rss
08/21/2017
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#312

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Поради фахівців \ Лікування – це боротьба з хворобою, а реабілітація – це надолуження пропущеного за той час, коли людина хворіла

Людину впізнають за ознаками, а захворювання - за симптомами. Буває, що різні захворювання мають схожі симптоми, наприклад, біль. Тому для точного діагнозу мало просто визнати факт болю - необхідно визначити його характер, локалізацію й обов'язково виявити додаткові симптоми. А для цього їх треба знати.

Симптоми міофасціального синдрому

Перш ніж казати про симптоми міофасціального синдрому, нагадаю: симптом - це ознака захворювання, його прикмета. А синдром - це сукупність симптомів, тобто, кілька прикмет, які доповнюють одна одну. Якщо присутні усі симптоми, розпізнати захворювання досить просто. Залишилося дізнатися про симптоми міофасціального синдрому. Вони відомі - це тригерні точки, зони віддзеркаленого болю і численні вегетативні порушення. Тепер розгляньмо кожен із них окремо.

Тригерні точки

Міофасціальний синдром зароджується у товщі мускулатури з мікроскопічно дрібних м'язових спазмів. Поступово зона спазму досягає значного для мікросвіту розміру. Кількість таких ділянок збільшується, вони ущільнюються і стають неймовірно болючими. Їх називають тригерними точками, від англійського слова «тригер», що позначає в даному випадку механізм, який запускає больовий міофасціальний синдром.

Зверніть увагу, тригерні точки - це специфічний симптом, властивий лише (!) міофасціальному синдрому. Тригерні точки докорінно відрізняють міофасціальний синдром від усіх інших хвороб: остеохондрозу, грижі диска і т. д.

Якщо ви випадково виявили у себе подібні хворобливі точки у різних частинах тіла, то ймовірність міофасціального синдрому є дуже високою. Але остаточно впевнитися у цьому допоможуть два інші симптоми.

Зони віддзеркаленого болю

Віддзеркалений біль подібний до сонячного «зайчика», який падає на стіну. Хоча стіна і світиться, але будь-якій дорослій людині зрозуміло, що це - всього лише віддзеркалення сонця. Так само і віддзеркалений біль відчувається далеко від того місця, де сховане його справжнє джерело. Даватися взнаки віддзеркалений біль може по-різному: і самостійно, й одночасно з болем у найбільш критичній точці.

Сонячного «зайчика» неможливо зловити, поки не прикриєш дзеркало. Віддзеркалений біль неможливо усунути, якщо не знаєш, де розташоване його справжнє джерело. Великим успіхом є те, що кожній критичній точці відповідає свій, строго певний «малюнок» больової зони - больовий патерн. Ця відповідність дозволяє мануальному терапевтові безпомилково знаходити справжні джерела болю та ефективно їх усувати.

Кажучи про міофасціальний синдром, не можна не брати до уваги цікаву деталь. Вище згадувалося про те, що цей синдром здатний імітувати і збивати з пантелику. Це - дійсно так. Зокрема, «больовий патерн» часто плутають із поняттям «іррадіюючий біль», а це - зовсім різні речі. Тому трохи пізніше ми обов'язково повернемося до цього питання, а наразі познайомимося з третім симптомом.

Вегетативна дисфункція

Вегетативними називають всі процеси, які підтримують і саме життя організму, і його роботу. Так само, як дихання - від звичайного вдиху до насичення киснем цього вдиху всіх клітин тіла. Харчування і виділення, сон і активність, обігрів тіла - у холод, і охолодження - в спеку. Все це - лише невеликий перелік вегетативних функцій. Будь-яке порушення цих процесів прийнято називати вегетативною дисфункцією.

У простих випадках міофасціального синдрому вегетативна дисфункція - ледь помітна. Вона проявляється припухлістю хворого місця, зміною кольору шкіри або порушенням потовиділення. Але коли міофасціальний синдром виражений сильно або тривало, то вегетативна дисфункція набуває вельми яскравих рис. З'являються: ранкова скутість, запаморочення, нудота, іноді блювота, закладеність вух, клубок у горлі і тривога. Виникають: загальна слабкість, швидка втомлюваність, дратівливість, пригніченість, поганий настрій і плаксивість. Безсоння - вночі і сонливість - вдень. Неуважність і зниження пам'яті. Часті порушення роботи внутрішніх органів: біль у животі, серцебиття, брак повітря. Головний біль, відчуття здавлювання голови, тулуба або кінцівок. Однак, усі перераховані вегетативні порушення, пацієнти пов'язують з чим завгодно, лише не з м'язами. Тому до мануального терапевта звертаються в найостаннішу чергу, тим самим дозволяючи хворобі поширити свій вплив.

Причини м'язового болю. У чому причини міофасціального синдрому?

Піднімання ваги, переохолодження, негативні емоції. Що пов'язує всі ці фактори і м'язовий біль?

Ми вже знаємо, що міофасціальний синдром проявляється тригерними точками, численними вегетативними порушеннями і болем. До речі, саме через гострий біль міофасціальний синдром часто сприймають як грижу диска, корінцевий синдром або міозит. Однак, перераховані захворювання істотно відрізняються між собою, і не лише симптомами, а й своїми причинами. Ось про причини міофасціального синдрому ми зараз і поговоримо.

Як правило, якщо біль у спині виникає через підняття тяжкості, нахилу, незграбний рух або травми, то він не викликає питань, настільки очевидні його причини. До речі, перераховані чинники дійсно слугують однією з причин міофасціального синдрому, їх прийнято називати «гострим перевантаженням м'язів». Значить, якщо йти за логікою, повинно бути і хронічне перевантаження. Так і є, і виникає воно через сколіоз, порушення постави або одноманітні пози, наприклад, при сидячому способі життя. Однак хронічне м'язове перевантаження через його головний патологічний вплив на організм ми обговоримо окремо.

А наразі перейдемо до наступної причини, теж досить явної - порушення обміну речовин: надмірної ваги, гормональної недостатності при анемії, низького рівня гемоглобіну, вітамінів, кальцію, натрію і заліза. Крім того, фатальний вплив на обмінні процеси здійснюють різні токсини: починаючи від вірусних і мікробних (згадайте м'язову ломоту в тілі при застуді), закінчуючи токсичними продуктами куріння, алкоголю або наркотиків. Загалом, будь-яка інтоксикація серйозно порушує харчування м'язових клітин, призводить до перенапруження і розвитку міофасціального синдрому.

Ще одна причина болю - переохолодження. Хай буде вам відомо: тепло в організмі виробляють саме м'язи. Недарма при активних рухах людині стає жарко, а замерзнувши, вона тремтить від холоду. Тремтіння - це максимально інтенсивна робота м'язів із вироблення тепла. До речі, цей приклад досить добре демонструє участь мускулатури у теплоутворенні. Загалом, переохолодження здатне викликати перевантаження, що призводить до патологічної напруги і больового міофасціального синдрому.

Емоційні порушення. На цій причині зробимо акцент. Знаєте чому? Тому що більшість людей не здогадуються про зв'язок між емоціями і м'язами, а цей зв'язок - настільки істотний, що нехтувати ним ніяк не можна. Іноді ми ігноруємо небезпеку незрозумілих нам явищ, а вони, тим часом, поволі завдають шкоди. І якщо вже ми заговорили про емоційний стрес, потрібно розуміти, що стрес - це не лише банальні конфлікти. У великому місті навіть найбільш безконфліктний і здоровий спосіб життя пов'язаний із пригніченням психіки. Штучне світло, шум вулиць, недосипання та інші чинники мегаполісу катастрофічно перевантажують симпатичну нервову систему, яка слугує стартером м'язового перенапруження. Емоційне перевантаження - вагома і дуже значуща причина, яка посилює патологічну м'язову напругу - враховуйте це, аналізуючи свій біль.

І, нарешті, назвемо ім'я найпоширенішої, і, мабуть, основної причини міофасціального синдрому. Вона має назву м'язовий дисбаланс. А розвивається м'язовий дисбаланс через хронічне м'язове перевантаження.

М'язовий дисбаланс. Хронічне м'язове перевантаження - головна небезпека

Не поспішайте дивуватися, коли мова йде про м'язове перевантаження від малорухливого способу життя. Майте на увазі, що саме воно формує м'язовий дисбаланс, який є головною причиною майже всього нашого болю.

Кожному пацієнту цікаво дізнатися, через що виникла хвороба, і чому болить спина? Про роль перевантажень, емоцій та інших причин болю у спині ми вже говорили. Але всі вони, якщо можна так висловитися, належать до причин «другої черги». А головною, першочерговою причиною, вважають м'язовий дисбаланс. Він, по суті, є тим патологічним фундаментом, на якому виникає майже увесь наш біль.

Те, що слово «дисбаланс» означає порушення рівноваги, зрозуміло всім. А що таке м'язовий дисбаланс? Рівновага між якими м'язами порушується при ньому? І, хоча це питання зовсім не є загадкою, проте, і сюди вже встигла вкрастися помилка. Існує думка, що м'язовий дисбаланс - це порушення між так званими протидіючими м'язами-антагоністами, тобто, згиначами і розгиначами, передніми і задніми, глибокими і поверхневими. Але насправді м'язовий дисбаланс - це порушення рівноваги між фазичною і тонічною мускулатурою. Це - якщо двома словами. Але, думаю, що краще - докладніше.

За своїми функціями м'язи нашого тіла діляться на дві групи. Одні виконують рух і називаються руховими, динамічними або фазичними. Інші утримують позу, протидіючи гравітаційним силам тяжіння землі і тиску на нас атмосфери. Ці м'язи називаються пізно-тонічними, тонічними або постуральними. Під час руху працюють усі групи м'язів. Наприклад, при ходьбі рухові м'язи «йдуть», а пізно-тонічні тримають тіло вертикально. Тому робоче навантаження на обидві групи розподіляється рівномірно і збалансовано. Коли ж людина - нерухома, наприклад, сидить, то у неї працюють лише тонічні м'язи, а рухові - не діють.

Життя сучасної людини обділене рухом. Сьогодні зі самого дитинства переважають статика й одноманітні пози. А якщо сюди додати порушення постави і сколіоз, які самі собою є статичним перевантаженням, то стає очевидним масштаб проблеми.

Статична одноманітність формує втомлююче перенапруження тонічних м'язів, від цього вони стискаються і «дерев'яніють», а рухові - навпаки: старіють від тривалої бездіяльності. Саме таке співвідношення, коли тонічні м'язи - перенапружені роботою, а рухові м'язи - розслаблені від неробства, прийнято називати м'язовим дисбалансом. Рано чи пізно м'язовий дисбаланс призводить до появи локальних м'язових спазмів. Розпочавшись через хронічне м'язове перевантаження, спазми посилюються під впливом причин «другої черги».

Таким чином хронічне м'язове перевантаження формує м'язовий дисбаланс, який є безумовним лідером серед причин міофасціального синдрому. До того ж, людина не може його відчути, на відміну від травми, тяжкості або переохолодження. Це тривалий час створює ілюзію благополуччя, не викликаючи будь-якої настороженості. Невидимість початкового етапу хвороби дозволяє їй глибоко коріниться і поширити свої паростки повсюдно.

Як же повернути м'язам втрачену рівновагу? Завдання це - хоч і важке, але цілком реальне. Мануальне лікування і помірне фізичне навантаження забезпечать їм повноцінне та якісне одужання. І не важливо, чим ви будете займатися: плаванням, пілатесом, тренажерами чи лікувальною фізкультурою. Головне, щоб спортивне навантаження не перевищувало вашу фізичну підготовку і виконувалося у доречний момент. Але це - вже питання лікування, а вони виходить за рамки даної теми, тому розглянемо їх у відповідній статті.

Ефективне лікування м'язового болю. Мануальне лікування больового міофасціального синдрому

Спосіб лікування треба вибирати найкращий, а для цього необхідно знати переваги кожного.

Для будь-якого захворювання існують основні, допоміжні і загальнозміцнюючі методи лікування. Без основних - не обійтися, допоміжні підсилюють дію основних, а загальнозміцнюючі сприяють відновленню організму.

Суто теоретично найкращий результат дасть одночасна комбінація всіх впливів, але на практиці це виллється або у дуже клопітке, або в невиправдано дороге лікування. Тому найбільш раціональним вибором, як і раніше, залишається основний метод, який доповнюється, за можливості, допоміжними. І тут виникає питання, який же метод лікування міофасціального синдрому вважати основним? Щоб зрозуміти, дамо коротку характеристику найпоширеніших методів. До речі, бездумне нагромадження різних впливів замість підвищення ефективності лише підвищує вартість лікування.

Отож, найпростішим і доступним видом є медикаментозне лікування міофасціального синдрому. Отже, якщо в конкретний момент у вас немає кращого вибору, то обов'язково застосовуйте ліки. Запам'ятайте як аксіому - біль не можна терпіти.

Деякі люди ігнорують будь-які таблетки через можливі побічні дії. Але жодні ліки у світі не зрівняється з «побічною дією» болю. Адже навіть незначний, але постійний біль є фактором стресу. Він серйозно виснажує і пригнічує нервову систему. Може здатися несподіваним, але слово «пригніченість», на латині - «depressio», означає справжнісіньку депресію. Вас дивує те, що біль призводить до депресії? Але це - дивно лише на перший погляд і лише тому, що вам поки що невідомо про існування соматоформних видів депресії. Слово «соматоформна» означає «у формі тілесних проявів»; «сома» в перекладі з грецької - «тіло». Іншими словами, навіть слабкий, але тривалий біль поступово пригнічує нервову систему, формуючи соматоформний стан, неминучим штрихом якого є закріплення і фіксація самого болю. Створюється нездорове коло: м'язова напруга - біль - м'язова напруга.

Больовий напад може наростати лавиноподібно, активуючи дедалі нові і нові тригерні точки. Тому біль необхідно усунути будь-якими засобами. Найдоступніше - розірвати нездорове коло ліками. Найчастіше використовують анальгетики, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) та міорелаксанти.

Мінуси медикаментозного лікування міофасціального синдрому - в тому, що його не можна застосовувати довго. Тому при вираженій, поширеній і тривалій м'язовій напрузі підсумкова ефективність медикаментів - невисока, їм просто не вистачає часу і потужності, щоб звільнити м'язи від напруги і подолати хворобу.

Голкорефлексотерапія. Непоганий спосіб розслабити м'язи, але знайти розумного фахівця - це рідкісна удача, їх - одиниці. Тому, найчастіше, вартість голкотерапії перевищує її ефективність. До того ж, здоров'я - це не те, з чим можна легковажно експериментувати, використовуючи екстравагантні способи лікування, тим більше, коли існують надійні й доступні рішення. Така моя думка.

Фізіотерапія болю і лікувальна гімнастика при болю є допоміжними видами лікування. Правильно вибраний момент застосування цілком виправдовує покладені на них завдання. Однак, якщо лікувальна фізкультура призначається передчасно, то ймовірність нового загострення болю - вельми висока.

Мануальне лікування міофасціальних больових синдромів справедливо заслуговує найвищих оцінок. Кажу це абсолютно щиро і без всякого лукавства.

Руки людини - це найбільш м'який, чуйний, умілий... словом, най-най в усіх сенсах «інструмент». Недарма ознакою добротності і високої якості завжди вважалася «ручна робота». Ну, посудіть самі, як таблетка може «вправити» хребець? А мануальна терапія може. Зняти м'язову напругу і біль, усунути блоки суглобів, та хіба мало що ще під силу рукам людини і мануальній терапії. Звичайно, існують хвороби, які ефективніше лікувати приладами, медикаментами або скальпелем, але лікування міофасціальних больових синдромів... Тут безперечне лідерство - за мануальною терапією. А ось найефективнішим методом мануальної терапії для боротьби з міофасціальним синдромом вважається міофасціальний реліз, від англійського слова «реліз» - звільнення, позбавлення. Це - перевірений спосіб, що дозволяє дуже якісно і м'яко звільняти м'язи від напруги, виліковуючи людину.

NorthShore Physical Therapy
4856 Oakton St., Skokie, IL
Tel. 847-329-5000

Робота далекобійника у США

Виплатимо Mortgage швидше (інформація для роздумів)

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com