У ті самі хвилини, коли президент по обіді у вівторок, 20 червня 2017 року, хизувався своїми реформами перед українською громадою Нью-Йорка, на другому кінці океану двоє молодих і надто амбіційних молодих людей підсунули йому здоровенну... ні, не свиню, а депутатську фізіономію шановного Борислава Соломоновича Розенблата, одного з найзаможніших людей Житомира, а після приходу до влади «шоколадної» партії - справжнього некоронованого короля українського Полісся.

 

Того самого, котрого Юрій Луценко чи то серйозно, чи то жартома у відповідь на випади екс-голови СБ України Наливайченка назвав «смотрящим» за парламентською фракцією «Блоку Петра Порошенка».

Заступник генерального прокурора України - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький та директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артем Ситник так само у вівторок, о 14.00, зібрали широкий журналістський загал, і з вельми задоволеними виразами облич детально розповіли про викрите ними днем раніше організоване злочинне угрупування (ОЗУ) на чолі з двома народними депутатами з владної коаліції «Європейська Україна», однією людиною з опозиції і ще кількома дрібними виконавцями. Зловмисники, йшлося на брифінгу, піймалися на створенні розгалуженої системи прийняття незаконних рішень цілою низкою органів влади в інтересах іноземного замовника, зацікавленого в нелегальному видобутку бурштину на півночі України. Роль «замовника», пояснив Ситник, грав детектив Антикорупційного бюро під прикриттям, а в його легендуванні допомагали колеги з Федерального бюро розслідувань США.

Гра «на живця» спрацювала. Двоє нардепів - уже згаданий Розенблат і Максим Поляков з «Народного фронту» - як стверджують правоохоронці, погодилися зайнятися оформленням дозволів через осадових осіб Держгеокадастру, Держлісагентства, Держгеонадр України, органів місцевого самоврядування, суду та прокуратури. Йшлося навіть про «внесення до Верховної Ради України проектів законів, спрямованих на запровадження пільгових умов для здійснення діяльності з видобутку бурштину (в частині оподаткування діяльності з видобутку, а також зі звільнення від оподаткування з ввезення на територію України обладнання для промислового видобутку бурштину)», уточнює прес-служба НАБУ.

Одним словом, масштаб афери справді вражає. Й не виключено, що це лише верхівка «бурштинового» айсберга, оскільки закордонна компанія «підсадної качки» з НАБУ цілеспрямовано виходила на тих, хто вже давно займається цим бізнесом. Фігурує у цій справі й представник Радикальної партії Олега Ляшка. За останніми даними, про підозру повідомлено шістьом особам, а подання на позбавлення Розенблата й Полякова депутатської недоторканості скеровано до апарату Верховної Ради.

Борислав Розенблат: керівник «бурштинової мафії» чи її жертва?

Ці шестеро затриманих - за версією слідства - діючи в інтересах зазначених народних депутатів, отримали від представника фейкової «іноземної компанії» неправомірну вигоду на загальну суму понад $300 тис. Повідомляється, що ці кошти могли бути використані для підготовки законопроектів та для незаконного впливу на інших посадових осіб з метою безперешкодного ухвалення рішень на користь зазначеної компанії.

У підозрюваних вилучено понад 100 кг бурштину, а також справжній джентльменський набір у вигляді «вогнепальної зброї, набоїв до неї, комп'ютерної техніки, чернеток та копій документів, які містять інформацію щодо вчинення злочину».

То хто ж тоді мафія?

Розенблат, своєю чергою, теж мовчати не став. Доводить, що то не він «бурштиновий мафіозі», а навпаки - в такий спосіб над ним намагається вчинити розправу справжня «бурштинова мафія», оскільки їй заважає розроблений ним законопроект про врегулювання видобутку «сонячного каменю». Водночас, прізвища впливових «бурштинників», в інтересах яких, начебто, наразі діють САП і НАБУ, депутат називати не став.

«Я не бачив матеріали слідства, але впевнений: те, що коментує пан Холодницький - це звичайна політична розправа», - сказав нардеп.

Що ж до затриманих своїх двох помічників, то Розенблат зазначив, що жодних доручень на отримання хабарів нікому не давав і давати не міг, а його підлеглі стали жертвою «провокації»,

«Це - нонсенс і помста, адже легалізація видобутку бурштину була нашою ініціативою», - переконаний Розенблат.

Яким чином з таким «тертим калачем», як Розенблат, в одному кримінальному провадженні опинився достатньо юний (1982 року народження) Поляков - котрий не з Полісся, а з Умані, і не надрами земними займається, а виключно фінансами (зараз обіймає посаду секретаря Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, а до обрання у парламент тимчасово виконував обов'язки голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг) - це ще треба буде дослідити. Принаймні, сам він стверджує, що з паном Розенблатом геть не знайомий, а детективів НАБУ називає не інакше як «гопниками», які вчинили напад на його дружину й відібрали у неї мобільний телефон. НАБУ - це, за його словами, політична партія, котра займається самопіаром й висуває будь-кому будь-які недоведені звинувачення. Натомість, заявив він в ефірі одного з телеканалів, він може, до прикладу, заявити у відповідь, що голова Бюро «зґвалтував президента Зімбабве».

	Мішки з необробленим бурштином, вилучені НАБУ у депутатських помічників

І якщо замовниками свого переслідування Розенблат називає «бурштинову мафію», то Поляков переконує журналістів в існуванні «грузинської мафії» на чолі з Гізо Углавою, першим заступником Ситника.

Бурштинова спіраль розкручується, або Хто наступний?

Однак, ситуація, погодьтеся, видається цікавою. Й доволі неочікуваною. Адже доки Банкова усіма доступними їй засобами «відпрацьовує» кандидатів у президенти зовнішніх (Тимошенко і Садового), дехто вирішив додати інтриги й «пройтися» по кандидатах внутрішніх, з котрих Юрій Віталійович йде другим номером після Петра Олексійовича. Якщо не на цих виборах, то на наступних. Тоді  майданчик генпрокурора він використовує як політичний трамплін до подальшого сходження «на гору».

У такій площині справа Розенблата однаковою мірою шкодитиме що Порошенкові, що Луценкові. Другому вона навіть ще небезпечніша, позаяк президент вустами своїх речників завжди зможе відмахнутися від депутата, зокрема, від такого достатньо наближеного до неформального керівного ядра, як Розенблат, з нібито виявленими у його людей нібито мішками з нібито бурштином, а колишній офіційний голова парламентської фракції БПП, у котрій лишилася його дружина Ірина, це, без перебільшення, одне з основних облич президентської фракції, тепер, по-перше, червонітиме у відповідь на запитання про те, кого ж він особисто понабирав у цю фракцію, й, по-друге, певно що зеленітиме, коли його проситимуть розповісти: а чому це «смотрящим» за Блоком Порошенка займається не він особисто, як найбільш чесний і непідкупний генпрокурор, чи очолюване ним відомство, а конкуруюча фірма?

І як це так, що у рідній одразу для двох топових силовиків - керівника Генпрокуратури і шефа СБУ - Рівненській області саме з приходом останніх на зазначені посади розквітнули бурштинові «клондайки»?

...Проте, не виключено, на це останнє та найбільш принципове питання невдовзі відповідатиме не Луценко з Грицаком, а все ті ж Ситник з Холодницьким. З точно таким ж, як і сьогодні, схемами, назвами підприємств, прізвищами. Й уточненнями щодо кількості років позбавлення волі, передбаченими відповідними статтями Кримінального кодексу.