rss
10/24/2017
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#316

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Хорватія відсвяткувала 22-гу річницю операції «Буря»: єдність як фундамент перемоги

5 серпня 1995 року хорватська військово-поліцейська операція «Буря» досягла кульмінації. Вранці бійці 4-ї і 7-ї гвардійської бригади звільнили Кнін, що був столицею т. зв. Республіки Сербської Країни, і в полудень на фортеці хорватського королівського міста вже майорів прапор Хорватії. Цього ж дня були звільнені й інші населені пункти, зокрема Бенковац, Слунь, Киїове, і хорватські збройні сили вийшли до міжнародно визнаного кордону країни з Боснією та Герцеговиною.

Вже 22 роки поспіль 5 серпня вся Хорватія згадує переможну операцію «Буря» та святкує День перемоги і подяки Вітчизні, День хорватських захисників. Цього року головні урочистості традиційно відбулися в місті Кнін.

22 голуби миру та 22 залпи з гармат.

Урочисто перелічені імена всіх сотень загиблих у операції «Буря» бійців.

Виступи президента, прем'єра, дочки загиблого воїна.

Підняття величезного прапора Хорватії ветеранами, учасниками війни - військовими, добровольцями, поліцейськими, колишніми в'язнями таборів для військовополонених і членами родин загиблих бійців.

Показові польоти військових літаків і гелікоптерів.

Парад представників різних бойових частин.

Прапори всіх військових та поліцейських з'єдань, що брали участь у війні.

Виставка військової техніки.

Свята меса за участю військового хору.

Виступ культової хорватської рок-групи ще часів Югославії - Prljavo­ka­zaliste, - що співає лише про любов.

Неймовірна спека, +42 градуси за Цельсієм.

Тисячі відвідувачів з усієї Хорватії.

Хорватське телебачення вело пряму трансляцію святкування Дня перемоги і давало в ефір інтерв'ю з учасниками святкових заходів.

Колишні командири бойових частин і солдати згадували подробиці бойових дій.

Історики розповідали деталі операції «Буря».

Дівчинка в камуфльованій футболці наголошувала, що важливо відвідувати такі заходи, щоб віддавати пошану захисникам, і робити це не тільки тим, в кого хтось із родини воював, а всім громадянам.

Дякував за перемогу і хіпстерського вигляду організатор молодіжного музичного фестивалю KING FEST, що в черговий раз відбудеться в Кніні у вересні цього року.

Івіца Тусак, тренер хорватської збірної із ватерполо, яка нещодавно стала чемпіоном світу, ділився враженнями від спортивної перемоги, від того, як стукає серце, коли ти слухаєш гімн своєї країни... Під час війни він був добровольцем.

Лідер найбільшої хорватської опозиційної (!) Соціал-демократичної партії (SDP) Давор Бернардіч говорив про важливість перемоги у Вітчизняній війні для побудови сучасної європейської країни Хорватії.

«Буря» - це ім'я хорватської свободи», - так окреслив значення подій 5 серпня 1995 року тележурналіст хорватського телебачення, ведучий трансляції святкування.

Таким був День перемоги-2017 в Кніні. В інших містах теж відбувалися святкові заходи, зокрема - в знаних приморських містах-курортах.

У Пулі пройшла урочиста хода захисників. Гості та жителі Задара змогли побачити польоти військових літаків. У Дубровнику, в Музеї Вітчизняної війни, відкрилася виставка військової фотографії. Величезні документальні воєнні фото розмістили в центрі Старого міста, де відбувся святковий концерт.

У звільненому 22 роки тому Слуні виступав головний співак хорватської перемоги - Марко Перкович Томпсон, на концерт якого прибули близько 10 тис. людей, переважно молодь, з усієї Хорватії.

У Загребі, окрім святої меси на честь захисників 5 серпня, відбулася (напередодні) акція протесту проти святкування Дня перемоги. Громадські організації - деякі безпосередньо з Белграда, деякі, як стверджують, грантові - вимагали в річницю «Бурі» не святкувати перемогу, а проводити скорботні заходи.

  Title

Саме так, із сумом, згадують події 22-річної давнини в Сербії, де 5 серпня є Днем пам'яті жертв операції «Буря». В полудень цього дня в країні лунали сирени, а церкви і монастирі Сербської православної церкви відправляли панахиду за загиблими сербами. Біженці, колишні жителі колишньої Сербської Країни досі сумують за залишеними будинками і діляться згадками про події 1995 року зі ЗМІ.

Прем'єр Сербії Ана Брнабіч у цей день заявила, що не розуміє, як хтось може славити «Бурю».

Хорватські очільники у своїх урочистих промовах в Кніні висловлювали жаль і співчуття щодо сербських жертв і вигнанців, висловлювали надію на повернення сербів та говорили про можливе в майбутньому спільне святкування Дня перемоги. Страждання простих сербів, наголосила президент Хорватії Колінда Грабар-Кітарович, стали наслідком політики влади Белграда, наслідком спроб втілення в життя великосербського міфу.

Майже чверть сторіччя тому сербські лідери вирішили побудувати Велику Сербію. Але їм вдалося лише спровокувати цілу низку трагічних подій, зокрема, і для свого власного народу.

Напевно, тут очікуваною є сентенція про агресорів, яким врешті-решт «дають по руках», про небезпеку імперських амбіцій очільників держав саме для тих держав... Але для України більш важливішими є висновки щодо досвіду жертви агресії.

В українській пресі останнім часом багато з'явилося публікацій на тему висновків з «хорватського досвіду». Але насправді 22 роки тому фундаментом перемоги хорватів була одна-єдина річ, яка називається національна єдність, єдність нації навколо своєї Батьківщини та єдність еліти й народу щодо спротиву агресорові та боротьби за повернення окупованих територій.

Сьогодні хорватські політики з різних партій, провідні музиканти, спортсмени, журналісти, священики оцінюють головну подію в новітній історії держави однаково: перемога у Вітчизняній війні для них є однозначною та беззаперечною перемогою над агресором.

Про необхідність збереження єдності вже під час мирної розбудови держави говорила в Кніні й Ніколіна Матай, дочка хорватського захисника, що загинув під час операції «Буря».

«Наші вбиті, мертві та зниклі безвісти батьки були просто звичайні, працьовиті сімейні люди, але рішучі та сміливі. Через те, що вони віддали своє життя за вільну Батьківщину, вони не були в змозі вивести нас у доросле життя. Пам'ять про них ми гідно бережемо всі ці роки й будемо берегти її, поки ми будемо жити, - сумні, але й горді за їхню доброту та любов, яку вони нам дарували за своє життя... У нас є достатньо підстав і мотивів, щоб боротися за благополуччя нашої країни, щоб бути сильними, як наші батьки»,- наголосила Ніколіна. На завершення своєї промови дочка загиблого бійця закликала всіх берегти єдність заради Батьківщини: «Будь ласка, давайте не будемо боротися одне проти одного, давайте будемо боротися разом. Давайте будемо рушійною силою для того, щоб радість життя в нашій єдиній Хорватії була в кожній оселі».

Якщо така налаштованість на єдність та працю на благо Батьківщини відчутна в Хорватії й більше ніж через два десятки років, що проминули після війни, зрозуміло, якою міцною та монолітною хорватська нація була тоді, під час югославсько-сербської агресії.

Саме в цьому й є «хорватський секрет» перемоги.

 

Фото з Facebook-сторінки Hrvatski Vojnik

Автор: Наталя Іщенко

Джерело: «День» 

 

Терор великий і малий

Про «навчальну палицю» історії. Неювілейні нотатки з приводу 100-річчя функціонування Генерального Секретаріату Української Центральної Ради

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com