеченні енергетичних і теплових потреб України.

Надмірне споживання енергії призводить до значних та невиправданих витрат та породжує непередбачувані ризики стосовно енергетичної безпеки, торгового балансу, економічної та соціальної діяльності та стану навколишнього середовища. Потенціал поліпшення та досягнення позитивних змін у цих сферах величезний. Енергоефективність впливає на кожного: від представників бізнесу до родин, які хочуть нормального опалення своїх домівок. Тому втілення реформ у сфері енергоефективності на державному та місцевому рівнях потребує спільних дій з боку органів влади, приватного сектора, ОГС і місцевих громад.

Автор: Блерта Чела, заступниця директора Програми розвитку ООН в Україні

Джерело: «Український Тиждень»