Способи надування звітності - не ініціатива окремих прокурорів. Ці способи містяться в офіційній Інструкції.

На початку 2017 року Генеральний прокурор Юрій Луценко відзвітував про результати роботи прокуратури за 2016 рік через представництво інтересів громадян та держави в суді, повідомивши, що Генпрокуратура повернула державі і громадянам понад 10 млрд. грн.

На запит народного депутата, заступника голови комітету з питань запобігання і протидії корупції Віктора Чумака, ГПУ надала у паперовому вигляді судові рішення, на основі яких сформовано вказані вище цифри. Усі надані Генеральною прокуратурою дані були поділені на три блоки: Земля, Кошти і Майно. Загалом - 51 том судових рішень із прикріпленими до них документами, що мали підтверджувати сплати або вартість майна.

«Наші гроші» проаналізували і дійшли до таких висновків:

У наданих нардепу Чумаку томах ГПУ - понад 5,6 тисячі судових рішень, які були проаналізовані журналістами «Наших грошей».

Сума позовів у цих понад 5,6 тисячі судових рішень сягає близько 9,6 млрд. грн.

«Наші гроші» можуть підтвердити захист інтересів держави і громадян на суму 3,8 млрд. грн. Однак, якщо враховувати всі нюанси, про які йтиметься нижче, то реальна сума була б значно меншою.

«Наші гроші» виявили проблеми у методології підрахунку даних про відшкодування коштів за прокурорського реагування і представлення громадськості реальних показників.

Перш ніж перейти до детального розгляду кожного блоку стягнень, варто відзначити основну проблему: Генеральна прокуратура на сьогодні має велике поле для маніпуляцій зі сумами стягнутих коштів на користь держави і громадян, оскільки самостійно її практично неможливо перевірити.

На цьому варто зупинитися детальніше. Кожна стягнута сума за позовами прокуратури має підтверджуватися судовим рішенням, опублікованим у державному реєстрі. Самому це все знайти нереально. Потрібен список судових рішень, на які при підведенні підсумків спирається ГПУ. Однак, отримати їх теж надто складно - навіть народному депутатові Чумаку це не вдалося: на офіційний запит надати йому такий список Генпрокуратура порадила йому скористатися Держреєстром судових рішень, а це як шукати голку у копиці сіна (хоча потім нардепу таки принесли вказаний 51 том у паперовому вигляді, що залишився після прес-конференції Луценка).

Крім того, стосовно точної суми повернутих коштів. Тут голова йде обертом від цифр, які озвучують представники ГПУ.

На Різдво Луценко у Facebook написав про 15,5 млрд. грн., присуджених на користь громадян та держави в 2016 році за позовами ГПУ. «Реально повернуто за рік 9 млрд. грн.», - зауважив він і додав також інформацію про скасовані незаконні судові рішення, чим попереджено втрати держави на 2,3 млрд. грн.

19 січня прес-служба ГПУ повідомила вже про понад 16 млрд. грн. При цьому вказувалося на «реально виконані судові рішення на суму 6,4 млрд. грн.» і 2,6 млрд. грн. добровільних відшкодувань під час розгляду справ. Загалом, це 8,9 млрд. грн., тобто, близько до озвученої раніше Луценком цифри.

Разом з тим, у лютому відбулася прес-конференція генпрокурора, на якій Луценко, згадуючи 16 млрд. грн., повідомляє, що у 2016-му «реально виконано судових рішень і відшкодовано за позовами прокуратури майже 10 млрд. грн.»

При цьому, під час доповіді виявляється, що треба рахувати не «майже 10 млрд. грн.», а 10,56 млрд. грн.

Щоб розставити крапки над «і», всі охочі підуть до основного джерела, яке містить інформацію про стягнуті суми - звітності «Про роботу прокурора», що публікується на офіційному сайті ГПУ. Однак, там серед наведених цифр без орієнтира з озвученими 10 млрд. грн. ви могли б порахувати і 8, і 11 млрд., і будь-яку іншу цифру, залежно від того, що вважали б за потрібне додати.

І тут ми підходимо до найважливішого. Як же рахує Генеральна прокуратура?

Звіт «Про роботу прокурора» формується на підставі даних первинного обліку: не пізніше наступного дня працівник прокуратури, який виконав роботу, заповнює картку у системі «Облік та статистика органів прокуратури». При цьому, цей працівник має забезпечувати повноту і достовірність внесених даних, які потім перевіряються під наглядом керівників структурних підрозділів. Джерелом відомостей про роботу прокурора також є наглядові провадження, номенклатурні справи, матеріали перевірок, процесуальні та інші документи.

Зведений звіт «Про роботу прокурора» у цілому по Україні формує підрозділ з питань організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Генпрокуратури.

Звіт «Про роботу прокурора» формується відповідно до вимог Інструкції зі складання звітності про роботу прокурора (далі - Інструкція).

Інструкція визначає порядок і методологію обліку сум, на які судом задоволено позови прокурора. Вона пояснює, що у таблиці відображаються загальні результати позовної роботи прокурора у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному судочинстві. При цьому окремо виділяються дані стосовно задоволених позовів в інтересах громадян, в інтересах держави, окремо стосовно деяких сфер (у бюджетній сфері, щодо комунальної і держвласності, з питань земельних відносин тощо).

Хочемо звернути увагу на те, що в Інструкції прописано, що при обліку прокуратура враховує вартість майна і землі, які перебували в оренді. Нижче ми пояснимо, чому «Наші гроші» вважають, що саме ці суми (при нашому підрахунку вартість майна, повернутого з різних видів користування, сягала понад 2 млрд. грн.) дозволяють значно підвищувати показники роботи прокуратури.

Крім того, ще один важливий момент, який стосується, власне, сум, які рахує прокуратура. В Інструкції щодо цього є лише таке твердження:

Сума задоволеного позову має відповідати сумі, вказаній у резолютивній частині рішення суду, а щодо майна (зокрема, земель, що перебували у власності або користуванні) - його вартості, що зазначена у резолютивній частині рішення суду, або визначена висновком експерта чи іншою повноважною особою (органом).

Тут ще раз звернемо увагу, що, на думку «Наших грошей», враховувати вартість орендованого майна, тобто, майна, що є державним чи комунальним, але тимчасово належить приватнику - це дуже некоректний спосіб збільшення сум коштів, повернутих до бюджету. Також зазначимо, що до багатьох рішень, де вартість майна була вказана судом у резолютивній частині, були прикріплені оцінки від приватних оцінщиків, і прокуратура враховувала саме дані останніх. При цьому, самі оцінки вартості майна подекуди викликали сумнів. Це ще раз показує, що самостійна спроба перевірки даних ГПУ приречена на провал.

В Інструкції немає жодних роз'яс­нень стосовно окремих випадків. А ми при аналізі наданих «томів ГПУ» їх зустріли сотні. Дуже легко рахувати, коли стягується конкретна сума шкоди чи штрафу, чи повертається у державну власність майно/земля певної вартості. А що рахує прокуратура у випадках, коли такої ясності немає? Приміром, чи рахувала прокуратура як здобуток майже 4 млн. грн. - вартість договорів на постачання саморятівників і респіраторів «Лисичанськвугіллю». Тут прокуратура просила визнати недійсними ці угоди, а суд скасував лише пункт договору (стосовно способу оплати - 100% виплати авансу), залишивши закупівлю чинною.

Або що рахувала прокуратура по рішеннях, де прокуратура вимагала визнати протиправною бездіяльність міськради щодо незапланування видатків на профтехліцей і зобов'язати міськраду це зробити? Ці провадження були припинені судом, оскільки міськрада ухвалила відповідні рішення. Загалом, сума затверджених видатків на ліцеї становила 22 млн. грн., які, очевидно, були пораховані прокуратурою.

Взагалі, стосовно того, що рахує прокуратура і що ми на власні очі побачили у «томах ГПУ», хотілося б додати такі моменти:

прокуратура рахувала рішення, які були скасовані в тому ж 2016 році. Зауважимо, що серед наведених ГПУ даних чимало рішень не набули силу і у подальшому можуть бути скасовані або ж там можуть бути зменшені суми вимог.

Ми вже згадували випадки, коли взагалі незрозуміло, що рахує прокуратура. Приміром, є рішення, в якому вартість майна не вказана. Разом з тим, до нього прикріплені документи з вартістю майна ще часів СРСР у рублях: суд зобов'язав міськраду прийняти з державної у комунальну власність житлові будинки, а вартість будинків було визначено по інвентаризації за 1977, 88 і 90-і роки.

Або ще один приклад: у рішенні йдеться про гідроспоруду; прокуратура до цього рішення прикріпила висновок 1980-х років, у якому вказується орієнтовна вартість у радянських рублях, при цьому не окремо гідроспоруди, а всього ставка, де вона розташована.

Також хочемо зазначити, що є чимало судових рішень, які не містять жодних даних про суму позову. При цьому, навіть у «томах ГПУ» не до всіх ухвал були прикріплені відповідні довідки чи квитанції, хоча це мало би бути обов'язково. І нам невідомо, що саме у тих випадках рахувала прокуратура. При цьому ми зустріли в «папках ГПУ» робочий запис когось із працівників, де він сам вказував на непідкріплені квитанціями рішення. Додамо, що у державному реєстрі судових рішень є також не всі судові рішення, які враховує прокуратура.

ГПУ не завжди враховує описки. У таких справах суд виносить окрему ухвалу про виправлення описки. Сума може знизитись у рази. Як наприклад, ми зустріли випадок, коли у «томах ГПУ» ми побачили рішення на суму 984 тис. грн., а після перевірки в електронному держреєстрі і віднайденні ухвали про виправлення описки виявилося, що реальна вартість повернутого державі майна становить 146 тис. грн. Однак, прокуратурою цього враховано вже не було.

ГПУ включає у звітний період дані за інші роки. Ми виявили понад два десятки судових рішень, які були прийняті у 2015 і не змінені чи не скасовані у подальшому. Також ми бачили рішення, ухвалені у січні 2017 року. Загалом, це рішення на суму близько 1,8 млн. грн.

Не все реально стягується саме у 2016 році, оскільки підприємства часто отримують дозвіл суду на відтермінування сплати.

Отже, у наданих Генпрокуратурою томах є дані про позови на суму 9,6 млрд. грн. Із цих сум фактично дві третини враховувати як здобуток держави неможливо. Йдеться, насамперед, про стягнення з держпідприємств на користь держави, про повернення з оренди чи іншого тимчасового користування державної землі чи майна, скасовані судові рішення, по яких прозвітувала ГПУ, або ж погашені суми в інші роки.

Джерело: «Наші Гроші»