Канада спробує «відірвати» Білорусь від Росії

Скасування Канадою санкцій проти Білорусі спрямоване на те, аби заохотити Мінськ віддалитися від Москви.

Таку думку в коментарі кореспондентові Укрінформу висловив Стівен Сайдеман, науковий співробітник Канадського інституту міжнародних відносин в Оттаві.

«Найімовірніше, це рішення пов'я­за­но з намаганням виокремити Білорусь, від'єднати її від Росії, так би мовити, розділити їх двох», - сказав Сайдеман.

На його переконання, думка про те, що таким чином Канада хоче зробити дружній жест у бік Росії, є помилковою.

«Не думаю, що вони хочуть поступитися Білоруссю», - зазначив експерт.

Як раніше повідомлялося, Канада вирішила зняти з Білорусі економічні санкції, накладені понад 10 років тому.

 

Saber Guardian 2017: у Європі стартували масштабні навчання з військовими 22 країн

На території Румунії, Болгарії та Угорщини з 11 до 20 липня проходять навчання Saber Guardian 2017 (SG17) за участю близько 25 тисяч військових.

Про це повідомляє портал ACT Media.

«У рамках Sabre Guardian 2017, що проходитиме під керівництвом Європейського командування Збройних сил США, візьмуть участь 25 тисяч військових із 22 країн-союзників і партнерів...» - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що SG17 є найбільшими військовими навчаннями в Чорноморському регіоні.

Загалом, цього року в Чорноморському регіоні планується провести 18 міжнародних навчань за участю близько 40 тисяч військовослужбовців. SG17 є найбільшими і найскладнішими з них, повідомляє портал.

 

ЗМІ: Кремль планує вислати близько 30 американських дипломатів

Москва може вислати близько 30 американських дипломатів і накласти арешт на кілька об'єктів власності США в Росії.

Про це повідомляє газета «Известия» з посиланням на обізнане джерело в міністерстві закордонних справ РФ.

«До таких заходів російську сторону підштовхнуло рішення Вашингтона не повертати посольську власність, яка перебуває під арештом із грудня минулого року. Не вдалося вирішити це питання і на минулих переговорах президента Росії Володимира Путіна та президента США Дональда Трампа в Гамбурзі», - йдеться у публікації.

Про те, що Вашингтон не має наміру скасовувати арешт із дипломатичної власності РФ на території США, виданню розповіло високопоставлене джерело. За його словами, «рішення змушує Росію відповісти дзеркально - вислати близько 30 працюючих у Росії американських дипломатів і запровадити відповідні санкції щодо американської власності в Росії».

При цьому, в Москві зазначають, що «не хотіли б вживати подібних заходів, але залишити без відповіді недружні дії Вашингтона теж не можуть».

«Є попередня домовленість про проведення зустрічі в Санкт-Петербурзі заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова і першого заступника держсекретаря США Томаса Шеннона. Якщо і там компроміс не буде знайдено, нам доведеться піти на такі заходи», - пояснило джерело видання в МЗС РФ.

Раніше повідомлялося, що США висилають 35 російських дипломатів і запроваджують нові санкції через кібератаки. У РФ заявили про заходи у відповідь на нові санкції США.

 

Міноборони Латвії: Повернути обов'язковий призов у країні поки що неможливо

Міністр оборони Раймонд Бергманіс заявив, що запровадити обов'язкову військову службу в даний момент нереально, оскільки немає ані відповідних фінансових ресурсів, ані інфраструктури.

Міністр пояснив, що немає, наприклад, інструкторів, які могли б навчати нових призовників. При цьому, є питання, скільки молодих людей зможуть служити за станом здоров'я, повідомляє LSM.lv.

«Загалом, дуже багато пунктів, на які треба буде виділити ресурси, а їх у даний момент немає», - наголосив Бергманіс.

Зазначається, що подібну точку зору сформулював командир Національних збройних сил Леонід Калниньш. Він відзначив, що для обов'язкової військової служби потрібне політичне рішення, яке одразу означатиме перерозподіл коштів.

Зараз із трьох країн Балтії обов'яз­ко­вий призов практикується лише в двох: Естонії і Литві. А у Латвії замість обов'язкового призову вирішено почати навчання резервістів. Передбачається, що «курс досвідченого бійця» до 2018 року пройдуть 2 тис. осіб.

 

Литовський суд посадив на 10 років працівника ФСБ - за шпигунство

У Литві Вільнюський окружний суд засудив кадрового співробітника ФСБ Росії Миколу Філіпченка на десять років позбавлення волі за шпигунство.

Про це повідомляє Delfi.

«Суддя Регіна Поцене заявила, що затриманий у 2015 році сорокарічний чоловік є співробітником Федеральної служби безпеки (ФСБ) РФ. На думку суду, Н. Філіпченко користувався фальшивими документами, прагнучи приховати свою дійсну особу, і неодноразово незаконно перетинав кордон Литви», - йдеться в повідомленні.

За інформацією Департаменту держбезпеки, це перший випадок у Литві, коли у зв'язку зі шпигунством затриманий кадровий співробітник ФСБ.

Раніше литовські правоохоронні органи повідомляли, що Філіпченко прагнув завербувати співробітників Департаменту охорони керівництва (ДОК) Литви з тією метою, щоб вони встановили прослуховуючі пристрої в робочому кабінеті і резиденції президента Далі Грибаускайте.

У п'ятницю ні суддя, ні прокурор ці обставини не коментували. За словами судді, Філіпченко відмовився свідчити у справі. Коли його виводили із зали суду під охороною, він не відповів на запитання журналістів.

Протягом 20 днів вирок може бути оскаржений у Литовському апеляційному суді.

 

До 2025 року Франція може закрити до 17 ядерних реакторів

З метою скоротити частку споживання ядерної енергії в країні протягом 8 років Франція може закрити до 17 реакторів.

Про це заявив французький міністр навколишнього середовища Ніколя Юло, повідомляє Reuters.

«Для досягнення мети доволі зрозуміло, що нам потрібно закрити певну кількість реакторів... Це може бути цілих 17 реакторів - нам потрібно буде придивитися», - сказав він.

Йдеться про рішення нового прем'єр-міністра Едуарда Філіппа дотримуватися плану попереднього уряду щодо скорочення до 2025 року ядерного вкладу Франції зі 75% до 50% потреб країни в електроенергії.

 

Світовий банк підрахував збитки від війни у Сирії

Збиток від бойових дій в Сирії, що тривають з 2011 року, становить 226 млрд. доларів.

Про це передає Agence France-Presse з посиланням на звіт Світового банку.

Відтак, сумарний збиток Сирії оцінюється в 226 млрд. доларів, що перевищує довоєнні показники ВВП країни в чотири рази. У звіті також вказується, що в Сирії за кілька років війни пошкоджено або знищено 27% житлового фонду, а також близько половини медичних і освітніх закладів.

Крім того, за оцінками Світового банку, в результаті руйнування медичних закладів та дефіциту відповідної допомоги в країні загинуло більше людей, ніж під час бойових дій. Окремо у звіті сказано, що з початку війни навесні 2011 року в країні загинули понад 320 тис. людей, а більш, ніж 50% сирійців є біженцями.

Нагадаємо, в березні 2016 року президент Сирії Башар Асад оцінив збиток від війни в Сирії у 200 млрд. доларів.

 

Австрія заборонила в'їзд турецькому міністрові економіки

Австрійська влада заборонила в'їзд до країни турецькому міністрові економіки Ніхату Зейбекчі для участі в церемонії річниці спроби державного перевороту в Туреччині.

Про це заявив прес-секретар МЗС Австрії, повідомляє Reuters.

«Можу підтвердити, що (австрійський) міністр закордонних справ (Себастьян) Курз фактично заборонив міністру економіки Туреччини в'їзд до країни», - сказав він.

За словами прес-секретаря, планований захід є «дуже великим», і візит міністра є «небезпекою для громадського порядку і безпеки в Австрії».

Рішення прийнято услід за аналогічним кроком МЗС Нідерландів, який виступив проти візиту прем'єр-міністра Туреччини Тугрула Туркеша на заході місцевої турецької громади з нагоди річниці спроби держперевороту в Туреччині, що відбулася 15 липня 2016 року.

Польща будуватиме на кордоні з Білоруссю та Україною паркан - для захисту від хворих свиней

Польща планує збудувати огорожу на кордоні з Білоруссю та Україною довжиною 729 км у рамках боротьби з африканською чумою свиней (АЧС).

Про відповідні рекомендації з боку економічного комітету при Раді міністрів Польщі повідомила заступник міністра сільського господарства РП Ева Лех, інформує кореспондент Укрінформу.

«Наскільки відомо про АЧС, у зараженого дикого кабана хвороба розвивається настільки швидко, що він не здатен швидко пересуватися на великі відстані і, тим більше, перестрибувати через загороду», - зазначила Лех.

За її словами, орієнтовна вартість будівництва такої огорожі може становити 100 млн. злотих (27 млн. дол.).

Вірус АЧС з'явився на території Польщі в лютому 2014 року, і відтоді у країні зафіксовано 49 спалахів цієї хвороби і 380 випадків АЧС у диких кабанів. Найбільше випадків зафіксовано в Люблінському, Підляському та Мазовецькому воєводствах, поблизу кордону з Білоруссю.

 

Президент Таджикистану пропонує відмовитися від хіджабів та борід

Президент Таджикистану закликав громадян своєї, здебільшого, мусульманської країни відмовитися від носіння борід та хіджабів.

Про це повідомляє «Радіо Свобода».

За його словами, хіджаби та чорні сукні для жінок, як і борода для чоловіків, не є обов'язковими віддзеркаленнями релігійності.

Він закликав «любити Бога своїми серцями», не прагнучи показати це через зовнішні ознаки.

Як зазначив пан Рахмон, громадяни повинні зберігати те, що він назвав «справжньою культурою таджиків», і чинити опір «чужоземним культурам і традиціям», які пропагують в Інтернеті.

Додамо, уряд президента неодноразово намагався посилити світські принципи у Таджикистані.

Так, у країні заборонені мусульманські хустки для школярок, а тисячі студентів за останні місяці змусили повернутися додому з ісламських шкіл за кордоном.

Це відбувається на тлі повідомлень про те, що багато громадян Таджикистану приєднуються до екстремістського угруповання «Ісламська держава» в Іраку і Сирії.