Качинський: Польща має пам'ятати, що тероризм - це новий вид війни

Низка терактів, скоєних у ЄС за останній час, засвідчують, що проти Європи проводиться війна, на яку необхідно відреагувати адекватно.

Таку думку висловив лідер правлячої у Польщі партії «Право і Справедливість» (PiS) Ярослав Качинський, інформує РАР, реагуючи на нещодавні теракти у Лондоні.

«Проти Європи проводиться війна. Або Європа - і тут процитую пані прем'єра - встане з колін і почне серйозно розглядати, як дати відсіч (терористичній загрозі - ред.), або такі події повторюватимуться, і спосіб життя європейців змінюватиметься у найгірший з можливих напрямів», - заявив політик.

За його словами, країни ЄС мають краще розпізнавати загрози, оскільки вони є як усередині Європи, так і ззовні.

«Треба розпочати з ними тверду боротьбу. Проти Європи проводиться війна, і на це слід відповісти відповідними методами: політичними, а якщо буде потрібно, то й іншими», - наголосив Качинський.

Лідер PiS додав, що Польща має розбудовувати збройні сили і пам'ятати, що тероризм - це новий вид війни.

Як повідомлялося, у ніч проти 4 червня на Лондонському мосту фургон в'їхав у пішоходів, а потім пасажири фургона з ножами напали на людей. Семеро людей загинули, у лікарнях перебувають 48 постраждалих, 21 з них - у критичному стані.

 

Чорногорія стала членом НАТО

5 червня Чорногорія офіційно стала 29-м членом НАТО. Церемонію підняття прапора країни в Брюсселі заплановано на середу, 7 червня.

Про це повідомляє Foreign Brief.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг разом із заступником держсекретаря США з політичних питань Томасом Шенноном 5 червня візьмуть участь у церемонії передавання у державному департаменті США у присутності прем'єр-міністра Чорногорії Душко Марковича документа про вступ до альянсу цієї балканської республіки.

Президент Чорногорії Філіп Вуянович разом з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом проведуть прес-конференцію.

Видання зазначає, що річний військовий бюджет Чорногорії складає близько $60 мільйонів, і є найменшим серед країн-членів НАТО. «Ця сума не змінить ситуацію для Альянсу, однак цілком може мати серйозні наслідки для самої країни», - йдеться у повідомленні. Зокрема, йдеться про вплив РФ.

Як відомо, проти вступу країни у НАТО виступає Росія, яка є найбільшим інвестором у Чорногорії. Москва вже заблокувала ввезення чорногорського вина на територію РФ, відмовила у в'їзді політичним лідерам країни і затримала чиновників, які є прихильниками політики НАТО.

 

Чехія відмовилася приймати біженців за квотами ЄС

Прага офіційно виступила проти рішення Брюсселя про справедливий розподіл біженців у рамках Євросоюзу.

Чеський уряд у понеділок, 5 червня, вирішив до вересня поточного року більше не приймати біженців. Саме у вересні повинен завершитися проект ЄС, згідно з яким для країн-членів встановлені квоти на прийняття мігрантів, що спочатку прибули в Італію і Грецію, пише DW.

МВС Чехії пояснило відмову брати участь у програмі з перерозподілу мігрантів тим, що «система розподілу біженців не працює» і «ситуація з безпекою змінилася» після останніх терактів у Європі.

Згідно з квотами, Чехія повинна була прийняти 2691 прохача притулку в ЄС з 120 000. У вересні 2015 року разом з Угорщиною, Румунією і Словаччиною країна проголосувала проти квот на біженців, проте потім заявила про готовність виконати ці вимоги.

 

У Братиславі тисячі мітингувальників вимагають відставки міністра МВС

Тисячі словаків зібралися в Братиславі у понеділок на знак протесту проти корупції та вимагаючи відставки міністра внутрішніх справ країни Роберта Каліняка.

Про це повідомляє Euractiv.

«Протестувальники скандували «Калінак, йди у відставку» та «Залиште нашу державу в спокої», несучи словацькі прапори і прапори Євросоюзу», - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, міністра звинувачують у ділових відносинах із забудовником Ладіславом Баштернаком, щодо якого триває розслідування з приводу можливого податкового шахрайства.

Калінак заявив, що купив 17% акцій однієї з компаній, що належить забудовнику, однак і він, і Баштернак заперечують будь-які порушення.

Крім цього, мітингувальники також вимагали відставки начальника поліції Тібора Гаспара і спеціального прокурора Душана Ковачіка, які, за їхніми словами, роблять недостатньо для викорінення корупції.

Словацькі ЗМІ оцінюють явку на мітинг від 5000 до 10000 осіб. Правоохоронні органи країни офіційних даних не наводять.

Калінак є другим номером у правлячій словацькій партії Smer, яку очолює прем'єр країни Роберт Фіцо.

 

У ЄС перевірять, куди пішли Ђ4,48 мільярда допомоги для Туреччини

Європейський суд аудиторів перевірить ефективність використання 4,48 млрд. євро, виділених з бюджету ЄС Туреччині у рамках програми допомоги як країні-кандидату на вступ до Спільноти.

Про це власному кореспондентові Укрінформу у Брюсселі повідомили в Європейському суді аудиторів.

«Європейський суд аудиторів проведе аудит фінансової підтримки Туреччини з боку ЄС. Туреччина є найбільшим бенефіціаром фінансового інструменту ЄС з надання допомоги у процесі підготовки до вступу. Йдеться про більше, ніж 40% від усіх призначень. Упродовж 2007-2013 років Туреччині було виділено 4,48 млрд. євро, включаючи 2,68 млрд. євро зобов'язань та 2,19 млрд. євро здійснених виплат», - заявили у головній аудиторській інстанції ЄС.

Зазначається, що після 2014 року Туреччині було призначено ще 1,65 млрд. євро фіндопомоги як країні-кандидату на вступ до ЄС, але ці кошти ще не були виплачені.

«Аудит має оцінити, чи була допомога Туреччині у процесі підготовки країни до вступу в ЄС належним чином скерована та ефективно використана. Увага буде зосереджена на трьох пріоритетних сферах: верховенство права й основоположні права, демократія та урядування, а також освіта, зайнятість та соціальна політика», - заявили в Європейському суді аудиторів.

При цьому, в ЄС відзначили незначний прогрес у просуванні переговорів про вступ Туреччини, а також стосовно проведення реформ у країні.

 

Не тільки у Львові: молдавські соціалісти ледь не побилися з лібералами через сміття

У Кишиневі представники Партії соціалістів принесли пакунки зі сміттям під офіс Ліберальної партії, звинувачуючи у кризі з вивезенням сміття віце-голову партії, мера столиці Доріна Кіртоаке, який перебуває під домашнім арештом.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Молдові.

Соціалісти підклали під двері лібералам близько десятка пакунків зі сміттям.

Ті не залишилися в боргу і перенесли всі пакунки зі сміттям до офісу Партії соціалістів.

«Соціалісти влаштували сьогодні ще одне шоу. Замість того, щоб разом шукати вихід зі ситуації, що склалася, вони носять по місту пакунки зі сміттям», - написав на своїй сторінці в Facebook радник Ліберальної партії Іонел Пушкаш.

Взаємні звинувачення і словесна перепалка між Іонелом Пушкашем і соціалістом Віктором Поляковим ледь не закінчилася бійкою.

Кризова ситуація з вивезенням сміття з Кишинева виникла в зв'язку з тим, що мешканці села Бубуєч (передмістя столиці) вийшли на акцію протесту і заблокували трасу, не дозволяючи сміттєвозам проїхати до сміттєзвалища, розташованого за п'ятсот метрів від житлових будинків села.

Протест, за словами мера Бубуєча, був організований у зв'язку з тим, що на початку весни муніципальна влада пообіцяла мешканцям села протягом 45 днів знайти інше місце для звалища, бо воно розташоване поруч зі селом, проте обіцянки своєї керівництво міста так і не виконало.

Напередодні для оперативного вирішення проблеми з вивезенням сміття при уряді Молдови було створено екстрену робочу групу. Однак, переговори з мешканцями села Бубуєч ні до чого не привели, а дорога до сміттєзвалища залишається заблокованою.

За даними муніципальних комунальних служб, у Кишиневі зібралося близько 2,5 тисячі тонн сміття, а для його вивезення буде потрібно близько тижня.

 

У Киргизстані розпочався суд над лідером опозиції, звинуваченим у корупції

У Киргизстані розпочався суд над лідером опозиційної партії «Ата-Мекен» («Батьківщина») Омурбеком Текебаєвим та екс-головою МНС Киргизстану Дуйшонкулом Чотоновим за звинуваченням у корупції.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Зокрема, Текебаєва звинувачують у тому, що, будучи в 2010 році заступником голови тимчасового уряду Киргизстану, він, нібито, взяв мільйон доларів хабара у російського бізнесмена.

І Текебаєв, і Чотонов заперечують свою провину і заявляють, що справа проти них є політично мотивованою.

«Ата-Мекен» стверджує, що уряд відкрив справу в спробі задушити інакомислення напередодні президентських виборів у жовтні й усунути Текебаєва від участі в них.

Як відомо, 58-річний Текебаєв був заарештований наприкінці лютого. 5 березня «Ата-Мекен» назвав його своїм кандидатом на президентські вибори.

 

Президент Афганістану знову пропонує «Талібану» мирні переговори

Президент Афганістану Ашраф Гані знову запросив ісламістський рух «Талібан» на мирні переговори.

Про це повідомляє АР.

«Президент Афганістану знову запросив Талібан на мирні переговори, назвавши це їхнім останнім шансом відмовитися від свого 16-річного заколоту і приєднатися до політичного процесу», - йдеться в повідомленні.

Про це президент повідомив, виступаючи на відкритті так званого Кабульського процесу.

Як відомо, попередні спроби мирних переговорів зазнали невдачі. «Талібан» відмовився проводити переговори з урядом, допоки всі іноземні сили не залишать країну.

 

Литва починає відгороджуватись від Росії

Литва у понеділок, 5 червня, почала будівництво паркану на кордоні з Росією. Огорожу буде зведено на ділянці довжиною 44,6 кілометра.

Про це повідомляє DW з посиланням на Службу охорони державного кордону Литви (СОДКЛ).

«Мова йде про двометровий металевий паркан з додатковим обладнанням. Його зведуть у тих місцях, де держкордон проходить по суші, - на ділянці від точки перетину кордонів Литви, Польщі та Росії до Віштинецького озера і на ділянках кордону в Шакяйському і Вілкавішському районах до Німану. По периметру кордону вздовж Німану (109 км) раніше вже були встановлені системи спостереження», - йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, прем'єр-міністр Саулюс Скверняліс у січні заявив, що паркан, який Литва планує звести на кордоні з Росією і Білоруссю, насамперед необхідний для гарантування економічної безпеки країни та ЄС.

Нагадаємо, що у 2017 році Вільнюс вперше виділить 3,6 млн. євро на будівництво стіни на кордоні з російським анклавом - Калінінградською областю. Латвія та Естонія також або вже побудували паркани на кордоні з Росією, або планують це зробити. Латвія, зокрема, будує паркан заввишки близько трьох метрів на кордоні з Росією і Білоруссю. Основна мета - боротьба з нелегальною імміграцією.