Поліція Москви відпустила затриманих кореспондента УНІАН і оператора «1+1»

У Москві поліція відпустила затриманих кореспондента УНІАН у РФ Романа Цимбалюка, оператора телеканалу «1+1» Микиту Бородіна та аспіранта історичного факультету МДУ Захара Сарапулова.
Про це УНІАН повідомив Роман Цимбалюк.
«Після трьох годин перебування у відділенні поліції мене, оператора і Захара відпустили», – сказав він.
21 березня у Москві поліція затримала кореспондента УНІАН у РФ Романа Цимбалюка, оператора телеканалу «1+1» Микиту Бородіна та аспіранта історичного факультету МДУ Захара Сарапулова, який 18 березня, в день анексії Криму, вивісив на балконі прапор України.
Як розповів Цимбалюк, їх затримали після того, коли вони записали інтерв’ю зі Сарапуловим: «Після того, коли ми записали інтерв’ю, Захар дістав прапор України, і ми його теж зняли. Після чого під’їхала поліція і почала перевіряти документи. У результаті, поліцейські почали казати, що, нібито, ми проводили мітинг і, можливо, викрикували якісь гасла, і зараз же нас повезли у відділення поліції в будівлі МДУ. Забрали паспорти, акредитації».
Журналіст заявив про безпідставність затримання.
У МЗС України назвали затримання журналіста УНІАН у Москві провокацією РФ.

Насіров хоче на допит. А не запрошують

Відсторонений від посади голова ДФС Роман Насіров готовий до співпраці зі слідством, але поки що НАБУ не викликає його на допит.
Про це Насіров написав у Facebook.
«19.03 було 2 роки з дня відкриття кримінальної справи, в якій мене безпідставно підозрюють. І за останні 2 тижні дуже гучної справи тільки один допит, чекаю на наступний, але поки що не запросили. Я готовий, як і казав раніше, співпрацювати зі слідством і допомагати з’ясувати обставини. Чекаємо ... (але вже 4 дні без запитань ...)», – написав він.
Насірова підозрюють у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Слідство вважає, що протягом 2015-2016 років він, діючи в інтересах народного депутата Олександра Онищенка, особисто ухвалив низку безпідставних та незаконних рішень про відтермінування податкового боргу та зобов’язань ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», що спричинило державі шкоду близько 2 млрд. грн.

Проросійські учасники штурму Харківської ОДА відкупляться грошима

Київський райсуд Харкова засудив чотирьох учасників штурму Харківської ОДА у квітні 2014 року до п’яти років позбавлення волі з випробувальним терміном 3 роки, при цьому врахував цивільні позови про стягнення майнового збитку.
Про це кореспондентові Укрінформу розповіли в суді.
«Суд визнав трьох харків’ян та одного мешканця Дніпропетровської області винними в тому, що 7 квітня 2014 року вони увірвалися на перший поверх будівлі ХОДА, де кидали каміння, світло-шумові гранати, вибухові пакети і стріляли з травматичної зброї у бік співробітників правоохоронних органів. Вирок суду за ч. 1 ст. 294 – 5 років позбавлення волі. Суд врахував, що всі четверо раніше не судимі, мають дітей, а один із них – інвалід 3 групи, і призначив їм випробувальний термін на 3 роки», – відзначили у суді.
Водночас, суд повністю задовольнив цивільні позови про стягнення із засуджених майнового збитку: «Від ХОДА – на 186 тис. 369 грн., від Харківської облради – на 11 тис. 786 грн., від Харківської національної академії Національної гвардії – на 21 тис. 133 грн., від КП «Держпром» – на 3 млн. 776 тис. 490 грн.».
1 березня 2014 року проросійські активісти після мітингу на площі Свободи захопили будівлю Харківської ОДА і підняли над нею прапор РФ. Наступного дня сили правопорядку повернули будівлю під контроль місцевої влади.
6 квітня 2014 року проросійські активісти знову захопили будівлю ХОДА. Вранці 8 квітня спецпідрозділи міліції витіснили зловмисників з будівлі. На місці затримано понад 60 осіб. Згідно зі законом, за масові заворушення обвинуваченим загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі.

Сбєрбанк обіцяє «максимально швидко» вийти з українського ринку

У російському Сбєрбанку розглядають варіанти максимально швидкого виходу з українського ринку.
Про це сказав керівник фінустанови Герман Греф, повідомляє російське державне пропагандистське агентство ТАСС.
«Сбєрбанк розглядає варіанти максимально швидкого виходу з українського ринку», – йдеться в повідомленні.
За словами Грефа, на сьогодні вони шукають варіанти швидкого виходу з українського ринку.
«Сподіваємося, що нам таку можливість нададуть. Ми зараз перебуваємо в дуже активній стадії розгляду таких варіантів», – підкреслив Греф.
При цьому глава банку заявив, що ситуація в Україні зараз є досить складною для кредитної організації.
Греф вказав, що банк розраховує на підтримку з боку офіційних органів України у відновленні нормальної роботи банку.

ГПУ закрила кримінальні справи щодо Яценюка

Генпрокуратура закрила кримінальні справи стосовно лідера «Фронту змін» Арсенія Яценюка, які були порушені за зверненнями нардепа Дмитра Добродомова.
Про це повідомив у інтерв`ю Укрінформу перший заступник генпрокурора Дмитро Сторожук.
«Генпрокуратура була зобов’язана зареєструвати ці заяви. Обидві справи закриті, тому що встановлена відсутність кримінального правопорушення. Цим займалося Головне слідче управління під керівництвом Юрія Столярчука. Все це вигадки, які ми чули від різних політиків і які не знайшли свого підтвердження», – сказав він.
За словами Сторожука, своїми зверненнями у Генпрокуратуру народні депутати зводять політичні рахунки.
Як повідомляв нардеп Добродомов, стосовно Яценюка була порушена справа за хабар 6 млн. доларів від нардепа 7 скликання Ігоря Скосара. Також Добродомов стверджував, що ГПУ розслідує справу за фактом отримання Яценюком хабара у розмірі 3 млн. доларів за призначення на посаду керівника «Концерну РРТ» Володимира Іщука.

Нищук ініціюватиме комплексну реставрацію скарбів Підгорецького замку

Двісті експонатів, які колись прикрашали Підгорецький замок на Львівщині, склали експозицію в Національній картинній галереї імені Бориса Возницького. Виставку відкрили за участю міністра культури України Євгена Нищука.
Про це повідомляє Укрінформ.
«Вперше за багато десятиріч (від 1939 року) на виставці представлено частину творів мистецтва, які свого часу прикрашали інтер’єри Підгорецького замку – визначної пам’ятки архітектури України. Споруджений у 1635-1640 роках на замовлення коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського відомим архітектором Андреа дель Аква та інженером Гійомом де Бопланом, він мав свою багату історію, яка пишеться ще й сьогодні. Його колекція вважалась найбагатшою на західноукраїнських землях. Велика її частина збереглась до сьогодні і є власністю музеїв України та Польщі. На виставці «Скарби Підгорецького замку» експонується українська частина колекції – твори живопису, скульптура, зброя, ужиткове мистецтво», – зазначила куратор виставки Оксана Козинкевич.
За її словами, мета виставки – привернути увагу до визначної пам’ятки архітектури, яка потребує нашої спільної опіки. Адже після реставрації замку в його стіни можуть назавжди повернутись твори колишньої колекції.
Як зазначив вражений виставкою міністр культури, він ініціюватиме, аби наступний рік назвали Роком реставрації.
«Нам потрібно кинутися на те, щоб робити комплексну реставрацію, відновлення цих культурних надбань. Мені видається, що це додало б сили суспільству», – сказав Нищук.
Виставка триватиме до жовтня. А потім її повезуть до королівського Кракова.

У Ніжині озеро стало рожевим і почало смердіти

У місті Ніжин, Чернігівської області, місцеве озеро на один день набуло рожевого кольору.
Про це, супроводжуючи повідомлення відповідними світлинами, розповів ніжинський сайт «Нежатин».
«У Ніжині сталась неприємна ситуація. 20 березня мешканці провулку Пархомівський побачили дивну картину. Ніжин-озеро стало рожевого кольору. Дохлої риби на поверхні немає, проте водойма має неприємний запах, до того ж, вже близько року», – йдеться у повідомленні.
Зателефонувавши начальнику відділу з питань надзвичайних ситуацій Ніжинської міської ради Геннадію Чернишову, кореспондент Укрінформу з’ясувала, що водоканалом, екологічною інспекцією, управлінням водного господарства були взяті проби води. Однак, її аналіз показав лише перевищення сульфатів у 1,5-2 рази. Це, зазначає Чернишов, свідчить про те, що в озеро потрапляє, скажімо, пральний порошок.
За кілька днів озеро стало знову прозорим, тільки на дні біля берега видно рожевий осад. Відтак, чиновники припускають, що з кольором водойми хтось пожартував, висипавши в неї порошок неорганічного походження.
За словами Чернишова, Ніжин-озеро досить велике, має площу близько 13 га. Рожевого кольору набувала лише частина водойми – 1-1,5 га.