SIPRI: Військові витрати у світі торік зросли до $1,7 трильйона

Світові військові витрати зросли до $1686 млрд. у 2016 році, що склало 0,4% у реальному вираженні порівняно з 2015 роком.

Такими є нові дані Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI).

«Витрати продовжують зростати в Азії й Океанії, Центральній та Східній Європі і Північній Африці. Впали витрати в Центральній Америці і Карибському басейні, на Близькому Сході, Південній Америці та Африці на південь від Сахари», - йдеться у повідомленні.

Так, Сполучені Штати залишаються країною з найвищими щорічними військовими витратами у світі. Військові витрати США зросли на 1,7% в період між 2015-2016 роками і склали $611 млрд.

Друге місце посідає Китай, військові витрати якого збільшилися на 5,4% до $215 млрд., однак швидкість зростання військових витрат значно знизилася порівняно з попередніми роками.

На третьому місці опинилася Росія, яка збільшила свої витрати на 5,9% у 2016 році до $69,2 млрд.

Саудівська Аравія посідала третє місце за кількістю військових витрат у 2015 році, однак опустилася на четверте у 2016 році. Витрати Саудівської Аравії впали на 30% у 2016 році - до $ 63,7 млрд.

На п'ятому місці опинилася Індія. Витрати країни виросли на 8,5% у 2016 році - до $55,9 млрд.

Крім цього, зазначається, що військові витрати у Західній Європі зростають другий рік поспіль з 2015 року і збільшилися на 2,6 % у 2016 році. Зростання витрат спостерігалося в усіх країнах Західної Європи, за винятком трьох країн. Так, найбільше витрати зросли в Італії - на 11% у період між 2015 і 2016 роками.

Країни з найбільшим порівняним збільшенням військових витрат у період між 2015 і 2016 роками розташовані в Центральній Європі. Загальні витрати в цьому регіоні виросли на 2,4 % в 2016 році.

Старший науковий співробітник SIPRI Сімон Веземан пов'язує зростання витрат з Росією.

«Зростання витрат у багатьох країнах в Центральної Європи може бути частково пов'язане зі сприйняттям Росії, яка становить велику загрозу», - наголосив він.

 

«Розгнівані дружини поліцейських» протестували у Парижі

Понад сто дружин і подруг паризьких поліцейських влаштували демонстрацію на Єлисейських полях, протестуючи проти зростання насильства у Франції.

Про це повідомляє Бі-Бі-Сі.

«Група, що називає себе «Розгнівані дружини поліцейських», пройшла маршем через центр міста. Учасниці демонстрації несли чорні кулі, які символізували загиблих поліцейських, і рожеві, як символ сімей, які залишилися без чоловіків і батьків», - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що перед початком ходи учасниці акції протесту зібралися на Єлисейських полях.

Безпосередньою причиною протестів стала нещодавня загибель у Парижі поліцейського Ксав'є Жужеле.

Кандидатів у президенти вже звинуватили в тому, що у своїх передвиборних виступах вони використовували тему загибелі поліцейського задля власних політичних інтересів.

Ввечері 20 квітня громадянин Франції Карім Шерфі з автомата обстріляв поліцейський патруль і автобус на Єлисейських полях. 37-річний співробітник поліції Ксав'є Жужеле був убитий двома пострілами в голову. Двоє поліцейських поранено, в одного з них важке поранення в живіт.

Нападника було застрелено. Поряд з його тілом була знайдена записка від руки на підтримку ІД. В автомобілі злочинця знайдено помпову рушницю, два ножі з довгими лезами, а також Коран.

 

У світі за рік ув'язнили 259 журналістів

Упродовж 2016 року у світі ув'язнили 259 працівників ЗМІ.

Про це заявили в Комітеті захисту журналістів (КЗЖ), повідомляє «Радіо Свобода».

«Це - найбільша кількість, зафіксована цією базованою у Нью-Йорку організацією з 1990 року», - йдеться в повідомленні.

За повідомленням КЗЖ, за останніх 5 років у світі вбили 332 журналістів, що є найвищою цифрою за п'ятирічний період упродовж останніх 28 років.

«Уряди стають дедалі більш винахідливими, оскільки вони визнають руйнівну владу інформації. Тому ви й бачите прямі напади на свободу висловлювання, а також складні стратегії, які дозволяють урядам керувати, контролювати і маніпулювати інформацією», - зазначив виконавчий директор КЗЖ Джоель Саймон.

У Комітеті захисту журналістів зазначають, що нові технології ускладнюють запровадження цензури, а це підштовхує авторитарні уряди ув'язнювати репортерів та чинити проти них фізичне насильство.

 

Панамагейт: суд звільнив під заставу засновників скандальної Mossack Fonseca

Суд Панами відпустив на поруки засновників скандально відомої компанії Mossack Fonseca, яка реєструвала скандально відомі офшори, - Рамона Фонсеку і Юргена Моссака.

Про це повідомляє Reuters з посиланням на їхніх адвокатів.

«Юрген Моссак і Рамон Фонсека після свого арешту у лютому за звинуваченням у відмиванні грошей сплатили в п'ятницю по $500 тисяч кожен і будуть звільнені пізніше того самого дня», - йдеться у повідомленні.

За словами адвоката фігурантів справи, з урахуванням того, що його підопічні співпрацюють зі слідством, суд вирішив, що підстав остерігатися їхньої втечі немає.

Як відомо, у лютому суд Панами заарештував засновників компанії Mossack Fonseca за звинуваченням у відмиванні грошей.

Mossack Fonseca пов'язана також зі скандальним витоком її документів, які могли свідчити про причетність ряду відомих у світі компаній і осіб до використання офшорних схем.

Раніше десятки ЗМІ по всьому світу одночасно опублікували матеріали про власників великих офшорів, ґрунтуючись на даних «Панамського архіву».

 

ФРН може позичити Литві Акт про незалежність

Німеччина готова на рік позичити Литві Акт про відновлення незалежності литовської держави, знайдений у дипломатичному архіві ФРН.

Про це заявив президент Федерального архіву Німеччини Міхаель Холльман.

«На мій погляд, було б цілком можливо офіційно позичити (документ - Ред.) на один рік - на сторічну річницю проголошення незалежності Литви в 1918 році», - наводить його слова DW.

На думку керівника архіву, якщо Німеччина відокремить оригінальний документ від його контексту і передасть його Литві, це «може стати прецедентом з непередбачуваними наслідками для загальновизнаних основних принципів роботи архіваріусів істориків - не тільки в Німеччині, а й у всьому світі».

Написану від руки постанову німецькою та литовською мовами було виявлено в березні в архіві міністерства закордонних справ ФРН у Берліні вченим з університету імені Вітаутаса у Вільнюсі. Президент Литви Даля Грибаускайте раніше висловила надію, що Німеччина передасть документ у дар країні з нагоди 100-річчя відновлення держави.

 

У Македонії знову вимагали дочасних виборів парламенту

У столиці Македонії, Скоп'є, 24 квітня знову відбулися протести проти залучення албанських партій до урядової коаліції.

Про це повідомляє «Радіо Свобода».

«Демонстранти зупинилися біля офісу владної партії «ВМРО-ДПМНЕ» («Внутрішня македонська революційна організація - Демократична партія за македонську національну єдність»), вимагаючи дочасних виборів. На думку протестувальників, дострокові вибори дозволять завершити політичну кризу в Македонії. Активісти також провели акцію протесту під стінами македонського парламенту», - йдеться у повідомленні.

Владна партія «ВМРО-ДПМНЕ» впродовж кількох тижнів успішно перешкоджає коаліції у формуванні нового уряду й обранні спікера парламенту.

Протестувальники називають героєм президента Джорге Іванова за те, що він відмовився дати коаліції мандат на формування нового уряду, хоча вона і має більшість у парламенті.

США і Європейський союз закликали «ВМРО-ДПМНЕ» припинити тактику протидії, яка, на думку Заходу, лише продовжить політичну кризу в країні.

Речниця Єврокомісії Мая Коціянчич 10 квітня заявила, що новий уряд Македонії «має бути створено без подальших зволікань на основі парламентської більшості, яка там є».

 

Російська опозиція готує 10-тисячну акцію на Болотній площі

До п'ятирічного ювілею «подій на Болотній площі» російські опозиціонери подали заявку на проведення ходи і мітингу у Москві на Болотній площі 6 травня.

Про це повідомляє «Интерфакс» з посиланням на одного з організаторів Олександра Рикліна.

«За його словами, ходу планується провести від Жовтневої площі до Болотної площі, ймовірна чисельність учасників акції - 10 тис. людей», - йдеться у повідомленні.

Серед заявників - правозахисник Лев Пономарьов, екс-депутат Геннадій Гудков і політик Леонід Гозман.

Російська опозиція щороку подає заявки на проведення акції у роковини «Маршу мільйонів» на Болотній площі 2012 року, коли узгоджена акція переросла, за версією влади, у безлади. Московська мерія щоразу відхиляла заявки, пропонуючи інші майданчики.

Фігурантами так званої «Болотної справи», порушеної після сутичок з поліцією, стало більш, ніж 30 людей.

 

Вперше з XIX сторіччя Британія прожила день без вугілля

Вперше з кінця XIX сторіччя Великобританія протягом одного робочого дня не використовувала електричну енергію, для виробництва якої використовувалося б кам'яне вугілля.

Про це повідомляє Бі-Бі-Сі

За даними британського оператора ліній електропередач (Національної мережевої компанії), день 21 квітня став поворотним моментом у програму поетапної відмови від використання вугілля до 2025 року. Податок на викиди шкідливих речовин уже призвів до того, що вугільні електростанції стали економічно невигідними. Поступово Великобританія переходить на поновлювані джерела енергії - вітер і сонячне світло.

Однак, на продовженні використання вугілля наполягає промисловість - саме тому повністю відмовитися від вугілля планується лише до 2025 року.

У грудні 2015 року у Великобританії закрилася остання глибока вугільна шахта Келлінглі в Йоркширі, на півночі Англії. У ній на 800-метровій глибині працювали 450 гірників.

Наразі в Британії все ще продовжують працювати кілька вугільних кар'єрів.

У липні 2016 року фахівці Всесвітнього фонду дикої природи та інших організацій підготували доповідь, згідно з якою шкода від роботи вугільних електростанцій у Європі оцінюється в 23 тисячі передчасних смертей на рік.

На кінець 2015 року в ЄС працювали 280 вугільних електростанцій. На вугілля в 2015 році припадало 24% електроенергії, що виробляється в ЄС. Частка вугілля в енергетиці Європи скорочується, але наразі деякі країни, включаючи Польщу і Чехію, не планують повністю відмовитися від цього виду електроенергії.

 

Шотландці не хочуть нового референдуму про незалежність

Більшість виборців у Шотландії не хочуть проведення повторного референдуму щодо виходу зі складу Великобританії впродовж найближчих років. Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Kantar, пише Reuters.

«Із усіх опитаних, лише 26% висловилося на підтримку проведення референдуму восени 2018-го чи весною 2019-го року, ще 18% дотримуються думки, що голосування повинно відбутися пізніше. Водночас, 46% вважають, що референдум взагалі не потрібен», - йдеться у матеріалі.

Навіть серед тих, хто точно взяв би участь у референдумі у випадку його проведення, 55% проголосувало би проти виходу зі складу Об'єднаного королівства, 37% підтримали б відокремлення і 8% ще не визначилися.