ВАЖКА АТЛЕТИКА

Квітень-жовтень - час змагань, турнірів українських богатирів. Представники кожної області країни протягом семи місяців беруть участь у різноманітних спортивних силових змаганнях, що відбуваються по всій Україні. Щосезону учасники отримують нові здобутки, заробляють бали для рейтингу на титул «Найсильніша людина країни» та вдосконалюють свій фізичний стан.

Про цьогорічний богатирський сезон змагань, про те, чому з кожним роком франківська команда атлетів стає дедалі більшою, про нові досягнення спортсменів, їхні результати на всеукраїнських чемпіонатах - у розмові з тренером з легкої атлетики, майстром спорту зі штовхання ядра Романом Шмигельським. Свою діяльність стронгмена почав у 2008-му році, коли на перший турнір Романа запросив Василь Вірастюк.

- З чого розпочався цьогорічний сезон змагань?

- Сезон, уже класично, розпочинається у квітні. Одне з найважливіших змагань - це Чемпіонат України. Цього року він проходив у Києві. Туди вирушають багато учасників, оскільки кількість балів, які там нараховуються, значно більша, аніж на будь-яких інших змаганнях. Саме тому всі зацікавлені виступити на Чемпіонаті України. Саме це дає можливість отримати велику кількість балів, яка сумується наприкінці всіх змагань сезону. Вже після підсумків десять найкращих спортсменів потрапляють на турнір «Найсильніша людина України».

 

13 серпня у місті Піски, що на Чернігівщині, відбувся завершальний етап Кубка країни. Після цього бали були підраховані. Орієнтовно на 25-26 серпня заплановані змагання за титул «Найсильніша людини України».

Також 24 серпня у Луцьку відбувся командний Чемпіонат України. Ми з франківською командою богатирів брали участь у цьому змаганні. Минулого року цей захід відбувався у Львові, це були всеукраїнські командні змагання, де ми вибороли третє місце. Це зумовлено тим, що кількість людей, які займаються цим видом спорту, в нашій області дуже швидко зростає. Якщо ще декілька років тому цих прізвищ було буквально три (Вірастюк, Павлів, Шмигельський), то зараз - понад десяток хлопців, котрі готові показувати гарні результати навіть на всеукраїнському рівні.

- Пройдено вже багато силових змагань, чи можливо вже робити підсумки роботи?

- Цей сезон став дуже плідним на змагання та перемоги. Маємо призера всеукраїнських аматорських змагань, є багато дебютантів, котрі виступала на чемпіонатах України (серед професіоналів та аматорів). Проводиться колосальна робота, результати тішать, а ми не зупиняємось і далі працюємо на нові звершення.

Щодо самих змагань, то все почалось із Чемпіонату України, через місяць -етап Кубка України. Відвідали місто Дубно, Трускавець, Львів, також в Івано-Франківську відбулись два турніри. На одному з останніх я виступав. Це були відкриті змагання, були представники з Чернівців, Хмельницька та Львова. Мій колега Іван Шарий виборов перше місце і захистив звання найсильнішого.

- Розкажіть більше про командні змагання. Бали накопичує кожен спортсмен окремо, але на турнірах працюєте у команді.

- Працюємо у складі чотирьох людей: Роман Шмигельський, Іван Шарий, Юрій Хімчак та Віталій Коротич. Сенс полягає в тому, що під час змагань на кожну команду замість однієї хвилини (яка дається одному спортсменові) на виконання вправи виділяють чотири хвилини. Під час вправи можна замінювати один одного. Вже сам результат підсумовується відповідно до роботи всіх чотирьох учасників.

- Для вас особисто краще працювати в команді чи самостійно?

- Коли працюю в команді, мене завжди переповнюють емоції. Виконавши свій етап, починаєш хвилюватися за роботу колеги. У цьому випадку все залежить не лише від сили людини, але й «фарту». Навіть будучи дуже сильним, можна посісти не те місце, на яке сподіваєшся. Коли ти виступаєш сам, більше прогнозуєш та аналізуєш, можеш покращити свій особистий результат завдяки морально-вольовим зусиллям.

- Які змагання цього сезону вважаєте найуспішнішими та де накопичили найбільше балів?

- Бали збираємо не командою, а кожен окремо. Найкращий результат я показав п'ятого серпня у Львові, де посів четверте місце. Відверто кажучи, цього року надзвичайно велика конкуренція. Всі богатирі з кожним роком прогресують дедалі більше і більше. Щороку в жовтні завершується сезон, а коли знову навесні ми всі зустрічаємось, розуміємо, що зимовий час був активним на тренування, часто можна і не впізнати конкурентів. Це тішить, оскільки вже декілька хлопців дебютували на міжнародних змаганнях, представляючи Україну, та ще й з гідними результатами.

- Що для вас найскладніше в турнірах?

- Не можу сказати, що я дуже хвилююся, але інколи трапляються сюрпризи. За тиждень перед змаганнями організатори називають перелік вправ, які потрібно виконати, і там можуть бути як улюблені вправи, так і незручні, або незвична їх інтерпретація. Це може вносити корективи в режим спортсменів. Але саме цей момент є надзвичайно цікавим, оскільки в обласні змагання організатори намагаються включати нові та цікаві вправи, бо це дає можливість атлетам, які в деяких вправах мають менше балів, боротися за призові місця.

- Яку найбільшу вагу ви піднімаєте?

- Все залежить від вправи. Найважчою у цьому сезоні мені далась така вправа, як станова тяга. Справа у тому, що наразі я працюю ще над її правильним виконанням. Співвідношення ваги, яка виставляється на змаганнях, є на досить високому рівні - це не менше, ніж 300 кг. На останніх змаганнях у Львові я виконав цю вправу. Це була станова тяга з автомобілем на 14 разів. Результат для мене став фантастичним та неочікуваним. Саме такі моменти дуже мотивують і доводять, що немає нічого неможливого, потрібно лише працювати і рухатись у правильному напрямку.

- На початку розмови ви підкреслили, що франківських атлетів стало в рази більше. З чим пов'язуєте таку тенденцію?

- Це - велика спільна робота. Над таким результатом працюють багато людей, зокрема, Назар Павлів - президент обласної федерації стронгменів, також збільшилась підтримка всеукраїнської федерації Василя Вірастюка та Сергія Конюшка. До того ж, ми маємо хорошу місцеву підтримку в особі директора Івано-Франківського коледжу фізичного виховання - Любомира Пасічняка. Було збільшено і покращено матеріально-технічну базу (отримали новий інвентар). Нам допомагають розвиватися наші партнери та меценати, котрі допомагають в організації змагань. А найголовніше - це велике бажання хлопців проявити себе, стати найсильнішими у нашій області, а далі - і в Україні.

- Як відгукується Василь Вірастюк про франківську команду богатирів? Чи допомагає під час змагань?

- Відчувається підтримка земляка. Помітні хвилювання, коли виступають наші хлопці. Він переживає за результати нашої команди. Василь Вірастюк - головний суддя змагань, тому не завжди сам виступає як суддя при учасниках. Василь підтримує всіх словесно, може дати пораду. Не скажу, що представникам інших областей країни він не дає поради чи не підтримує їх, він - надзвичайно щира та відкрита до всіх людина. Я жодного разу не чув, щоб він відмовив комусь у професійному питанні чи пораді.

 

 

 

На цих змаганнях ми боремося, представляючи свої області, але вже на міжнародних змаганнях хлопці захищають престиж України. Тому це наша спільна справа, і тут потрібно бажати успіху, а не конкурувати на всеукраїнському рівні. Я вважаю, що в українських атлетів є такі задатки, що вони можуть скласти гідну конкуренцію будь-кому. Знаю, що будуть ще такі перемоги, як за часів Василя Вірастюка, коли він з командою неодноразово вигравав титул «Найсильніша нація планети». Ця нація нікуди не зникла! Українці тренуються, і я думаю, що цей титул ще повернеться в Україну.

- Що для вас означає отримати титул «Найсильніша людина України»?

- Якщо б я виборов такий титул, це була би подвійна радість, тому що це - визнання серед колег та внутрішнє усвідомлення того, що ти не просто виконав всі завдання, а зробив це правильно, зі стовідсотковою віддачею. Завжди потрібна сукупність праці та «фарту».

 

Автор: Сніжана Саманчук

Джерело: ТРК «Вежа»