Фото Артема Сліпачука / «День»

Ситуація довкола реформування Дипломатичної академії при МЗС, зокрема, її перетворення у курси перепідготовки дипломатів, викликала широку дискусію в соцмережах. З одного боку, багато хто вважає, що цей крок фактично означає ліквідацію цього навчального закладу. З іншого боку, що насправді під приводом реформування відбувається приватизація цієї будівлі.

У матеріалі «Реформування чи руйнування?» за 21 квітня «День» подав точку зору керівника робочої групи з реорганізації Дипломатичної академії, посла з надзвичайних доручень МЗС України Сергія Корсунського, який навів аргументи на користь перетворення цього закладу в курси перепідготовки.
Оскільки постанову з реформування Дипакадемії готувала віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, то «День» звернувся до неї з проханням дати відповідь на декілька запитань, зокрема, чому реформується Дипакадемія постановою уряду, а не указом президента, і що буде з вивільненими приміщеннями цього закладу після реформування, зважаючи на чутки, що ця будівля може бути передана форуму «Ялтинська Європейська стратегія». Пані Климпуш-Цинцадзе відповіла «Дню», що зможе дати коментар лише після 8-9 травня.
Про те, як у самій Дипакадемії розглядають оприлюднені паном Корсунським аргументи щодо «реформування» цього закладу, і, загалом, його майбутню долю, розповідає «Дню» завідувач навчально-методичного відділу Раїса Кошелєва, яка стояла біля витоків цієї Академії.
– Новація полягатиме в тому, що фізики, біологи, механіки відтепер керуватимуть процесом підвищення кваліфікації дипломатів, і аж ніяк не дипломати. І, до речі, у складі нинішньої Академії працював Центр підвищення кваліфікації, роботу якого потрібно було розвивати й вдосконалювати спільними зусиллями, проте, ні у керівництва МЗС, ні у директора бажання таке не виникало. Сумніваюсь, що знищення бази, на якій ці курси (за бажання) могли б успішно розвиватися, додадуть вправності тим, хто взявся за цю справу. Непрофесіоналізм ще нікому не приносив успіху.
А велика кількість викладачів пояснюється тим, що, наприклад, дисципліна «Зовнішня політика» включає до 20 різних тем-модулів, і для викладання цих різних блоків запрошуються фахівці, які досконало і дуже ґрунтовно знають цю проблему. Політичну складову викладають політологи, правничу складову – юристи, історичну (треба ж знати ґенезу дипломатії) – історики, економічну – економісти. Залучені також фахівці з безпеки, аналітики, розвідки, журналістики, задіяні практики і теоретики. Все заради отримання слухачами глибоких знань і розуміння тонкощів зовнішньої політики і дипломатії, того, як вона розробляється і як має реалізовуватися дипломатами. Чи це потрібно МЗС? Ви здивуєтесь, але зовсім ні! Останніми роками в МЗС взагалі не беруть на роботу випускників Академії. Власне, частка її випускників у МЗС настільки низька, що вони не роблять погоди, зате частка неуків-недипломатів настільки висока, що вже стала критичною для української дипломатії.
Зате слухачів має бути насправді 150 плюс 15 – іноземців. І це не провина Академії, що її почали розганяти ще торік, не дозволивши набирати слухачів навіть на контрактну форму навчання, хоча попит був шалений. І кількість викладачів також, відповідно, скоротили.
Що стосується аспірантури. По-перше, хочу наголосити, що в аспірантурі в Академії навчається не 46 аспірантів, а 49, як про це зазначають у МЗС. Причому, 29 з них навчаються не історії та археології (так, за новою торішньою класифікацією, тепер називається весь напрям історичних досліджень), а за програмою всесвітньої історії – саме в її рамках вивчається зовнішня політика і дипломатія країн світу (треба би знати). А другий напрям аспірантури – це політологія. Хтось же має, врешті, професійно розробляти основи зовнішньої політики, що є однією з функцій МЗС...
І, по-друге, щодо аргументу про відсутність аспірантури в дипломатичних академіях. Варто зайти на сайт цих академій, щоб переконатись у зворотному. Всесвітньо шанована Віденська дипломатична академія має і бакалаврат, і магістерські програми, й аспірантуру, і докторантів готує. Так само і Дипломатична школа Німеччини.
По-третє, якщо вже казати про викладання дисципліни «Міжнародні відносини» у 88 вишах, то, передусім, потрібно б зазирнути до програм, за якими навчають там. Наприклад, в університеті «імені Поплавського» не вчать дипломатії, а вчать міжнародному менеджменту – просуванню здобутків національної культури на міжнародну арену. У інших ВНЗ не вчать на дипломатів, які повинні представляти державу, бути державниками – там готують майбутніх успішних підприємців, журналістів і політиків, які працюватимуть на своє ім’я і на свій бізнес. А 54 студенти Академії, частина з яких – уже чинні дипломати і державні службовці, навчаються дипломатії та державній зовнішній політиці, навчаються служити своїй країні, розуміти, що дипломатія – це основний інструмент реалізації зовнішньої політики.
Друга частина, контрактники, навчаються мистецтву дипломатії для просування своїх власних інтересів, причому, власним коштом, щедро сплачуючи Академії, щоб вона могла утримувати приміщення, відшкодовувати комунальні послуги, купувати книжки для бібліотеки, поліпшувати матеріально-технічну базу. А от найчудовішим у світі курсам підвищення кваліфікації, на які буде перетворена ДАУ, доведеться все це утримувати коштами держави. До речі, й бюджет цим курсам державою виділено значно більший, ніж той, який мала Академія. Уявіть собі, ціла Академія і курси підвищення кваліфікації, 11 млн. і 15 млн. грн. Як кажуть, зрозумійте різницю.

– А хіба ця оптимізація Академії не заради скорочення витрат бюджету?

– Звісно ні, бо разом із Центром підвищення кваліфікації Академія «споживала» 11 млн. грн. на рік, та ще й давала прибуток до державного бюджету. Зокрема, близько двох млн. грн. – контрактники.

– Так, все ж таки, міністр закордонних справ свого часу також сказав, що Академія готує кадри неякісно.

– Важко дивуватися подібним заявам тих, хто переслідує одну мету – знищення Академії. До речі, саме він на посаді голови апарату міністерства тривалий час курував Академію і, може, знає більше про те, як «накурував».
Якість підготовки в Академії є значно вищою, ніж у магістратурах і аспірантурах багатьох ВНЗ України. Неспроста, як я вже казала, випускники дуже високорейтингових закладів отримують власним коштом другу вищу освіту саме в Академії. І вони завжди коментували різницю в якості підготовки на користь Академії. Просто подивіться, хто працює в Академії: крім «зависокої» кількості викладачів на душу слухачів, ви ще й зауважте, що тут найвища кількість знаних в Україні та за її межами професорів.

– Поширюються чутки, що під гаслом реформування ховається рейдерське захоплення приміщення Академії, надзвичайно гарного і розташованого в мальовничому місці в центрі Києва. Що ви думаєте з цього приводу?

– Так, чутки побутують. Але ж, зазвичай, рейдери не доповідають жертвам про свої плани. Хоча сьогодні мені розповіли, що два поверхи в Академії мають намір відібрати і ділять уже зараз. Невідомо, хто і в який спосіб, бо Академія орендує цю будівлю у Фонду державного майна, і термін оренди спливає у 2018 році. Проте, можливо, це лише чутки.
А з іншого боку, що, як не рейдерство, цей самий процес довкола Академії? Уявіть собі, ви не створювали цю Академію, але ви її закриваєте. Її майно, не вами набуте, ви забираєте собі. Дозволу в господарів ви навіть не питаєте: бо хто вони такі, цей колектив? Біомаса, з якою не варто рахуватися.

– Окрім того, у соцмережах висловлюють сумніви щодо законності Постанови КМ України про реорганізацію Академії. Чи її прийняли законно?

– Так, такі сумніви небезпідставні. Перше порушення законодавства пов’язане з процедурою узгодження проекту Постанови про реорганізацію Академії. Зокрема, МОН України не мало права давати такий необґрунтований висновок-дозвіл, який було отримано в МЗС, і це свідчить про цілковиту руйнацію його юридичної служби. Мін’юст у своєму висновку акцентує на невідповідності проекту Постанови законодавству, але погоджує його. Не всі відомства, яких ця Постанова стосується і які мали б її з вимогою законодавства узгодити, були з нею ознайомлені.
Друге порушення пов’язане з процедурою прийняття Постанови. Урядовий уповноважений комітету КМУ затвердив її, навіть не маючи перед собою плану реорганізації. На відповідне запитання голови комітету представник МЗС відповів, що надасть його потім (колись).
І третє порушення криється у самій Постанові, у пункті 2. Там зазначається, що аспіранти і студенти Академії продовжать навчання у новоствореній структурі. Хіба автори Постанови не знали, що на курсах підвищення кваліфікації не мають права навчати ні студентів, ні аспірантів?
І найголовніше порушення полягає в тім, що Академію створено Указом Президента, а ліквідовують Постановою КМУ. Це – прецедент, який не має аналогів.
Щоправда, зараз рівень усіх державних юридичних служб такий, що відомства, які вони представляють, навіть не уявляють, що належить до їхніх прав і обов’язків. Цілковитий непрофесіоналізм – ось правильний діагноз усієї нашої державної служби.
І, до речі, навіть цю фейкову Постанову зараз порушують.

– Як порушують?

– 30 червня усіх працівників, викладачів, студентів і аспірантів буде звільнено з Академії. Тим часом, п. 2 Постанови фіксує право аспірантів на продовження навчання. До речі, на урядовому комітеті було чітко поставлено питання представнику МЗС щодо того, що планують робити з викладачами, аспірантами, студентами. Було отримано чітку відповідь: усі залишаються на своїх місцях, продовжують навчатися, а значить, і працювати.
І якщо слухачі 30 червня вже завершують навчання, то аспірантів викидають на вулицю прямо посеред навчального року (він закінчується 31 жовтня). А разом з ними підуть і викладачі, які більше не потрібні, бо немає кого вчити. От з ними немає проблеми – термін їхньої роботи спливає 31 серпня.
А з аспірантами проблеми можуть бути. З усіма ними укладено контракт на навчання, і розірвати його в односторонньому порядку буде непросто.
Загалом, ця вся дика, не виправдана нічим історія із закриттям Академії, – предмет для вивчення спеціальних органів. Замисліться лише, Академію створено Указом президента, а ліквідовано Постановою КМУ. Указу ніхто не скасовував, і він живе своїм окремим життям? Чи паралельно існує дві Академії – та, яку не скасували, і та, яка лише за назвою Академія, а так – курси підвищення кваліфікації?