Журналісти Russia Today прибули на місце підриву патруля ОБСЄ за три хвилини

Військові експерти «Інформаційного спротиву» заявили, що знімальна група російського каналу Russia Tuday прибула на місце підриву автомобіля патруля спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ за три хвилини після вибуху. Про це у своєму Facebook написав координатор групи «ІС», народний депутат від «Народного фронту» Дмитро Тимчук.

Вибух автомобіля патруля СММ ОБСЄ стався об 11:17 23 квітня, а вже об 11:20 на місце прибула знімальна група.

«Об 11:28 - (прибув. - ред.) автомобіль «Нива» кольору хакі з цивільними, які давали вказівки російським журналістам». О 15:44 приїхала так звана поліція «ЛНР», о 15:48 - автомобіль медичної служби для вивезення тіла загиблого співробітника ОБСЄ», - йдеться в повідомленні.

О 16:00 за автомобілем приїхав автокран для евакуації.

23 квітня українська сторона Спільного центру з контролю та координації повідомила, що в Луганській області підірвалася машина патруля СММ ОБСЄ. Унаслідок вибуху загинув один співробітник місії, ще двох було поранено.

У бойовиків «ДНР» заявили, що автомобіль ОБСЄ, який підірвався на міні, відхилився від «основного маршруту».

Держдепартамент США закликав Росію тиснути на бойовиків, щоб ОБСЄ змогла провести повноцінне розслідування загибелі американського громадянина.

 

Арешт п'ятьом екс-беркутівцям продовжили до 23 червня

Святошинський суд продовжив термін тримання під вартою п'ятьом екс-беркутівцям, підозрюваним у розстрілах активістів Євромайдану, до 23 червня.

Наступне засідання у справі призначено на 16 травня.

До оголошення рішення підозрювані клопотали про те, щоб суд дозволив їм не перебувати в скляному модулі, мотивуючи це неможливістю спілкування зі своїми адвокатами.

Крім того, адвокати просили суд призначити колишнім бійцям «Беркута» запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.

Як повідомлялося, Святошинський районний суд 17 травня 2016 року розпочав розгляд справи стосовно колишніх бійців спецпідрозділу «Беркут» Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури та Олега Янішевського. Їх обвинувачують у розстрілі активістів Майдану на вулиці Інститутській у Києві в лютому 2014 року. П'ятьом колишнім бійцям «Беркута» інкримінують перевищення службових повноважень, незаконне поводження зі зброєю, вмисне вбивство та завдання тілесних ушкоджень активістам Майдану. Обвинувачені не визнають своєї вини за жодним із пунктів.

 

Австрійський суд затягує екстрадицію Фірташа

Через формальні вимоги австрійського суду виданий Іспанією ордер на арешт Дмитра Фірташа досі не розглянутий.

Це затягує і його екстрадицію до США, пише DW.

«Іноді здається, що сага про екстрадицію Дмитра Фірташа не завершиться ніколи. Український мільярдер уже встиг пустити коріння у Відні, перебравшись з готелю до імпозантної вілли неподалік від імператорського палацу Шенбрунн. Кілька місяців тому, після трирічної юридичної епопеї, здавалося, що віденський етап у житті олігарха добігає кінця. Ще 21 лютого Вищий земельний суд у кримінальних справах виніс остаточне рішення за апеляцією прокуратури: екстрадицію Фірташа до США, де його звинувачують у корупції, дозволити», - йдеться в публікації.

Утім, зазначає видання, карти сплутав ордер на арешт Дмитра Фірташа, виданий Іспанією: «Формально міністр юстиції Австрії тепер має дочекатися завершення розгляду іспанського запиту, перш ніж визначитися, кому ж видавати українського олігарха. Рішення про екстрадицію до Іспанії також має ухвалити суд. На це у нього, відповідно до закону, є не більше, ніж 60 днів. Цей термін сплив 25 квітня».

Утім, як повідомили DW у Земельному суді Відня у кримінальних справах, досі навіть не призначено дату розгляду питання про видачу Фірташа Іспанії.

«Перед Великодніми святами суддя-доповідач надіслав до Іспанії прохання доповнити ордер про арешт даними, яких бракує», - повідомила суддя, яка відповідає за контакти зі ЗМІ. У Відні дають зрозуміти, що засідання у справі Фірташа відбудеться ще не скоро.

Затримка у розгляді цього питання, втім, є доволі несподіваною. Адже видати підозрюваного Іспанії значно простіше, ніж, скажімо, США.

«Достатньо, аби надані іспанськими правоохоронцями супровідні документи хоча б у загальних рисах зрозуміло пояснювали суть звинувачень», - пояснив у розмові з DW професор кримінального права Університету Зальцбурга Губерт Гінтергофер.

Тим часом, інший підозрюваний у відмиванні коштів в Іспанії - український бізнесмен сирійського походження Харес Юссеф - не виконав свої зобов'язання перед судом у Відні. Колишній радник президента Віктора Ющенка, якого наприкінці лютого затримали у Відні одночасно з Дмитром Фірташем, пообіцяв суду до 20 квітня добровільно постати перед іспанським судом для з'ясування обставин і обрання запобіжного заходу.

Як повідомив адвокат Юссефа Клаус Айнедтер, його підзахисний «домовився з іспанським суддею про участь у судовому засіданні у середині травня». Що буде давньому другові і можливому спільникові Дмитра Фірташа за те, що він не виконав зобов'язання перед судом, у Відні сказати не змогли.

Таким чином, абсолютно неможливо прогнозувати, коли ж буде розглянуто іспанський ордер щодо Фірташа та Юссефа. Тим часом, Deutsche Welle вдалося з'ясувати, що іспанська й американська справи проти українського олігарха пов'язані між собою. Як випливає з документів Вищого земельного суду Відня у кримінальних справах, розслідування проти Дмитра Фірташа в Іспанії за підозрою у відмиванні грошей розпочалися після запиту США про надання правової допомоги.

В обґрунтуванні рішення віденського апеляційного суду про допустимість екстрадиції Фірташа до США, яке є у розпорядженні DW, судді посилаються на отримані з Іспанії документи у справі українського олігарха. З них випливає, що американці, крім підозри у підкупі Фірташем чиновників в Індії, розслідують справу про підкуп ним та іншими учасниками ймовірного злочинного угруповання в Іспанії чиновників в Україні.

«У випадку, якщо віденський суд рано чи пізно таки підтвердить іспанський ордер на арешт Дмитра Фірташа, міністр юстиції Австрії муситиме вирішити, якій саме країні передавати українця. Утім, зустрічі з американським правосуддям йому, олігархові, схоже, все одно не уникнути. Навіть якщо іспанський суд виправдає олігарха у справі про можливе відмивання грошей, Фірташ може бути заарештований в Іспанії за запитом США», - зазначається в публікації.

 

Європейський християнський конгрес збирає церкви на безпековий форум

ГО «Європейський християнський конгрес» виступає з ініціативою проведення цього року в Україні Європейського міжрелігійного безпекового форуму.

Про це заявив у вівторок під час засідання круглого столу в Укрінформі президент цієї громадської організації Володимир Авер'янов.

«Ми будемо закликати уряд, Всеукраїнську раду церков та окремі церкви провести в Україні Європейський міжрелігійний безпековий форум саме в тому контексті, що у 2017 році минає 100 років жовтневого перевороту, і лідери країни, звідки він почався, і досі намагаються поставити світ з ніг на голову. І суспільство, і церкви, і держава повинні цьому запобігти. А оскільки Україна стала заручником цих процесів, саме тут і треба це розглядати, щоб підняти статус і України, і українських церков», - наголосив Авер'янов.

Водночас, він нагадав, що 4 квітня 2017 року на конференції в Дніпрі, в Дніпровській єпархії УПЦ КП, була затверджена платформа мирного співіснування людства, яку підтримали представники мусульманських та іудейських релігійних організацій.

«Ця платформа є програмним документом нашої організації. В ній ідеться про те, що теперішня система світової безпеки не готова до гібридних воєн. Для прикриття агресії використовуються, зокрема, й міжнародні установи безпеки, передусім, Рада Безпеки ООН та ОБСЄ. Тому існуюча концепція забезпечення мирного співжиття народів і держав потребує перегляду», - зазначив Авер'янов.

Він додав, що система світової безпеки, по суті, не працює. Право вето, яке мають п'ять країн, не дає вирішити проблеми знищення людей у Сирії і невизнаної війни в Україні.

«Будь-яка війна має або прямі, або опосередковані релігійні корені. Тобто, навіть якщо це не релігійний конфлікт, ті, хто хочуть змінити світоустрій, намагаються перетворити його на релігійний. Ми сьогодні зібралися для того, щоб закликати людство не допустити і засудити використання релігії в цих конфліктах. Також ми розуміємо, що релігія має тисячолітній досвід залагодження конфліктів, і хочемо звернутися до релігійних лідерів України та світу, щоб вони свій авторитет, досвід своїх церков, своїх релігій застосували саме для вирішення цих конфліктів», - підкреслив Авер'янов.

 

Китай уже інвестував в Україну понад $7 млрд.

На розвиток сільськогосподарської, енергетичної та інфраструктурної галузей України Китай вклав понад $7 млрд. інвестицій.

Про це заявив радник з торгово-економічних питань посольства КНР в Україні Лю Цзюнь під час Китайсько-українського бізнес-форуму, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Китай вклав в Україну близько 7 млрд. дол. інвестицій в облігації. В даний час основне завдання полягає в тому, щоб активізувати повною мірою цю величезну суму грошей, щоб оживити сільськогосподарську, енергетичну, сферу інфраструктури а також інші сфери економіки, які цього потребують, що, своєю чергою, створить робочі місця, оподаткування і торговельні потоки», - повідомив радник.

Радник посольства також повідомив, що центральні банки обох країн підписали угоду і паралельно продовжують валютний своп для створення в майбутньому основи для фінансового співробітництва.