Генеральні директори Дітер Цетше (Daimler), Харальд Крюгер (BMW), Маттіас Мюллер (Volkswagen)

Нещодавно авторитетне німецьке видання Spiegel заявило, що відомі автоконцерни запідозрено в таємній змові. Масштаби цієї події - колосальні, як і наслідки, до яких вона може призвести. Чому? Бо під підозри потрапили абсолютно всі лідери - BMW, Volkswagen, Porche, Audi та Daimler (який випускає Mercedes).

Змова стосувалась кількох питань -  витрат, постачальників та технологій, що контролюють кількість та склад шкідливих викидів. Але найбільша тут небезпека ледь не для усього світового автопрому - сама наявність таємних домовленостей.

Які ж наслідки це матиме? По-перше, Mercedes, BMW, Audi тощо - є своєрідним еталоном якості в автобудуванні. Продукти цих марок користуються неабиякою популярністю в світі, вони є свідчать про статус своїх власників. Ціну вони мають вище середньої, бо це ж автомобілі стовідсотково досконалі. Принаймні, так ми вважали до цього моменту. Але відтепер позитивні стереотипи щодо продуктів німецького автопрому цілком можуть розлетітись вдрузки. Наявність змови свідчить про відсутність конкуренції між автовиробниками. А конкуренція, як відомо, - фундамент прогресу. Якщо змови між німецькими автоконценами є і будуть, то про які інновацій та технологічне лідерство ми говоримо?

По-друге, якщо змова стосувалась контролю шкідливих викидів, а результати були сфальсифіковані, це дає карт-бланш виробникам електромобілів, які на цьому скандалі можуть зробити собі ім'я, та забезпечити маркетинговий прорив. А якщо буде доведено перевищення допустимих норм викидів відповідних марок автомобілів, то компанії можуть "влетіти" на величезні штрафи, що здатне призвести до глобальної кризи німецького автопрому. Про ще гірші наслідки не хочеться і думати!

Але для того, щоб прогнозувати можливий подальший розвиток подій, варто докопатись до причин скандалу.

Двадцятиріччя золотого спокою

За інформацією в ЗМІ, ще з 1990-х років у Німеччині було створено спеціальні спільні групи, що складались з представників усіх найбільших підприємств автопрому, і серед основних напрямків їх роботи було створення програмного забезпечення, що могло б приховати реальні цифри шкідливих викидів з автомобілів. Отже, виходить, що таке забезпечення було успішно створене. Втім, до недавнього часу прокуратура та інші «компетентні органи» Німеччини не висували до знаменитих автоконцернів серйозних звинувачень.

Але все змінилось в 2015-му році, коли контрольні екземпляри автомобілів Volkswagen випуску від 2008 року і пізніше, експортовані до США, потрапили в руки вченим з Університету Західної Вірджинії. Науковці дослідили викид газів (а саме - оксиду азоту) і отримали результати, які на 40% були вищі від цифр, заявлених виробником. Тоді Volkswagen повністю визнав свою вину і заплатив штрафів у розмірі 1,2 мільярда доларів лише власникам автомобілів. Крім того, декілька членів правління концерну досі перебувають у міжнародному розшуку.

А на початку липня 2017-го року розгорівся "Дизельгейт 2.0" - аналогічні звинувачення, у фальсифікації результатів викидів, вже зачепили Porche та Audi, що входить в той же концерн Volkswagen. А за тиждень справа дійшла і до BMW. Наразі прокуратура міста Штутгарт оприлюднила версію загальної змови, адже методи, що використовувались, були абсолютно однакові. Тож які це матиме наслідки?

"Дизельгейт 2.0" - хто винен і як покарати

Скандал 2015-го року закінчився відносно «малою кров'ю» - штрафи Volkswagen, звісно, виплатив колосальні, декількох представників топ-менеджменту концерну покарали. Зокрема, у відставку пішов генеральний директор, але масштаби "Дизельгейту 2.0" набагато страшні - тепер до скандалу причетні всі. А відтак і наслідки будуть масштабніші.

І це при тому, що автомобільна промисловість посідає в Німеччині одне з чільних місць. Тому перед тим, як карати винуватців, треба вжити заходів, які, при всій своїй очікуваній строгості, не дадуть галузі занепасти. А наслідки можуть бути вкрай серйозними, адже було порушено з десяток основних принципів антимонопольного законодавства ФРН.

Втім, для того, щоб покарати, вину керівництва треба ще довести. Зробити це буде вкрай важко, адже фігуранти скандалу уже починають "відхрещуватись" - зокрема, про це заявив BMW. Адже безсумнівного факту нещодавньої відповідної зустрічі  представників концернів з метою змови не опрлюднено - тому зустріч, мовляв, була, але там ніхто не "змовлявся", а автовиробники, навпаки, обговорювали як спільними зусиллями досягти зменшення викидів. Коли з'явиться реакція від інших «звинувачуваних» - картина захисту складеться більш чітка.

Що чекає німецький автопром в майбутньому?

Наслідки скандалу для світового автомобільного ринку можуть бути колосальні. «Укрінформ» виокремив найголовніші:

1. Падіння довіри до німецьких автомобілів.  Якщо учасники "картелю" домовлялись між собою про закупівельні ціни та постачальників, це означає відсутність конкуренції  і монополізацію німецького автомобілебудівного ринку. Тобто якість автомобілів Audi, BMW і т.д, , можливо, не була зумовлена ціною. Таке не скоро забувається.

2. Негативний вплив на економіку Німеччини. Автомобіль є одним з лідерів в списку експортних товарів ФРН. Якщо в найближчі терміни автоконцерни не забезпечать безумовну якість, обсяги експорту неодмінно впадуть.

3. Падіння акцій автомобільних виробників. Зокрема, відразу після оприлюднення матеріалів у німецькій пресі акції BMW впали на 3,3%, Volkswagen - на 4,4%, Daimler - на 2,8%. І, очевидно, це ще не кінець - адже розслідування тільки почалось.

4. Банкрутство великих підприємств. Після 2020 року викиди вуглекислого газу автомобілями з двигунами внутрішнього згоряння мають бути знижені на 35 %. Але система контролю якості - це річ дуже інерційна. За три роки, після  двох десятиліть замилювання очей покупцеві, досягти кардинальних змін  дуже важко. А відтак,  досить ймовірно, що невдовзі хтось з фігурантів скандалу таки «зійде з дистанції». До скандалу причетні особи з топ-менеджменту, тому кадрові проблеми також можуть внести свою частку в кризу німецького автопрому.

5. Стрімкий розвиток підприємств-виробників електромобілів. Показовою є динаміка на німецькому ринку. Наприклад, за інформацією autoconsulting, минулого року громадянами було придбано електромобілі марки BMW i3 - 2 592 штук, Renault Zoe - 1 658 штук, Audi A3 e-tron - 1 188 штук, Volkswagen e-Golf- 887 штук і Mitsubishi iMEV - 804 штук. Поки що лідером є BMW, але, ймовірно, "Дизельгейт 2.0" ситуацію змінить не на користь "німців".

Для України наслідки також будуть, але на "ментальному" рівні. Враховуючи те, що на охорону довкілля ми поки що "плювали з Вавилонської вежі", серйозних санкцій за експлуатацію «неправильних» автомобілів не буде. Але репутація - то річ суперважлива навіть у нас, і цілком ймовірно, що дехто з власників "Мерсів" та "Бех" задумається, а чи не поміняти свою "коняку" на щось інше?

Автор: Микола Романюк

Джерело: «Укрінформ»