Нині для встановлення точного діагнозу в медицині доволі часто використовують рентген: коли йдеться про переломи, вивихи, бронхіти, пневмонії, гайморити тощо. Але серед багатьох людей побутує думка, що дія рентгенівських променів на організм шкідлива. Часті рентгенівські обстеження можуть навіть спровокувати серйозні недуги.

Дітям до 15 років і вагітним проводити рентгенівське обстеження протипоказано. У період грудного вигодовування дитини також необхідно уникати проведення радіологічних та рентгенологічних процедур, за винятком ургентних випадків. Деталі пояснює лікар з радіаційної гігієни Ігор Колянчіков.

— Ігорю Павловичу, скажіть, будь ласка, як часто без шкоди для здоров’я можна проводити рентгенівські обстеження?

— Медичні рентгенівські дослідження роблять строго за показами для встановлення точного діагнозу. Спершу пацієнт здає аналізи, робить УЗД, інші обстеження, й коли після них у лікаря не вимальовується чітка картина захворювання, тоді пацієнта скеровують на рентген для встановлення точного діагнозу. Обмежень щодо кількості немає. Є рекомендовані граничні рівні медичного опромінення для чотирьох категорій пацієнтів. Якщо пацієнтка належить до категорії «БД» (хворі, яким проводять дослідження за клінічними показами) — рекомендовані граничні рівні опромінення 20 мЗв/рік. Під час рентгенівського дослідження суглоба еквівалентна доза становила 0,4 мЗв, гайморових пазух — 0,2 мЗв, легенів — 0,4 мЗв. Водночас у лікаря-рентгенолога, який постійно працює з апаратами,  еквівалентна доза становить близько 2 мЗв/рік. Якщо рентгенівські обстеження треба робити часто, щоб не пропустити важкої недуги або щоб виявити її на ранній стадії, лікар на прохання пацієнта повинен сказати йому, яку дозу опромінення він отримав і про його можливі наслідки. Пацієнт має право відмовитися від медичних рентгенологічних досліджень, за винятком профілактичних, що проводять задля виявлення інфекційних захворювань. Не підлягають профілактичним рентгенологічним дослідженням діти до 15 років і вагітні, а також хворі під час госпіталізації на стаціонарне лікування чи зверненні в поліклініку, якщо вони вже робили профілактичне обстеження протягом року.

— Не пригадую, щоб після обстеження лікар-рентгенолог говорив, яку дозу опромінення я дістала. Та й ці цифри більшості хворих нічого не скажуть — на них розуміється лише спеціаліст.

— Лікар-рентгенолог зобов’язаний записати значення індивідуальної ефективної дози пацієнта в картку обліку певної форми (картку вклеюють у медичну картку амбулаторного хворого). Пацієнту надають повну інформацію про очікувану чи отриману ним дозу опромінення та про наслідки, можливі реакції організму й ризики.
Рентген гайморових пазух, грудної клітини — не так уже й багато. Якщо, згідно з клінічними показами, треба пройти рентгенівське обстеження суглобів, то його потрібно зробити. Але кожен має знати: що менше робиш, то краще. Навіть найменша доза опромінення без потреби не бажана.

— А через скільки днів чи тижнів після одного рентгенівського обстеження можна робити інше?

— Таких норм нема. Якщо є покази для рентгенівського обстеження, то його можна робити відразу наступного дня після першого. Під час таких обстежень людина отримує невеликі дози опромінення, але, наголошую, має пам’ятати: що більша доза, то вона шкідливіша. Будь-яка доза є небезпечною.

—  Зараз є сучасна цифрова рентгенівська апаратура, яка дає значно менше променеве навантаження на організм людини. У медичних закладах Львова та області вона є?

— Цифрова рентгенівська апаратура справді дає значно менше променеве навантаження і на пацієнта, і на лікаря. Та біда в тім, що таких апаратів в Україні дуже мало, лише приблизно10%. Решта — це старі прилади 1970-1980-х років, які дають доволі велику дозу опромінення. Цифрова рентгенівська апаратура є в деяких лікарнях і поліклініках Львова, приватних медичних центрах, але її ще дуже мало. Тож робити рентгенівські обстеження слід суворо за показами. Лікар, згідно із законом, є відповідальним за проведення рентгенологічних досліджень, ухвалює остаточне рішення про доцільність, обсяг, вид досліджень. Якщо він необґрунтовано призначив таке обстеження, то за такі дії настає навіть кримінальна відповідальність.

— Але нерідко не закриють лікарняного, не видадуть довідку для лікування в санаторії, поки людина не зробить рентген.

— Це — неправильно. Наголошую: такі обстеження роблять суворо за клінічними показами. З профілактичною метою виявлення тих чи інших хвороб роблять тільки флюорографію, у скеруванні на санаторно-курортне лікування до медичної картки необхідно внести результати рентгенологічних досліджень, отриманих протягом попереднього року.

— А яка різниця між рентгеном і флюорографією: і тут, і там опромінення?

— Рентген є різний: флюорографія, рентгенографія і рентгеноскопія. При всіх обстеженнях є опромінення, але його доза залежить від апаратури. Тож тим людям, яким рентгенівські обстеження слід проводити доволі часто, я радив би робити їх на апаратах з цифровим обробленням зображення. З профілактичною метою людей скеровують на флюорографію, бо там менша доза опромінення.

— Чи є меню, яке дозволило б швидше вивести радіацію з організму?

— Спеціального меню немає. Треба правильно харчуватися, їсти овочі, фрукти, пити соки, більше гуляти на свіжому повітрі.