У Європарламенті хочуть скоротити кількість депутатів

У Європарламенті хочуть провести реформу законодавчого органу після виходу Великої Британії з ЄС. Про це йдеться у пропозиціях депутатів, винесених на обговорення комітету з конституційних питань, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі.

Пропонується, що після виходу Великої Британії із ЄС (Brexit) кількість членів Європарламенту має бути скорочена з 751 до 700.

Двадцять два британських мандати можуть бути розподілені поміж інших 27 країн-членів.

Ще 51 депутатське місце (за теперішньою британською квотою) може бути збережене для подальшого повернення до складу парламенту у контексті розширення Євросоюзу.

Також, як наголошується, за результатами реформи, жодна з країн-членів не втратить свої квоти на кількість членів Європарламенту.

 

У Швейцарії дозволили сплачувати податки біткоінами

Мешканці швейцарського міста Кьяссо з 2018 року зможуть вносити податкові платежі в біткоінах за умови, що вноситися буде не менше, ніж 250 швейцарських франків.

Про це пише Swissinfo.

Відповідне рішення було прийнято владою після консультацій з цілою низкою компаній, що розвивають технології блокчейну, що лежать в основі криптовалюти біткоін, та планують розмістити свої виробничі та наукові потужності в кантоні Тичино і в місті Кьяссо зокрема.

Тим самим, за словами мера міста Бруно Аррігоні, єдиний кантон Швейцарії, мешканці якого розмовляють італійською мовою, може цілком стати, поряд з кантоном Цуг, провідним центром як країни, а то й усієї Європи, які розвивають технології блокчейну.

У даних технологіях Тичино бачить у середньотерміновій перспективі багатообіцяючу заміну банківського сектора, який в минулому грав роль важливого локомотива локальної економіки.

 

Пасажири Air Berlin не змогли вилетіти через страйк пілотів

Пілоти збанкрутілого німецького авіаперевізника Air Berlin у вівторок, 12 вересня, без попередження не вийшли на роботу, залишивши тисячі пасажирів без можливості вилетіти згідно з придбаними квитками.

Про це повідомляє Bild.

«Вранці вівторка багато рейсів Air Berlin не виконуються. Вже постраждали кілька тисяч пасажирів зі 191 рейсу, далі таких буде більше», - йдеться в повідомленні.

Не літають літаки з Берлінського аеропорту «Тегель», скасовано частину рейсів з Дюссельдорфа і Франкфурта. Крім внутрішніх рейсів, страйк зачепив також рейси на Майорку, до Цюріха, Стокгольма і Відня.

На землі залишилися майже всі літаки другого за величиною німецького перевізника, а також 42 машини, які використовують бюджетні «доньки» Lufthansa - Eurowings і Austrian. Причина - протест пілотів проти дій керівництва концерну. Вони незадоволені планами зміни власника. Напередодні керівництво призупинило переговори з потенційним покупцем збанкрутілого перевізника про передання йому 1200 пілотів Air Berlin.

Коли пілоти і бортовий персонал повернуться на свої робочі місця - наразі не зрозуміло.

Друга за величиною авіакомпанія ФРН Air Berlin оголосила про банкрутство в середині серпня, але завдяки проміжному кредиту федерального уряду розміром 150 млн євро обіцяла продовжити виконувати свої зобов'язання перед пасажирами впродовж трьох місяців. Зараз тривають переговори про продаж з декількома зацікавленими компаніями, насамперед, з Lufthansa.

 

Єврокомісія дала Польщі ще місяць на врегулювання судової кризи

Єврокомісія надіслала уряду Польщі другий документ, у якому містяться пропозиції та вимоги щодо приведення конституційного законодавства держави до вимог загальноєвропейського законодавства та цінностей Євросоюзу.

Про це власному кореспондентові Укрінформу у Брюсселі повідомили у керівній інституції ЄС.

«Сьогодні Єврокомісія вирішила надіслати Польщі другу позицію щодо причин ситуації. Йдеться про польське законодавство у сфері судової системи», - заявили у керівній інституції ЄС.

Як зазначається, керівництво Польщі, за законодавством ЄС, має один місяць, щоб відреагувати на зазначену позицію офіційного Брюсселя та ухвалити рішення, згідно з пропозиціями Єврокомісії. Якщо цього не станеться, Єврокомісія подасть на офіційну Варшаву позов до Суду ЄС.

Ідеться, зокрема, про закон щодо судів загальної юрисдикції, підписаний нещодавно президентом Польщі. На два інші закони - про Верховний суд і Національну суддівську раду - президент Анджей Дуда наклав вето, і зараз під його патронатом триває підготовка нових законопроектів з цього приводу.

Як інформувало агентство, польська правляча партія «Право і Справедливість» (PiS) змінила закони про Верховний суд, Національну суддівську раду і суди загальної юрисдикції. Опозиція і більшість суддівського корпусу наполягають, що це є спробою підпорядкувати судову владу виконавчій.

У Єврокомісії закликали владу Польщі утриматися від змін у судовій системі. Натомість, у Варшаві відповіли, що такі заяви Брюсселя є безпідставним втручанням у внутрішні справи країни.

 

Британія зобов'язується підтримувати європейську безпеку після Brexit

Велика Британія заявила, що, безумовно, буде дотримуватися принципів збереження європейської безпеки після виходу країни зі складу Євросоюзу.

Про це повідомляє Reuters із посиланням на документ, в якому містяться деталі відносин, які Британія хоче мати з Європейським Союзом після виходу з блоку.

«Велика Британія звичайно ж зобов'язалася підтримувати європейську безпеку», - сказано в документі, в якому викладено низку сфер, де Британія хотіла б підтримувати або поглиблювати співробітництво в галузі безпеки.

У документі також зазначається, що британський уряд може запропонувати продовжувати «секретний обмін інформацією для підтримки зовнішніх дій» з ЄС, коли переговори з Брюсселем просунуться до майбутніх зв'язків із блоком.

«У боротьбі з різноманітними, мінливими загрозами, з якими ми сьогодні зіштовхуємося, інтереси як ЄС, так і Великої Британії полягають у тому, щоб забезпечити співпрацю у сфері європейської безпеки», - наголошується у документі.

Як повідомлялося, Палата громад парламенту Великої Британії вранці у вівторок у другому читанні ухвалила законопроект про скасування на території країни законодавства ЄС після виходу зі складу блоку.

 

Ердоган вніс завдаток за російські С-400

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Туреччина вже внесла депозит за покупку у Росії зенітних ракетних систем С-400.

Про це повідомляє російський «Інтерфакс» із посиланням на турецьку газету Hurriyet.

«Наші друзі вже підписали угоду щодо С-400. Депозит, як мені відомо, також уже оплачений. Рішення, що стосуються нашої незалежності, ухвалювати нам. Ми відповідально ставимося до заходів у сфері безпеки та оборони нашої країни», - сказав Ердоган.

У липні з'являлися повідомлення про те, що Туреччина може купити зенітні ракетні системи (ЗРС) С-400 за 2,5 млрд дол. Про те, що постачання Туреччині системи протиповітряної оборони С-400 відповідає геополітичним інтересам РФ, повідомив у серпні глава Федеральної служби Росії з військово-технічного співробітництва Дмитро Шугай. За його словами, Росія отримала від інших країн близько 10 заявок на С-400.

Зенітні ракетні системи дальньої дії С-400 «Тріумф» розробки та виробництва АТ «Концерн ВКО «Алмаз-Антей» призначені для ураження літаків стратегічної і тактичної авіації, балістичних ракет, гіперзвукових цілей та інших засобів повітряного нападу в умовах радіоелектронного та інших видів протидії. ЗРС С-400 задіяна, зокрема, для оборони російської військової бази «Хмеймім» у Сирії.

 

Японці запустили в поїзд безпритульних котів

Пасажири поїзда в японському місті Огакі мали змогу подорожувати в компанії котів у рамках спільної акції місцевих активістів та залізничної компанії.

Вагоном поїзда, який роз'їжджає префектурою Гіфу, ходять 30 котів, яких підібрали на вулиці, повідомляє Reuters.

Зазначається, що в поїзді можна не лише побавитися з котами, але й пообідати. Тож практично це є різновид популярних в Японії котокафе, але на колесах.

Завдання такого незвичного закладу - привернути увагу громадськості до проблеми безпритульних котів. Організатори сподіваються, що всім цим тваринам вдасться знайти домашній затишок і турботливих господарів.

 

Російських суддів, які визнали анексію Криму, не пустили на світовий Конгрес

Голову Конституційного суду РФ Валерія Зорькіна не допущено до участі у IV Конгресі світової конференції з конституційного правосуддя, який відбувається у Вільнюсі (Литва).

Про це повідомила у Фейсбуці народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Ірина Фріз.

«Вперше за історію Конгресу на нього не був допущений голова Конституційного суду РФ Зорькін та інші російські судді, які приймали рішення та визнали анексію Криму. Відкрито кажучи, у світі немає іншого прикладу, щоб судова влада була настільки дискредитованою. Кожен професійний юрист знає, що анексія Криму - це агресія, і це є злочин. Немає такого прецеденту в жодній країні, де її суд був би використаний для виконання такого злочину», - процитувала Фріз голову Конституційного суду Литви Дейнюса Жалімаса.

Своєю чергою, президент Литовської Республіки Даля Грибаускайте, відкриваючи Конгрес, зауважила, що «не може бути верховенства права, коли зневажається гідність людини, коли людину позбавляють свобод або їй доводиться жити, боячись бути вбитою, закатованою, позбавленою домівки, родини і вітчизни».

Тема IV Конгресу світової конференції з конституційного правосуддя - «Верховенство права і конституційне правосуддя у сучасному світі». Захід подібного масштабу проходить у Європі вперше, в його роботі беруть участь понад 300 спеціалістів з конституційного права з 90 держав.

Значна увага була приділена Україні та засудженню брутального порушення територіальної цілісності з боку російських окупантів, підкреслила Фріз.