Для здорового квітучого вигляду нашій шкірі необхідна щоденна порція кисню. Але, незважаючи на те, що екологічна ситуація не завжди сприяє прийняттю повітряних ванн, сьогодні ми маємо можливість забезпечити шкіру необхідним їй киснем.

Близько 98% кисню надходить до нашого організму через легені й одразу разом із кров’ю «поспішає» до всіх органів і тканин. Чим далі розташований той чи інший орган, тим менша порція кисневого коктейлю йому дістанеться. І насамперед це стосується шкіри. Але щоб вона не відчувала себе обділеною, природа передбачила для неї здатність самій поглинати кисень, щоправда, в мінімальних кількостях. Приблизно 2% всього О2 надходить до організму саме через шкіру. Далі вуглекислий газ випаровується з її поверхні, а безбарвний О2 продовжує свій шлях капілярами. Дізнатися, чи не відчуває ваша шкіра браку «кисневого палива», можна стоячи перед дзеркалом. Уважно придивіться до себе наприкінці дня: якщо побачите мляве атонічне обличчя тьмяного землистого кольору, знайте, що шкіра посилає вам сигнал SOS – вона на межі кисневого голодування. В даному випадку все просто: чим менше кисню отримує наша шкіра, тим менш презентабельний вигляд вона має. Адже для поділу і відновлення клітин, а також для продукування колагенових та еластинових волокон потрібна енергія. Її забезпечують молекули кисню, які, згораючи, утворюють своєрідне енергетичне «пальне». Саме завдяки йому в шкірі відбуваються процеси відновлення. Зморшки, розтяжки, пігментація, сліди постакне і навіть зайві жирові накопичення – наш організм з радістю витрачає свій енергетичний запас на боротьбу з різними зовнішніми недоліками. Більше того, без такого кисневого палива шкіра не в змозі засвоювати необхідні їй речовини з кремів та емульсій. Тому іноді навіть найкорисніша косметика виявляється абсолютно неефективною.

Історія «знайомства» косметики з киснем

Відтоді, коли було виявлено чудові властивості кисню, вчених цікавило питання: яким чином помістити безбарвний газ, яким є кисень, в ампулу чи баночку з косметичною емульсією. І, можливо, киснева косметика ніколи б не з’явилася на світ, якби не радянський біофізик Фелікс Белоярцев, який у 1982 році зробив унікальне відкриття – винайшов штучну кров, здатну на 95% замінити кров будь-якої групи. Своїми здібностями, а також назвою (перфторан), вона зобов’язана перфторвуглецям – речовинам, здатним розчиняти кисень, подібно до гемоглобіну. Однак, спочатку медицина не надто оцінила цей унікальний винахід, тому лише через десятиріччя на нього був придбаний патент косметичною фірмою Faberlic. З цього і почалася історія кисневої косметики.
Сьогодні існує понад 20 патентів на перфторовані вуглеці, деякі з яких були викуплені компаніями Lancaster і Lancome. Але не варто шукати в складі баночки з кремом слово перфторвуглеці – згідно з придбаним патентом комерційна назва цих сполук може звучати як аквафтем, новафтем, нізафтем, перфтодекалін. При контакті косметики зі шкірою вони здатні захоплювати кисень з повітря і протягом певного часу розчиняти, пов’язувати і транспортувати його молекули безпосередньо в глибокі шари шкіри. До речі, ще один важливий момент: поряд з перфторвуглеродами в кисневій косметиці неодмінно повинні бути присутніми антиоксиданти – вони нейтралізують окислювальну дію кисню.

Кисневий коктейль для шкіри

Окрім кисневої косметики, на світ з’явилася і киснева, так звана безін’єкційна мезотерапія. Остання практично одразу завоювала прихильність косметологів і завсідників спа-салонів. Забезпечити транспортування О2 безпосередньо в епідерміс виявилося практично ювелірною роботою. Під високим тиском кисневий коктейль постачається до будь-якого, навіть найглибшого, шару шкіри. На відміну від традиційної мезотерапії, це практично безболісна процедура, і вже після першого сеансу шкіра ніби сяє здоров’ям. Не менш популярною процедурою стала мезотерапія для тіла, яка дає чудове позбавлення від целюліту і розтяжок. Але досить швидко косметичний кисень раптово втратив статус виключно «позитивного героя». А в головах споживачів утворилася явна плутанина: в перекладі з англійської слово оксигенація (oxygenate) має подвійне тлумачення: насичення киснем та окислення. А як відомо, процес окислення – головна причина старіння шкіри. Нічого не вдієш, це два боки однієї медалі: брак кисню – погано, але й надлишок його теж ні до чого. Тому косметологи радять жінкам дотримуватися золотої середини і вдаватися до послуг О2 виключно за потреби й неодмінно короткими курсами. Наприклад, якщо шкіра різко втратила тонус і набула землистого відтінку – кілька сеансів кисневої терапії в таких випадках дають потужний експрес-ефект.
На хвилі назріваючого «косметичного скандалу» виробники кисневої косметики (зокрема, і для салонів краси) розділилися на три групи. Одні спробували реабілітуватися за допомогою додавання до косметичних засобів антиоксидантів, які частково нейтралізують дію окислення О2. Інші взагалі відмовилися від використання в рекламних і маркетингових кампаніях компрометуючого поняття кисень. Треті ж почали шукати ідеальну кисневу формулу – і треба зазначити, що їхні старання увінчалися успіхом.

Три «кити» кисневої косметики

Сьогодні термін киснева косметика зовсім не гарантує того, що в ній дійсно міститься кисень. Косметичні засоби, що поліпшують дихання шкіри, роблять це різними засобами й умовно поділяються на три групи.

Постачальники. Вони єдині, хто може похвалитися наявністю кисню в своєму складі. Але щоб зрозуміти принцип їхньої дії, варто згадати шкільний курс хімії. У повітрі кисень є у вигляді молекули О2, щоб помістити її в баночку з кремом, молекулу слід розкласти на атоми – в результаті вийде атомарний кисень О+. Але головним його недоліком є зайва активність – він миттєво окислюється як від контакту з повітрям, так і зі шкірою.

Провідники. Самі вони не містять кисню, але можуть постачати його до шкіри з повітря. Фантастика? А ось і ні: над цим завданням працювали найкращі науковці всього світу. Якщо не можна «законсервувати» кисень у тюбику з кремом, вирішили вони, потрібно зробити так, щоб шкіра сама активно його поглинала. Пам’ятаєте, що 2% кисню надходить через шкіру, а за допомогою сучасної косметики цей відсоток можна збільшити. Основною проблемою вчених, які працювали над втіленням цієї ідеї, було створення «транспортного засобу» для перенесення молекул кисню до глибоких шарів шкіри. Сьогодні провідниками виступають особливі вуглецеві сполуки – вони «розчиняють» кисень, даючи таким чином молекулі О2 успішно оминути захисний водно-ліпідний шкірний бар’єр.

Активатори. Це косметика, яка до кисневої має досить умовний стосунок, незважаючи на досить «гучні» назви, наприклад, «чистий кисень», «активний кисень». Іноді ж слово кисень взагалі не згадується, але виробники запевняють, що крем «покращує клітинне дихання шкіри». Така косметика часто не містить ані кисню, ані вже відомих нам перфторвуглеців. В арсеналі цих косметичних засобів – спеціальні активні компоненти, що поліпшують обмінні процеси в шкірі. На думку деяких косметологів важливо не забезпечити надходження додаткової порції О2 до клітин епідермісу, а допомогти їм раціонально використовувати кисень, отриманий організмом через легені. Тому для шкіри дуже важливі всі речовини, які активізують процес поглинання кисню з крові. Наприклад, убіхінон або коензим Q10, вітаміни А, Е, В6. До речі, косметика з розігрівальним ефектом теж діє подібним чином: чим більше крові приливає до шкірних покровів, тим більше вона приносить зі собою кисню. Тож, вибираючи баночку з кремом, уважно читайте етикетку і шукайте в складі наступні інгредієнти:
• аргинін і пептиди сої сприяють 100% засвоєнню кисню;
• вітамін Е – крім того, що є сильним антиоксидантом, він ще й бере активну участь у перенесенні кисню кров’ю;
• NO (оксид азоту) активізує приплив кисню зсередини завдяки відновленню пошкоджених капілярів у шкірі;
• янтарна кислота ефективно знешкоджує вільні радикали, підсилює клітинне дихання і сприяє засвоєнню кисню клітинами;
• інозітол стимулює дихання шкіри на клітинному рівні;
• м’ята й евкаліпт розкривають пори, покращують доступ кисню до клітин.

Як поліпшити шкірне дихання

Щоб активізувати обмінні процеси в клітинах і тим самим поліпшити дихання шкіри, можна застосувати елементарні прийоми.

Дихання. Найпростіший і абсолютно невитратний спосіб забезпечити надходження кисню до всіх органів і тканин – ранковий або вечірній моціон. А якщо при цьому використовувати ще і спеціальну техніку дихання – результат буде не гіршим, ніж після кисневої мезотерапії. Наприклад, спробуйте застосувати техніку форсуючого дихання: зробіть один глибокий вдих і якомога більше коротких видихів. Всього їх може бути не більше, ніж сім, але кожен обов’язково робіть зі зусиллям, напружуючи м’язи преса і грудної клітини.
Правильний догляд. Щоб не обмежувати доступ кисню до шкіри, важливо її регулярно очищувати. Щільний роговий шар з відмерлих клітин, залишки косметики, що забиваються в пори, занадто щільний макіяж – все це досить потужна перепона на шляху кисневих молекул. Тому не варто забувати про вечірній демакіяж, вмивання двічі на день з гелем чи пінкою. А 1-2 рази на тиждень варто використовувати скраб чи гомаж і очищувальні маски.

Масаж. Розігріваючий, лімфодренажний або ароматичний – це найшвидший спосіб поліпшити кровообіг. До того ж, масаж не тільки допомагає отримати шкірі свою порцію кисневого «харчування», але й прискорює процес виведення токсинів. Ефект можна посилити, якщо використовувати для масажу косметику з розігрівальною дією. Так до шкіри надходить більше кисню разом із кров’ю.

Відмова від шкідливих звичок. Людина, яка палить, краде у власного організму близько 30% призначеного йому кисню. І кількість цигарок не має значення. До того ж, не варто забувати про так зване пасивне куріння, яке має на шкіру майже рівноцінний вплив.

Це цікаво! 17 серпня 1771 року англійський науковець Дж. Прістлі винайшов фотосинтез, виявивши, що повітря, зіпсоване вуглекислим газом, стає знову придатним для дихання під дією зелених частин рослин. Для цього їм потрібно два фактори: світло і тепло. Чемпіоном з очищення повітря є хлорофітум, який нічим не поступається спеціальним сучасним пристроям. Друге місце розділили між собою плющ і спатіфілум. А ось алое, каланхое та сансівієрія продовжують активно виділяти кисень навіть вночі. До речі, у будь-якій рослині кисню міститься значно більше, ніж будь-якого іншого елемента (у середньому, до 70%).
Зазначимо, що м’язова тканина людини містить 16% кисню, кісткова тканина – 28.5%, а загалом, в організмі середньої людини з вагою 70 кг міститься 43 кг кисню. До організму тварини чи людини кисень надходить, здебільшого, через органи дихання (вільний кисень) і з водою (зв’язаний кисень). Потреба організму в кисні визначається рівнем (інтенсивністю) обміну речовин, який залежить від маси і поверхні тіла, віку, статі, характеру харчування, зовнішніх умов та ін.
До речі, справжній кисневий бум у косметології почався з кисневих камер, які використовували для лікування шкірних виразок і ран, що погано гоїлися.
Однак, варто мати на увазі, що тривале вдихання повітря, збагаченого киснем, може бути небезпечним для здоров’я людини. Високі концентрації кисню сприяють утворенню у тканинах вільних радикалів, що сприяють старінню тканин. Подібну дію на організм має іонізуюче випромінювання. Тому зниження вмісту кисню (гіпоксія) у тканинах і клітинах при опроміненні організму іонізуючою радіацією має захисну дію – так званий кисневий ефект. Цей ефект використовують у променевій терапії: підвищуючи вміст кисню в пухлині і знижуючи його вміст у навколишніх тканинах, підсилюють променеве ураження пухлинних клітин і зменшують ушкодження здорових.