«А коли настав день П'ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось почувся зненацька шум, неначе подих буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з'явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали розмовляти іншими мовами, як Дух давав їм промовляти» (Дії апостолів).

У молитві до Святого Духа, якого називаємо Царем Небесним, Утішителем і Духом Істини, визнаємо і сповідуємо Його Скарбом добра і життя Подателем. Ми просимо, щоб Він прийшов і оселився в нас і очистив нас від усякої нечистоти і, як Добрий, врятував душі наші. Проте, необхідно знати і не забувати, що Святий Дух ніколи не увійде в нашу нечистоту, в наше серце, забруднене гріхами. Тому потрібно очистити його сльозами покаяння, і воно стане Храмом Божим, і Дух Божий житиме в ньому, як написав про це у своєму листі до коринтян св. ап. Павло.

У темі спасіння в науках і проповідях здебільшого наголошується на меті, яка полягає в осягненні Небесного Царства. Але коли йде мова про спасіння, то на першому місці, і на цьому необхідно акцентувати, - від чого чи від кого спасатися. І тут також зрозуміло, що від гріха і від диявола. Якби Господь судив за десятьма своїми Заповідями, то більшість із нас були би святими. На жаль, окрім гріхів, є ще й пристрасті. Це ті коріння, з яких, власне, проростають вони. Часто в сповідях доводилося чути: «Які там у мене гріхи? Не вкрав(ла), не вбив(ла) та й, взагалі, інші Заповіді Божі не порушив(ла)». А як бути з пристрастями, яких так багато, і хто з нас не опанований ними, не є в їхній владі, а отже, - їхнім рабом? Ось невеликий перелік пристрастей, найбільш розповсюджених серед нас. Це - лукавство, лицемірство, дволикість, фальшування, крутійство, заздрість, захланність, зарозумілість, зверхність, славолюбство, марнославство, честолюбство, владолюбство, улесливість, об'їдання, пияцтво, блудне розпалення, лихослів'я, грошолюбство, скнарість, користолюбство, хабарництво, жорстокосердість, запальність, гнівливість, злопам'ятність, ненависть, ворожнеча, мстивість, наклеп, осуд, малодушність, нетерплячість, жорстокість, хвалькуватість і т. д. Як же може перебувати Господь у людині, серце якої переповнене цим брудом? А щоб очистити від бруду своє серце - недостатньо покаятися в гріховних вчинках, бо це те саме, як вчать великі аскети, як сапати на городі бур'яни, які знову виростуть. А потрібно їх повністю вирвати з коренем і викинути або спалити. Отже, згідно з наукою святих отців, пристрасті є коренем усякого гріха. Тому й усі наші сили мають бути спрямовані саме проти них.

Отже, потрібно виявити конкретні причини в собі. І, усвідомлюючи їхню згубну дію на наші думки і бажання, весь свій праведний гнів спрямувати проти пристрастей, які стоять на перешкоді до самовдосконалення. У поміч, через молитву, піст і Святі Тайни обов'язково прийде Господь, який сказав: «Без мене нічого не можете робити», і Він допоможе з коренем вирвати зі серця всі пристрасті, і тоді воно наповниться невимовною радістю, миром, любов'ю, і поселиться у ньому Святий Дух.

Автор: священик Михайло Мельник