Барвисте мереживо ниток, кольорові клаптики тканини, зосереджені погляди та приємні розмови... Саме так 17 червня пройшов майстер-клас від львівської умілиці Олени Мазурок, організований Дитячим клубом «Плавунці&Розумці». Подія відбулась у «Happy Family Club».

Майстриня познайомила гостей з популярною українською традицією - лялькою-мотанкою. Кожен мав можливість змайструвати собі власну згадку про цікавий захід. А от що таке лялька-мотанка, і для чого її роблять - розповіла Олена Мазурок.

	Розповідає і показує Олена Мазурок

- Розкажіть, будь ласка, про свій шлях майстрині.

- Не знаю, чи маю право називати себе майстринею, бо, напевно, для цього треба мати спеціальну освіту. А я ж, радше, - якісний аматор. Почала цікавитись ляльками-мотанками ще коли мені було 17 років. Тоді саме відбувався фестиваль «Шешори», і мені пощастило потрапити на майстер-клас з виготовлення ляльки. Я зробила просто жахливу мотанку зі сіна, але мені вона видалась тоді просто ідеальною. І це заняття настільки мене захопило, що я почала самостійно шукати додаткові знання та набиратися майстерності. Я багато читала, цікавилась роботами відомих майстрів, надихалась ними, згодом почала фантазувати і додавати щось своє. І ось через деякий вже почала проводити власні майстер-класи.

- Чи популярна лялька-мотанка у наш час?

- Так, разом з вишиванками мода повернулась і на ляльку-мотанку. Вона - вже не зовсім традиційна, майстри часто додають нові власні рішення, підлаштовують виріб під сучасність. І це - нормально, бо з часом міняється все - така закономірність. Якби ми робили все, як колись, то й милися б, напевно, у річці. Головне, що люди цікавляться традиціями і хочуть зробити ляльку-мотанку, а не барбі. До речі, психологи дослідили, що такі іграшки значно краще розвивають дитячий інтелект, ніж ті, що продаються у магазинах. Тому що лялька-мотанка не має обличчя, звичного нам. І дитина сама уявляє, якою вона може бути: чи то з карими очима, чи то з блакитними. Це - наче книга і мультфільм. У першому випадку ми розвиваємо власну уяву, а в другому - підлаштовуємось під бачення художників.

- Лялька-мотанка - це іграшка чи оберіг?

- Я б сказала, що це - і те, й інше. Так, ми звикли, що оберіг - це щось таке, що висить на стіні, і його не можна чіпати пальцями, але тут все навпаки. Ляльки-мотанки були популярними ще з часів скіфів. Так, історія їхня - дуже давня. Само собою, іграшок тоді не було, а дітям робили забавки зі сіна, а згодом - із клаптиків тканини, які залишались після шиття. Але мали вони й сакральне значення. Ляльки-мотанки використовували під час найрізноманітніших ритуалів, обрядів. Ними навіть вимолювали хороший урожай, їх виготовляли на кожне свято. Також предки вірили, що лялька-мотанка може перейняти на себе хвороби. Коли дитина почувалась погано, для неї робили ляльку і клали поруч. Після того, коли хвороба відступала, ляльку спалювали.

- Хто зазвичай робив ляльки-мотанки?

- Найчастіше ляльки робили бабусі для своїх онуків. Молоді батьки були заклопотані на роботах, а старенькі, залишаючись на господарстві, знаходили час, аби потішити дітлахів новими забавками. Але ляльки роблять не лише для малечі, а й у подарунок. До прикладу, модно дарувати ляльку-мотанку на весілля. Навіть є спеціальний різновид таких подарунків - «нерозлучники». Це дві ляльки, в яких спільна одна рука. Вони наче зчеплені нею, і ніколи не можуть розлучитися. Хіба не символічний подарунок молодій сім'ї?

- Що потрібно, аби зробити ляльку-мотанку?

- Спочатку я робила ляльки зі соломи, але це не дуже зручно. По-перше, в місті її важко роздобути, а по-друге, якщо ти живеш на квартирі, то напевно, твоїм співмешканцям не надто сподобається така «майстерня». Вузлова лялька прийшла до мене як рішення. І справді, тканину легше роздобути, з нею значно комфортніше працювати. Те саме - і з нитками. У традиційному варіанті використовують шерстяні, але вони - недовговічні, тому я замінюю їх на муліне.

Загалом, щоб зробити ляльку-мотанку, цілком вистачить того, що є вдома у кожного: клаптики старої тканини, непотрібні хустки, плаття, які можна порізати. Якщо добре пошукати, вам не доведеться нічого купувати.

- А які кольори варто підбирати для своєї ляльки?

- Тут немає якихось обмежень. Дехто вважає, що кольори повинні бути яскравими, бо, до прикладу, чорний - то журба. Але наші предки вважали, що чорний колір символізує землю. А вона - це родючість, життя. То що тут поганого? Я думаю, не варто думати про те, що означає той чи інший колір, а підбирати те, що вам до душі.

Я часто спостерігаю тенденцію: дорослі намагаються вибрати відтінки, які б пасували один до одного, утворювали щось на кшталт омбре чи просто гармонійно поєднувались. А діти просто хапають ті нитки, до яких потягнулась рука.

Фото Ольги Опальчук

Автор: Ярина Пришляк

Джерело: «Креденс»